�АЛЬБЕР КАМЮ�� 1913-1960

А. Камю – французький письменник і мислитель, один з найяскравіших представників літератури екзистенціалізму.�

…Людина в боротьбі з долею не має інших аргументів, окрім того єдиного, що вона - людина, ось чому потрібно рятувати людину, якщо хочемо врятувати те уявлення, яке люди склали собі про життя .

А.Камю

Словник

Екзистенціалізм – (лат. еxistentia - існування) – 1) один із провідних напрямів філософії; 2) літературна течія, що набула найвищого розвитку у 30-60 р. Її представники – А.Камю, Ж.П.Сартр, С. де Бовуар – виступали водночас і як письменники , і як філософи. У літературі екзистенціалізму закарбувалися переживання духовної кризи західної цивілізації. Відчуття втрати сенсу буття, зображення нездоланного трагізму людського життя – його приреченості на самотність, відчуженість, змалювання ситуації морального вибору особистості в “ межовій ” ситуації тощо.

​

Словник

• Роман-притча – великий епічний твір із моральною повчальною ідеєю.
• Хроніка – запис історичних подій у хронологічній послідовності.
• Фатальність – невідворотність подій у світі.
• Абсурд – безглуздя, нісенітниця (це одне з основних понять екзистенціалізму).

Творчість письменника.

• Есе “Міф про Сізіфа”(1942), “Бунтівна людина”, “Своєчасні роздуми”,
• Романи: “Чума”(1947), “Щаслива смерть”,Перша людина».
• П’єси: “Стан облоги”(1948), “Праведні», Калігула»(1944), Непорозуміння»(1944),Праведники»(1950).
• Повість “Падіння”, «Сторонній»(1942).
• Філософська праця: “Бунтівна людина»(1951)

​

Художньому світу А. Камю притаманні:

• Щільний зв’язок з екзистенціалістськими ідеями та концепціями.
• Розкриття трагічного становища людини в “Світі без Бога”.
• Аналіз абсурдних взаємин між особистістю і світом.
• Пошук справжніх духовних цінностей.
• Змалювання мужньої людини як морального еталона сучасності.
• Звернення до міфологічних сюжетів.

Ж.П. Сартр про А.Камю:

• “Його впертий гуманізм, вузький і чистий, суворий і чуттєвий, вів сумнівну в своєму фіналі боротьбу проти нищівних і потворних віянь доби”.

Роман “Чума”

• Створений в 1941-1947 р.
• Має антифашистську направленість.
• Побудований у формі хроніки однієї епідемії, що трапилась в містечку Оран.
• Твір багатоплановий.
• Роман – притча.
• Автор досліджує психологію людини в ситуації вибору.

​

Зміст роману:

• За свідченням самого Камю, «Явний зміст «Чуми»» — це боротьба європейського Опору проти фашизму. «За допомогою чуми я хочу передати атмосферу задухи, від якої ми потерпали, атмосферу небезпеки й вигнання, в якій ми жили тоді. Водночас я хочу поширити це тлумачення на існування взагалі. Чума покаже моральне обличчя тих, кому минулої війни випало думати, мовчати і страждати».

​

Філософський роман-притча “Чума ”

“ Явний зміст “ Чуми ” – це боротьба європейського руху Опору проти фашизму ”

А.Камю

ЧУМА ЯК ХВОРОБА

• Гостре інфекційне захворювання людини і тварин, належить до карантинних хвороб. Збудник – чумний мікроб – яйцевидна, біополярно забарвлена паличка, добре розвивається на харчових продуктах, реагує на хімічні і фізичні фактори і дезинфікуючі засоби. Гине при температурі 1000 С протягом 1 хвилини.
• Лікування – стрептоміцин і інші антибіотики.
• Профілактика – знищення гризунів у житлах і в польових умовах.
• Відомо три епідемії: 1) 6ст. У Східному Римі; 2) 14 ст., 3) 19ст.

​

ЧУМА ЯК ПРОЯВ ФАШИЗМУ

• Фашизм – відкрита терористична диктатура найбільш реакційних елементів. Встановлення фашизму виражає неспроможність влади утримувати контроль над народом демократичними засобами. Вперше був встановлений в Італії (1922), а потім в Німеччині (1933) і ряді інших країн.

