2 of 7

Міжнародне гуманітарне право (МГП), або право збройних конфліктів — це система міжнародно визнаних юридичних правових норм і принципів, які діють під час міжнародних та внутрішньодержавних збройних конфліктів.

Основне завдання МГП — захист осіб, які не беруть участі у воєнних діях, а також тих, які припинили брати в них участь у результаті хвороби, поранення або будь якої іншої причини, незалежно від їхньої раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови або інших ознак.

3 of 7

Збройні сили держави —це організовані збройні формування, що перебувають під командуванням осіб, відповідальних за дії своїх підлеглих.

Комбатанти – це особи, які мають командира, відповідального за їхні дії, носять визначений і виразно видимий розпізнавальний знак, що відрізняє їх від цивільного населення, входять до складу збройних сил воюючих сторін та безпосередньо ведуть бойові дії проти ворога зі зброєю в руках, дотримуючи у своїх діях законів та звичаїв війни

Цивільне населення - не входить до складу збройних сил і не бере участі у боях

4 of 7

Згідно з Женевськими конвенціями (1949) статус комбатанта мають:

а) особовий склад регулярних ЗС;

б) поліцейські сили; ополчення, добровольчі загони;

в) бійці національно-визвольних рухів опору та партизани;

г) особи, що допомагають ЗС, але не беруть участі в бойових діях;

ґ) члени екіпажів торгових суден і цивільних літаків, що надають допомогу ЗС;

д) населення, яке за наближення супротивника взялося до зброї, за умови, що воно відкрито її носить і дотримує законів та звичаїв війни.

За комбатантами визнають право застосовувати військове насильство, відповідно й до них застосовують вищу форму військового насильства — фізичне знищення. Потрапивши в полон, комбатанти набувають статусу військовополонених.

5 of 7

Некомбатанти — це інтендантський, медичний, юридичний та духовний персонал, який правомірно перебуває у складі збройних сил воюючої сторони і допомагає в досягненні успіхів під час бойових дій, але безпосередньо участь у них не бере і застосовувати зброю може лише для самозахисту. Відповідно застосовувати зброю проти некомбатантів заборонено. Вони не є об’єктом воєнних дій з боку супротивника і мають право на заступництво при потраплянні під його владу. Але в разі участі в бойових діях цей персонал набуває статусу комбатантів.

Групою «незаконних комбатантів у тилу» є диверсанти та шпигуни, які діють у тилу супротивника. Вони підлягають кримінальному переслідуванню за свої дії. Їх покарання має бути призначено тільки за вироком компетентного судового органу

6 of 7

Розвідники - проникають у розташування супротивника з метою збору відомостей про нього для свого командування. Головна відмінність військового розвідника від шпигуна — це наявність у розвідника військової форми, що свідчить про його належність до збройних сил своєї держави.

Найманство — це військовий злочин, тому найманці можуть бути покарані воєнним судом і навіть засуджені на смерть. МГП вважає найманцем особу, яку завербували на місці (або за кордоном) для того, щоб брати безпосередню участь у збройному конфлікті для одержання від сторони, що перебуває в конфлікті, матеріальної винагороди. Найманці не входять до складу збройних сил сторін, що воюють

На відміну від найманців, добровольці (волонтери) серед іноземних громадян у силу своїх політичних або інших переконань (але не за матеріальну вигоду!) можуть бути зарахованими до особового складу збройних сил однієї з воюючих сторін.

7 of 7

Кожен військовослужбовець має знати і дотримувати норм МГП:

• виконуючи завдання, застосовувати зброю лише проти супротивника та його об’єктів;

• не нападати на осіб і об’єкти, які захищає МГП, якщо особи не чинять ворожих дій, а об’єкти не використовують у воєнних цілях;

• не заподіювати зайвих страждань, не завдавати більшого збитку, ніж необхідно для виконання бойового завдання;

• якщо обстановка сприяє, забирати поранених, хворих й осіб, які не чинять ворожих дій, і надавати їм допомогу;

• гуманно ставитися до цивільного населення, поважати його гідність;

• стримувати себе й інших від порушення норм МГП, доповідати про них командирові.