США та КАНАДА
США в 1945 – 1960-х рр.
Після завершення війни Сполучені Штати Америки стали наймогутнішою державою світу.
У 1948 р. їхня частка у виробництві країн Заходу становила 54,6 %, а запас золота досяг 80 % від світового.
До 1949 р. США залишалися єдиною державою світу, що мала атомну зброю.
Американська армія вважалася найчисленнішою й наймогутнішою серед країн Заходу.
В умовах загострення відносин із СРСР США оголосили себе захисником «вільного світу» від радянської експансії.
США стали першою країною у світі, де в 1950-х рр. розгорнулася перша хвиля НТР.
У небачених масштабах фінансувалися наукові дослідження й зростали капіталовкладення в економіку.
США в 1945 – 1960-х рр.
Президент США Гаррі Трумен за складної міжнародної обстановки й переходу від війни до миру вже до кінця 1947 р. сприяв завершенню переведення економіки на мирний шлях розвитку.
Гаррі Трумен намагався реалізувати свою програму соціальних реформ, відому як «справедливий курс».
США в 1945 – 1960-х рр.
На виборах 1952 р. перемогу здобув республіканець Дуайт Ейзенхауер. Незважаючи на різку критику діяльності попередників, новий президент загалом продовжував їх курс. Роль держави як регулятора розвитку економіки й соціальної сфери зберігалася.
Маккартизм - явище, притаманне внутрішній політиці США 1950 - 1954 рр., пов'язане з діяльністю сенатора Дж. Маккарті. Його сутністю були боротьба з комуністичним проникненням та шпигунством на користь СРСР і переслідування осіб із ліберальними переконаннями.
США в 1945 – 1960-х рр.
У 1957 і 1960 рр. Конгрес США ухвалив закони про громадянські права, які гарантували виборчі права афроамериканцям.
Лідером руху афроамериканців став Мартін Лютер Кінг. Він закликав до активних, але ненасильницьких дій, заснованих на християнських ідеалах.
США в 1945 – 1960-х рр.
Зовнішня політика США в післявоєнний період набула глобального характеру. Їхнім головним суперником став СРСР. Саме через необхідність протидії йому виникли доктрини «захисника вільного світу» і «стримування комунізму».
Жорстокого характеру протистояння із СРСР набуло за часів президентства Д. Ейзенхауера.
У 1959 р. новий радянський лідер М. Хрущов уперше в історії здійснив візит до США й провів переговори з Д. Ейзенхауером.
США в 1961 – 1980-х рр.
На виборах 1960 р. переміг представник демократів Джон Кеннеді. Він висунув програму «нові рубежі», що передбачала стимулювання зростання економіки шляхом подальшого розгортання НТР. У зовнішній політиці передбачалося нарощувати військову могутність США для протидії СРСР у різних регіонах світу.
М. Л. Кінг у поході на Вашингтон за громадянські права. 28 серпня 1963 р.
США в 1961 – 1980-х рр.
Новим президентом США став демократ Ліндон Джонсон. Він висунув план соціальних перетворень «велике суспільство», який став спробою комплексного розв'язання основних соціальних проблем країни.
Центральне місце в ньому посідала боротьба з бідністю.
Було вжито нових заходів із ліквідації расової дискримінації.
Однак після 1968 р. реформаторська активність адміністрації Л. Джонсона пішла на спад. Це було пов'язано із втягуванням США у війну у В'єтнамі, яка потребувала значних витрат. Вирішальний вплив на тогочасне піднесення американської економіки мала НТР. Значного поширення набуло використання комп'ютерної техніки.
Продовжував розвиватися антидискримінаційний афроамериканський рух.
З'явилися такі нові форми боротьби, як «рейси свободи» і «сидячі демонстрації».
США в 1961 – 1980-х рр.
Студентські протести проти війни у В'єтнамі. США. 1960-ті рр.
Студенти університету Спроул Холл у Берклі влаштували сидячий страйк, що стало появою Free Speech Movement («Руху за свободу слова»).
1960-х рр. США охопив молодіжний студентський рух.
США в 1961 – 1980-х рр.
Новим президентом США на виборах 1968 р. став республіканець Річард Ніксон. У соціальній сфері його політика загалом стала продовженням перетворень, розпочатих демократами.
