«Спеціальна функція щодо захисту населення і територій�від надзвичайних ситуацій»

Тема розглядає цивільний захист в єдності його підсистем і елементів першого та другого рівнів, виходячи з функціонального аспекту побудови сучасної системи протидії надзвичайним ситуаціям

Навчальний модуль “Державне управління у сфері цивільного захисту”

Спеціальна функція щодо цивільного захисту

Ціль - реалізація державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період.

Прийнятного ризику

Плати за ризик

Добровільності

Правової забезпеченості

та свободи інформації

Необхідної достатності

і максимального використання

наявних сил і засобів

Безумовного примату безпеки

Права кожного на здорове довкілля

Принципи захисту

Основні компоненти, що характеризують будь яку сукупність обставин, обстановку як надзвичайну

Уражальні

чинники

Об’єкти ураження і захисту

Ресурси захисних заходів

що формуються певним джерелом деструктивного впливу

що витрачаються на подолання наслідків дії уражальних чинників

Показник ризику [

] = частота [

]

середній збиток [

]

×

Концепція прийнятного ризику (ALARA – as low as risk acceptable – так низко, як це розумно можна досягнути)

З якісної точки зору це ризик який сприймається громадськістю. Відносно аналізу рівня безпеки встановлює нижчий допустимий та верхній бажаний рівень з урахуванням соціально-економічних та регіональних факторів. Ризик величина розмірна наслідкам

Спеціальна функція щодо цивільного захисту

Небезпеки

Радіаційна

Хімічна

Вибухопожежна

Пожежна

Фізична

Геологічна

Метеорологічна

Гідрологічна

Бактеріологічна

Біологічна

Тероризм

Аварії на

військових

об'єктах

Застаріли

боєприпаси

Нещасні випадки

Засоби масового

ураження

Інша військова

зброя

Вторинні

осередки

ураження

Екологічні пов'язані зі зміною стану:

суші (ґрунтів, надр, ландшафту), атмосфери, гідросфери, біосфери

Небезпеки у надзвичайних ситуаціях: радіаційна, хімічна, геологічна, пожежна, біологічна (епідеміологічна), метеорологічна і гідрологічна

(ДСТУ 3891-99 “Безпека у НС”)

Види небезпеки

Джерелами небезпек є природні процеси і явища, техногенне середовище і людські дії.

Небезпека об'єктивно існує в просторі і часі та реалізується у вигляді потоків енергії, речовини, інформації

Класифікація уражальних чинників джерел НС

За

походжен-

ням

Побічної дії,

або вторинні

Прямої дії,

або первинні

За

механізмом

впливу

повітряна ударна хвиля

хвиля тиску в грунті

сейсмовибухова хвиля

хвиля прориву

гідротехнічних споруд

обломки чи осколки

Термічні (високі і низькі

температури)

теплове випромінювання

іонізуюче випромінювання

токсична дія

небезпечних

хімічних

речовин

Макроорганізми, бактеріальні

сполуки, токсини, віруси, найпростіші

електромагнітне випромінювання

Об’єкти ураження та захисту

Населення

Тварини

Рослини

Об’єкти економіки

Довкілля

Адміністративно-територіальні одиниці

Ресурси захисних заходів

Інженерно-технічні

Медико-біологічні

Транспортно-комунікаційні

​

Матеріальні

​

​

Фінансові

​

Сили та засоби захисту

Укриття населення в захисних спорудах

- забезпеченість сховищами – 5,6%, з них неготові до використання – 24%

- протирадіаційними укриттями - 37,1%, неготові до використання – 36%

- іншими заглибленими укріпленнями - 57,3%

За останнє десятиріччя в державі не було введено жодної захисної споруди

Забезпеченість засобами індивідуального захисту

- працюючого населення – 20% від потреби;

- не працюючого населення – 5% від потреби;

Підлягає евакуації

- із зон можливого хімічного зараження 11млн. 984тис. чол.

- спланована евакуація для 20млн. чол., з урахуванням зон можливого радіаційного забруднення, зон затоплення у разі гідродинамічної аварії.

