§ 18. ЗОВНІШНЯ КОЛОНІЗАЦІЯ ТА ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ КОНФЛІКТИ
Що означають терміни «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація»?
Наприкінці сповідували
XI ст. іслам,
племена турків-сельджуків, захопили майже всю Малу
які Азію.
Зазвичай вони вороже ставилися до місцевих християн і перешкоджали відвідуванню прочанами храму Гробу Господнього в Єрусалимі – головної християнської святині. З проханням допомогти в боротьбі проти сельджуків до Заходу звернувся візантійський імператор Олексій І Комнін. У 1095 р. у французькому місті Клермон Папа Урбан II закликав християн доєднатися до війни з мусульманами. Учасникам походу він пообіцяв відпущення гріхів і земні багатства. У натовпі, що слухав Папу, були лицарі, селяни, містяни. Вони зустріли палку промову Урбана II вигуками:
«Так хоче Бог!». Люди нашивали на одяг хрести (звідки й пішла назва «хрестоносці») на знак того, що готові вирушити на відвоювання Святої землі. Почалася оба хрестових походів, яка тривала з 1096 по 1270 р.
Першими навесні 1096 р. виступили погано озброєні й непідготовлені юрби селян і міської бідноти. Разом вони рухалися на Схід через Угорщину й Болгарію, грабуючи населення. Уже в першій битві майже все це воїнство поклало голови під мечами сельджуків.
Улітку й восени 1096 р. на Схід вирушило лицарство.
Почався Перший хрестовий похід.
Одним з керманичів Першого хрестового походу став Гуго І Великий – син короля Франції Генріха І та київської княжни Анни
Ярославни, онук великого князя київського Ярослава Мудрого. Середньовічні джерела донесли до нас розповіді про його хоробрість і відвагу.
Лише в 1099 р. хрестоносці штурмом узяли Єрусалим і вчинили там страшенний розгром. На завойованих територіях постали чотири держави хрестоносців, де панували перенесені із Західної Європи феодальні порядки.
Чи можна назвати ці держави колоніями європейців на Сході?
Хрестоносці постійно воювали з мусульманами і зводили проти них могутні фортеці. Ці оборонні споруди, а також безперервний потік лицарів із Західної Європи дали змогу хрестоносцям упродовж 200 років утримувати свої володіння на Близькому Сході.
З ХІІ ст. почався наступ мусульман на володіння хрестоносців. Це призвело до організації наступних семи походів. Під час Четвертого хрестового походу (1202–1204) хрестоносцям вдалося захопити Константинополь. Місто було варварськи спустошено та пограбовано.
У 1212 р. відбувся дитячий хрестовий похід, у який вирушили юні німці й французи. Їхня доля склалася трагічно: частина дітей загинула під час кораблетрощі, інші дісталися Александрії, але там потрапили в полон, і їх продали в рабство.
XIII ст. Із хроніки Жоффруа де Віллардуена «Завоювання Константинополя»
Вогонь почав поширюватися містом, яке невдовзі яскраво запалало й палало всю ніч і увесь наступний день до самого вечора... в місті згоріло більше будинків, ніж можна нарахувати в будь-якому з трьох найбільших міст Французького королівства. Решта війська, розсипавшись містом, набрала безліч здобичі... Там були золото й срібло, столове начиння і коштовне каміння, атлас і шовк, одяг на білячому й горностаєвому хутрі й взагалі все найкраще, що тільки можна відшукати на землі. Такої великої здобичі не брали в жодному місті із часів створення світу.
Перейшовши за посиланням або QR-кодом, скористайтеся пам’яткою
«Як працювати з письмовим джерелом (документом)» та проаналізуйте документ. Висловте свою думку про дії хрестоносців у захопленому Константинополі.
https://cutt.ly/RwhuJj4P
Урешті-решт успіху хрестові походи не досягли. У 1291 р. впала остання твердиня лицарства – місто Акра. Зазнавши поразки, хрестоносний рух на Схід вичерпав себе та згас. Проте хрестові походи мали важливі наслідки для Європи. Уперше із часів античності Захід і Схід увійшли в тісний контакт.
Розгляньте ілюстрацію. Хто і з якими почуттями зустрічав хрестоносців удома?
Повернення хрестоносців.
Мініатюра. ХІІІ ст.
Зробіть висновок: як (позитивно чи негативно) хрестові походи
вплинули на подальший розвиток Європи? Думку обґрунтуйте.
