Розвиток мовлення №21.
Складання текстів діалогічного характеру розмовного стилю, що містять фразеологізми.
Мета:
Актуалізація опорних знань.
1. Що називається діалогом?
2. Що таке репліка?
3. Поясніть «адресат мовлення та адресант мовлення»?
4.Які пунктограми при записах діалогів?
5.Чи відбувається зараз діалог?
6.Який розділ науки про мову називається фразеологією? Що називається фразеологізмом?
7. У яких стилях мовлення використовуються фразеологізми?
8. Чи може фразеологізм мати синоніми і чи утворюють синонімічні ряди? 9. Чи бувають антонімічні фразеологізми?
9. Чи трапляються фразеологізми , побудовані на антонімії?
Кожен з письменників намагається досягти якнайбільшої емоційності, милозвучності, образності. Леся Українка,співачка з крицевим серцем і палким словом на вустах, є прикладом цього.
Лукаш.А от ти хто! Я від старих людей про мавок чув не раз,але ще зроду не бачив сам
Мавка.А бачити хотів?
Лукаш.Чому ж би ні? Що ж – ти зовсім така,як дівчина, хутчій, як панна, бо руки білі і сама тоненька. А чом же в тебе очі не зелені? Та ні. Тепер зелені,а були,як небо сині.О! А тепер вже сиві,як та хмара.Ти таки дивна.
Мавка.Чи гарна я тобі?
Лукаш.Хіба я знаю?
Мавка.А хто ж те знає?
Лукаш.Таке питаєш!
Мавка.Чому ж сього не можна запитати?
Он бачиш там,питає дика рожа:чи я хороша? А ясен їй киває в верховітті:найкраща в світі
Лукаш.А я й не знав,що в них така розмова.Я думав,дерево німе та й годі
Мавка.Німого в лісі в нас нема нічого
Лукаш.Ти все отак сидиш у лісі?
Мавка.Я зроду не виходила ще з нього.
Лукаш.А хто тві рід?
Лісовик.Я зву його «дідусю»,а він мене «дитинко»
Лукаш.Ну і чудні ви тут у лісі.Хто ж тобі мати?
Мавка.Мені здається часом,що верба моя матуся.Вона мене на зиму прийняла.
Лукаш.А що ти там робила цілу зиму?
Мавка.Нічого,спала.Хто зимою робить? Я спала.Дихали так вільно груди.По білих снах рожевії гадки легенькі гаптували мережки і мрії ткались золото-блакитні…
Лукаш.Як ти говориш…
Мавка.Твоя сопілка має кращу мову.Заграй,а я послухаю.
Проста мова, жива, народна, багата прислів’ями у творчості зачинателя нової української літератури І. Котляревського. Душевна чистота героїв « Наталки Полтавки» донині чарує глядачів драматичного театру.
Возний. Мирного пребиванія! Удобная оказія предстала здолати предложеніє на самоті.
Наталка. Здорові були,пане возний.
Возний. Пане, пане, я б хотів, щоб ти звала мене,теє-то як його,по імені
Наталка. Я вас зову,як все село величає,шануючи ваш розум і письменство.
Возний. Не о сем,галочко,теє-то як його,хлопочу,но желаю із медових ьуст твоїх слишати названіє моєму чуству. Люблю тебе до безконечності.
Наталка. Бог з вами,добродію,що ви говорите?
Возний. Лукавиш,теє-то як його,і добре все розумієш.Я женитись на тобі хочу
Наталка. Гріх вам над бідною дівчиною глумитися. Ви – пан,я – бідна, сирота. Та й по всьому не пара я вам.
Возний. Серце з любові не взираєт на породу.Оная любов усе ровняєт.
Наталка. У нас є половиця: знайся кінь з конем,а віл з волом.Шукайте собі в городі панночки.
Возний. Но серце моє нє імєєт,теє-то як його,к ним поползновенія.
Наталка. Добродію,ви так письменно говорите,що я не розумію.
Возний. Я полюбив тебе давно,як тільки ви прийшли в наше село. Тож отвічай: могу лі бить мужем душі твоїй і тілу?