Надзвичайні ситуації як об'єкт �правового впливу

Ознаки, характерні НС, що торкаються інтересів особистості, суспільства і держави

​

кількісні показники наслідків та матеріальних і технічних ресурсів

необхідних для їх ліквідації стають визначальним критерієм для

переходу небезпечної події або явища в статус НС, як обстановки

яка склалася на відповідної території або об’єкті.

“порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою стихійним лихом епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвели або можуть призвести до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат” або “до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності”.

Класифікація

за показниками ознак НС

Класифікація

НС

за походженням

Класифікація

НС

за рівнем

Наказ МНС від 22.04. 03 р. № 119

ДК 019-2001

ПКМУ від

24.03.04 р. № 368

Надзвичайні ситуації

Порогові значення

показників ознак для НС:

кількість осіб, голів,

факту виникнення події,

тоннажу, часу, площі,

або кількісний вираз

перевищення ГДК

Техногенного

Природного

Соціально-політичного

Воєнного

• кількість загиблих
• кількість постраждалих
• кількість тих, яким порушено

умови життєдіяльності

- матеріальні збитки

• державний
• регіональний
• місцевий
• об’єктовий

Протягом 2007 року в Україні виникло 368 НС (2006 – 364) з них:

техногенних 207; природних 137; інших 20.

Внаслідок них загинуло 614 осіб (2006 - 436 особи).

Методикою визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для життя людини неприйнятним соціальним ризиком вважається ризик більш ніж 1х10^-5.

Впорядкована шкала ризиків смертності:

Надзвичайні ситуації

Надзвичайні ситуації

потонуло

3863

загинуло від пожеж

4027

загинуло на виробництві

1077

загинуло внаслідок ДТП

6867

до пошуку залучаються

сили від 50 осіб на добу

загинуло від 5 осіб

НС

Небезпечна

подія

Характерним є те, що порогові значення класифікаційної

ознаки НС, перевищення яких потребує відповідного рівня

реагування визначаються і можуть змінюватися державою

залежно від конкретних соціально-економічних умов, в тої час

як існування самих джерел НС аварій, катастроф, стихійного

лиха як продукту взаємодії людини і природи, людини і засобів

виробництва обумовлюється не залежно від можливостей

держави протистояти їх впливу

U (збитки)

Т

загинуло від 3 осіб

загинуло від 3 осіб

початковий період (рання фаза)

характеризується появою на території зон потенційного ризику, де зростає загроза ймовірного виявлення уражальних чинників;

​

• період первинного впливу (фаза реалізації)

характеризується появою зон ураження;

​

• після кризовий період (завершальна або пізня фаза)

характеризується післядією, вторинним виявом уражальних чинників (у зонах післядії).

Перебіг у часі стану компонентів формуючих НС

Надзвичайні ситуації

Функціональна структура цивільного захисту

Організаційні

Інженерно-технічні

Санітарно-гігієнічні

Протиепідемічні

Регулювання безпеки у НС

Інші

Заходи, які здійснюється ЦОВВ, МОВВ, ОМСВ, підприємствами, установами та організаціями не залежно від форм власності

Запобігання і ліквідація НС

Оцінка рівнів ризику НС

Реагування на загрозу

виникнення НС

Негайне реагування на НС

АР та інші НР

Першочергове

життєзабезпечення

заходи

Регулювання безпеки в НС

Основні механізми регулювання

Державна стандартизація

норми, характеристики і правила,

що формують єдину систему

вимірювань

Паспортизація ПНО, декларування ОПН

​

Експертиза

​

Державний нагляд і контроль

​

Ліцензування

​

Економічні

регулятори

податки, штрафи, санкції на

відшкодування збитків, фонди,

пільги, тощо

встановлення кваліфікаційних,

організаційних, технологічних

та інших вимог і контролю за

їх додержанням

• принципи регулювання визначаються в законодавчих актах;
• критерії регулювання у підзаконних актах;
• кількісні параметри у стандартах і технічних умовах;
• порядок здійснення процедури регулювання в адміністративних регламентах.