У зовнішній політиці адміністрація Р. Ніксона у зв'язку з досягненням паритету в озброєннях із СРСР віддавала перевагу переговорам.
На початку 1973 р. укладанням миру завершилася війна у В'єтнамі. Видатки США на неї становили 110 млрд доларів. Понад 56 тис. військових загинуло.
У результаті скандалу, який увійшов в історію як «вотергейтська справа», і початку процедури імпічменту (усунення від влади) у серпні 1974 р. Р. Ніксон подав у відставку.
Новим президентом США став Джеральд Форд, який до цього перебував на посаді віце-президента.
США в 1961 – 1980-х рр.
Початок президентства Дж. Картера збігся з покращенням ситуації в економіці після кризи 1973 - 1975 рр. Загалом він продовжував економічний курс попередньої адміністрації.
Його першим значним заходом стало відзначення Дня Землі 22 квітня 1970 р.
США в 1981 – 2000-х рр.
На виборах 1980 р. новим президентом було обрано республіканця Рональда Рейгана.
Рональд Рейган розпочав економічну програму «Новий порядок для Америки: програма відновлення економіки» у пресі назвали рейганомікою, або «рейганівською революцією».
У 1983 р. кризу змінило пожвавлення економіки. На виборах 1984 р. Р. Рейган був обраний на другий термін.
США в 1981 – 2000-х рр.
На виборах 1988 р. перемогу здобув республіканець Джордж Буш. Загалом у своїй діяльності він продовжував політику Р. Рейгана.
У 1990 - 1991 рр. США у складі багатонаціональних сил узяли участь у війні в Перській затоці – операція «Буря в пустелі». У результаті війни було розгромлено Ірак і звільнено від його окупації Кувейт.
Розпад СРСР у 1991 р. США зустріли досить стримано, побоюючись «розповзання» радянської ядерної зброї.
На межі 1991 - 1992 рр. США та Україна встановили дипломатичні відносини. У травні 1992 р. відбулися візит Президента України Л. Кравчука до США, переговори з адміністрацією Дж. Буша й підписання угод про співробітництво.
США в 1981 – 2000-х рр.
На президентських виборах 1992 р. перемогу здобув демократ Білл Клінтон із програмою «Головне — це люди».
На відміну від попередніх адміністрацій республіканців, які дотримувалися неоконсервативного курсу, Б. Клінтон поєднував ліберальні й консервативні ідеї.
1994 рік Б. Клінтон проголосив «роком України» у США. У наступні роки між США та Україною формувалися партнерські відносини.
США на початку ХХІ століття
На президентських виборах 2000 р. перемогу здобув Дж. Буш-молодший. На початок його президентства припав наймасштабніший терористичний акт в історії США. 11 вересня 2001 р.
Відповідно до оприлюдненої «доктрини Буша» США залишали за собою право першого удару по терористичних угрупованнях і державах, ворожих до США. Проголошувалася готовність США діяти самостійно, без підтримки міжнародного співтовариства та союзників.
На президентських виборах 2004 р. Дж. Буш-молодший був переобраний на другий термін. Друге перебування на посаді стало для нього ще складнішим, ніж перше.
США на початку ХХІ століття
На президентських виборах 2008 р. вперше в історії США перемогу здобув афроамериканець, представник Демократичної партії Барак Обама. Нова адміністрація отримала владу в умовах фінансово-економічної кризи, яку вдалося подолати завдяки успішним заходам.
На міжнародній арені адміністрація Б. Обами приділяла багато уваги ситуації в Афганістані, який вважала головним фронтом боротьби проти міжнародного тероризму.
У 2012 р. на чергових президентських виборах Б. Обаму переобрали на другий термін. У внутрішньополітичному житті США продовжувалося здійснення розпочатих раніше реформ.
США на початку ХХІ століття
На виборах 2016 р. новим президентом США було обрано республіканця Дональда Трампа. Він заявив, що збирається різко змінити зовнішню і внутрішню політику в бік протекціонізму та захисту інтересів США.
Оцінити вплив президентства Д. Трампа на розвиток США стане можливим із часом. Сьогодні його окремі дії викликають різні, часто протилежні оцінки.
