Обряди і традиції українців.� �

Частина 2�Весняний цикл

Разом із пробудженням природи від зимового сну починається цикл весняних свят, що супроводжується піснями, іграми, хороводами. До весняного календаря наші прадіди зараховували й свято Стрітення (15 лютого), яке вважалось перехідним містком від зимового до весняного обрядового циклу: це був день першої зустрічі зими з літом.

Але справжній прихід весни пов'язувався з появою перших птахів: прилітаючи з вирію, вони на крилах несуть весну-літо, а в образі птахів прилітають душі новонароджених та прабатьків, які охороняють врожай.

15 ЛЮТОГО

СТРІТЕННЯ

​

П'ятнадцятого лютого - свято Стрітення, в народі "Стрічання", "Громиця", "Зимобор", яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового.

На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою:

- Боже, поможи тобі, зимо! - каже літо.�- Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима.�- Бач, зимо, - дорікає літо, - що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила! 

На Стрітення Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри погризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. В руках Зима несе надщерблений кошик з льодом, а через плечі у неї - порожнісінька торба.

У Літа вінок на голові, сорочка, квітами мережена, зелена плахта, - весела і вродлива дівчина. Літо несе в руках серп і сніп жита та пшениці.

При зустрічі стара Зима і молоде Літо сперечаються між собою - кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше - Літо пересперечало Зиму, а якщо холодніше - Зима. "…Та як би вона (зима) вже там не хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля проснеться!" - каже Олекса Воропай у книзі "Звичаї нашого народу" про зустріч літа з зимою.

• Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
• Вітер - погана ознака.
• Відлига - жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро.
• Як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то жди ще стужі!
• Як нап'ється півень води, то набереться господар біди!
• Коли на Громицю півень нап'ється водиці, то на Юрія віл не наїсться травиці.
• День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.
• Якщо на Стрітення дорогу перемітає - весна буде пізньою і холодною.
• Якщо в цей день сніжок - весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.
• Передбачити погоду могла і курка: якщо нап'ється біля порогу води - весна буде теплою і ранньою.
• Як на Стрітення з стріх капа, ще велика буде зима.
• Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи.
• На Стрітення із стріх капає - бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає - весна буде рання, суха.
• Цього дня відлига - на ранню й теплу весну, сніг - на дощову, тривалу, а коли хуга - весна буде пізня й холодна.
• Якщо в цей день не видно сонечка - чекай суворих морозів.
• Вітер на Стрітення - до врожаю плодових дерев.
• Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.

Народні прикмети

�

"ВСЕЇДНИЙ" ТИЖДЕНЬ

Тиждень перед Масляною називається "Всеїдним" (також Загальниця, Суцільний, Переступний, «Рябий» тиждень).

Впродовж усього «Всеїдного тижня» наші предки, особливо на вихідні, ходили в гості та частували одне одного, гамірно катались на запряжених кіньми санях, парубки та дівки залицялись один до одного, влаштовували різноманітні забави та розваги. В суботу по обіді жінки та чоловіки організовували колективні складки чи сходки. Молодь гуляла окремими гуртами на вечорницях у шинку або в якійсь із хат, бо ж із настанням Великого посту будь-які розваги припинялись.

9 БЕРЕЗНЯ

«ОБРЕТІННЯ»

Свято на честь першого (IV ст.) і другого (452 р.) віднайдення голови Івана Предтечі, в народі Обретіння.

Свято «обретіння» стало називатися в народі «обертіння». Кажуть, що в цей день «птахи обертаються до нас головами, збираються летіти до нас».

​

В одному з давніх літописів йдеться, що на Обретіння святий Іван чудом своєї голови повертає їх, птахів, назад додому.

Саме на Обретіння, навіть якщо ще десь лежить сніг, першими повертаються з вирію жайворонки. Про цю пташку складено найбільше весняних пісень-величань, зокрема дівчата співають:

Чом ти, жайворонку, рано з вирію вилетів:

Іще по горах сніженьки лежать,

Іще по долинах криженьки стоять!

А жайворонок ніби відповідає їм:

Ой, я тії сніженьки крильцями розжену,�Ой, я тії криженьки ніжками потовчу!

МАСЛЯНА,

СИРОПУСТ

Масляна — традиційне східнослов'янське, зокрема й українське свято, що відзначається протягом тижня перед Великим постом.