Групи стандартів у сфері цивільного захисту

1 – Основоположні стандарти (терміни основних понять, класифікація НС, продукції, процесів, послуг та об’єктів економіки за ступенем небезпечності, гранично допустимі рівні уражальних чинників);

2 – Стандарти вимог щодо моніторингу;

3 – Стандарти вимог щодо убезпечення об’єктів економіки;

4 – Стандарти вимог щодо убезпечення населення;

5 – Стандарти вимог щодо захисту атмосферного повітря;

6 – Стандарти вимог щодо захисту ґрунтів;

7 – Стандарти вимог щодо захисту продовольства, харчової сировини та кормів;

8 – Стандарти вимог щодо убезпечення тварин і рослин;

9 – Стандарти вимог щодо захисту водних джерел та систем водопостачання;

10 – Стандарти вимог щодо засобів та методів управління, зв’язку і оповіщення;

11 – Стандарти вимог щодо ліквідації надзвичайних ситуацій (НС);

12 – Стандарти вимог щодо технічного оснащення аварійно-рятувальних формувань, засобів спеціального захисту рятувальників;

13 – Стандарти вимог щодо запобігання надзвичайним ситуаціям.

Регулювання безпеки в НС

• механізм економічної відповідальності (санкції, відшкодування збитків);
• механізм перерозподілу ризику (страхування);
• механізм формування і використання бюджетних і позабюджетних коштів (система фондів);
• механізм стимулювання підвищення рівня безпеки (пільгове оподаткування прибутку, пільгове кредитування заходів з підвищення безпеки);
• механізм резервування на випадок НС (утворення резервів матеріальних і фінансових ресурсів, призначених для ліквідації наслідків НС).

​

Економічні регулятори

Регулювання безпеки в НС

Оцінка ризику НС техногенного характеру

Ідентифікація об'єкту щодо видів потенційної небезпеки

Прогнозування зони імовірної НС

Розрахунок сил і засобів для локалізації наслідків НС

Частотний аналіз ризику джерела НС

Визнання, або виробка рекомендацій щодо зменшення ризику до показників прийнятного

Кількісна оцінка ризику

Оцінка збитків від наслідків НС

Класифікація НС за рівнем

X XX XX

група

підклас

клас

державний

регіональний

місцевий

об’єктовий

Етапи ідентифікації об’єктів щодо видів потенційної небезпеки

Визначення джерела небезпеки

- технологічне обладнання

• устаткування
• вибухові матеріали
• резервуари, цистерни,

балони

• гідротехнічні споруди…

Визначення видів небезпеки

• бактеріологічна
• біологічна
• вибухопожежна
• гідродинамічна
• пожежна

- радіаційна

• фізична
• хімічна
• екологічна

Визначення переліку небезпечних речовин, що використовуються на

об’єкті, їх кількості, складу та порівняння з нормативами порогових мас

Довідники, класифікатори

та інші нормативні

документи

Внесення об’єкту до одного із реєстрів обліку

небезпечних об’єктів

Група 1 (вибух)

Група 2 (пожежа)

Група 3 (шкідливі для людей

та довкілля

Оцінка рівнів ризику НС

Прогнозування зони надзвичайної ситуації

Визначення максимальних параметрів уражальних факторів

Побудова моделей впливу на об’єкти захисту (інтенсивність і масштаб впливу)

Спроможність об’єкту чинити опір (сталість)

Коефіцієнт захисту людей (Ступень убезпечення, ефективність дій)

Прогноз дії уражальних чинників

Оцінка систем захисту і дій персоналу

Інженерної

Пожежної

Хімічної

Радіаційної

Медичної

Оцінка можливої обстановки в зоні НС

Розміщення об'єкту відносно осередку

Кількісні показники

джерела небезпеки

Метеорологічні умови

Умови знаходження

джерела небезпеки

Умови розповсюдження

зони катастрофічного затоплення, руйнувань будинків, промислових та громадських об’єктів і споруд, комунальних та енергетичних мереж, магістральних продуктопроводів

Методики з розрахунку зон можливого ураження

Щільність забудови і розселення людей

Оцінка рівнів ризику НС

Номенклатура уражальних чинників джерел техногенних НС що використовується при прогнозуванні

Збитки (втрати) відображають кінцевий ефект негативного

впливу НС на соціально-еколого-економічну систему

Методикою оцінки збитків від наслідків НС (затверджена ПКМУ від

15.02.02 №175) усі збитки розділені на 4 класи залежно від виду завданої шкоди:

Збитки (втрати)