​

• В Німеччині виступав під маскою крайнього націоналізму і расизму (ідея вищої раси)

​

​

Образ чуми — це не тільки символ війни. Це універсальна метафора зла. Герой роману інтелектуал Тару говорить: «Чума — не тільки хвороба, не тільки війна, це також смертні судові вироки, розстріл переможених, фанатизм церкви і фанатизм політичних сект, загибель безневинної дитини в лікарні, суспільство, влаштоване геть погано, так само як і спроби, всупереч опору влади, улаштувати його заново...» Мікроби чуми гніздяться повсюди, підстерігають кожен необережний крок людини, влади.

Прикладів такої «зачумленості» XX століття знає багато: фашистська Німеччина, більшовицький СРСР, червоний Китай. І як тільки люди доброї волі перемагають зло в одному місці, воно піднімає голову в іншому. Доктор Ріє переконаний, що «чума — це нескінченна поразка».

хвороба (реалістичний план зображення, алегорія)

погранична ситуація (екзистенційний план)

фашистська навала(алегоричний план сюжету, конкретно- історична реаліЯ

символ (метафізично-узагальнюючий план)

тоталітаризму

світового абсурду

метафізичного зла

Чума

Чума — це уособлення всесвітнього зла, яке повністю перемогти неможливо. Остаточна перемога над ним недосяжна, але усвідомлення цього не повинно паралізувати волю й розум людей, їхньої готовності до боротьби.

з

Люди – містечко Оран

Всесвіт хаос, абсурд

​

​

Пізнання буття людини у Всесвіті, осягнення трагічності буття в абсурдному Всесвіті.

Двобій з дійсністю.

Епідемія чуми

А. Камю шукає в людині сили, що піднімають супроти зла, і знаходить їх у самій природі людини, яка здатна кинути виклик Богові й Долі й одвічному хаосу.

​

У центрі всіх творів Альбер Камю ставить людину, яка обов'язково має діяти, приймати рішення, робити вибір. Його герої стоять на роздоріжжі й вирішують проблему власного індивідуального існування в моменти, коли спокійний плин життя порушується якоюсь кризовою ситуацією. Для жителів невеликого міста Орана цю кризову ситуацію створила чума.

Лікар Ріє

- один із перших, хто розпізнав біду і зчинив тривогу.

Енергія дії

Моральний опір злу, силам, що загрожують людському життю.

Здатність узяти на себе відповідальність за всіх.

Прагнення усвідомити все те, що має бути усвідомлен е, прогнати видіння

Жан Тарру

Неординарна зовнішність

Сильна особистість

Зачатки бунту

Життєрадісність

Таємничий спосіб життя

Любов до свободи

Та чума, що стала загрозою кожному життю, поставила всіх перед вибором: позакривати вікна, двері, відгородитися від світу чи об'єднатися і всім разом протистояти злу. Звичайно, багато людей вибрали перший варіант, але більшість жителів зрозуміли, що перемогти епідемію вони зможуть тільки разом. Взаємодопомога, бажання підставити плече ближньому вирвали з обіймів смерті ціле місто.

Чума - це зло, це ненависть. Тарру знає, що кожен носить її в собі, що не існує такої людини у світі, якої б вона не торкнулася. Чим більше людська ненависть, тим сильнішою стає Чума. «Ця історія стосується однаково нас усіх»,- каже Рамбер. Прикро бути щасливим одному…

Кінець роману здається оптимістичним: Чума відступила, люди радіють, усі щасливі… Так, справді, Добро повинно перемагати. Але, глибоко осмисливши написане, можна помітити: Чума не переможена, а просто якимось дивом вона відійшла, як звір, знесилений у боротьбі, концентруючи свої сили для того, щоб завдати нового удару

Вона живиться людською ненавистю і заздрістю, і щасливі люди на вулицях міста не знають того, що знає Ріє: «Мікроб чуми ніколи не вмирає, ніколи не зникає… він терпляче чекає своєї години і, можливо, коли прийде на горе і повчання людям такий день, чума пробудить пацюків і відправить їх вмирати на вулиці щасливого міста». І єдиним виходом із цього, на думку Ріє, є внутрішній стрижень, що спонукає робити те, «що треба здійснити і це мають робити усі люди всупереч страху, всупереч особистим ваганням, усі люди…».