Інші назви свята: Масниця, рідше Масляниця, Пущення, Сиропуст, Колодій, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Бабське свято, Загальниця. Масляна походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігалося після прийняття християнства.

На Масляну гуляють всі сім днів — Масляний тиждень, і кожен день має свою назву і традиції. Головною стравою на Масляну є млинці, які печуть кожного дня, починаючи з понеділка. Також Масляна відома своїми гуляннями: це танці, співи, катання з гірок, на санчатах, спорудження масляного опудала, костри тощо. Окрім млинців, на Масляну готують вареники, ходять у гості, прив'язують колодки неодруженим парубкам.

• У понеділок печуть млинці і пригощають ними рідних.
• У вівторок починаються сватання.
• Середу називають "ласункою" — це особливий день, коли теща пече млинці своєму зятю.
• У четвер, п'ятницю і суботу відвідують родичів, ходять у гості.
• П'ятницю називають "тещині вечірки", однак цього разу теща відвідує зятя, а його дружина пече млинці і пригощає маму.
• У неділю просять пробачення один у одного — Прощена неділя. Також, цього дня спалювати солом'яне опудало, оскільки вірили, що спалювання пришвидшить настання весни.

Це день преподобної мучениці Євдокії або, як селяни кажуть, «Явдохи». 14 березня – незвичайний день, в православ’ї шанують пам’ять Святої Євдокії, а в народі шанують Явдоху, зустрічають весну, особливими обрядами закликають у дім щастя, благополуччя і здоров’я.

14 БЕРЕЗНЯ

«ЯВДОХИ»

Особливою силою наші предки наділяли в цей день талу воду. Її приносили в будинок, вмивалися діток, вмивалися самі, кропили стіни – на щастя, красу і здоров’я.

У цей день висаджували розсаду – вважалося, що виросте вона сильною і не загине.

Господині пекли в цей день жайворонків з тіста – це символи весни і нового життя. Жайворонками пригощали діток

Народні прикмети на 14 березня:

​

• Яка Явдоха, таке й літо.

​

• Якщо на Явдохи вітер із теплого краю, то буде гарне літо, і навпаки.

​

• Явдоха з дощем – літо буде тепле й мокре.

​

• Який вітер на Явдохи, такий буде і на Покрову.

​

• Явдоха красна – вся весна красна, на огірки врожай.

​

• На Явдоху сніг – на врожай.

​

• Якщо в цей день завірюха – до пізньої весни.

ВЕЛИКИЙ ПІСТ

�

Перший день Великого посту називається Жилавий понеділок. Цього дня господині чи не єдиний день в році не готують гарячих страв, а печуть коржі з житнього тіста. Кожен член родини має з'їсти хоча б одного коржа.

Великий піст — найсуворіший та найдовший піст у році, котрий був встановлений церквою в пам’ять по Ісуса Христа, який сорок днів провів у пустелі, утримуючись від їжі. А також на честь останнього тижня його життя, котрий припадає на останній тиждень посту та зветься Страсною седмицею.

​

• В першу чергу, заборонені гучні розмови, лайливі слова та різноманітні конфлікти і сварки.

Обмеження під час посту:

• Варто також обмежитись у святкуваннях та вечірках і забути, хоча б на цей період, про свої шкідливі звички, такі як паління, алкоголь чи переїдання.

Не можна тримати зло на людей, ображатись, злитись і бажати комусь поганого. Не можна заздрити та брехати. Потрібно допомагати людям, якщо вас про це попросять — старатись докласти зусиль і допомогти. Адже перш за все піст — це очищення духовне.

Потрібно більше часу приділяти своєму внутрішньому стану та роздумами над тим, чи правильно ви живете і як можете зробити себе кращим. І вже потім, разом з цим. Дотримуватись заборон у харчуванні.

• Протягом усього Великого посту не можна їсти м’яса та усіх продуктів тваринного походження, таких як молоко, яйця та інше. 

Не можна також їсти риби і морепродуктів, у всі дні крім субот та неділь. Під обмеження потрапляють і солодощі, випічка та різноманітний фаст-фуд.

22 БЕРЕЗНЯ

СОРОК СВЯТИХ

Пам'ять 40 мучеників відноситься до найшанованіших свят. У цей день навіть полегшується строгість Великого посту. Щорічно 22 березня християни відзначать свято 40 святих.

