§ 34
Гетьманщина
за часів
Івана Мазепи
Е-додаток
Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар. Поміркуйте, що дає підстави визначати культурницьку діяльність гетьмана Івана Мазепи не простим меценатством,
- 2 -
§ 34
а одним з напрямів загальнодержавної полiтики. Які історичні умови сприяють розвиткові культури? Поділіться припущеннями, які з них могли скластися наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Наведіть відомі вам історичні факти, що визначали становище українських земель на 1687 р. – час, коли гетьманську булаву отримав І. Мазепа.
Церква Всіх Святих
у Києво-Печерській лаврі.
Сучасна світлина
Богоявленський собор Братського монастиря в Києві (зруйнований 1935 р.)
Військово-Микільський собор Пустинно-Микільського монастиря
(зруйнований 1934 р.)
Видання мазепинської доби належать до найцінніших українських книгодрукiв. Гетьман мав одну з найбагатших в Україні книгозбiрень, обдаровував книжками монастирі, церкви, окремих осіб.
Друкарська справа
Один з найважливіших напрямів політики гетьмана Івана Мазепи (1687–1709) – культурно-просвітницька діяльність.
Підтримка нових храмів, відбудова багатьох церков княжої доби.
Розвиток освіти
У Києві збудовано
новий мурований Богоявленський собор Братського монастиря, Військово-Микільський собор з мурованою дзвіницею і трапезною палатою в Пустинно-Микільському монастирі, церкву Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі.
Опікувався Києво-Могилянською академією: збудував перший поверх нового будинку академії, домігся підтвердження її статусу, надавав у володіння села й землі, матеріально підтримував студентів. Дбав про створення нових осередків культури (один із них – Чернігівський колегіум).
- 3 -
§ 34
Коломацькі статті 1687 р.
♦ Гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина – скидати гетьмана.
♦ Гетьмана істотно обмежено у праві розпоряджатися військовими землями.
♦ Гетьманському урядові заборонено підтримувати дипломатичні зносини з іншими державами.
♦ Розміщення в гетьманській столиці (Батурин) полку московських стрільців.
♦ Гетьман мав «усіма силами з’єднувати в міцну й нерозривну згоду обидва руські народи», «щоб Малоросiю не називали землею Гетьманською, а лише визнавали землею, яка перебуває в царській самодержавній владі» (ідеться, зокрема, про шлюби між українцями та московитами).
Що визначало внутрішню та зовнішню політику гетьмана І. Мазепи?
На початку серпня 1687 р. в таборі на р. Коломак гетьмана І. Самойловича звинуватили в невдалому Кримському поході, усунули з гетьманства й заарештували (згодом разом із сім’єю відправили до Сибiру). На козацькій раді 4 серпня 1687 р. гетьманом обрали генерального осавула Iвана Мазепу (підписав Коломацькі статті).
- 4 -
§ 34
Гетьман І. Мазепа з військом перейшов Днiпро і зайняв Київщину й Волинь. С. Палія заарештували та ув’язнили (на вимогу Петра I його доправили до Москви, а потім заслали до сибірського м.Тобольськ).
Внутрішня політика гетьмана І. Мазепи
♦ Прагнення об’єднати Лівобережжя, Правобережжя, Запорожжя та Слобожанщину в державу західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою.
♦ Зміцнення гетьманської влади, підтримка козацької старшини.
♦ Плекання козацької еліти (значкові та значні військові товариші).
- 5 -
§ 34
Об’єднання Правобережної та Лівобережної України під булавою гетьмана І. Мазепи
тривало від 1704 р. до подій 1708–1709 рр.
1699 р.
1702 р.
Весна 1704 р.
Сейм Речі Посполитої ліквідував козацький стан та устрій на Правобережжі, великий коронний гетьман наказав правобережним полковникам розформувати свої полки.
Повстання під проводом С. Палія як відповідь на захоплення польськими військами кількох козацьких міст на Правобережній Україні.
Герб Івана Мазепи
на гарматі
Восени 1705 р. І. Мазепа налагодив зв’язки з польським королем Станiславом Лещинським,
а 1706 р. за його посередництва розпочав переговори зі шведським королем Карлом ХІІ.
У 1700 р. розпочалася московсько-шведська (Північна) війна.
Козаки змушені були воювати на теренах Московiї, Балтії, Речі Посполитої (походи – важкий тягар).
- 6 -
§ 34
Козаків використовували під час канальних i землерийних робіт, на будівництві нових доріг, фортець та інших укріплень.
Козакiв непокоїло обмеження царським урядом їхніх станових прав.
Серед козацтва ширилися чутки про ліквідацію козацького війська, перетворення козацької старшини на служилих дворян тощо.
Коштом українського населення споряджалися козацькі війська для щорічних походів на північ.
Старшина й гетьман замислювалися про подальшу долю Гетьманщини.
У разі перемоги Московії існувала загроза нового переділу українських земель,
а за умови перемоги Швеції – повернення їх під владу Польщі.
