Козацька Україна після національно-визвольної війни

Терешко Л.Б

План

• 27 липня 1657 р. Б. Хмельницький помер. Ще за життя Б.Хмельницького старшинська рада винесла ухвалу про передачу влади після смерті гетьмана його 16-річному синові Юрію.
• Однак після смерті Б Хмельницького ситуація змінилася. Вибір впав на генерального писаря Івана Виговського. жовтень 1657 р. Генеральна Рада обрала його гетьманом на термін до досягнення Ю. Хмельницьким повноліття. Очоливши уряд, І. Виговський продовжив політику Б. Хмельницького. Для цього було розгорнуто потужну дипломатичну активність.

Історичні подробиці

Рік народження Івана Виговського достеменно невідомий, приблизно 1608 р. Походив він з Овруччини, прізвище виводилось від маєтка Вигов. Спочатку тробив правову кар’єру, працюючи в судах Києва й Луцька. Потім перейшов на військову службу. У битві на Жовтих Водах потрапив у полон до кримців. Звідки його викупив Хмельницький. Відтоді гетьман призначив І. Виговського генеральним писарем і доручив створити генеральну канцелярію. І. Виговський відповідав за дипломатичні відносини, розвідку, організацію управлінської вертикалі в державі. Взяв участь у найбільших битвах Визвольної війни.

• Хоча Виговський був давнім соратником Богдана Хмельницького, при якому вісім років займав другий у козацькій ієрархії пост, у простого люду, популярності не мав — гетьман зверхньо ставився до запорозького низового товариства і його кошових отаманів, виказуючи наміри сформувати сильну, можливо й пожиттєву, владу, що спиралась би на регулярну армію і спадкову земельну аристократію. У цьому його підтримувала, в основному, міська верхівка і вища козацька старшина — генеральний писар Іван Груша, генеральний суддя Самійло Богданович-Зарудний, генеральний обозний (начальник артилерії) Тимофій Носач і десь половина з двох десятків полковників з героєм війни за незалежність Іваном Богуном включно.

Гетьману вдалося досягнути значних успіхів у зовнішньополітичному напрямку. 1657 року Іван Виговський уклав рівноправний договір зі Швецією, відновив відносини з Османською імперією, Трансильванією та Кримським ханством, домовився про перемир’я з Річчю Посполитою.

Гетьман прагнув проводити різносторонню зовнішню політику, яка б відповідала насамперед інтересам козацької держави.

16 жовтня 1657 р. було укладено українсько-шведську Корсунську угоду. згідно з угодою українці визнавалися «вільним народом»

УКРАЇНО-ШВЕДСЬКА УГОДА 1657 р.: основні положення

Надання військової допомоги проти сусідніх держав (за винятком Московії, щодо неї Військо Запорозьке зберігало союз).

Король Карл Х зобов’язувався домагатися від Польщі визнання незалежності Української козацької держави.

Інформування один одного про небезпеку від третьої сторони

Союзники зобов’язувалися не вступати в сепаратні угоди зі спільним ворогом

Шведський король мав сприяти розширенню меж козацької держави до володінь Швеції.

​

Дайте оцінку змісту угоди. Чи вигідною вона була для І. Виговського і як вона вплинула на настрої козацтва? Чи всі погодилися з такою угодою?

Московський цар Олексій Михайлович намагався посилити вплив на Гетьманщину. Його посли неодноразово передавали Виговському грамоти від царя, в яких він вимагав

-розірвати договір зі Швецією, якщо та не піде на мир з Московським царством;

-вивести козацькі війська із Білорусі;

-розташувати московські військові залоги в Чернігові, Ніжині, Переяславі, щоб контролювати дії гетьмана та козацької старшини і збирати податки в тих містах.

Іван Виговський був проти такого обмеження прав Війська Запорозького, але, не бажаючи порушувати союзу з Московським царством, пішов на окремі поступки. Зокрема, дозволив розмістити московські військові залоги в Чернігові, Переяславі та Ніжині. Це призвело до втручання воєвод у справи місцевого управління та судочинства.

