Заголовок

підзаголовок

Перша світова війна

Розділ 1.

Передумови Першої світової війни. Війна та революції

Причини та передумови, привід та початок Першої світової війни

Перша світова війна- глобальний збройний конфлікт 1914-1918 рр., у якому брали участь 38 держав, з населенням 1,5 млрд. жителів. ЇЇ називають «Великою» війною.

​

Передумови ПСВ

• Наростання боротьби за колоніальний переділ світу.
• Створення військово-політичних блоків (Антанта: Великобританія, франція, Росія, 1907р.) та Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія, 1882р.)
• Міжнародні кризи та локальні збройні конфлікти (Марокканські кризи 1905р. Та 1911р., англо-бурська війна 1899-1902рр., Балканські війни 1912-1913рр.)

Передумови ПСВ

• ​
• Формування військово-політичних юлоків : Антанти (Англія, Франція, Рос. імп.) та Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія).
• Перегони озброєнь (“змагання” між провідними країнами світу по кількості та якості озброєнь).
• Наростання націоналістичних та шовіністичних суспільних настроїв напередодні ПСВ.

Зброя напередодні ПСВ

​

​

​

​

​

​

• Кулемет Максима

​

​

​

​

​

• Бойова авіація

Зброя напередодні ПСВ

• «Берта» була розроблена в 1904 році і побудована на заводах «Круппа» в 1914. Її калібр становив 420 м, вага снарядів досягала 820 кг, а дальність пострілів — 15 км.
• Усього було побудовано чотири такі гармати.
• Вага: 42,6 тонни
• Калібр: 420 мм
• Снаряд: 820 кг
• Далекобійність: 15 км

​

​

​

​

​

​

​

​

​

• Далекобійна гармата “Велика Берта” (“товста Берта”)

Зброя та техніка напередодні ПСВ

​

​

​

​

​

​

• Німецький підводний човен

​

​

​

​

​

• Дирижабль “Граф Цепелін”

Зброя та техніка напередодні ПСВ

​

• Військовий корабель класу “дредноут” – артелерійський військовий корабель, Великобританія

Шовінізм у картинці

1.Причини і початок війни

Причини війни

Загострення економічних протиріч між провідними країнами світу.

Боротьба за ринки збуту та світове панування.

Наростання революційного та національно-визвольного руху

А н т а н т а

Т р о ї с т и й

с о ю з

Характер війни

• загарбницька
• несправедлива
• імперіалістична
• Братовбивча
• для Сербії та Бельгії справедлива

Привід для війни:

Убивство у сербському місті Сараєво спадкоємця австро-угорського престолу Франца-Фердинанда та його дружини членом боснійської терористичної організації Гаврилом Принципом (член таємної організації «Млада Босна», що боролася за об’єднання всіх південнослов’янських народів) 28.07.1914 р. (“Сараєвський інцидент”, “сараєвське вбивство”)

“Сараєвське вбивство”

2. «План Шліффена»

Майже за рік до початку війни начальник генерального штабу Німеччини подав імператору військово-оперативний план

​

План Шліффена – генеральний план ведення війни Німеччиною, який передбачав «блискавичну війну» проти Франції, а згодом Росії

3. Початок війни. 

• 23 липня Австро-Угорщина під тиском Німеччини висунула ультиматум Сербії.
• 25 липня Австро-Угорщина розірвала з Сербією дипломатичні відносини, незважаючи на згоду Сербського уряду виконати майже всі її умови.
• 28 липня Австро-Угорщина оголосила Сербії війну. Столицею Сербії Белград була піддано артилерійському обстрілу.
• 30 липня Росія як союзниця Сербії оголосила загальну мобілізацію.
• 1 серпня Німеччина оголосила Росії війну, не отримавши відповіді на вимогу припинити мобілізацію.
• 3 серпня Німеччина оголосила війну Франції та Бельгії.
• 4 серпня Великобританія під приводом захисту Бельгії оголошує війну Німеччині. Разом з нею у війну вступили її домініони та Індія.
• 6 серпня Австро-Угорщина оголосила війну Росії. У відповідь війну Австро-Угорщині оголосили Великобританія і Франція.
• 23 серпня Японія оголосила війну Німеччині після відмови останньої передати їй свої території у Китаї.