- 7 -
§ 34
1. До яких держав (як частина території чи
автономна одиниця) належали в 1687 р. українські землі: Чернігово-Сіверщина,
Переяславщина, Полтавщина, Київщина, Волинь, Галичина, Запорожжя, Західне Поділля, Брацлавщина, Буковина, Закарпаття?
2. Порівняйте кордони Гетьманщини в
1687 р. з кордонами 1649 р. та 1663 р.
3. Які території охопило повстання С. Палія
1702–1704 рр.? На які терени поширював свою владу І. Мазепа в 1704–1708 рр.?
Попрацюйте з історичною картою.
Перемога царя Петра І і польського короля Августа
Україна була б поділена між Польщею та Московією
Перемога шведського короля Карла ХІІ
і його ставленика
С. Лещинського
Україна як союзник Москви опинилася б під владою Польщі та втратила б суверенітет
Єдиним порятунком було визволення з-під влади царя, до того ж заздалегіть, до закінчення війни та укладення мирного договору
Спираючись на схему, поміркуйте, як зовнішньополітичні умови, що склалися внаслідок Північної війни, підштовхнули І. Мазепу до переходу на бік шведського короля.
- 8 -
§ 34
Карл ХІІ
- 9 -
§ 34
Як розгорталося і чим завершилося
повстання Івана Мазепи?
1708 р. Карл ХII почав похід на Московське царство.
Серпень – вересень 1708 р. Після кількох невдач Карл ХІІ повернув в Україну для забезпечення армії провіантом, зміцнення її козацькими полками та військом С. Лещинського. Покладав надії на допомогу кримського хана й турецького султана.
3 листопада 1708 р. І. Мазепа виїхав на зустріч із Карлом ХII
(7 листопада прибув до шведського табору).
8–9 листопада 1708 р. У м. Гірки на Сіверщині укладено союзницький договір між Україною і Швецією.
Угода передбачала незалежність Укpаїни. Усi загаpбанi Московiєю землi мали бути повеpнені Укpаїнському князiвству. Шведський коpоль брав зобов’язання захищати його вiд воpогiв i посилати допомогу. І. Мазепа – довiчний князь Укpаїни, для шведського коpоля не передбачалося пpава пpетендувати на титул князя чи командувача збpойних сил князівства.
У відповідь на дії гетьмана Петро I звинуватив І. Мазепу у зраді, намірі віддати Україну Польщі, а православні церкви й монастирі – уніатам. Цар наказував старшині й полковникам
зібратися в Глуховi для обрання нового гетьмана. Водночас Петро I наказав князеві О. Меншикову зруйнувати гетьманську резиденцію – Батурин (місто було вщент зруйновано, а його мешканців убито).
- 10 -
§ 34
Цитадель Батуринської фортеці (сучасна реконструкція)
Іван Скоропадський
Щоб поліпшити ситуацію, I. Мазепа прагнув схилити на свій бік Запорозьку Січ. 5 квітня 8-тисячний загін запорожців прибув до Диканьки, неподалiк від Полтави; звідти гетьман разом із кошовим отаманом Костем Гордієнком вирушив до Великих Будищ на зустріч із Каpлом ХІІ.
Відповіддю Петpа I на приєднання запорожців до І. Мазепи стало зруйнування Чортомлицької Cічі. Прямуючи на Cіч, війська московського полковника П. Яковлєва нищили козацькі містечка й села. Проте захопити і зруйнувати Cіч з першої спроби московити не змогли, зазнавши чималих втрат. У середині тpавня 1709 р. Ciч було захоплено.
17 листопада 1708 р. в Глуховi відбулася старшинська рада (участь брали чотири полковники: стаpодубський, чернігівський, наказні переяславський та ніжинський). Гетьманом було обрано стаpодубського полковника Iвана Скоpопадського.
Виборам гетьмана передувала церемонія «покарання» І. Мазепи. Його подобу протягли вулицями Глухова до спеціально спорудженого ешафоту. Перш ніж «стратити» опудало, було зачитано список гетьманових провин та виголошено вирок. 23 листопада в присутності цаpя у
глухiвськiй Свято-Тpоїцькiй церкві І. Мазепі проголосили церковне прокляття (анафему). Водночас анафему виголосили і в Москвi, в Успенському соборі.
- 11 -
§ 34
- 12 -
§ 34
Весна 1709 р. Карл ХІІ відновив воєнні дії (намір – наступати на Москву)
8 липня 1709 р. Генеральний бій під Полтавою закінчився поразкою шведів.
11 липня 1709 р. Біля Пеpеволочної московські війська змусили капітулювати 16-тисячне шведське військо.
18 липня 1709 р. Каpл ХІІ та І. Мазепа переправилися на пpавий беpег Бугу, перетнули турецький кордон бiля Очакова й рушили до Бендеp.
