1 of 48

2 of 48

3 of 48

Договір про ненапад між СРСР та Німеччиною + пакт Молотова-Ріббентропа�23 серпня 1939 р.

4 of 48

1 вересня 1939 р. початок ДСВ, напад Гітлера на Польщу�17 вересня 1939 р. вторгнення Червоної Армії на захід Україну

5 of 48

1940 р. вторгнення Червоної армії на Північну Буковину і Бессарабію

6 of 48

Бандера Мельник

7 of 48

22 червня 1941 р. напад Німеччини на СРСР�План «Барбаросса», бліцкриг, блискавична війна

8 of 48

Підрив Дніпрогесу

  • мобілізація
  • Евакуація
  • Випалена земля

9 of 48

  • Військові дії на території України
  • - червень 1941р. – найбільша танкова битва початкового періоду війни - Луцьк - Броди - Рівне
  • - Взяття Львову – відступ Червоної Армії+репресії
  • оборона Києва(72 дні).
  • ( 665тис.- потрапило в полон до нацистів)

  • - оборона Одеси (73дні)
  • - оборона Севастополя ( 250 днів)
  • - Оборона Харкова
  • Липень 1942 радянські війська залишили останнє місто України - Україна була повністю окупована.

  • Тринадцять місяців замість планованих кількох тижнів витратив вермахт для захоплення України

10 of 48

План «Ост»:��«новий порядок»� �голокост (геноцид евреїв)�(Бабин Яр)��колабораціонізм��остарбайтери��концтабори

11 of 48

12 of 48

Розстріли в Бабиному яру

Відправка українців на роботу в Німеччину.

Вивезено з України – 2,4 млн. молодих юнаків і дівчат

“ Після нашої перемоги

я відправлю українців хоч на фарш ”

13 of 48

радянський (радянське підпілля і партизанський рух).

Основні течії руху Опору в Україні

Мета

Визволення від нацистських загарбників, відновлення радянської влади.

Райони діяльності

Полісся, Чернігівщина, Сумщина

Рух Опору – це боротьба з окупантами

14 of 48

Партизани

Партизанський загін

15 of 48

Радянський партизанський рух Опору.�Український штаб партизанського руху ( УШПР)

16 of 48

У лісах з'явилися партизанські загони, які очолювали здебільшого ті, хто був здатним здійснювати бойові операції.

Відомий командир радянських партизанів стали Сидір Ковпак

Радянський партизанський рух Опору

17 of 48

Партизани мінують залізничну колію

Специфіка бойових дій

Діяльність партизанів підпорядковувалась і узгоджувалась з потребами фронту: диверсії на залізницях, удари по воєнних об'єктах, розвідка, допомога в переправі через річки тощо.

Найбільші координовані операції партизанів: «Рейкова війна» і «Концерт» по зриву перевезень воєнних вантажів на залізницях, а також рейди великих партизанських з'єднань по тилах ворога («Карпатський рейд»).

По мірі звільнення України + до регулярних воєнних частин, операції проти УПА

18 of 48

Нацистські листівки

19 of 48

Український визвольний рух Опору : ОУН(б), ОУН (м), УПА, «Поліська Січ»

20 of 48

«Поліська Січ», загони на Волині і Поліссі, очільник Тарас Бульба (Боровець)

21 of 48

«Волею Українського Народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України» і створення тимчасового уряду на чолі з Ярославом Стецьком – Українське державне правління. Німці арештовують Бандеру і Стецька – концтабір Заксенгаузен/Німечччина

22 of 48

23 of 48

14 жовтня 1942р. УПА – Українська повстанська армія

24 of 48

25 of 48

26 of 48

«Похідні групи» �головнокомандувач УПА, Роман Шухевич

27 of 48

Польсько-український конфлікт. Причини: національна політика Польщі на західноукраїнських землях; відмова польського емігрантського уряду визнати ідею незалежності України, співробітничати у боротьбі проти спільного ворога — Німеччини; провокації з боку гітлерівців і радянських партизанів.�

  • Волинською трагедією називають взаємне винищення мирного населення поляками й українцями, складова багатовікового протистояння на Західній Україні, особливо в 1943 р. на Волині. Жахливі події розпочалися ще восени 1941 р. на Холмщині та Підляшші, де польська Армія Крайова здійснила масові убивства мирних українців. Згодом акції поширилися на інші землі, а найбільші жертви з обох боків сталися у 1943 р. на Волині. Очевидно, винними у трагедії є обидві сторони, точніше, їхні воєнізовані формування: Армія Крайова та УПА. Лише в 1945 р. вони домовилися не воювати одне з одним, а організувати спільні дії проти радянських збройних формувань.

28 of 48

Кирило Осьмак  вчений-аграрій, громадський та політичний діяч національного відродження, діяч Української Центральної Ради, діяч ОУН, голова Підпільного уряду України у 1944р., Президент Української Головної Визвольної Ради, Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.

29 of 48

30 of 48

РУХ �ОПОРУ��УПА/ОУН�УГВР ��Партизани

31 of 48

32 of 48

33 of 48

34 of 48

35 of 48

���Грудень 1942 р. вигнання нацистів з укр. терит.�«Східний вал»-�нацистська система�укріплень по �Дніпру6 листопада 1943�Київ«Битва за Дніпро»�

36 of 48

Битва за Дніпро

37 of 48

«Чорносвитники»

"Коли Червона Армія почала виганяти німців з України, то "домосідів" швиденько збирали, – цим займалися навіть не військкомати, а самі командири передових частин, – сунули їм знову гвинтівки в руки і, навіть не переодягнувши в шинелі, в чому були – у першу лінію бою! Їх так і називали – "піджачники". Береги Дніпра, як весняними квітами, рябіли трупами в різноколірному цивільному одязі" 

Під час призову до Червоної армії, зокрема в Кіровоградській області, політруки та командири гнали людей до бою без зброї, наказуючи здобувати її самим у сутичці з ворогом і власною кров’ю "змити провину перед Батьківщиною та її великим вождем Сталіним". 

 умовна назва піхотних підрозділів Червоної Армії, які були сформовані з цивільного населення окупованих територій після їх звільнення. В бій вводились не підготовленими, без належної амуніції та зброї. Найбільш масово використовувались у 19431944 роках під час форсування Дніпра

38 of 48

Січень/лютий 1944 р. Корсунь-Шевченківська операція – початок вигнання нацистів з Правобережжя

39 of 48

40 of 48

1944 р., КАРПАТСЬКО-УЖГОРОЖДСЬКА ОПЕРАЦІЯ�28 жовтня остаточне вигнання з України нацистських окупантів

41 of 48

9 травня 1945 День Перемоги над нацистською Німеччиною

42 of 48

2 вересня 1945 р. завершення Другої світової війни (капітуляція Японії)

43 of 48

44 of 48

Амет Хан Султан, татарин, двічі Герой Радянського Союзу

45 of 48

46 of 48

Тарас «Бульба» Боровець

«Лозов’ягін»

47 of 48

48 of 48