Перебіг бойових дій

4. Воєнні дії в 1914 р. 

• 2 серпня 1914 р. німецька армія вторглася на територію Люксембургу
• 5 серпня 1914 р.— вторгнення до Бельгії.
• 20 серпня німецька армія захопила столицю Бельгії Брюссель.
• 21 серпня 1914 р. – наступ на Париж, Марнська битва. Французький уряд залишив столицю й переїхав до міста Бордо.
• Серпень – вересень 1914 р. – Галицька битва
• Серпень 1914 р. – вторгнення австро-угорських військ у Сербію

Балканський фронт

Сербська та чорногорська армії стримувли наступ австро-угорців до жовтня 1915р.

Західний фронт

Німецькі війська підійшли до Парижа й форсували річку Марна.

Однак французька армія змогла швидко зосередити значні сили у вирішальних місцях боїв.

Зокрема, частини паризького гарнізону, що внесли перелом у перебіг битви, були перекинуті до Марни на міських таксі. (перше використання автомобільного транспорту з військовою метою)

Французьким військам вдалося зупинити німецькі війська й перейти в наступ.

Проте головним результатом став провал плану бліцкригу.

Битва на Марні (5-12 вересня)

22 вересня 1914 р. німецький підводний човен «U-9» поблизу узбережжя Нідерландів за одну атаку потопив три британські крейсери, залишившись неушкодженим.

Події осені 1914 р. свідчили про зміни в характері війни: якщо досі вона була маневровою, то тепер стала позиційною («окопною»):

• обидві сторони рили окопи, будували міцні земляні й бетонні укріплення, недоступні навіть для важкої артилерії
• поряд із ними встановлювалися кілометрові мінні поля й ряди колючого дроту

Кавказький фронт

• У ніч із 15 на 16 жовтня 1914 р. за сприяння турецького уряду німецькі крейсери обстріляли міста Севастополь, Одесу, Феодосію й Новоросійськ.
• Антанта оголосила війну Османській імперії. Виник російсько-турецький Кавказький фронт.
• Спроби наступу турецької армії були невдалими. У Сарикамиській битві (грудень 1914 — січень 1915 р.) російські війська розгромили основні сили Туреччини.
• Російська армія розгорнула наступ та увійшла на територію Туреччини.
• Турецьке керівництво заявило, що просуванню російської армії сприяє вірменський народ християнської віри і видало указ про його примусове виселення (депортацію) зі Східної Анатолії. Цю депортацію вважають першим у XX ст. сучасним проявом масового геноциду.

Східний фронт

Галицька битва : серпень-вересень 1914р. - наступальна операція рос. військ

Наслідок: окупація рос. армією Сх. Галичини та Пн. Буковини

Битва під Танненбергом (Східна Пруссія): серпень 1914р. - поразка 1 та 2 рос армій. Втрати росіян=30 тис. осіб убитими, німців - бл. 3500 осіб.

Західний фронт, 1915р.

​

• “На Західному фронті без змін” – війна носила позиційний характер

Воєнні дії 1915 року

Квітень-травень 1915р - битва на р. Іпр-

перша хімічна атака в історії

Німецька армія вперше в історії застосувала хімічну зброю, використавши задушливий газ хлор (перша умовно невдала спроба була під Варшавою в лютому 1915 р.)

Цією подією були порушені норми Гаазької конвенції 1907 р. про заборону використання хімічної зброї та покладено початок «хімічній війні».

Італійський фронт

• У квітні 1915 р. Італія заявила про вихід з Троїстого союзу та оголосила війну Австро-Угорщині, уклавши Лондонський договір з Антантою.
• Утворився Італійський фронт проти Австро-Угорщини, що ослаблювало позиції Німеччини на інших фронтах.