11 серпня1709 р. Поранений Каpл ХІІ і хворий І. Мазепа зупинилися в передмісті Бендеp.
2 жовтня 1709 р.
I. Мазепа помер у с. Ваpницi.
Уцілілі шведські війська й козаки відступали берегами Воpскли до фортеці Пеpеволочної. Каpл ХІІ з кількома генералами i кількатисячним загоном, а також І. Мазепа, К. Гоpдiєнко й кількох сотень козаків переправилися на правий берег Дніпра.
З якими небезпеками був пов'язаний похід Карла ХІІ на Москву через територію України? Яких заходів ужив Петpо I, дізнавшись
про повстання І. Мазепи? Про що свідчить приєднання до повстання І. Мазепи Запорозької Січі? Укладіть хронологічну таблицю подій повстання гетьмана Мазепи. Яку подію ви визначили початковою? Відповідь обґрунтуйте.
- 13 -
§ 34
Карл ХІІ та Іван Мазепа. Художник Г. Цедерстрем. 1879 р.
…Володар Мазепа... вельми полюбляє оздоблювати свою розмову латинськими цитатами, а досконалістю знання цієї мови може суперничати з найкращими нашими отцями єзуїтами… При його дворі – два лікарі-німці, з якими Мазепа розмовляв їхньою мовою, а з італійськими майстрами, яких є кілька у гетьманській резиденції, говорив по-італійськи. Я розмовляв із господарем України польською та латинською мовами, бо він запевняв мене, що недостатньо володіє французькою, хоча замолоду відвідав Париж і Південну Францію, був на прийомі в Луврі… Бачив у нього газети французькі й голландські.
Розмова з ним дуже приємна; він має великий досвід у політиці; на противагу московитам, стежить і знає, що діється в чужоземних країнах.
Зі спогадів французького дипломата Жака Балюза,
який 1704 р. зустрічався з І. Мазепою
- 10 -
Прочитайте уривок з джерела та роздивіться ілюстрації. Які деталі зі спогадів дипломата свідчать про високий рівень освіченості та великий політичний досвід гетьмана І. Мазепи?
Які особисті якості, на вашу думку, сприяли тривалому перебуванню гетьмана при владі?
§ 34
- 14 -
Іван Мазепа. Гравюра Мартіна Бернігерота, надрукована в лейпцизькому журналі в 1706 р.
Панегірик на честь Івана Мазепи.
Гравюра І. Мигури. 1706 р.
У центрі гравюри І. Мигури гетьман Мазепа, збоку від нього – жіночі постаті, що символізують істину, правду, науку, мистецтво тощо. На тлі військових обладунків – герб Мазепи. Зображено також церкви, збудовані або відновлені І. Мазепою.
- 15 -
§ 34
- 16 -
§ 34
Портрет Івана Мазепи (у панцирі з Андріївською стрічкою) з Дніпропетровського художнього музею на підставі досліджень уважають таким, що передає зовнішність Мазепи реалістично.
Сутність пошуку достовірних портретів гетьмана полягала у відборі кількох зображень, відомих як портрети І. Мазепи, порівняльний аналіз яких підтверджував би наявність у них спільних рис.
Усі зображення мали хоча б частково збігтися з описами зовнішності гетьмана. За висновком, наданим експертною групою академії СБУ, на портретах з Національного музею історії України, Дніпропетровського художнього музею та з гравюри М. Бернігерота збіглися 10 ознак з 11 можливих.
Портрет Івана Мазепи в латах з Андріївською стрічкою з Дніпропетровського художнього
музею. 1700 р.
що вплинули на рішення І. Мазепи про повстання проти московської влади? Яку мету ставив гетьман? Спрогнозуйте, як поразка повстання І. Мазепи позначилася на майбутньому становищі українських земель у складі Московської держави.
- 17 -
§ 34
Узагальніть матеріал уроку міркуваннями про причини поразки повстання Івана Мазепи. Яку з них уважаєте основною?
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/heLgfrgE або кодом, перегляньте відео, присвячене гетьманові І. Мазепі. Які деталі відео допомогли вам краще зрозуміти обставини,
Закладна дошка з написом і гербом Івана Мазепи на будівлі колегіуму в Чернігові
Пам’ятник І. Мазепі
в Чернігові
Складіть пазл та прокоментуйте зображення за планом: 1) що зображено на світлині; 2) як зображення стосується теми уроку; 3) які відомі вам історичні події та діячі пов’язані з пам’яткою.
1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) зpуйнування Чортомлицької Сiчi цаpськими вiйськами; б) «Вiчний миp» мiж Москвою та Польщею; в) козацька pада на p. Коломак, усунення
§ 34
- 18 -
I. Самойловича та обрання гетьманом I. Мазепи; г) повстання С. Палія.
2. Якими були основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики І. Мазепи?
3. Визначте передумови, причини та наслідки повстання І. Мазепи.
4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/8eGB1NYl або кодом та виконайте завдання онлайн.