• Щодо Речі Посполитої, то хоча загроза воєнних дій існувала, проте уряду І. Виговського вдалося домовитися про перемир’я.
• Складніше відбувалися переговори з Кримським ханством, яке було ворогом Московії. І. Виговський навіть збирався особисто приїхати до хана. У підсумку вдалося досягти на певний час перемир’я.
• Також І. Виговський відновив відносини з Трансильванією, Валахією і Молдовою. Його дипломатичні місії сягали Бранденбургу і Пруссії.

• Вершиною успіхів І. Виговського мала стати Генеральна рада у Корсуні 21 жовтня. На цій раді І. Виговського було остаточно визнано гетьманом. Однак це рішення порушило політичну рівновагу в суспільстві — активізувалися прибічники союзу з Москвою.

• Населення Гетьманщини було неоднорідним за своїми майновими статками і соціальним становищем. Але талант Хмельницького та його авторитет утримували в суспільстві рівновагу.
• Іван Виговський намагався створити керівну верству Гетьманщини з освічених, достатньо заможних людей, які б дбали про державу. Відтак у внутрішній політиці більше уваги приділяв інтересам старшини, покозаченої шляхти та православного духовенства, і замало — усім іншим. Не вдалося також гетьману налагодити дієву співпрацю із козаками Запорозької Січі.
• Нехтування інтересами селян та козацької сіроми (бідноти) призвело до бунтів проти гетьмана. Навесні 1658 року розпочалося антиурядове повстання, яке очолили полтавський полковник Мартин Пушкар і запорозький отаман Яків Барабаш за підтримки московського царя Олексія Михайловича. Іван Виговський спробував переконати повсталих не чинити братовбивства, але його не почули. У травні 1658 року поблизу Полтави війська гетьмана при допомозі кримських татар розбили військо повстанців.

​

Мартин Пушкар

Повстання 1658 Барабаша і Пушкара

Перші збройні сутички відбулися на початку весни 1658 р. У конфлікт втрутилися московити, які почали підбурювати старшину на виступ проти гетьмана і його затримання. І. Виговський придушив заколот, проте дорогою ціною. Чимало козаків загинуло. Це ще більше посилило незадоволення Іваном Виговським серед Війська Запорозького.

Окрім того, майже відверта підтримка повстанців московським царем спонукала Івана Виговського до зміни зовнішньої політики. Він вирішив розірвати стосунки з Московським царством і повернутися до союзу з Річчю Посполитою.

​

• Чи можна події гетьманування І. Виговського назвати громадянською війною? Аргументуйте свою думку.

• Внутрішній неспокій знесилювала державу. Додавалися й зовнішні загрози, особливо від Московії.
• Тому І. Виговський розпочав переговори з польськими урядовими колами щодо підписання повноцінної мирної угоди на умовах старої ідеї реформування Речі Посполитої в державу трьох народів. Головними переговорниками з українського боку були Юрій Немирич і Павло Тетеря. Під час переговорів домовилися про загальні принципи союзу і статусу Війська Запорозького

ЗНО

ПОСТАТЬ ЗНО

• ЗНО
• (16)6 вересня 1658 року Іван Виговський уклав Гадяцький договір із Річчю Посполитою. Гадяцьку угоду підписано в м. Гадяч (нині місто в Полтавській області).. Згідно нього, Річ Посполита відтоді мала складатися з трьох рівноправних частин: Польщі, Литви та України під назвою Велике князівство Руське.

​

ГАДЯЦЬКА УГОДА 1658 р.: основні положення

• Відкриття ще одного вищого православного навчального закладу, школи і друкарні.
• -Шляхті надавався дозвіл повернутися до своїх колишніх володінь в Україні.

-Києво-Могилянська академія визнавалася вищим навчальним закладом на рівні з іншими польськими університетами

-Митрополит і четверо єпископів отримували місця в сенаті триєдиної держави

-Козацтву гарантувалася амністія і збереження всіх привілеїв.

-Православне міщанство урівнювалося в правах з католиками

-Збройні сили Великого князівства Руського становили 60 тис. реєстровців і 20 тис. найманого війська.