Воно має кілька назв: Сорока мучеників, Сорок святих, у народі – сороки.

У цей день шанується пам'ять сорока Севастійських мучеників - 40 воїнів римського ХІІ легіону, котрі загинули у 320 році біля міста Севастія (нині - турецьке місто Сівас) за відмову зректись християнської віри.

У цей день обов’язково йдуть до церкви і ставлять 40 свічок, моляться, дякують Богові за все, просять захисту від негараздів, хвороб, б’ючи 40 поклонів. Господині обов’язково печуть 40 булочок у формі пташок. У різних регіонах України вони мають назви птахів - сороки, жайворонки, буслики. У народі вірили, що саме на Сорок святих з вирію повертаються пернаті - сорок різних порід. Часто пташечок нанизували на невеличкі різочки, лозинки чи очеретинки і так запікали. Їх розвішували на деревах у саду, дарували сусідам або ж роздавали дітям – щоб у господарстві свійська птиця здорова була.

 У цей день не можна працювати фізично, а також займатися прибиранням житла. Також не можна їсти м'ясо, рибу, яйця, як і під час усього Великого посту. Не можна прати, шити або щось ремонтувати. У День сорока святих не можна позичати гроші. Окрім цього, не можна гніватися, злитися та лихословити.

Що не можна робити

Що можна робити

У День сорока святих обов'язково потрібно спекти булочки-жайворонки. У це свято також можна гадати та закликати весну. Усі віруючі в цей день обов'язково повинні відвідати церкву та помолитися. Молодим людям у цей день слід гойдатися на гойдалках. Кажуть, що ця дія принесе щастя і урожайний рік. Також у цей день прийнято будувати плани на майбутнє та мріяти.

30 БЕРЕЗНЯ

«ТЕПЛОГО ОЛЕКСИ»

Щороку 30 березня православні християни за церковним календарем відзначають день преподобного Олексія, який в народі називають Теплого Олекси. Вважається, що в цей день зима остаточно поступається місцем весні.

На Теплого Олексу починається повноцінна підготовка до польових робіт, ремонтується інвентар, виставляються вулики на сонце, щоб прогрілися, рибалки плетуть сітки. Увесь день дозволено працювати, а ось ввечері варто зібратися за родинним столом за вечерею і провести зиму. Але варто пам'ятати, що ця вечеря повинна бути пісною.

• Виносити з погрібів на вулицю картоплю, призначену на посадку.
• Ремонтувати городній та садовий інвентар.
• Виносити вулики на вулицю, щоб набиралися тепла.
• Плести риболовні сітки.
• Готувати пісну вечерю, щоб провести зиму.

Що можна робити

Що не можна робити

• Шити, прати, плести.
• Займатися важкою фізичною працею.
• Планувати далеку подорож, бо вона буде невдалою.
• Їсти непісністрави.
• Давати в борг, особливо жінкам з малими дітьми, бо вважається, що ви віддаєте долю дитини в чужі руки.

ТРАДИЦІЇ:

У цей день незаміжні дівчата закликають весну: виходять в поле, залишають там полотно і пироги, щоб її задобрити, і говорять: "Ось тобі, весна-мати, нова обновка!" Також на Теплого Олекси прийнято збирати бруньки берези, а за вечерею ласувати березовим соком з медом.

ПРИКМЕТИ:

• Якщо на Теплого Олексу погожа днина, такою ж вона буде і на Великдень.
• Сонячна погода 30 березня – до гарного врожаю.
• Якщо на Теплого Олекси холодно, літо буде пізнім.
• Якщо на ліщині з’явилися сережки – весна прийшла і буде з кожним днем тепліше.
• Бджоли роблять обліт – до гарного медозбору в цьому році.
• Якщо на Теплого Олекси у небі високо летять гуси, ще буде холодно і можливий сніг

7 КВІТНЯ

БЛАГОВІЩЕННЯ

Свято Благовіщення одне із найбільших весняних свят. Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. В церкві в цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин, щоб чули весну.

На Благовіщення дівчата біля церкви танцюють перший весняний хоровід - "кривий танець". Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітучий первоцвіт — цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і вмитися цією водою.

