Поніманська Тамара Іллівна

Професор, кандидат психологічних наук, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри педагогіки і психології (дошкільної) Рівненського державного гуманітарного університету, відмінник освіти України.

​

«І тепле слово проситься в рядок...»

 Тамара Іллівна Поніманська народилася в селі Городище Біловодського району, Луганської області у сім’ї службовців . Із золотою медаллю закінчила СШ №12 м. Рівне. З відзнакою закінчила Рівненський державний педагогічний інститут, спеціальність Педагогіка і психологія (дошкільна). Викладач Дубенського педучилища. Викладач кафедри педагогіки і психології (дошкільної) Рівненського педагогічного інституту. Навчалась в аспірантурі Науководослідного інституту дошкільного виховання.

Ім’я Тамари Іллівни Поніманської відоме фахівцям у галузі дошкільної освіти в Україні та за її межами завдяки працям з проблем виховання дітей дошкільного віку та підготовки педагогічних кадрів, доповідям на науково практичних конференціях, роботі в експериментальних дошкільних закладах, участі в міжнародних наукових проектах.

.

Т.І.Поніманська –голова (співголова) організаційного та програмного комітету Міжнародних, Всеукраїнських наукових, науково-методичних, науково-практичних конференцій�

Міжнародна науково-практична конференція «Гуманізація навчання і виховання дітей дошкільного віку» (11-13 жовтня 1992року, м.Рівне). Міждержавна науково-практична конференція «Актуальні проблеми дошкільного виховання. Методологія неперервної освіти працівників дошкільних закладів» (14-15 жовтня 1997 року, м.Рівне).

Міждержавна практична конференція «Дошкільна освіта: історія і перспективи розвитку» (13-14 травня 2002року, м.Рівне). Всеукраїнська наукова студентська конференція “Традиції та інновації у дошкільній освіті” (22 –23 грудня 2003 року, м.Рівне).

Міждержавна наукова конференція «Педагогіка і психологія дошкільного дитинства», присвячена 100-річчю з народження О.В.Запорожця (12-14 жовтня 2005 року, м.Рівне).

Науковий керівник держбюджетної тематики 1992-1994 рр.

«Розробка змісту ступеневої підготовки фахівця з дошкільної освіти»2006-2009рр.

«Педагогічне проектування засобів гуманізації виховання дітей дошкільного віку в сучасному інноваційному просторі» 2009-2010 рр.

«Педагогічні технології соціального розвитку дітей в умовах інноваційних дошкільних навчальних закладів»

​

.

Під керівництвом професора Поніманської захищено 13 кандидатських дисертацій.

У 2001-2008 рр. вона була членом спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських дисертацій в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України (Київ).

Тамара Іллівна –засновник наукових філіалів кафедри з проблеми гуманізації навчання й виховання дітей у дошкільних закладах міста Рівне, автор новітніх форм роботи з дошкільниками.

Організатор міждержавних науково-практичних конференцій (1992,1997, 2002, 2005, 2007 роки).

Організатор і науковий керівник науково-виробничого комплексу кафедри педагогіки і психології (дошкільної) з дошкільними навчальними закладами м. Рівне

.

.

.

Наукові дослідження Тамари Іллівни підтверджуються її науковим доробком. Вона автор понад 300 наукових і науковометодичних праці. Серед них понад 30 навчальних посібників і програм із грифом Міністерства освіти і науки України, які використовуються у професійній підготовці фахівців з дошкільної освіти, зокрема посібники : «Моральне виховання дошкільників», «Основи дошкільної педагогіки», «Дошкільна педагогіка», «М.Монтессорі: теорія і технологія», «Підготовка фахівців у галузі дошкільної освіти за вимогами кредитномодульної системи», «Виховання людяності», «Дошкільна педагогіка. Практикум», «Дошкільна педагогіка за кредитно-модульною системою організації навчального процесу», «Основи педагогічної майстерності за кредитно-модульною системою організації навчального процесу» та ін. Всі ці видання побачили світ завдяки розуму, надзвичайній енергії та організаторському таланту професора Т. І. Поніманської.

.

Поніманська Т.І. зробила вагомий внесок у розбудову та реформування вітчизняного дошкілля.

Член авторського колективу програми виховання дітей дошкільног віку «Малятко» (1990),

Базового компонента дошкільної освіти в Україні (1998),

Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі»( 2008),

Нової редакції Базового компонента (2012) та програмно-методичного забезпечення до нього.

Член експертної групи науково-методичної комісії з дошкільної педагогіки Міністерства освіти і науки України, експерт ДАК України.

Член редакційної колегії всеукраїнського журналу «Дошкільне виховання».

У 2001 році обрана членом-кореспондентом Міжнародної Академії педагогічних і соціальних наук, у 2012 р. – Міжнародної Академії Педагогічної Освіти.

​

​

.