Збитки від втрат життя і здоров’я

Технічні збитки

(руйнування і пошкодження основних фондів)

Втрати від недовироблення продукції внаслідок припинення виробництва

Екологічні наслідки

При визначенні збитків оперують поняттями прямого, побічного, повного

та загального збитків

Оцінка рівнів ризику НС

Схема опрацювання звернень щодо виділення коштів �з резервного фонду державного бюджету

Методичні підходи до визначення імовірності

виникнення ініціюючих НС подій

Інженерний – на основі:

- статистичних даних;

- розрахунку частот;

- імовірного аналізу безпеки (ІАБ-1, ІАБ-2, ІАБ-3).

Модельний – передбачає побудову моделей впливу на

об’єкт захисту.

Експертний – на основі опитування експертів визначається

імовірність різних подій.

Соціологічний – на основі опитування населення визначається

імовірність різних подій

Частотний аналіз ризику НС

побудова математичних моделей та використання “дерев відмов” та “дерев подій”

Превентивна стадія

Поставарійна стадія

Зазвичай дерева відмов використовуються для ідентифікації слабких сторін

систем і переважно технічних, дерева подій для ідентифікації сценаріїв

розвитку аварійних ситуацій та визначення суттєвих функцій безпеки систем.

БП – базисна подія, ІП – ініціююча подія КП – критична подія

ВКП – вторинна КП НЯ – небезпечне явище ГП – головна подія

- захисні бар’єри

Ймовірнісний, структурно-логічний метод

Оцінка ймовірності виникнення небезпечної події

Оцінка ймовірності переростання небезпеки у НС

​

​

Аналіз рівня убезпечення населення і територій від НС

на підставі показника ризику з урахуванням комплексу технічних,

економічних, соціальних і психологічних проблем

та регіонального фактору дозволяє:

​

визначити інвестиційний рейтинг регіонів, територій;

​

створити нові можливості для формування умов страхування

потенційно-небезпечних об’єктів та об’єктів, які мають одну із категорій ЦО;

​

обґрунтувати величини фінансових вкладень у підтримку та підвищення

рівня безпеки об’єктів, комплексів, систем, з урахуванням домірності

кількісних характеристик можливих втрат і реальних фінансових можливостей;

​

провести аналіз у порівняні з іншими державними системами у сферах безпеки, охорони та захисту життя і здоров'я показників небезпечності факторів ініціюючих надзвичайні ситуації та ефективності застосування захисних бар’єрів від них.

​

Завчасне реагування

Організація моніторингу НС, отримання первинної інформації для прийняття управлінських рішень

Планування на певній території, об’єкті економіки заходів захисту населення, матеріальних цінностей та довкілля

Підготовка до дій за призначенням органів управління, сил і засобів цивільного захисту, навчання населення способам захисту від НС

Моніторинг

МНС повинно забезпечити єдине інформаційне середовище для оперативного постачання даних моніторингу через Урядову інформаційно-аналітичну систему з питань НС, для підтримки процесів підготовки, прийняття і контролю виконання управлінських рішень, пов’язаних з НС.

та самостійно здійснює моніторинг стану готовності до дій у НС

сейсмічні спостереження і прогноз землетрусів

здійснюється НАН, Міноборони, Держбуд;

прогноз вихідних подій ініціюючих НС гідрометеорологічного характеру

здійснюється установами гідромету;

екологічний моніторинг

здійснюється екологічними структурами;

соціально-гігієнічний моніторинг і санітарно-епідеміологічний нагляд

організовується установами Міністерства охорони здоров'я;

моніторинг техногенних об'єктів і прогноз аварійності

здійснюється структурами промислової безпеки, атомного регулювання, а також

наглядові органи у складі ЦОВВ відповідно до галузі економіки;

моніторинг зовнішніх дестабілізуючих факторів

здійснюється силовими структурами.

Система моніторингу і прогнозування НС функціонує у вигляді розрізнених регіональних, галузевих або самостійних функціональних підсистем, не об‘єднаних у єдиний інформаційно-аналітичний комплекс.