Наталка. Моє багатство – моє добре імя. Не хочу,щоб про мене люди шептали.Бувайте здорові!
— Карпе! — промовив Лаврін. — А кого ти будеш оце сватать? Адже ж оце перед Семеном тебе батько, мабуть, оженить.
— Посватаю, кого трапиться, — знехотя обізвався Карпо.
— Сватай, Карпе, Палажку. Кращої од Палажки нема на всі Семигори.
— То сватай, як тобі треба, — сказав Карпо.
— Якби на мене, то я б сватав Палажку, — сказав Лаврін. — В Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна! Як намальована!
— Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, стан кривий, як у баби.
— То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка.
— І вже доладна! Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить.
— То сватай Вівдю. Чим же Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця.
— Тиха, як телиця. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем, — сказав Карпо.
— То бери Химку. Ця як брикне, то й перекинешся, — сказав Лаврін.
— Коли в Химки очі, як у сови, а своїм кирпатим носом вона чує, як у небі млинці печуть. А як ходить, то неначе решетом горох точить, такі викрутаси виробляє...
А це діалог із якого твору?
— А чого це ви поставали, та руки позгортали, та ще й верзете бог зна що? — загомонів Кайдаш до синів. — Чи то можна в таку п'ятницю паскудить язики? Ви знаєте, що хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме в воді і не вмре наглою смертю.
— В Семигорах нема де і втопиться, бо в ставках старій жабі по коліна, — сказав Карпо.
— Говори, дурню! Нема де втопиться. Як бог дасть, то і в калюжі втопишся, — сказав батько.
— Хіба з корчми йдучи... — сердито сказав Карпо і тим натякнув батькові, що батько любить часто ходить до корчми.
— Ти, Карпе, ніколи не вдержиш язика! Все допікаєш мені гіркими словами...
Кросворд “Хто вона?”
До поданих фразеологізмів дібрати слова - синоніми й заповнити клітинки кросворда. Правильно виконавши завдання, прочитаєте ім’я однієї з героїнь повісті.
Жінка, чиє ім’я ви прочитали, розгадавши кросворд,— Мотря.
Які риси її характеру вияскравлюють наведені фразеологізми?
Коли і за яких обставин ці слова були сказані.
«Постав “латку” на фразеологізм»
1 пара
Слова - “латки”: ніс, язик, око, вухо, губа, зуб.
Фразеологізми: Тримати …за вітром, розв’язався…, полізти чортові в…, і за …не свербить, глядіти свого …, розмова в чотири …, …не з лопуцька, дивитися в …, хоч в…стрель, водити за …, куди сягає …, хоч у …бгай, перелічити …,копилити…,ні…ні рила, виткнути …, давати волю…, самі …та зуби, надувати …, на …нічого покласти, впадати в …, … заплітається, вкоротити … .
2 пара
Слова - “латки”: рука, нога, серце, живіт, печінка, голова.
Фразеологізми: битися об поли…, аж …крається, …йде обертом, втрачати грунт під …, лягти каменем на …, гаряча…, тримати себе в …, колос на глиняних…, у… пищики грають, надсадити…, … і два вуха, голими…не візьмеш, валятися в …, не жаліти свого…, з хворої… на здорову, сидіти в…, розбити …, … кров’ю обливається, ні за що …зачепити, взяти …на плечі, аж…позатягало, брати за…, …присох до спини, допікати до самих… .
3 пара
Слова - “латки”: рука, нога, серце, живіт, палець, голова.
Приказки й прислів’я: Дай…волю, то заведе в неволю; Розумна …, та дурневі дісталася; За дурною головою і …нема спокою;Поганому …й пироги вадять; Попав … в небо; Легко чужими… людям помагати; Матері кожної дитини жаль, бо якого … не вріж – однаково болить; …з перцем, а душа з часником;, Думкою в небі, а … в постелі; Не дурний крук, щоб випустити з …; …- не мішок, запасу не зробиш; Не відає…, що язик лепече.
Відтворіть
діалоги, використовуючи фразеологізми
Складіть діалог розмовного стилю, використовуючи фразеологізми з презентації (10-12 реплік).
Можете використати подані шаблони:
Домашнє завдання