Колорит — це певна тональність тексту, яка закладається мовцем, з метою викликати у слухача відповідний настрій, емоції, тон спілкування.
2 of 10
Кожний текст більшою чи меншою мірою містить у собі стилістичний колорит своєї доби, хоча ми не завжди його й помічаємо, тому що самі живемо в колориті цієї доби…
3 of 10
Колорит може залежати від умов і ситуації спілкування, особистості мовця, соціальних і рольових характеристик його.
4 of 10
5 of 10
Стилістичний колорит урочистості виявляється, коли ставиться на меті збудження високих почуттів і настроїв у слухачів або читачів щодо знаменитих подій, видатних осіб, героїчних, патріотичних вчинків, важливих фактів державного, громадянського життя.
6 of 10
Офіційне забарвлення властиве діловому і зрідка приватному листуванню, а іноді й усному розмовному мовленню.
7 of 10
Інтимно-ласкаве забарвлення досягається насамперед використанням слів із суфіксами пестливості та вживанням епітетів з пестливим значенням і простих синтаксичних конструкцій, властивих розмовній мові.
8 of 10
Забарвлення ввічливості в мовленні досягається вживанням слів зі значенням пошани до особи, якій адресується висловлення
9 of 10
Гумористичний, або жартівливий, колорит мовлення досягається вживанням слів у невідповідному до ситуації значенні, контрастно-комічними зіставленнями, перебільшенням якостей осіб і предметів тощо.
10 of 10
Найголовнішим мовним засобом сатири є вживання слів, за допомогою яких виражається презирство й зневага до потворних вчинків, а також глузливі означення-епітети, порівняння, архаїзована лексика й синтаксичні конструкції, влучні дотепи тощо.