У 2020 році перемогу на виборах отримала Демократична партія на чолі з Джосефом Байденом.
КАНАДА
У післявоєнні роки тривало економічне піднесення Канади.
Цьому сприяли освоєння територій на півночі й заході країни, збільшення внутрішнього ринку та зростання населення, яке відбувалося переважно за рахунок іммігрантів.
У 1953 р. за обсягами промислового виробництва Канада стала світовим лідером. Стрімка індустріалізація спричинила скорочення зайнятих у сільському господарстві, проте країна залишалася другим після США експортером зерна на світовому ринку.
В 1947 р. - Закон про канадське громадянство, визнання канадського Верховного суду вищою апеляційною інстанцією країни й наділення канадського парламенту правом приймати поправки до Конституції.
Із 1952 р. право призначати генерал-губернатора перейшло до канадської влади. Цього року генерал-губернатором уперше став канадець за походженням Вінсент Мессі.
КАНАДА
У політичному житті не припинялося традиційне суперництво Ліберальної та Консервативної партій.
У 1935—1957 рр. при владі були ліберали. Ідейну основу канадських лібералів становила теорія «держави добробуту». Із позицій вільного підприємництва та індивідуальної свободи їх критикували консерватори. Саме політика лібералів сприяла економічному піднесенню та зміцненню відносин Канади й США.
У 1957—1963 рр. при владі перебували консерватори, уряд яких очолював Джон Дифенбейкер. Проте більшість своїх передвиборчих обіцянок вони виконати не змогли.
КАНАДА
У 1963 р. до влади повернулися ліберали та зберігали її до 1979 р. Найпомітнішими акціями ліберального уряду Лестера Пірсона (1963—1968 рр.) стали прийняття в 1965 р. нового канадського прапора та укладення договору про об'єднання автомобільної промисловості Канади та США.
Складним питанням внутрішньополітичного життя країни відтоді стала, як ви вже знаєте, проблема Квебеку. З огляду на це ліберали обрали своїм лідером франко-канадця П'єра Трюдо й розробили програму заходів для її розв'язання.
Уряд ліберала П. Трюдо перебував при владі в 1968—1979 рр.
Він провів через парламент закон, який проголошував рівність англійської і французької мов у державному апараті та двомовність там, де однією із двох офіційних мов розмовляє не менш ніж 10 % населення. Ці заходи покращили ситуацію, однак гасло влади «Одна країна — одна нація», як і раніше, викликало протести франко-канадців.
КАНАДА
На початку 1980-х рр. Канаду охопила економічна криза, яка відсунула інші проблеми на другий план. Відбувся спад виробництва. Зменшилися доходи працюючого населення, а безробіття зросло до 12 %. Ліберали, на яких покладали відповідальність за погіршення ситуації в країні, втратили владу. Їх змінили консерватори.
Уряд, очолюваний Брайаном Малруні (1984—1993 рр.), здійснив низку реформ у дусі «консервативної революції», які дозволили вивести країну з економічної кризи. Найскладнішою проблемою для нього залишався Квебек, який відмовлявся визнати Конституцію 1982 р.
КАНАДА
У 2006 - 2015 рр. уряд формували консерватори, а з листопада 2015 р. - ліберали, яких очолив Джастін Трюдо (син П. Трюдо). Його Кабінет Міністрів став першим гендерно збалансованим урядом в історії Канади: у ньому рівна кількість міністрів жінок і чоловіків (по 15 осіб). І очолює його донині.
Після розпаду СРСР Канада підтримала появу нових незалежних держав. 2 грудня 1991 р. вона визнала незалежність України. Сучасні прагнення України європейської інтеграції керівництво Канади поділяє й підтримує.
Канада — третя за чисельністю етнічних українців (після України і Росії) країна у світі. Кількість населення Канади на 2016 р. становила понад 36 млн осіб, із яких понад 1,3 млн — українці. Вони є найбільшою слов'янською діаспорою в Канаді. Суцільні поселення українського населення в країні відсутні. Канада пишається своєю толерантністю і полікультурністю. Культура україно-канадців вважається невід'ємною складовою загальноканадської культури.
Домашнє завдання