Виховання людяності як базової якості особистості

Людяність є базовою особистісною якістю, ознакою соціальної компетентності. Її складові:

- Пізнавальний компонент – рівень і зміст знань про людину, близьких та далеких людей, різного віку і статі ( поінформованість);

– Ціннісний компонент - ставлення до людини як до найвищої цінності, повага до життя, діяльності гідності кожної людини ( гуманність);

- Емоційний компонент –інтерес до людей, бажання спілкуватися, пізнавати їх, прагнення здобути схвалення, здатність співчувати, співпрацювати, розуміти емоції та почуття людей, уміти керувати власними почуттями ( чуйність);

- Оційнний компонент – вміння оцінювати вчинки людей та їх взаємини, бути толерантними, прагнення справедливо ставитися до людей (справедливісь);

- Поведінковий компонент – володіння етичними нормами поведінки та спільної діяльності, вміння пропонувати, надавати і приймати допомогу, здійснювати моральні вчинки з власної ініціатив ( моральна активність).

Дитина здобуває соціальний досвід постійно ( в різних видах діяльності), а вихователь має постійно насичувати його відповідним змістом.

​

​

.

Засоби виховання людяності

Приклад дорослих

Емоційний елемент спілкування педагога з дітьми

Ігрові ситуації

Розповідь педагога про моральні явища

Бесіди з досвіду

Читання художніх творів

Уроки Добра і Краси

Вправи-драматизації

Ігрові вправи

Складання родовідного дерева

Розглядання родинних фотографій

Ознайомлення з документами, листами, родинними реліквіями

​

​

​

​

.

Виховання суспільно значущих якостей - не данина часу і не виконання «держзамовлення», а неодмінна складова формування особистості!

Базовий компонент дошкільної освіти трактує виховання як залучення дитини до системи вироблених людством цінностей, формування цілісного ставлення до дійсності.

Перед педагогом постає завдання – закріпити найбільш стабільні духовні якості соціуму, що передбачає формування ціннісних орієнтацій людини, починаючи з дошкілля, адже процес соціалізації особистості саме в цьому віці найінтенсивніший і най - результативніший…

Моральні норми не мають бути для малюка тягарем. Їх треба активно впроваджувати в життя вихованців, добиватися свідомого прийняття цих норм ними.

Т. Поніманська

​

​

​

​

.

Гуманістичне виховання особистості

Гуманістичне виховання – це процес взаємодії педагога і вихованця, у якій реалізуються гуманістичні цінності.

Що для цього потрібно?

1.Умови для активної самостійної діяльності кожного вихованця задля розвитку його індивідуальних особливостей, інтересів, потреб.

2.Емоційний комфорт у спілкуванні з педагогом і однолітками.

3.Щирий інтерес педагога і дітей до спільної діяльності гуманістичного спрямування.

Про стилі педагогічного спілкування

Кожен вихователь обирає і розробляє свій індивідуальний стиль спілкування, який гнучко змінюється залежно від адресата. Характер і стиль спілкування мають визначатися не лише усталеною установкою на певну дитину, а й його метою.

Вихователь має усвідомлювати необхідність виконання таких функцій як розвивальна, «материнська», адже саме вони мають гуманістичний зміст.

​

​

​

.

Щодо проблеми підготовки педагога

Для побудови системи гуманістичного виховання особливо важливо враховувати конкретну ситуацію і стан дитини.

Для досягнення порозуміння педагогу варто враховувати, яка форма взаємодії в цей момент найбільше задовольняє дитину (емоційно-особистісна, ділова, позаситуативно моленнєва, позаситуативно пізнавальна, позаситуативно особистісна).

Виховне значення мають вербальні (інтонація, паузи) та невербальні (міміка, жести, пантоміміка) засоби спілкування, а також умови, у яких відбувається взаємодія, зокрема час, місце, оточнення.

Вихователь має розуміти, як його сприймають діти, які його особистісні якості зацікавлюють вихованців, як вони ними інтерпретуються і якого значення набувають.

.

​

​

​

.

​

За багаторічну плідну працю Тамара Іллівна нагороджена

Почесними грамотами Міністерства освіти України,

Знаком «Відмінник народної освіти»,

Почесною грамотою Академії педагогічних наук України, Знаком «Софія Русова»,

Почесною Грамотою Рівненської обласної державної адміністрації,

Почесними грамотами управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації та багато інших.

�� Упродовж 34 років педагогічної діяльності у Рівненському державному гуманітарному університеті Тамара Іллівна Поніманська зарекомендувала себе як талановитий науковець, педагог та прекрасний організатор наукового колективу.�Любов до людей, науковий пошук в царині педагогіки та дошкільного виховання були сенсом її життя.�Усе робити на «відмінно» - це не слова, а неодмінна вимога до себе .�Любов до людей – її педагогічне кредо і проблема наукового пошуку в царині гуманістичного виховання.� Приклад Тамари Іллівни надихав тих, хто поряд, на таку саму високу самовіддачу, вміння �відчувати ритм життя і йти на півкроку попереду.�

​

«Жити і працювати від душі»