МІФИ І РЕЛІГІЯ �НАРОДІВ СТАРОДАВНЬОГО

СХОДУ

Перевіряємо знання

Завдання1

Обери усно з переліку норми моралі й норми права. Поясни, чим вони відрізняються. Чим

підтримується дотримання цих норм у суспільстві (чому люди виконують ці правила)?

— У громадському транспорті слід поступатися місцем людям похилого віку, вагітним жінкам та людям з інвалідністю.

— У громадському транспорті слід сплачувати за проїзд.

— Усі діти шкільного віку мають рівний доступ до освіти.

— Усі підприємці в Україні мають сплачувати податки в розмірі, встановленому державою.

Завдання2

Що означає давній звичай «око за око», «зуб за зуб»? Чому, на твою думку, він існував?

Перевіряємо знання

Завдання 3

Прочитай уривок з Конституції України і поясни чим сучасні закони відрізняються від тих, які були в Стародавньому світі

• Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
• Стаття 22. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
• При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
• Стаття 23. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.
• Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Пригадайте, що таке міфи.

А що таке релігійні вірування?

Чому вони, на вашу думку, виникали?

Що в них спільного, а що — відмінного?

МІФ це щось вигадане, неіснуюче, фантастичне; казка, вигадка, фантазія. Це легенда про богів, легендарних героїв

У міфах розповідалося про найдавніший період в історії людства, який існував до початку усіх часів.

Міфи давали відповіді на важливі запитання:

що таке добро і зло, які можливостями володіє людина.

​

Що, на вашу думку, хотіли пояснити

люди за допомогою міфів?

​

Які відомості

про їхнє життя можна знайти у міфах?

Чому люди Давнього Сходу поклонялися багатьом богам?

Релігії Давнього Сходу виникли, на думку вчених, у IV тисячолітті до н. е. в землеробських поселеннях на берегах великих річок Нілу, Тигру та Євфрату. Вони передбачали багатобожжя — поклоніння багатьом богам. Кожний бог на території

країн Давнього Сходу уособлював певне явище, властиве природі, суспільству чи людині.

Які міфи

ви знаєте?�

У давніх єгиптян було майже 700 богів. Верховними божествами Давнього Єгипту були бог Сонця Ра і бог-творець Пта (він створив світ богів і людей). З-поміж найвідоміших богів — Осіріс, він помирав і воскресав, символізуючи періоди розлиття Нілу.

Осіріс

Ра

Геб

Шу

Тефнут

Птах

Тот – бог мудрості

й письма

Нун - Першоокеан

Сет – бог пустелі, плутанини

та зла

Апоп – зло, хаос

Єгиптяни вірили, що боги живуть скрізь. І на землі, де живуть люди,

і в іншому, невидимому світі, куди бог Сонця йде на ніч і куди люди вирушають після смерті. Боги створили світ, охороняють його і не дають йому загинути.

​

Єгипетській міфології властиве обожнення тварин. Багато богів постає у вигляді тварин. Ці тварини вважалися священними.

Як виникло єдинобожжя

З розвитком суспільства міфи змінила релігія — спочатку як багатобожжя, а потім як віра в єдиного бога.

На степних територіях між Єгиптом і Вавилоном у ХІІІ ст. до н. е. розселилися племена стародавніх євреїв, які раніше за інші народи перейшли до єдинобожжя.

Їхньою релігією був іудаїзм, головний догмат якого — це віра в єдиного бога Ягве — творця і правителя Всесвіту, у безсмертя Душі та існування загробного царства.

Бог Ягве, згідно з Книгою Буття, створив світ за шість днів. На сьомий день Творець відпочивав. У біблійній Книзі Буття говориться, що Бог створив небо, землю і все, що на них розташоване, протягом шести днів. Земля була спочатку безлюдна і покрита мороком.

Найпоширеніший обряд іудеїв — молитва, яка, згідно з віровченням, досягає небес і впливає на долю людини

Бі́блія, або Святе Письмо, Священне Писання — сукупність текстів різних епох і авторів, яка сприймається всіма християнськими конфесіями як Священне Писання. Біблія складається зі Старого Заповіту та Нового Заповіту.

Новий Заповіт, що сформувався протягом І— II ст. н. е., складається з чотирьох Євангелій — від Матвія, Марка, Луки та Іоанна, в яких розповідається про прихід Спасителя (Месії) Ісуса Христа, про його життя, смерть і воскресіння.

