«ЗАБУТИЙ ГЕНІЙ» - КОСТЯНТИН ДАНИЛЕВСЬКИЙ��Український прорив: наукові відкриття і винаходи ХІХ-ХХ століть,�які вплинули на розвиток технічного прогресу.��
Автор – МАЛИХІН Михайло Андрійович, учень 9-А класу Краматорської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 26 Краматорської міської ради Донецької області.
Керівник – ХІЛЬКО Інна Анатоліївна, вчитель хімії.
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ �ДОСЛІДЖЕННЯ:
ДАНИЛЕВСЬКИЙ КОСТЯНТИН ЯКОВИЧ
Народився в 1857 році в місті Харків.
Сфера діяльності: український учений, винахідник, піонер авіації; проєктував, конструював та пілотував одні з перших у світі дирижаблі.
Освіта: у 1879 році закінчив із відзнакою медичний факультет Імператорського Харківського університету; у 1884-1888 рр. проходив аспірантуру при тому ж університеті,
готувався до отримання професорського звання.
Науковий ступінь: у 1889 році захистив дисертацію й отримав вчений ступінь доктора медицини.
Досить довгий час у світі панував наземний транспорт. Але завдяки розробкам українських учених почали з’являтися повітроплани – механізми, які дозволяли контрольовано переміщатися в повітрі.
Патентну заявку на перший літальний апарат під назвою «Килим-літак» було подано Данилевським 4 січня 1894 року, патент отримано 19 березня 1897 року. Його винахід так і називався «АirBike» – повітряний велосипед.
Одним із перших дослідників, які вивчали можливості повітроплавання, був Костянтин Данилевський. Він займався проєктуванням, конструюванням і випробуванням систем, які рухалися на велосипедному ходу. Невеликі дирижаблі мали велосипедні педалі та лопаті.
Костянтин Данилевський проєктував цей дирижабль для використання в рекламних цілях.
На його кулі можна було розміщати рекламні слогани та за рахунок цього заробляти гроші, але цей транспорт виявився настільки популярним, що його дуже швидко почали використовувати для перевезення людей.
За свідченнями дослідників, на момент отримання патенту в автора виникла ідея нової конструкції дирижабля.
Патентну заявку на наступний тип апарату, «літальний знаряд», було подано 20 серпня 1897 року, сам же патент отримано 29 липня 1900 року.
Цей апарат було вироблено в 1897 році в Парижі в майстерні відомого виробника аеростатів Лашамбра, коштом вихідця зі Швеції А. А. Пільстрема, який володів у Харкові ливарним заводом.
Патент мав назву «Керований літальний снаряд»
Повітряне судно, що отримало назву «Ембріон», – це гібрид м'язольоту, аеростату та орнітоптера.
Утримання виробу в повітрі забезпечувалося наповненим ВОДНЕМ аеростатним балоном об'ємом близько 170 м3, вертикальне та горизонтальне маневрування здійснювалися пілотом, який крутив велосипедні педалі, передаючи рух крилам розмахом близько трьох метрів. Підйом здійснювався на висоту до 80 метрів.
Наступного року випробування продовжилися, у них брали участь аеростати-мікси «Пільстрем» та «Орічка», випущені також на заводі Лешамбра.
Аеростат-мікст «Пільстрем»
у польоті, 1898 рік
У серпні 1898 року Данилевський зробив доповідь про результати випробувань на десятому з'їзді дослідників-натуралістів і лікарів, що проходив у Києві.
Того ж року винахідник звернувся до Військового міністерства з метою отримання державного фінансування. Однак його виріб отримав негативні висновки електротехнічного комітету Головного інженерного управління. У фінансуванні було відмовлено.
У 1899 почалися випробування з апаратом нової вдосконаленої конструкції. Аеростатний балон було виконано як вертикальний.
Крила, що часто ламалися, замінені лопатевим гвинтом, схожим на гребне колесо. Крім цього в конструкції додалося оперення.
Льотчик крутив педалі, що рухали колесо, завдяки чому апарат піднімався в повітря, як гвинтокрил. Набравши необхідну висоту, пілот змінював кут оперення, після чого апарат міг планувати. Випробування було перенесено до села Рогань.
7 жовтня 1899 року відбулася позаштатна ситуація, коли на висоті 350 м апарат втратив керованість. Стабілізувати управління вдалося лише на висоті близько 1500 верст (1600 м), повітряне судно приземлилося за 7 км від місця старту.
Треба зазначити, що жоден із польотів апаратів Данилевського (а їх близько 200) не завершився нещасним випадком.
Починаючи з 1900 року випробування не проводилися через смерть А. А. Пільстрема, а нових джерел фінансування винахідник не знайшов. Тоді ж вийшла книга Данилевського «Керований літальний снаряд», у якій він підбив підсумок своїх дослідів з повітроплаванням. Книга отримала рецензії з боку К. Е. Ціолковського.
Ідею ефективного проєктування дирижаблів, корпус яких містив балон з воднем, уперше зміг реалізувати в промисловому масштабі граф фон Цеппелін – науковець та підприємець. Він у 1901 році запустив жорсткий дирижабль на двигуні. Таким чином, йому вдалося не тільки втілити в життя ідею повітряного транспорту, але й ефективно її продати.
На початку 1901 року дирижаблі виконували цілком пристойну роль. Вони використовувалися для перевезення пасажирів. У цих дирижаблях усе було влаштовано так, щоб пасажирам було зручно та комфортно переміщатися на великі дистанції, здійснювалися навіть міжатлантичні рейси.
На початку Першої світової війни в цих транспортних засобах з’явилася нова функція. Їх почали використовувати не тільки для перевезення вантажів військового призначення та пасажироперевезення, а також у військових діях. На початку Другої світової війни майже 48 дирижаблів були на озброєнні німецької армії в сухопутних військах, та більше 60 одиниць – у морфлоті.
Але ці транспортні засоби мали низьку швидкістю та маневреність, тому не могли виконувати якусь важливу місію.
Однак із 2015 року у світі починають з’являтися проєкти, які використовують схожі за конструкцією дирижаблі, але основним газом-носієм є ГЕЛІЙ.
Треба зауважити, що розроблені технології катамаранів, які будуть використовуватися для транспортування пасажирів на великі відстані, також з використанням основного паливного носія – СУМІШІ ГЕЛІЮ ТА ВОДНЮ.
Роботи Костянтина Данилевського та його монографії були переведені в 2019 році в Сполучених Штатах, де його вклад у повітроплавання був визнаний як домінуючий.
Під час дослідження я вивчив наукові винаходи Костянтина Данилевського – піонера авіації, який проєктував та випробував одні з перших у світі дирижаблі.
Конструювання та вдосконалення систем здійснювалось від простих механізмів, які рухались на велосипедному ходу, до складних апаратів із двигунами. Це дозволило контрольовано переміщати вантажі та здійснювати перевезення людей у повітрі, використовувати повітроплани у військових цілях, реалізувати ідею в промисловому масштабі.
У сучасному світі науковці працюють над проєктами, які конструктивно схожі на дирижаблі, але значно досконаліші. Їх основним паливним носієм є суміш гелію та водню.
Отже, це дасть можливість використовувати невичерпні джерела енергії, які не становлять загрози для людей та навколишнього середовища.
ВИСНОВКИ
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА