1 of 15

Реформи 60-70-х років ХІХ ст. в Наддніпрянській Україні

2 of 15

�Прояви кризи феодальних відносин в Російській імперії.�

  • Занепад поміщицьких маєтків
  • Посилення експлуатації селян
  • Панування екстенсивних методів господарювання
  • Зростання соціального напруження в суспільстві
  • Посилення процесу відставання Росії від європейських держав - лідерів
  • Гальмування розвитку капіталістичних процесів – стримування формування ринку вільної робочої сили,розвитку підприємництва

 

​

3 of 15

Провів реформи цар Олександр ІІ.�Малий герб Російської імперії.

4 of 15

“ Я дізнався, панове, що між вами поширились чутки про намір мій скасувати кріпосне право. Щоб запобігти усяким необґрунтованим чуткам в такому важливому питанні, я вважаю за потрібне оголосити вам, що я не маю наміру зробити це тепер. Але, звичайно, ви й самі знаєте, що існуючий порядок володіння душами не може лишатися незмінним. Краще скасувати кріпосне право зверху, ніж чекати того часу, коли воно саме собою почне ліквідовуватися знизу. Прошу вас, панове, подумати про те, як би здійснити це. Передайте слова мої дворянству для обмірковування.”

Олександр ІІ

1. Чому, на вашу думку, Олександр ІІ визнає, що кріпосне право рано чи пізно треба скасувати?

5 of 15

Відміна кріпосного права

19 лютого 1861 року.

6 of 15

����Причини селянської реформи �

  • Занепад феодально – кріпосницької системи та селянських господарств;
  • Праця кріпаків була малоефективною та малопродуктивною;
  • Розвиток товарно – грошових відносин;
  • Занепад кріпосницької мануфактури та потреба у вільнонайманій праці;
  • Економічна відсталість Росії в порівнянні з європейськими країнами;
  • Поразка Росії в Кримській війні.

​

7 of 15

Правовий статус селян

Правовий статус особисто вільних селян

Пережитки кріпацтва в правовому статусі селян після реформи

  • Селяни здобули особисті та майнові свободи;
  • Поміщики втратили будь – які права на селян;
  • Селяни отримали право укладати угоди, займатися торгівлею, промисловістю, володіти майном;
  • Селяни мали право брати участь в органах місцевого самоврядування, переходити в інші стани, навчатися, проходити службу;
  • Селяни стали вільними;

​

  • Селяни сплачували подушний податок до 1866 р.;
  • Відбували рекрутчину;
  • До 1904 року до селян застосовували тілесні покарання;
  • Протягом 9 років після оголошення реформи селянин не мав права відмовитися від наділу, а значить залишити село;
  • Селяни залишалися “нижчим станом”.

8 of 15

Селянські наділи

  • Чи могли поміщики звільнити селян без землі?
  • Селяни чорноземних районів отримували 3 – 5 десятин землі;
  • Селяни нечорноземних районів отримали 4 – 7 десятин землі.
  • Селяни виділені земельні наділи повинні були викупити.
  • На Лівобережжі та Степовій Україні селяни втратили 30% землі, яку забрали на користь поміщиків.
  • На Правобережжі селяни отримали більші розміри земельних ділянок і для них було відмінено тимчасово зобов'язаний стан.

9 of 15

10 of 15

​

​

​

​

20 % суми платив селянин

80% вартості наділу

сплачувала держава

Виплатив –

став власником

Селянин повертав борг

державі

на протязі 49 років з нарахуванням

6 % річних.

Не виплатив –

залишився

“тимчасово зобов’язаним.”

Викупна операція

11 of 15

Викупна операція

  • В основу викупної операції були покладені розмір повинностей селян в поміщика.
  • Держава взяла на себе проведення викупу землі.
  • Селяни повинні були протягом 49 років повернути борг державі.
  • Стягнення з селян викупних платежів припинилися лише у 1906 році.

12 of 15

Розміри викупних платежів, нарахованих на селян українських губерній.

Губернії

Сума викупних платежів за 49 років, млн.крб

У скільки разів викуп перевищував ринкову ціну землі?

Чернігівська

54,6

4,5

Полтавська

49,4

5,6

Київська

110

3,7

Подільська

101

2,5

Херсонська

33,2

5,8

Таврійська

3,5

7,4

На основі даних таблиці:

  1. Охарактеризуйте викупну операцію.
  2. Наскільки справедливою були викупні операції?

13 of 15

Державні селяни

  • Були власниками своєї землі;
  • Користувалися економічними пільгами;
  • розвивали господарства фермерського типу;
  • Після реформи 1861 р. наділи були вдвічі більші, ніж селян-кріпаків;
  • Сплачували менші платежі.

14 of 15

“Плюси” та “мінуси” селянської реформи 19 лютого 1861 року.

Позитивні риси селянської реформи:

Негативні риси селянської реформи:

  • Удосконалення форм землеволодіння.
  • Особисте звільнення селян і перетворення їх на верству власників.
  • Формування товарно – грошових відносин у сільському господарстві.
  • Впровадження нових досягнень агротехніки й тваринництва.
  • Поглиблення спеціалізації регіонів.
  • Поява вільної робочої сили, що стимулювало фабрично – заводське виробництво.
  • Збереглись феодальні пережитки у вигляді поміщицького землеволодіння.
  • Масові міграції українських селян в пошуках вільних земель.
  • Селяни не отримали землю у повну власність.
  • Зберігалось малоземелля селян.
  • Залишались “тимчасово зобов’язані” відносини до 1881 року.

15 of 15