Функціональна анатомія дихальної системи

Зовнішнє і клітинне дихання

• Дихання – це активний процес окиснення складних органічних енерговмісних речовин, унаслідок чого утворюється енергія, що витрачається на ріст, розвиток і життєдіяльність.

​

Процес дихання

• Зовнішнє дихання

​

• Транспорт газів кров’ю

​

• Внутрішнє дихання

Зовнішнє дихання – обмін газів між організмом та зовнішнім середовищем.

• Транспорт газів кров’ю
• Кисень+ гемоглобін

​

• Кисень розчиняється і транспортується

​

• Перенесення вуглекислого газу у формі бікарбонатів

​

• Вуглекислий газ + гемоглобін

​

Внтурішнє дихання – це обмін газів між капілярами великого кола кровообігу і тканиною.

Клітинне або тканинне дихання – сукупність біохімічних реакцій живих організмів, що протікають у клітинах, під час яких відбуваеться окиснення вуглеводів, ліпідів та амінокислот.

Дихальна система

Повітроносні шляхи

Парні легені

Верхні дихальні шляхи

Нижні дихальні шляхи

Носова порожнина

Носова порожнина

Носоглотка

Гортань

Стінки порожнини носа вкриті слизовою оболонкою з миготливим епітелієм. Війки епітелію, рухаючись, затримують і виводять назовні пил і мікроорганізми, які осідають на слизовій оболонці.

Гортань

Трахея

Бронхи

Альвеоли

Легені

Газообмін у легенях

Артеріальна кров

Легеневий міхурець

Венозна кров

По артеріях малого кола кровообігу венозна кров потрапляє в легені. Через стінки капілярів та альвеол відбувається газообмін між повітрям, яке міститься в альвеолах та кров’ю.

Згідно з основним законом дифузії кисень з альвеолярного повітря потрапляє крізь стінки альвеол та стінки капілярів у кров.

Газообмін у тканинах

Венозна кров

Артеріальна кров

Клітини

Газообмін у тканинах також відбувається за законом дифузії. Кисень з капілярів, де його концентрація більша, переходить у міжклітинну рідину з меншою концентрацією цього газу, а з неї - у клітини. Вуглекислий газ, навпаки, переходить з клітин у міжклітинну рідину, а з неї – у кров.

Дихальні рухи

Регуляція дихальних рухів

Дихальні рухи регулюються також завдяки рецепторам, розташованими у самих легенях. Ці рецептори збуджуються під час вдиху.

"Склад повітря"

Життєва є́мність легень — це максимальна кількість повітря, яку людина здатна видихнути.

Разом із залишковим об*ємом (ЗО), тобто об'ємом повітря, що залишається в легенях після найглибшого видиху, ЖЄЛ утворює загальну ємність легенів (ЗЄЛ). В нормі ЖЄЛ становить близько 3/4 загального об'єму легень. (ЖЄЛ + ЗО = ЗЄЛ)

При спокійному диханні здорова доросла людина використовує невелику частину ЖЄЛ: вдихає і видихає 300—500 мл повітря (так званий дихальний об'єм).

При цьому резервний об'єм вдиху, тобто кількість повітря, яка людина здатна додатково вдихнути після спокійного вдиху, і резервний об'єм видиху, рівний об'єму повітря, що додатково видихається після спокійного видиху, складає в середньому приблизно по 1500 мл кожний.

Навіть після найглибшого видиху в легенях залишається ще близько 800—1700 см³ повітря, так званий залишковий об*єм повітря. Залишкове та резервне повітря постійно заповнюють альвеоли легень при спокійному диханні. Це так зване альвеолярне повітря. Обсяг його дорівнює 2500-3500 см³ В нормі у жінок ЖЄЛ складає 2500-3500мл, у чоловіків -3500-4500мл

Голосовий апарат

Захворювання дихальної системи

• Нежить, або риніт – запалення слизової носа

​

• Фарингіт – запалення слизової глотки

​

• Ларингіт – запалення слизової гортані

​

• Трахеїт – запалення слизової трахеї

​

• Бронхіт – запалення бронхів

​

• Плеврит – запалення плеври

​

• Пневмонія - запалення легень

​

• Туберкульоз – бактеріальне захворювання

​

• Грип – вірусне інфекційне захворювання

​

• Рак легень

Профілактика захворювань

Вдягатися згідно з погодою

Загартовування

Вчасно відвідувати лікаря, робити флюорографію чи реакцію Манту