Народні прикмети:

• Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.
• Якщо 7 квітня ще лежить на дахах сніг, то і на 1, і на 6 травня він у полі буде.
• Який цей день - такий і кінець місяця.
• Якщо на Благовіщення сонце сходить на чистім небі, то весна рання, якщо в полудень - середня, якщо ясно ввечері - пізня.
• Якщо 7 квітня сонце світить до обіду, а потім ховається за хмари, кукурудза буде рання, коли ж навпаки: визирає з-за хмар тільки після обіду, то кукурудза буде пізня. Якщо ж того дня взагалі буде хмарно, негода, то кукурудза не вродить.
• Ніч проти Благовіщення. Якщо вона тепла, то весна буде дружна; якщо за ніч мокрий рушник висохне надворі - рік буде врожайний, якщо наполовину висохне - на середній урожай, а якщо залишиться мокрим чи замерзне - буде мокре літо.
• Якщо на Благовіщення дуже тепло, то на Великдень буде холодно.
• Благовіщення без ластівок - холодна весна.
• Якщо з'являться жаби і зникнуть, то стільки ще буде холодно.
• На Благовіщення гарна погода - гарний врожай.
• Якщо на Благовіщення летить сніг - літо неврожайне.

ВЕРБНА НЕДІЛЯ

Вербна неділя — одне з головних християнських свят у церковному календарі. У цей день освячують вербу. Шостий тиждень Великого посту у народі називали Вербним, а вже у неділю сьомого тижня посту святкується Великдень. У Вербну неділю християнами відзначається вхід Ісуса Христа у Єрусалим.

У суботу, напередодні Вербної неділі, відбувається велике богослужіння. на яке зазвичай приходять з гілочками верби. Після богослужіння гілочки верби відносять додому та зберігають біля ікон. Ім’ям верби названий шоста неділя Великого посту. У деяких традиціях освячують вербу і роздають християнам у церквах на утрені (в містах в суботу ввечері, а в селах – в неділю вранці).

Чудодійні властивості верби:

• Вербою б'ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни;
• Вербу кладуть після свячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;
• Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться;
• Вербою на Юра виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько, злегка торкаючись нею худоби, щоб здорова була, плідна, щоб у тілі була;
• Вербою в давнину відводили грозові тучі — кивали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град;
• Вербу кидали в пожежу, чим зменшували, за їх віруванням, велику руїнницьку силу вогню;
• Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік;
• З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока;
• Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло;
• Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була „пригожа та здорова";
• Обсаджували копанки-калабані, в яких прали своє шмаття-білизну, щоб уберегтися від хвороб, щоб вода очищалася;

Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще вдосвіта, до східсонця селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах — все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. В саду і на городі господар згрібав на купу торішнє листя, бадилля бур'янів та сухе ріщя і підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерти і всякої нечисти». Робилося це з спеціяльним закликанням:

ЧИСТИЙ ЧЕТВЕР

«Смерте, смерте, іди на ліси,�іди на безвість, іди на моря.�І ти, морозе, великий і лисий,�не приходь до нас із своєї комори.�Смерть з морозом танцювала,�танцювала і співала,�і за море почвалала!»

Існує повір'я, що в Чистий четвер, до східсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом цілого року. Отож: хворі люди купалися, бувало, вночі — «поки ворон дітей не купає», щоб очиститись від хвороби. Викупавшися, хворий набирав з свого купелю відро води, ніс ту воду на перехресну дорогу і виливав — «щоб там усе лихо зоставалося». А дехто ще й примовляв:

«Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорого!

Дай, Боже, здоров'я в ручки, в ніжки і в живіт трішки».

СТРАСНА П’ЯТНИЦЯ

Страсна, або Велика п’ятниця - це крайня п’ятниця перед Великоднем й остання під час Великого посту.

Вона вважається найбільш жалобним і суворим днем усього посту, адже присвячена спогаду про засудження на смерть, хресні страждання та смерть Ісуса Христа, а також зняття з хреста його тіла та поховання

Відповідно до євангельської історії, саме в п'ятницю Христос, якого зрадив його ж учень Юда за 30 срібних монет, постав перед судом. Прокуратор Понтій Пілат назвав його бунтівником та підбурювачем і засудив до розп'яття на хресті.

Ісуса стратили на Голгофі. А хрест, на якому його було розп’ято, Христос сам виніс на гору. Через три дні він воскрес. З нагоди цієї важливої події й святкується Великдень.