-Щороку 100 козаків мали отримувати шляхетство.

Військо Запорозьке входило до Речі Посполитої — федерації Королівства Польського, Великого князівства Литовського як третій член федерації — Велике князівство Руське.

Дайте оцінку умовам Гадяцької угоди. Чи сприятливими вони були для українців? Доведіть свою думку.

Федера́ція — форма державного устрою, за якої вищі територіальні одиниці держави мають певну юридично визначену політичну самостійність.

• Гадяцька угода могла би стати вирішальною для примирення з Польщею. Однак бажаний для І. Виговського і його прибічників мир не настав.
• Уже на сеймі в травні 1659 р. польська сторона звузила домовленості.
• До складу української держави мали ввійти тільки землі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств — кордони повторювали Зборівську угоду. Козацьке військо скорочувалося до 30 тис. При гетьмані мали перебувати 10 тис. найманців.

• Гадяцька угода була важливим досягненням І. Виговського. Однак її реалізація була зірвана позицією сейму Речі Посполитої й опозицією частини козацької старшини ідеї замирення з Польщею. Об’єктивно Гадяцька угода так і не набула практичного значення. Польський сейм визнав її лише частково.

Присяга короля Яна Казимира дотримуватись умов Гадяцького договору, підписана 10 червня 1659 року

Дайте оцінку діям польського сейму, що у травні 1659 р. обмежив права українців за Гадяцькою угодою. �

• Укладення Гадяцької угоди загострило протистояння із Московією.
• 21 вересня 1658 р. цар видав грамоту, якою закликав усунути від влади І. Виговського і розпочати відкриті воєнні дії.
• Московське військо князя Г. Ромодановського рушило на Лівобережжя. Завдяки рішучим діям українців його наступ було зупинено та укладено перемир’я.
• Усю зиму сторони готувалися до нових воєнних дій. І. Виговський зміг повернути контроль над більшістю Лівобережжя.

• Навесні 1659 р. велике московське військо чисельністю до 100 тис. осіб на чолі з князем Олексієм Трубецьким рушило на Україну.
• 21 квітня московити оточили Конотоп й розпочали його облогу. Двомісячна героїчна оборона Конотопа дала змогу І. Виговському зібрати сили із числа українських і союзних польських та кримських військ. 8 липня 1659 р. відбулася генеральна Конотопська битва ЗНО, у якій перемогли козаки на чолі з І. Виговським. Втрати московитів налічували до 30 тис. осіб

​

• Однак подальший перебіг подій звів Конотопську перемогу нанівець. Спочатку запорожці напали на терени Кримського ханства й хан був змушений повернути військо додому. Серед козацтва також зростало невдоволення. У серпні 1659 р. на бік московитів перейшов колишній соратник І. Виговського Тиміш Цецюра. Т. Цецюра отримав з рук московитів посаду наказного гетьмана й об’єднав навколо себе значні сили із числа лівобережного козацтва. Незабаром загинули брат гетьмана Дмитро Виговський і соратник Юрій Немирич.

• У цей час старшина, розуміючи, що І. Виговський фактично втратив підтримку суспільства включно з козацтвом, вирішила повернути владу Ю. Хмельницькому.
• Тому у вересні 1659 р. на Генеральній раді в Германівці неподалік м. Обухів (нині Київська область) гетьманом було обрано Юрія Хмельницького ЗНО. Його підтримали не лише городові козаки (проживали в містах і селах), а й запорожці. І. Виговському нічого не лишилося, як рятуватися в польських володіннях. Отже, невдала внутрішня політика й спроби І. Виговського урегулювати відносини із сусідами і досягнути миру після 10-річної війни не знайшли розуміння серед частини козацтва. Суперечності в українському суспільстві робили козацьку державу беззахисною.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• Прочитати 26 або презентацію
• Виконайте творчий проєкт «Іван Виговський» (створіть історичний портрет, інфографіку, сторінку діяча в соціальних мережах).

�Створіть історичний портрет І. Виговського, використовуючи шаблон нижче. �