​

Східний фронт

• 2—10 травня 1915 р. австро-угорські війська прорвали російський фронт між Горліце й Тарнувом і перейшли в наступ. Горлицький прорив створив сприятливі умови для подальшого спільного наступу німецьких та австро-угорських військ, що тривав до жовтня 1915 р.

​

• У липні 1915 р. німецькі війська розпочали великий наступ у Польщі та Литві.

​

• У серпні 1915 р. вони захопили Варшаву. Російські війська відступали, зазнаючи великих втрат.

До кінця воєнної кампанії 1915 р. на Східному фронті німецькі та австро-угорські війська захопили Польщу, Литву, частину Латвії та Білорусі, Галичину, Буковину та частину Волині.

Російська армія змогла зупинити просування противника на Схід. Результатом воєнної кампанії став перехід до позиційної війни на всьому Східному фронті.

На початку травня 1915 р. об’єктом атаки німецького підводного човна став британський лайнер «Лузитанія» із 1960 пасажирами на борту, серед яких було 124 американці.

• На початку вересня 1915 р. Болгарія офіційно приєдналася до блоку Центральних держав.
• У жовтні 1915 р. війська Німеччини, Австро-Угорщини й Болгарії окупували всю територію Сербії.
• На початку 1916 р. акт капітуляції підписав уряд Чорногорії.

Воєнні дії 1916 року

У 1916 р. німецьке командування вирішило завдати головного удару на Заході.

21 лютого 1916 р. німецькі дивізії перейшли в атаку. Німецькі солдати під Верденом уперше використали нову зброю — вогнемети.

Верденська «м'ясорубка», або «млин» Мааського району, завершилася в грудні 1916 р.

​

​

31 травня — 1 червня 1916 р. у Північному морі, біля Ютландського півострова (Данія), відбулася єдина за всю війну велика морська битва між британським та німецьким флотами.

У ній взяли участь основні сили флотів — понад 250 суден з обох сторін. Битва завершилася нічим.

Успіху французької армії під Верденом значною мірою сприяло те, що на початку червня 1916 р. перейшли в наступ російські війська, очолювані генералом Олексієм Брусиловим.

Упродовж 4 червня — 29 вересня в результаті Брусиловського прориву російські війська знову зайняли частину Волині, Галичини, Буковину й досягли Карпатських перевалів.

1 липня 1916 р. британське й французьке командування розпочало наступ на річці Соммі.

​

Червень – листопад 1916 р.- битва на р. Соммі (невдалий наступ англійців – вперше використані танки)

Перші танки

• • Під час Першої світової війни британські танки були спочатку поділені на «самців» і «самиць». «Самці» були оснащені гарматами, а «самиці» важкими кулеметами.�• «Малюк Віллі» був першим прототипом танка у Першій світовій. Сконструйований в 1915 році він вміщував команду з трьох чоловік і рухався зі швидкістю 4,8 км / г.�

​

​

​

​

​

​

​

​

​

• “Малюк Віллі”

Воєнні дії 1917 року

• США утримувалися від прямої участі у війні, постачаючи зброю, боєприпаси та продовольство країнам Антанти й одночасно здійснюючи торгівлю з їхніми противниками через нейтральні країни.

​

• У роки війни США надали державам Антанти та її союзникам кредитів на суму понад 10 млрд доларів і бажали повернути ці кошти.
• У квітні 1917р. США таки вступили у ПСВ.

​

1 лютого 1917р.- початок необмеженої підводної війни

3 лютого 1917 р. президент США В. Вільсон оголосив про розрив дипломатичних відносин із Німеччиною, а 6 лютого Конгрес заявив про вступ у війну на боці Антанти.

​

• На початку 1917 р. Росію охопила політична криза.
• Лютий 1917 р. - антивоєнні виступи переросли в революцію , цар Микола II зрікся престолу. Росія стала республікою.
• Управління перейшло до рук Тимчасового уряду, який узяв курс на продовження війни до “переможного кінця”.