У 711 р. араби разом з берберами (або ж маврами, корінними жителями Північної Африки) вдерлися у Вестготське королівство в Іспанії. Уже в першій великій битві численніше військо вестготів зазнало нищівної поразки. Одна за одною
чолі з Карлом Мартеллом. Мусульманська Іспанія (або
загарбникам здалися всі великі фортеці королівства. Від подальшого завоювання Європи арабів зупинили франки на
Ал-
Андалус) залишалася складовою частиною Дамаського халіфату, але згодом оголосила себе незалежною державою.
В XI ст. низка міжусобиць спричинила розпад Ал-Андалусу на декілька десятків
самостійних князівств. Певна частина місцевого населення прийняла іслам. Інші зберегли свою релігію, але засвоїли мову та звичаї загарбників.
Араби принесли на Піренейський півострів передові господарські досягнення і високі культурні здобутки. Майже на очах Іспанія перетворилася на квітучий куточок Європи.
Єдиною територією, яку маври не змогли завоювати, були важкодоступні гірські райони на півночі Піренейського півострова. Саме звідти й почалося визволення за- хоплених мусульманами земель. Їхнє повернення отримало назву Реконкіста (з ісп. –
«відвоювання») і тривало майже вісім століть – з VIII до кінця XV ст.
Одне за одним роздроблені мавританські володіння гинули під злагодженими ударами християнських правителів, які діяли спільно. Кордони арабських володінь поступово відсувалися на південь. Однак століття Реконкісти не були суцільною смугою безперервних війн. Битви перемежовувалися періодами мирного співіснування, інколи досить тривалого.
На звільнених землях виникали нові незалежні держави – Кастилія, Арагон, Португалія та інші. У середині XIII ст. за арабами в Іспанії зберігався лише Гранадський емірат. Війна із цією густонаселеною і розвиненою державою затягнулася надовго, але 1492 р. Гранада склала зброю. Багатовікова Реконкіста завершилася. Арабської Іспанії більше не існувало. Іспанську землю вимушено залишили сотні тисяч арабів та євреїв, які відмовилися охреститися.
Німецьке просування на Схід почалося ще у VIII ст. Воно мало характер колонізаційного руху й помітно посилилося у XII ст. Провідну роль у наступі на Схід відігравали князі, а не імператор. Вони прагнули захопити великі володіння і стати в них цілком незалежними правителями. Усе почалося з того, що Папа Римський звільнив саксонських лицарів від участі у Другому хрестовому поході. Він закликав їх до навернення у християнство балтійських язичників – слов’ян, які проживали за Ельбою.
Після тривалої і запеклої боротьби німці захопили землі ободритів і лютичів. Сюди одразу ж потяглися переселенці. Князі заманювали їх наданням різних пільгі створенням сприятливих умов для господарювання. В XI ст. в Європі різко зросла кількість населення. Землі на всіх не вистачало.
Безземелля штовхало людей на пошуки кращої долі.
Безліч селян з різних куточків імперії вирушали в завойовані райони.
Так виникли нові німецькі землі – Мекленбург, Бранденбург, Померанія. На місцях слов’янських поселень поставали нові міста: Любек, Берлін, Росток та інші. У XII ст. численні німецьк і поселення існували в Польщі, Чехії, Угорщині. Водночас розгорнулася і німецька колонізація Східної Балтії. Її населяли племена лівів, летів, естів, пруссів. Першими шлях до цих областей опанували любецкі купці. За ними прийшли місіонери, які були покликані християнізувати язичників-слов’ян. Завоювання здійснював духовно-лицарський орден мечоносців. Місцеве населення чинило йому мужній опір: війни не припинялися багато років. На початку XIII ст. було засновано місто Ригу, яке перетворилося на центр нової німецької землі – Лівонії.
Німецька колонізація слов’янських земель дала поштовх економічному розвитку завойованих територій. Освоювалися нові землі, виникали міста, уздовж балтійського узбережжя процвітала торгівля. Але це піднесення було результатом насильницького загарбання чужих земель і підкорення народів, що на них жили.
1. Розгляньте карту «Хрестові походи». Простежте за нею маршрути Першого та
Четвертого хрестових походів. кордони держав,
Покажіть утворених
хрестоносцями. 2. У зошиті намалюйте стрічку часу та позначте на ній дати найвідоміших хрестових походів.
3. Скориставшись посиланням або QR-кодом, виконайте онлайн- вправу «Зовнішня колонізація та цивілізаційні конфлікти». https://cutt.ly/1wEX2EYo
Скориставшись посиланням або QR-кодом, перегляньте відео «Що змусило учасників хрестових походів зважитись на масове вбивство». Виконайте індивідуальний проєкт у формі есе, у якому висловте свої враження щодо зустрічі різних цивілізацій. https://cutt.ly/swECqaoi