ПОКАРАННЯ

​

ТА

ЗАОХОЧЕННЯ

В РОДИНІ

«Якщо ми і дотепер застосовуємо заохочення і покарання, то це показує недосконалість нашого мистецтва виховання. Краще, якщо вихователь доможеться того, що заохочення і покарання стануть непотрібними»

К.Д. Ушинський

ЗАОХОЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

ПОКАРАННЯ –

КАРА, ПОКАРА,

СТЯГНЕННЯ, ПОКУТА.

Заохочення – спонукання

когось до якоїсь дії певними

засобами (переконуючи в

чомусь,подаючи приклад,

хвалячи, нагороджуючи і т.п.)

ПОКАРАННЯ

Позитивний

приклад

Використання природних наслідків вчинків

Надання вибору

Спільне ухвалення правил

Створення середовища

Як діяти батькам,

якщо дитина

заслуговує

покарання?

1.ЯКЩО ДИТИНА СВОЄЮ

ПОВЕДІНКОЮ ВИКЛИКАЄ У ВАС

НЕГАТИВНІ ПЕРЕЖИВАННЯ, СКАЖІТЬ

ЇЙ ПРО ЦЕ. НЕ СЛІД УТРИМУВАТИ

ПОЧУТТЯ; НЕ СЛІД МОВЧКИ

ТЕРПІТИ ОБРАЗУ, ПРИБОРКУВАТИ

ГНІВ, ЗБЕРІГАТИ СПОКІЙНИЙ ВИГЛЯД ПРИ

СИЛЬНОМУ ХВИЛЮВАННІ. ОБДУРИТИ ВИ

НЕ ЗМОЖЕТЕ НІ СЕБЕ, НІ ДИТИНУ.

2.КОЛИ ВИ ЗБИРАЄТЕСЬ

ЗАСТОСУВАТИ ПОКАРАННЯ,

СПИТАЙТЕ СЕБЕ, ЩО НАСПРАВДІ

ВАМ ПОТРІБНО: ЗМІНИТИ

ПОВЕДІНКУ ДИТИНИ ЧИ

ПРОДЕМОНСТРУВАТИ

СВОЮ СИЛУ І ПРАВОТУ.

ЯКЩО ПЕРШЕ, ТО ПОКАРАННЯ

ЯК МЕТОД НЕЕФЕКТИВНЕ.

3.ПОТІМ ЗУПИНІТЬСЯ,

ЗАСПОКОЙТЕСЯ І

ПОСТАРАЙТЕСЯ

ПЕРЕОСМИСЛИТИ

ВАШУ РЕАКЦІЮ.

4.Памятайте! ЩОБ ПОКАРАННЯ

ВПЛИНУЛО, ДИТИНА ПОВИННА

ПЕРЕЖИТИ ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ.

ЇЙ ТРЕБА УСВІДОМИТИ, ЩО ВОНА

ПОРУШИЛА ХОРОШІ ВЗАЄМИНИ З

БАТЬКАМИ ЧИ ІНШИМИ

ВИХОВАТЕЛЯМИ.

БЕЗ ЦЬОГО ПОЧУТТЯ,

ПОКАРАННЯ-

ЛИШЕ АКТ НАСИЛЬСТВА.

ПРАВИЛА

ПОКАРАННЯ

Покарання не повинно шкодити здоров’ю.

Якщо є сумніви (карати чи не карати) – не карайте (жодних покарань про всяк випадок).

За один раз – одне покарання.

Якщо ви з’ясували, що вчинок скоєно надто давно, краще не карайте.

Покарали. Сторінку перегорнуто. Не згадуйте про це.

Покарання – але без приниження.

Дитина не повинна боятися покарання.

Яким

може бути

заохочення?

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

​

«ЯК

ЗАОХОЧУВАТИ

ДИТИНУ В СІМ’Ї»

1.Якомога частіше схвально усміхайтесь своїй дитині.

2.Заохочуйте свою дитину жестами: їй буде завжди тепло і затишно, якщо мама торкнеться її голови під час приготування уроків, а тато схвально обійме і потисне руку.

3.Словесно висловлюйте схвалення що найменшим успіхам своєї дитини, її поведінки.

4.Використовуйте частіше вираз: «ти прав», «ми згодні з твоєю думкою» – це формує в дитині самоповагу, розвиває здатність до самоаналізу і критичність мислення.

5.Даруйте дитині подарунки та при цьому учіть її їх приймати.

6.Формуйте в сім’ї традиції і ритуали заохочення дитини: день народження, Новий рік, кінець навчального року, 1 вересня, успішний виступ, сюрпризи, поздоровлення і т.д.

7.Вчіть свою дитину бути вдячною за будь-які знаки уваги, виявлені до неї, незалежно від суми грошей, витрачених на подарунок.

8.Даруйте подарунки своїй дитині не лише з урахуванням її бажань, але й з урахуванням можливостей своєї сім’ї.

9.Для заохочення використовуйте не лише подарунки матеріального плану, але й моральні заохочення, вигадані вами, які згодом стануть реліквією в архіві сім’ї вашої дитини (грамоти власного виготовлення, вірші, газети й дружні шаржі тощо).