Інструментарій моніторингу стану готовності до дій у НС

Паспортизація

ПНО

Декларування безпеки ОПН

​

Інспекторські перевірки стану готовності до дій у НС

​

Мережа спостереження та лабораторного контролю

(гідрометеологічні та санітарно-епідеміологічні станції, ветеринарні та

агрохімічні лабораторії)

Планування заходів цивільного захисту населення і територій

​

Превентивні заходи

​

Заходи технологічного характеру

Підвищення надійності технологічного

обладнання та експлуатаційної

надійності систем

Інженерно-технічні заходи

Підвищення стійкості роботи об’єктів

у НС з урахуванням дії вторинних

факторів ураження

Науково технічні програми

Підготовка осіб, приймаючих рішення органів управління і сил

Заходи, щодо комплексного захисту та дій у разі загрози та виникнення НС

Системи жорсткого захисту

Уніфіковані способи захисту населення

Укриття у ЗС, ЗІЗ, типові режими

радіаційного захисту, комплекс режимно-

обмежувальних і спеціальних заходів

Інженерний захист територій

Протизсувні, протиповіневі та інші

Інженерні споруди спецпризначення

Функціональний захист

Охоронний захист від несанкціонованого впливу, комбінований захист

Виконання певних функцій органами і

силами реагування щодо зниження рівня

уражальних факторів та мінімізації

наслідків НС

Негайне реагування на НС

τ_R

T_M

Основними показниками, що характеризують процес негайного реагування стають

ступень адекватності заходів протидії реальним загрозам НС та час необхідний для

мобілізації системи для їх впровадження.

- час мобілізації (оперативність реагування системи);

- час отримання інформації про загрозу або виникнення НС;

τ_OR

- час оцінки НС та прийняття рішень;

τ_V

- час доведення розпорядження до виконавців;

τ_G

• час приведення у готовність сил, висування їх до зони НС та застосування

за призначенням;

τ_Z

- час, необхідний на здійснення негайних заходів із захисту ;

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи

​

Рятувальні роботи

За своїм призначенням поділяються на:

Негайна медична допомога

Протиепідемічні заходи

​

Охорона правопорядку

Аварійно-відновлювальні роботи

Розвідка зони НС

Пошук потерпілих

Деблокування та транспортування потерпілих до пунктів прийому

Рятування матеріальних та культурних цінностей

Локалізація зони НС

І етап

ІІ етап

Першочергові роботи

Відновлення окремих споруд

Усунення пошкоджень у мережах та комунікаціях

Санітарне очищення та знезараження територій

Створення умов безпеки та життєзабезпечення постраждалого населення і рятувальників

Першочергове життєзабезпечення постраждалого населення

Мета: створення умов, необхідних для збереження життя і здоров’я

людей у зоні НС, маршрутах евакуації та місцях відселення постраждалого населення

З цією метою органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування

із залученням спеціалізованих служб ЦЗ здійснюють:

Висування у зону НС мобільних формувань життєзабезпечення, у тому числі пунктів торгівлі, харчування, водопостачання тощо

Перерозподіл ресурсів для покриття дефіциту можливостей життєзабезпечення населення на користь зони НС

Організація паливно-енергетичного і транспортного забезпечення функціонування систем та об’єктів життєзабезпечення постраждалого населення

Організація відновлення функціонування систем і об’єктів першочергового

життєзабезпечення населення і виділення для цього необхідних ресурсів, сил і засобів

Організація медико-санітарного забезпечення та інші необхідні заходи залежно від

чисельності постраждалого населення і ступеню руйнування об’єктів

Варіант організації пункту життєзабезпечення

Інтегральні показники небезпеки

Вагові коефіцієнти βк визначені експертами за методом аналізу ієрархій і дорівнюють β1 =0,554, β2 =0,245, β3 =0,201.

W1i - комплексний показник потенційної небезпеки і-го регіону;

W2i - нормовані значення індивідуальних ризиків смерті для регіонів, які порівнюються;

W3i - нормований матеріальний збиток внаслідок НС.

Найбільший інтегральний показник техногенної та природної небезпеки в Україні мали Херсонська (0,492), Миколаївська (0,470) та Запорізька (0,423) області. Високий рівень Автономна Республіка Крим (0,386), Дніпропетровська (0,359), Хмельницька (0,358), Одеська (0,329), Донецька (0,323), Харківська (0,321) та Житомирська (0,309) області.