Підготувала зав. бібліотекою Анжела Соха
Історія дня пам'яті Героїв Крут�
Спочатку на території східної України було створено маріонеткову державу УСРР зі столицею у Харкові. Повністю підконтрольне СРСР, звичайно. І ця держава в рамках боротьби за возз'єднання України оголосила війну УНР. І більшовики, звичайно ж, прийшли на допомогу своїм союзникам. Мовляв, ніяка це не загарбницька війна, а громадянська. А ми тут допомагаємо возз'єднанню народів та боремося проти націоналістів. НІЧОГО НЕ НАГАДУЄ?
Проблема була в тому, що в УНР армія хоч і була, але розосереджена великою територією, а союзників і визнання з боку інших держав зовсім не було. Як не було й часу їх здобувати. А у більшовиків, навпаки, все це було в наявності, ще й ефективна тактика наступу – великою кількістю живої сили, вздовж залізниць, з активним залученням місцевих колаборантів. Знову ж таки, нічого не нагадує?
В УНР все це чудово розуміли, тому постаралися заздалегідь зміцнити найуразливішу точку – залізничний вузол у районі міста Бахмач, Чернігівської області. Щоправда, зміцнювати його довелося вчорашніми гімназистами та студентами-добровольцями з університету Святого Володимира (зараз – ім. Шевченка). А місцем вирішального зіткнення було обрано станцію Крути.
Бій під Крутами
Розуміючи, що повторної атаки бійці не витримають, командування УНР наказало відступати, знищуючи за собою міст та залізничні колії. Це мало остаточно загальмувати наступ противника. Проте загін із 30 осіб під командуванням сотника Омельченка заблукав у темряві і вийшов до Крут, куди вже встигли увійти більшовики.
А оскільки росіяни вже в ті далекі роки не дотримувалися правил і звичаїв війни, 30 захоплених у полон бійців УНР було розстріляно. До того ж місцевим мешканцям навіть заборонили ховати їхні тіла.
Наслідки�
Проте без подвигу бійців, які зупинили ворожий наступ під Крутами, навіть це було б неможливим. Тому 19 березня 1918 року залишки загиблих захисників було урочисто поховано на Аскольдовій Могилі. Саме цю подію і варто вважати відправною точкою для дня пам'яті Героїв Крут.
Висновок
А друге – нагадування звичайним громадянам, що Україна практично всю свою історію активно намагалася скинути ярмо, яке на неї начепив східний сусід. Адже найкращий спосіб протистояння пропаганді – знання того, що відбувалося і відбувається насправді.
Раджу прочитати:
До збірки "Крути" увійшли найрізноманітніші матеріали. Це й історичні матеріали та статті, в яких розкривається хід та причини трагедії, і художні твори, але насамперед - публіцистика різних часів. Найцінніша частина книги - спогади нечисленних учасників бою, яким вдалося вижити. Багато матеріалів, узятих із важкодоступних діаспорних видань.
29 січня 1918 року поблизу селища Крути на відстані 130 км від Києва відбувся жорстокий, нерівний бій між чотиритисячним військом більшовиків та трьомастами українськими юнкерами, студентами і гімназистами, що обороняли підступи до Києва. Більшість юнаків не мали ніякої військової підготовки, були погано озброєні, але стояли на смерть, захищаючи свободу молодої Української держави.