Що можна робити у Страсну п’ятницю

• Страсна п’ятниця є сумним днем. Віруючі журяться, адже Спаситель своєю смертю поплатився за людські гріходіяння, рятуючи від страшних бід.

​

• У Страсну п'ятницю християнам варто помолитися.

​

• Цей день є найбільш суворий упродовж усього Великого посту. Згідно з традиціями, у Страсну п’ятницю краще повністю відмовитися від їжі, дозволивши собі трохи хліба з холодною водою.

Що не можна робити у Страсну п’ятницю

• У Страсну п’ятницю не можна братися за важку роботу по дому, зокрема, проводити прибирання, прати, шити і вишивати, працювати в городі та саду. Всю домашню роботу потрібно закінчити напередодні, у Чистий четвер.
• Не можна вживати м'ясо, яйця та молочні продукти, пити алкоголь. Краще цього дня зовсім утриматися від їжі до винесення у церквах плащаниці – вона символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після зняття з Хреста. Після цього можна їсти хліб і воду.
• Категорично заборонено у Страсну п’ятницю веселитися, розважатися й сміятися. Наші предки вважали, що така неповага до подвигу Ісуса Христа матиме наслідки – людина потім весь рік плакатиме, до наступної Страсної п’ятниці.
• Багато хто цього дня продовжує займатися приготуванням великодньої випічки, проте церква рекомендує зробити це в Чистий четвер.

​

ВЕЛИКОДНЯ СУБОТА

У Великодню суботу роблять крашанки, або, як кажуть Київщині, «галунять яйця», а в Карпатах — «сливчать сливки».

​

Крашанки готуються в суботу тому, що яйця, пофарбовані в п'ятницю, швидко псуються, а, бувши зробленими в суботу, вони зберігаються протягом усіх свят.

Здебільшого фарбують у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори.

Найбільше готують червоних крашанок, бо це нагадує про кров Спасителя.Люди вірили, що в свяченому яйці знаходиться сорок милостень, а отже, й перебуває «Дух святий», а тому лушпиння зберігали, щоб підкурити ним людей та худобу від пропасниці. Не годиться робити чорних, бо вони нагадують про кров «лукавого».

Звечора біля храмів розпалювали вогнища, щоб ті, хто прийшов на всюношну, змогли зігрітися, почути цікаві казки і перекази. З цим вогнем пов'язана біблейська історія, згідно з якою, коли помирав розіп'ятий Христос, довкіл ватри разом з охороною сидів і Святий Петро.

​

Вважалося за велику честь для тих, хто прийшов на всюношну, не заснути.

ВЕЛИКДЕНЬ

Великдень – одне з найважливіших християнських свят. Він уособлює пробудження природи від сну та звільнення від гріхів. Цього дня віруючі згадують, як чудово воскрес Спаситель.

Дата Великодня визначається за місячним календарем. Встановити дату можна самостійно: для цього визначають, коли настане перша повня після дня весняного рівнодення 21 березня. У першу неділю після цього повного місяця і відзначається Великдень. Якщо ця дата випадає на єврейське свято Песах, то Великдень переноситься на тиждень вперед.

Традиції Великодня добре відомі кожному. У це світле свято відвідують богослужіння. Там освячують продукти і гілки верби. До свята готують паски і сирні паски, фарбовані яйця і м'ясні страви. У деяких сім'ях на Великдень обмінюються подарунками.

Прикмети на Великдень:

• Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ.
• Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
• Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон

Великодній сніданок розпочинається молитвою. Після молитви батько родини бере свячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом (залишаючи окремо на тарілці і для померлих з родини), зі словами благословення роздає яєчко і промовляє:

​

— Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров'ям на довгії літа.

Щоб Матір Божа всіх нас взяла під свій покров.

Щоб ми змагалися зростати духовно і виховували у такому ж дусі своїх дітей.

Дай, Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати.

"Христос воскрес!"

— "Воістину воскрес!"

усі присутні за святковим столом відповідають:

Великдень багатий на звичаї, що походять ще з дохристиянських часів, коли народ відзначав свято привітання весни і весняного сонця. Християнська релігія багато з тих прадавніх народних звичаїв освятила, надала їм християнського значення і символіки та прийняла за свої.

Такими народними звичаями є гаївки, забави, дарування писанок та крашанок.

В цей день завершується весняний цикл святкових дат, за сучасним церковним календарем.