Рослини саду�

Плодові дерева

​

Плодові дерева (англ. Fruit tree) є представниками групи дикорослих та вирощуваних плодових та ягідних культур — рослин, з яких збирають багаті на цукор соковиті й тверді їстівні плоди. 

Плодові дерева (або, як їх ще називають плодоносні дерева) є одними з найпопулярніших видів дерев на планеті, які дають плоди, фрукти й тому подібне, наприклад: зерняткові, до складу яких відносять яблуні й груші та кісточкові, до складу яких відносять персики (або нектарини), мигдаль, абрикоси, сливи й вишні.

Плодові дерева

Найпоширенішим плодовим деревом у світі є яблуня, вирощуються також груші, сливи та інші плодові дерева.�

Яблуня (лат. Malus) — рід листопадних дерев і кущів родини� Розові з кулеподібними солодкими чи� кисло-солодкими плодами.�

Дерево висотою від 3 - 6 до

10 - 14 м і більше.

Плоди відрізняються за формою і розмірами (зазвичай понад 3 см в діаметрі), забарвленням і будовою шкірочки, часом дозрівання і лежкості.

Плоди мають кислий, кисло-солодкий і солодкий смак.

Середня маса плодів 150 - 160 г, але може досягати 600 – 900 г. Цвітіння відбувається у квітні – червні, плодоносить у серпні – жовтні.

Груша — рід плодових і декоративних дерев �та кущів родини Rosaceae.

Груша звичайна - високе дерево, що досягає до 25 м або великий чагарник. Стовбур прямий, до 80 см у діаметрі, з зморшкуватою корою. Деревина міцна, тверда. Крона густа, рясно гілкується. Листки круглі або овальні, коротко загострені, шкірясті, блискучі, дрібнозубчасті, зверху темно-зелені, знизу матові. Тримаються на довгих черешках. Квітки великі, білі або рожеві, одиночні або зібрані в суцвіття по 6-12 штук. Розташовуються на квітконіжках довжиною до 5. Утворюються від торішніх плодових бруньок. Мають білий або рожевий віночок, 20-50 тичинок, маточка з 5-ю стовпчиками. З'являються до розпускання листя.

Плоди довгасті, округлі, грушоподібні. За величиною, формою, кольором і смаком можуть бути різними, залежно від сорту. Всередині плоду містяться насіння, покриті коричневою шкіркою. Цвітіння груші починається в кінці квітня, триває до середини травня, триває протягом 10-15 днів. Плоди дозрівають в серпні-вересні. Плодоносити груша починає у віці 3-8 років.Тривалість життя дерева становить 25-50 років.

Слива (Prunus) — рід плодових кісточкових рослин.�Звичайно відносять до підродини Мигдалеві (Amygdaloideae) або Сливові (Prunoideae) родини Розових (Rosaceae). 

Відомо декілька сотень видів сливи, поширених, головним чином, в північних помірних областям земної кулі.

Квіти звичайно білі або рожеві, з п'ятьма пелюстками і п'ятьма чашолистками. Одиночні, або в парасольках від двох до шести суцвіть.

 Фрукти всіх видів Prunus — кістянка з відносно великою кісточкою. 

Листя просте і звичайно ланцетоподібне, із зубцями по краях.

• Листопадне дерево або кущ до 3-4 м у висоту.
• Листки довгасті, овальні, чергові, загострені у вершини, по краю зубчасті або пилчасті, темно-зелені, знизу світліші, до 7 см завдовжки і до 5 см в ширину.
• Квітки білі або рожеві, володіють приємним ароматом. Суцвіття вишні - парасольки. В період цвітіння густо усівають гілки дерева.
• Плід - соковита, їстівна, червона або чорна кістянка, містить одне насіння.

Вишня

 Абрикос, абрикос звичайний (Prunus armeniaca).� Рід - сливи. Сімейство рожеві. Плодова культура.

Абрикосове дерево - досить висока культура. Висота від 3 до 12 м. Зустрічаються кущові сорти.

Абрикос - листопадна культура, листя якої мають характерну яйцеподібну форму.

В період цвітіння вкривається рожевими або білими квітами зі специфічним ароматом. Чашечка квітки зрощена, невеликих розмірів.

Має 5 заглиблень. Зовні чашка червоного забарвлення, а всередині - зеленувато-жовтою. Після запліднення і початку утворення плоду чашка разом з віночком і тичинками опадає. Віночок представлений п'ятьма пелюстками білого кольору. 20-30 тичинок, розміщуючись у кілька рядів всередині квітки, утворюють андроцей.

Плід абрикоса досить м'ясистий, являє собою кістянку округлої форми, діаметр 30-60 мм. З урахуванням величини сорти абрикосів діляться на 4 основні групи: дрібноплідні, середньоплідні, великоплідні і максі (дуже великі). За формою плоди бувають яйцевидні, округлі, сферичні або еліпсоїдальні. Абрикос має тонку, злегка опущену, оксамитову шкірку помаранчевого кольору.

�

Персик�

​

• Пе́рсик (Prunus persica) — багаторічна рослина родини Розових, споріднена з мигдалем. Вельми популярна і поширена плодова культура, яка також використовується як олійна, лікарська і декоративна.
• Назва лат. Prunus persica, досл.: «перська слива» ; первісно від лат. malum persicum, «перське яблуко» в багатьох європейських мовах походить від Персії, звідки фрукт завозився до Європи.

• Персик — листопадне дерево заввишки 5—10 м. Листя ланцетне, із зубчастим краєм, 7—15 см завдовжки і 2—3 см завширшки. Квітки двостатеві, актиноморфні, запашні, завширшки 2,5—3 см, розташовані поодинці або попарно. Оцвітина п'ятичленна, пелюстки яскраво-рожеві, рідше — блідо-рожеві, червоні, білі.
• Плід — куляста кістянка з добре помітною борозенкою на одному боці та єдиною великою насіниною (кісточкою). Шкуринка плоду оксамитова і матова від короткого опушення, у культурних сортів (так званих нектаринів) може бути гладкою і лискучою. Її колір, як правило, неоднорідний і сильно міниться в залежності від сорту — від зеленого з темно-червоним до жовто-помаранчевого або суцільно червоного. М'якуш ніжний, соковитий, солодкий, з приємним запахом, помаранчевий або зеленкуватий. Кісточка персиків коричнево-червона, вкрита глибокими звивистими борозенками, що відрізняє персик від слив та абрикос, кісточка яких відносно гладенька й легко відокремлюється від м'якуша.
• Найвеликоплідніша порода з кісточкових. У багатьох сортів плоди бувають масою в середньому 150—200 г, відзначаються ароматом, приємним освіжаючим смаком і високими дієтичними властивостями. Велике розмаїття сортів дозволяє продовжити споживання плодів у свіжому вигляді до 3-4 місяців. Персики мають опушені плоди і з кісточкою, що легко відділяється, і з невіддільною від м'якоті кісточкою.