Видатні вчені-хіміки України та світу

Анатолій Бабко

Анатолій Кирилович Бабко – видатний хімік-аналітик. Своє життя він присвятив дослідженням проблем хімії комплексних сполук, теорії і практиці хімічного аналізу. Окрім того, створив київську школу хіміків-аналітиків, досягнення якої відомі далеко за межами України, а також брав участь у роботі Міжнародного союзу по теоретичній і прикладній хімії. Видатний академік Тананаєв так писав про вченого: “Важко сказати, із ким можна порівняти Бабка в класі колег світового значення”.

Білик Віталій

Володимир Вернадський

​

Засновник цілої науки біогеохімії, що вивчає хімічний склад живої речовини і геохімічні процеси, які протікають в біосфері Землі. На основі яких, була відкрита перша в світі біогеохімічна лабораторія.

Він сформулював:

закон біогенної міграції атомів

закон константності

Вшанування:

У 1996 р.заснована українська антарктична станція “Академік Вернадський”

З 2003 р. запроваджена Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України;

На банкноті номіналом 1000 гривень розміщений Володимир Вернадський.

​

​

​

Запропонував термін ноосфера

​

Лавської Анни

Фрідріх Рохлєдер (1819-1874) – докт. медицини, перший проф. хімії у Технічній академії, відомий австрійський вчений, один із засновників фітохімії і структурної хімії.

• Уже в 23-річному віці отримав докторський ступінь.
• У 1845 р. Ф. Рохлєдер на запрошення намісника Галичини графа Ф. Стадіона очолив кафедру хімії у Львові. Тут облаштував хімічну лабораторію, зібрав колекцію мінералів. Викладав загальну хімію і застосування хімії у тих галузях хімічної промисловості, які були розвинуті у Галичині.
• У віці 29 років став членом Віденської академії наук.У 1848 р. був учасником революційних подій у Львові, очолював загін студентів академії, які вступили в Народну гвардію.
• Виявив натуральні барвники : алізарин, пурпурин, лакмус, кверцитрин.

​

Фрідріх Рохлєдер

Виконала

Самойлюк Ангеліна

Євген-Ігор Гладишевський

​

14 квітня 1924, Реклинець, нині Львівської області — 5 серпня 2012, Львів) — український хімік, кристалохімік, один зі засновників Львівської кристалохімічної школи, поряд із Петром Крип'якевичем, професор Львівського університету, у 1964—1967 і 1970—1971 декан хімічного факультету.

• Професор Є. Гладишевський — автор понад 550 наукових праць: монографій, статей, авторських свідоцтв і патентів, присвячених дослідженню взаємодії компонентів у металічних системах та визначенню кристалічної структури сполук

• Він був одним із засновників Львівської наукової школи «Кристалохімія» та її керівником (1972—1995 рр), членом Міжнародної спілки кристалографів, головою Комітету кристалографів України (1993—2004 pр.), дійсним членом та головою хімічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка (1992—2012 рр.), членом секції хімії Державного комітету України по преміях в галузі науки і техніки, членом редколегії низки наукових журналів («Вісник Львівського університету. Серія хімічна», «Українського хімічного журналу», «Phase Equlibria»), головою або членом оргкомітету багатьох вітчизняних та міжнародних конференцій, членом видавничої ради енциклопедії Львівського університету імені Івана Франка.

• Він — Заслужений діяч науки України (1979 р.), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1984 р.), стипендіат Президента України.

Гальчук Ліна

​