Олександр Довженко. «Ніч перед боєм». Образи діда Платона і діда Савки. Їхній моральний урок для солдатів.
Тема.
Перевірте себе
Контроль: Наскільки ти уважний читач?
1-ша група
1. Коли відбувалися події, описані в оповіданні?
(1941 - 1942)
2. Хто розповідає бійцям про відступ радянських військ?
(Капітан Петро Колодуб)
3. Скільки відступаючих було з капітаном?
(П’ятнадцять)
4. Хто переправляв бійців на їнший берег?
(Дід Платон, його онук і дід Савка)
5. На кого був схожий дід Савка?
(На Миколу-угодника)
6. На якому човні переправляли діди бійців?
(На старому-престарому великому просмоленому човні)
1. Де відбувалися події?
(На Десні)
2. Хто питав у Полковника Колодуба про коріння патріотизму?
(Іван Дробот)
3. Хто при відступі « перевернув всю душу» Колодубові?
(Український дід-рибалка)
4. Що побачив полковник, коли, відступаючи, ще раз вернувся до діда Платона?
(Дідові сльози, які падали в Десну)
5. Від кого дізналися воїни про подальшу долю дідів?
(Від онука Івана Дробота)
6. Хто вів воїнів у бій після «ночі перед боєм»?
(Діди Платон і Савка, їх патріотизм)
Восьмикласники!
Сьогодні на уроці ви:
В оповіданні «Ніч перед боєм» Олександра Довженка у центрі – образи діда Платона і діда Савки, патріотизм яких став мотивуючою силою для багатьох воїнів. Здавалося, що можуть зробити ці старі люди перед могутньою зброєю фашизму?
Змогли! Зробили свій внесок – і стали прикладом для інших у безмежній вірі в перемогу!
Отже, поговоримо сьогодні про патріотизм українців, героїв твору «Ніч перед боєм».
Слово вчителя
– Що ви розумієте під словом «патріотизм»?
Асоціативний кущ
Кому належать слова?
Дідові Платону
Петрові Колодубу
Злими
Сердитими
Не боялися смерті
Гордими
Мов добрі річні духи
Гострі на слово, в’їдливі
Відчайдушними патріотами
Евристична бесіда
Працюємо над змістом твору
Кроссенс
.
�
�
«Це було на Десні,- почав знаменитий капітан, усміхнувшись. - Да… одним словом, звичайний наш український дід-рибалка перевернув мені тоді всю душу.»
Робота з цитатним матеріалом.
«Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас, як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Був би він сильно схожий на Святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого… кольору светр не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак.»
«Це було на Десні. Пригадуєте осінь? Що не ріка, то й драма, то й діди, мов добрі річні духи. Вони були сміливі , діди оті, сердиті і не боялися смерті…»
«Коли б оце Левко із своїм полком та був тут, той би не одступив, ні. Той би цього човна повернув назад, та по шиям, по шиям! Той не одступить, ні, чорта з два!»
«Ми відходили без зв’язку, без артилерії, ми одступали на схід день і ніч. Ворожі кліщі мали от-от замкнутися перед нами.»
« - Ні, товаришу капітан, не поклонитесь ви діду Платону,- зітхнув молодий танкіст.
Всі обернулись. Це був Іван Дробот.»
«Всі встали. Цілу хвилину сім’я бійців стояла мовчки. Колодуб був блідий і урочистий. Він стояв з закритими очима. Потім на мить він став на одне коліно, і всі послідували за його рухом.»
«- Готові до бою,- спитав Колодуб і виріс перед бійцями, як дід Платон на Десні.
- Готові на будь-який огонь!!!»
Домашнє завдання.
Письмово дати відповідь на одне із питань (5-7 речень)