На початку 1917 р. під час весняної кампанії на Західному фронті в районі міста Реймс війська Антанти атакували противника.

​

Наступ провалився й увійшов в історію як «бійня генерала Нівеля».

​

За п’ять тижнів лише французькі війська втратили понад 180 тис. загиблими й пораненими.

​

• Березень 1917 р. Британські війська активізували наступальні операції на Близькому Сході, зайняли Багдад

​

• Червень 1917 р. – російські війська Південно-Західного фронту провели наступальну операцію (червневий наступ, “офензива Керенського”), що в цілому закінчилася провалом, в результаті якої вдалося зупинити наступ німецьких військ на Україну.

• Восени 1917 р. Антанта зазнала поразки на Італійському фронті. Італійська армія була розбита.
• У листопаді 1917 р. голови урядів Великої Британії, Франції, Італії та США утворили Вищу військову раду «для забезпечення найкращої координації на західноєвропейському воєнному театрі».

15 грудня Росія домовилася з Німеччиною та Австро-Угорщиною про перемир’я на Східному фронті. Раніше питання про перемир’я з австро-німецьким командуванням також узгодила Румунія.

Воєнні дії в 1918 р. 

• відкриті мирні договори;
• свободу судноплавства;
• усунення економічних бар’єрів;
• встановлення гарантій для забезпечення скорочення озброєнь;
• справедливе врегулювання колоніальних питань;
• визволення від німецької окупації території Росії і надання їй безперешкодних можливостей для визначення політичного розвитку, національної політики і вступу до «співтовариства вільних націй»;
• визволення і відновлення Бельгії;

8 січня президент США В. Вільсон оприлюднив «14 пунктів», де висловив своє бачення принципів побудови міждержавних відносин у післявоєнному світі:

• повернення Франції Ельзасу та Лотарингії, звільнення окупованих районів Франції;
• уточнення кордонів Італії згідно з національними ознаками;
• надання автономії народам Австро-Угорщини;
• визволення від німецької окупації Румунії, Сербії та Чорногорії, надання Сербії виходу до моря;
• самостійне існування турецьких та автономія інонаціональних частин Османської імперії;
• відновлення Польської держави;
• утворення Ліги Націй. Поява цього документа мала значний вплив на громадськість воюючих країн і ситуацію на фронтах.

​

Грудень 1917 р. - початок 1918 р. переговори про мир між Німеччиною і радянською Росією у Брест-Литовську . У них також брала участь делегація УНР.

9 лютого 1918 р. УНР підписала угоду про мир із Центральними державами й домовилася з Німеччиною та Австро-Угорщиною про збройну допомогу для звільнення від радянських військ.

​

• Німецькі війська досягли значних успіхів і просунулися вперед на Східному та Західному фронті (битва у Фландрії, битва на Марні).

​

​

• У серпні-вересні армії Антанти продовжували безперервний наступ на різних ділянках Західного фронту, витісняючи німецькі війська із Франції та Бельгії.

9. Завершення війни.

10. Наслідки Першої світової війни. 

• Перша світова війна спричинила серйозні політичні, економічні й територіальні зміни в багатьох регіонах світу і, зокрема, у Європі.
• Революція в Росії на певний час виключила її із групи провідних держав.
• Позиції Великої Британії та Франції послабилися внаслідок зростання впливу США та Японії.
• Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія й Туреччина залишили групу країн, що визначали світову політику.
• Війна призвела до розпаду чотирьох імперій — Німецької, Російської, Австро-Угорської та Османської.
• На території Європи утворилися й відстояли свою незалежність нові держави — Польща, Чехословаччина, Королівство сербів, хорватів і словенців, Австрія, Угорщина, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія.
• Однак порушення етнічного принципу під час визначення кордонів нових держав та загарбницькі прагнення їхніх лідерів стали передумовою виникнення конфліктів і суперечок.