1 of 18

«Немає загадки Таланту.

Є вічна загадка Любові» 

© Фокина Лидия Петровна

2 of 18

“…Жодна література світу, надто сучасна, не мала такого письменника – неперевершеного новеліста Стефаникового закрою, блискучого повістяра.”

Володимир Бурбан

© Фокина Лидия Петровна

3 of 18

© Фокина Лидия Петровна

4 of 18

Хата Ганни Михайлівни, матері Григора

с. Шилівка

© Фокина Лидия Петровна

5 of 18

  • Батько – Михайло Васильович, колгоспний столяр. “Любив літературу, знав напам'ять трохи не всього “Кобзаря”, чимало поезій Пушкіна”.

  • Мати – Ганна Михайлівна, працювала в колгоспі.

© Фокина Лидия Петровна

6 of 18

У родині дядька Филимона

Після арешту батька - хлопчик на вихованні у родині батькового брата Филимона Васильовича на Донбасі.

Тітка, Наталія Іванівна

була вчителькою української

мови й літератури.

Дядько працював

бухгалтером у школі.

© Фокина Лидия Петровна

7 of 18

Зі спогадів письменника

«Уже в 1942 році почався голод. Я їв тоді картопляну зав’язь, жолуді, пробував конину – коли вона кипить, з неї багато піни…»

“Порадили мені чкурнути до матері на Полтавщину, щоб легше стало всьому сімейству, — голод як-не-як. Я так і зробив. . Йшов пішки, маючи за плечима 11 років, три класи освіти і порожню торбинку, у котрій з початку подорожі було дев’ять сухарів, пе­репічка і банка меду — земляки дали на дорогу. Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, одбирало язик і в грудях терпло, тоді трохи привик. Ішов рівно два тижні. Через Слов’янськ, Краматорськ, Павлоград (чи Конград), Полтаву, Диканьку, Опішню».

© Фокина Лидия Петровна

8 of 18

Йшов пішки, маючи за плечима 11 років, три класи освіти і порожню торбинку…

© Фокина Лидия Петровна

9 of 18

Ремісниче училище

У 1946 році, після закінчення п’ятого класу вступив у ремісниче училище в Зінькові («щоб мати якусь одежину і 700 грамів хліба на день. Вони, оті 700 грамів, і врятували нас з мамою у 47-му»).

Зараз це Зіньківський професійний аграрний ліцей.

© Фокина Лидия Петровна

10 of 18

На заводі

В 16 років став робітником на заводі ім. Малишева в Харкові.

© Фокина Лидия Петровна

11 of 18

Університет

1957 – 1962 – навчається на філологічному факультеті Харківського університету

© Фокина Лидия Петровна

12 of 18

З дружиною Людмилою та синами

© Фокина Лидия Петровна

13 of 18

З братом

Значний вплив на формування його літературних смаків, на ставлення до літературної праці справив його брат — письменник Григорій Тютюнник.

© Фокина Лидия Петровна

14 of 18

Книги письменника

  • «Зав’язь» (1966)
  • «Деревiй» (1968)
  • «Ласочка» (1970)
  • «Лiсова сторожка» (1971)
  • «Батькiвськi пороги» (1972)
  • «Степова казка» (1973)
  • «Крайнебо» (1975)
  • «Климко», «Коріння» (1976)
  • "Вогник далеко в степу« (1979)

© Фокина Лидия Петровна

15 of 18

© Фокина Лидия Петровна

16 of 18

Вшанування пам’яті

© Фокина Лидия Петровна

17 of 18

© Фокина Лидия Петровна

18 of 18

«…Ідеалом для мене завжди були і залишаються�доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах» 

© Фокина Лидия Петровна