1 of 20

Наростання економічної кризи. Життєвий рівень населення

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 11 КЛАС.

2 of 20

План

  • 1. «Косигінська» реформа. Уповільнення темпів зростання промисловості.
  • 2. Неефективність колгоспного ладу. Провал Продовольчої програми.
  • 3. Етносоціальні зміни в УРСР
  • 4. Життєвий рівень населення

3 of 20

Наслідки хрущовських реформ

  • Скорочення приросту промислового продукції;
  • Неефективність використання виробничих фондів;
  • Загострення продовольчої проблеми;
  • «Викачування коштів» з села;
  • Надвитрати на оборонну і важку промисловість

4 of 20

Економічна дискусія

  • СУТЬ:
  • - критика радянської економічної моделі
  • - принцип госпрозрахунку і матеріальної зацікавленості
  • - наголос на пожвавленні товарно-грошових відносин

Овсій Ліберман – професор Харківського університету

1962 рік

ПОЧАТОК

Лист О. Лібермана до М. Хрущова і стаття «План, прибуток і премія»

5 of 20

Олексій Косигін – Голова Ради Міністрів СРСР

6 of 20

7 of 20

8 of 20

9 of 20

Результати реформ

Позитивні

Негативні

VІІІ п’ятирічку (1966-1970) названо «золотою»:

  • Виробництво промислової продукції зросло на 50%
  • 2/3 приросту промислової продукції забезпечила висока продуктивність праці
  • Призупинено спад середньорічних темпів зростання виробництва
  • Валова продукція сільського господарства зросла на 23%
  • Національний доход СРСР становив у 1970 р. 67% національного доходу США (1960 – 58%)
  1. Наприкінці 1960-х років зростає директивне планування
  2. Прибуток від реалізації продукції збільшували не за рахунок якості та дешевизни товару, а за рахунок приписок, подорожчання товару чи зниження плану.
  3. Реформа не передбачала появи реального господаря на виробництві
  4. Реформи містили взаємовиключні процеси: посилення централізму в економіці та впровадження ринкових механізмів, що призвело до розбалансування економічної системи.

10 of 20

Динаміка приросту основних показників економічного розвитку УРСР у період восьмої—одинадцятої п'ятирічок (у %)

Показник

П'ятирічка

восьма (1966—1970 рр.)

дев'ята (1971—1975 рр.)

десята (1976—1980 рр.)

одинадцята (1981—1985 рр.)

Валовий суспільний продукт

6,7

5,6

3,4

3,5

Національний дохід

6,7

4,6

3,4

3,7

Капіталовкладення

6,8

6,4

2,1

3,1

Продуктивність праці

6,1

4,1

3,0

3,8

Промислова продукція

8,4

7,2

3,9

3,5

Сільськогосподарська продукція

3,2

3,0

1,6

0,5

11 of 20

12 of 20

Загострення економічної кризи у 1970 – на початку 1980-х років.

Системна криза – криза, яка охоплює цілісну економічну систему країни, криза базових цінностей

Промисловість:

1.Диспропорції економіки: перевага важкої та енергетичної промисловості у невиробничій сфері працює ¼ працівників.

2.Старіння основних виробничих фондів, вичерпання трудових і матеріальних ресурсів.

3.Висока матеріало- та енергоємність виробництва

4.Недостатня механізація та автоматизація виробництва, повільне впровадження наукових розробок.

5.Низька якість продукції не давала змоги конкурувати на світовому рину.

6.Валюта, виторгувана за експорт нафти і газу, йшла не на модернізацію, а на військову промисловість та імпорт товарів повсякденного попиту

​

Екологія:

1.Будівництво хімічних та інших екологічно небезпечних підприємств у густонаселених районах

2.Будівництво АЕС без урахування геологічних особливостей місцевості, за застарілими технологіями, у густонаселених та маловодних регіонах.

3.Створення «штучних морів» на Дніпрі, затоплення родючих чорноземів.

4.Розораність сільсько-господарських угідь – 80% проти 25% США, 48% у Франції.

Сільське господарство:

1.Нераціональне використання земель: непродумана меліорація; передання найкращих чорноземів під забудову, шляхи, водосховища.

2.Брак і погана якість сільсько-господарської техніки

3.Нестача мінеральних добрив, захисних хімічних засобів тощо

4.Недбалі переробка та зберігання врожаю

5.Скорочення чисельності колгоспників при незмінній продуктивності праці стало однією з причин продовольчого дефіциту.

13 of 20

14 of 20

Продовольча програма 1982 року

15 of 20

Роки

1959

1979

1985

Міське населення

19,2

30,5

33,2

Сільське населення

22,7

19,3

17,6

Приріст населення

Національний склад населення України змінювався внаслідок

16 of 20

Розвиток соціальної сфери

Позитивні тенденції

Негативні тенденції

1.Зріс життєвий рівень українців

2.Збільшилися реальні зарплати, пенсії, стипендії

3.Покращилося забезпечення побутовою технікою – телевізорами, пральними машинами, холодильниками

4.Зведено значну кількість житла, шкіл, будинків культури.

5.Низькі ціни на житло та комунальні послуги

6.Безкоштоні медицина та освіта

7.Грошова допомога малозабезпеченим сім’ям з неповнолітніми дітьми

8.Користування підручниками в середній школі стало безоплатним

9.Поліпшилося транспортне обслуговування населення: дешевий проїзд, нові маршрути, відкриття метрополітену у Харкові тощо.

1.Уповільнилися темпи зростання добробуту, відставання за якістю життя від сусідніх європейських країн.

2.Товарний дефіцит (нестача), спекуляція, з якими боролися імпортом товарів широкого вжитку

3.Недостатні розміри пенсій та соціальних виплат, зрівнялівка в оплаті праці

4.Низька якість житла, великі черги на його отримання, розподіл квартир за відсутності громадського контролю.

5.Великий розрив у соціальному забезпечення та побутовому рівні села та міста.

6. Низька якість рівня охорони здоров’я

7.Прихована інфляція

8.Привілеї номенклатури:

  • Власна закрита система постачання продовольства і промтоварів
  • Зарплата – вдвічі-втричі вища за робітничі
  • Окремі санаторії, поліклініки, лікарні, пансіонати
  • Краще житло, спеціальна прислуга
  • Гарантія навчання і престижна робота для дітей

17 of 20

18 of 20

19 of 20

Домашнє завдання

  • Параграф підручника 12

20 of 20

Дякую за увагу