Старий Завіт містить перекази стародавніх євреїв, роздуми мудреців, давні закони та звичаї. У ньому розповідається про історію народів Стародавнього світу, зокрема, Вавилону, Ассирії і навіть Риму. Дані археологічних розкопок свідчать, що багато описаних у Старому Завіті подій дійсно

відбулися. Археологічні знахідки в нижній течії Тигру та Євфрату свідчать про повінь-катастрофу, що могла породити перекази про Всесвітній потоп. А деякі держави, згадувані в Старому Завіті — Хетська, невеликі царства Палестини, Ассирія, до археологічних розкопок ХІХ–ХХ ст. були відомі

лише з тексту Біблії.

Палац Ірода

Місто Содом

Великий потоп

Вавилонська вежа

На основі тексту та ілюстрації визнач основні події, пов’язані з історією єврейського народу.

Один із драматичних епізодів історії єврейського народу, викладених у Святому Письмі, — історія десяти заповідей. Пророк Мойсей зійшов на гору Синай і отримав від Бога дві кам’яні дошки — скрижалі, на яких було викладено приписи, що стали моральною основою життя на землі.

​

Біблія так описує спілкування пророка з Творцем:

«Синай стояв у вогні, оповитий густим димом, земля тремтіла, гримів грім, блищали блискавки. Голос Творця, покриваючи шум стихії, вимовляв заповіді, а Його невидимий перст відображав їх на камені». Коли Мойсей після

сорокаденного перебування на горі спустився зі скрижалями,

він побачив, що народ, виведений ним із єгипетського полону,

поклоняється ідолу — золотому тільцю, забувши про Бога. Гнів

охопив пророка. Він розбив об скелю кам’яні дошки із заповідями.

Коли ж Ізраїль покаявся, Господь наказав Мойсею виготовити

нові скрижалі, і знову наніс на них ті самі письмена…

Скориставшись текстом та ілюстрацією, дай відповіді на запитання: чи вважаєш ти справедливим рішення Соломона? Чому? Якими рисами вирізнявся цар Соломон? Що нині називають Соломоновим рішенням?

Соломонів суд

Жили в Єрусалимі разом дві молоді жінки, кожна мала по немовляті. Якось уві сні одна жінка випадково задавила свою дитину, і та померла. Тоді вона взяла в сусідки, яка спала, живе немовля і поклала його на своє ліжко, а тій підклала мертве. На ранок друга жінка побачила біля себе мертве немовля і відмовилася прийняти його за своє, побачивши, що воно чуже. Вона звинуватила сусідку в обмані. Проте й інша жінка не хотіла зізнаватися, не бажаючи віддавати живого немовляти.Довго вони сперечалися і врешті-решт пішли до Соломона, щоб той їх розсудив. Соломон вислухав кожну. Після цього він наказав слузі принести меча і сказав: «Моє рішення таке. Вас двоє, жива дитина одна. Розітніть її навпіл, і нехай кожна втішиться його половиною».

Одна сказала: «Нехай не буде ні мені, ні тобі, рубайте».

А інша сказала: «Віддайте їй дитину, тільки не рубайте».

Соломон зрозумів, хто мати живого немовляти,

а хто — брехуха. Він сказав своїм стражникам:

«Віддайте дитину матері, яка не хотіла його смерті.

Вона справжня мати дитини»

 БУДДИЗМ

Більше 20 століть тому в невеликому індійському місті народився хлопчик Сіддхартха Гаутама. Довгоочікувана дитина була спадкоємцем царського престолу, жила в розкоші і була оточена батьківською турботою. Принц навіть не підозрював, що існує неминуча старість, важкі хвороби і смерть. Відкривши для себе ці істини, Будда поступово почав розуміти, що задоволення життя непостійні. І тоді Сіддхартха вирішив знайти шлях до позбавлення людства від життєвих страждань. Він залишив розкішне життя в палаці і став відлюдником. Просвітлення спіткало Сиддхартху в 35 років.

 БУДДИЗМ

Будда вчив, що будь-яке життя супроводжують страждання. Їх причина — бажання людей: жадоба влади, багатства, слави, щастя. Якщо людина хоче звільнитися від страждань і пізнати

вічність, вона мусить відмовитись від бажань, вести праведне життя і виконувати правила. Серед них такі: не шкодити живим створінням; не красти; добувати хліб насущний чесною

працею; говорити виключно правду; цуратися заздрощів, лестощів, пліток; не пити хмільного й не задивлятися на жінок.

Лише так людина врятується

й не буде знов і знов народжуватись на землі.