Розвиток книгодрукування.

Козацькі літописи.

9 клас . Українська література. Вчитель Якубенко Т.С. Урок №13 17 10. - 21.10.22

Шкільництво розвивалося при церквах і монастирях : існували початкові школи, завдяки яким майже все чоловіче населення й частково жіноче було грамотне.

1576 р. у м. Острозі стараннями князя В.-К. Острозького засновано греко-слов’яно-латинську колегію. Це була школа, що давала повну середню освіту. У багатьох містах за зразком Острозької створювалися братські школи. Діяла школа для козацьких дітей (звичайно, тільки хлопчиків) і на Запорожжі.

1572 р. до Львова прибув першодрукар Іван Федоров (Федорович). Він мусив шукати прихистку на чужині. На той час друкарська справа у Львові занепала. Львівський міщанин Семен Сідляр дав І. Федорову сімсот злотих, на які була оновлена стара друкарня. 1574 р. тут вийшли друком «Апостол» і «Буквар». Невдовзі І. Федоров переїхав до Острога й видав там славнозвісну Острозьку Біблію (1581), а також чимало книг світського змісту. У наступні десятиліття в Україні засновують приватні, а згодом і державні друкарні (протягом 1574-1648 рр. їх діяло вже понад двадцять).

Серед досить численної історичної прози особливо вирізняються козацькі літописи ,названі так, оскільки розповідають про козацьку добу та творилися козаками. Під цією назвою об’єднуються три літописи — Самовидця, Граб’янки та Величка.

Козаків-книжників, як і давніх літописців, спонукало взятися за перо прагнення зберегти пам’ять про свою героїчну й трагічну епоху.

Першою серед пам’яток є праця невідомого автора. На думку більшості дослідників, літописцем міг бути генеральний підскарбій (що відповідає нинішній посаді міністра фінансів) за часів гетьмана І. Брюховецького Роман Ракушка-Романовський (1623-1703). Невідома й первісна назва. Готуючи рукопис до друку, П. Куліш дав йому заголовок: «Літопис Самовидця про війну Богдана Хмельницького й про міжусобиці, які були в Малій Росії по його смерті». Ця назва стисло викладає зміст праці: у ній відображено події від 1648 до 1702 р. Відтоді твір почали називати «Літописом Самовидця».

З особливою гіркотою описує Самовидець початок великої Руїни, фатальні прорахунки гетьманів І. Брюховецького, П. Дорошенка, Д. Многогрішного. Докладно розповідає про Чорну раду в Ніжині, у результаті якої до влади прийшов І. Брюховецький і жорстоко знищив свого суперника Сомка та його прихильників.

Найбільший за обсягом і найважливіший за значенням у цьому циклі є чотиритомний «Літопис Самійла Величка». Він охоплює епоху від 1648 до 1700 р. У творі чітко виявляється пристрасний патріотизм автора. З болем описує Величко Руїну козацького краю й, дошукуючись причин, удається до писаних джерел, розпитує старих людей: «Через що й через кого спустошено тую нашу землю?»

Власне, увесь літопис і став відповіддю Величка на це трагічне запитання. Основну причину бід автор убачає у відсутності патріотизму, звідси — і міжусобні чвари.

Узірцем патріотизму в літописі показане запорозьке козацтво. Запорожці готові були йти на страшні муки заради своїх, українців, і така саможертовність рятувала багатьох. Наприклад, один із запорожців навмисне здався в полон, а коли його почали катувати, «зізнався», що козаків безліч і вони готуються до наступу. Поляки посадили козака на палю, а самі відступили, хоча потім з’ясувалося, що козаків було зовсім мало.

Центральний образ літопису — Богдан Хмельницький. Величко показує гетьмана рятівником нації, порівнює його з Мойсеєм, який вивів колись «ізраїльський люд» з єгипетської неволі.

Підготувала Якубенко Т.С.

Використано

«Українська література. 9 клас»

Пахаренко

ілюстрації

Учбове завдання

усне:

знати тему за презентацією