​

​

Нові виклики - нові можливості: адаптація навчальних матеріалів для дистанційного навчання дітей з ООП (функціональні слухові труднощі)

Комунальний заклад “Кам’янська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат” Запорізької обласної ради

Кам’янська школа-інтернат для дітей з порушення слуху - це більше, ніж просто освітній заклад. Це середовище, де народжується натхнення, панує підтримка і відкриваються безмежні можливості. Тут кожна дитина має шанс висловити себе, навіть якщо її голос звучить по-особливому. Це простір, де серця наповнюються теплом, а таланти розквітають, адже справжня освіта — це не лише знання, а й любов, розуміння та віра в кожного учня. Тут труднощі перетворюються на силу, а бар’єри — на містки до нових досягнень. Жестова мова стає мовою душі, а кожен день приносить нові відкриття та перемоги. Це школа, де кожен заслуговує бути почутим. 💙

сайт школи

Причини порушення слуху:

- неправильний розвиток слухового органу у період вагітності матері;

- вживання матір’ю алкоголю, наркотиків;

- використання антибіотиків, які закінчуються на -іцин, наприклад, стрептоміцин) та інших лікарських препаратів;

- травма плоду в перші три місяці вагітності;

- асфіксія плоду;

- черепно-мозкова травма у разі накладання щипців;

- проведення інтенсивної терапії новонародженому: штучна вентиляція легень з порушенням кисневого режиму або перевищенням терміну понад 5 днів;

​

Причини порушення слуху:

• інфекційні захворювання матері у перші три місяці вагітності: краснуха, грип, скарлатина, кір, герпес, паротит (свинка), вітряна віспа, туберкульоз, поліомієліт, сифіліс, токсоплазмоз;
• прийом матір'ю ототоксичних ліків (антибіотиків, похідних хініну, фуросеміду, аспірину);
• розбіжність за резус-факторів крові плода та матері;
• цукровий діабет;
• тяжка алергія матері;
• гостре або хронічне запалення середнього вуха: відбуваються патологічні зміни в середньому вусі — прорив барабанної перетинки, рубці, зрощення, що призводять до порушення рухливості барабанної перетинки та ланцюга слухових кісточок;
• хронічні захворювання носа і носоглотки (наприклад, аденоїди), при цьому порушується прохідність євстахієвої труби та нормальної вентиляції середнього вуха;
• як результат вроджених аномалій органів слуху в ембріональному періоді тощо.

Причини порушення слуху. Класифікація дітей з порушеннями слуху

​

Глухота — ступінь ураження слуху, при якому розбірливе сприймання вербального мовлення стає неможливим.

Туговухість – такий ступінь зниження слуху, при якому людина відчуває труднощі у звичайному мовному спілкуванні з оточуючими.

Процес проведення скринінгу немовляти

Медико-педагогічна класифікація порушень слуху Л.В. Неймана

За Р.М. Боскіс виділяють наступні групи дітей з порушеннями слуху:

1. Діти з природженою або ранньою набутою глухотою (яка наступила в період до оволодіння мовленням).

2. Діти з пізньою глухотою (стан мовлення значною мірою визначається віком настання глухоти, а також наявністю корекційного впливу).

3. Слабочуючі діти – ті діти, які мають можливість за участю залишкового слуху самостійно поповнювати власний лексичний запас.

​

Cпецифічні закономірності психічного розвитку

дітей з порушеннями слуху:

​

​

1. Зниження здатності до прийому, переробки, зберігання та використання інформації.

По відношенню до зорової інформації при нормальному інтелекті зберігається до 10-11 років.

2. Утруднення словесного опосередковування.

3. Уповільнення процесу формування понять.

4. Диспропорційність розвитку окремих психічних процесів.

5. Темпи психічного розвитку знижені в перші роки життя, з віком прискорюються.

6. Рівень психічного розвитку залежить від особистісних якостей та корекційно-розвивального впливу.

​

10 ПРАКТИЧНИХ ПОРАД ВІД ДЕФЕКТОЛОГА ІЗ США КРІСТІН РІВ

Особливості мовленнєвого розвитку дітей з порушеннями слуху

Теоретико-методологічними засадами є:

філософські погляди на взаємозв’язок мови і мовлення, мовлення і мислення, на роль мови як головного засобу спілкування, пізнання та відображення навколишньої дійсності в людській свідомості (В.І.Бельтюков, Л.С.Виготський, В. фон Гумбольдт, Д.Б.Ельконін, С.О.Зиков, І.О.Зимня, О.О.Леонтьєв, О.Р.Лурія, О.О.Потебня, С.Л.Рубінштейн, Е.Сепір та ін.);

концепція стандарту спеціальної освіти для дітей з порушеннями слуху; психолінгвістичний підхід до аналізу мовленнєвого розвитку дитини і формування лексико-семантичного складу мовлення у процесі нормального та порушеного онтогенезу (Л.С.Виготський, Р.М.Боскіс, А.М.Гольдберг, О.О.Леонтьєв, Є.Ф.Соботович, Ф.А.Сохін, Н.Ф.Уфімцева, Т.М.Ушакова, Л.І.Фомічова, О.М.Шахнарович, М.К.Шеремет, Ж.І.Шиф та ін.);

досягнення сурдопедагогіки, загальної і спеціальної методик навчання учнів мови, корекції та розвитку їхнього мовлення (Р.М.Боскіс, С.О.Зиков, А.Г.Зікєєв, І.П.Колесник, К.Г.Коровін, Л.І.Фомічова, М.К.Шеремет, М.Д.Ярмаченко та ін.).

​

Зв’язок часу виникнення глухоти та стану мовлення (за Ф.А. Рау )

Формування навичок активного використання розмовного мовлення у дітей з порушеннями слуху пов’язане з цілим рядом труднощів:

1. труднощі перемикання від користування звичними засобами спілкування (жестами) до задоволення потреб спілкування за допомогою словесного мовлення;
2. складність оволодіння правилами відбору мовних елементів:
1. в дотриманні послідовності звукових елементів в словах («горовив» замість «говорив»);
2. в підборі потрібних морфем («лопатом»);
3. в з'єднанні слів в словосполученнях («великий ложка»);
4. в побудові словосполучень («Вася лопатою на землі вже»);
5. в дотриманні семантичних і логічних правил при складанні словосполучення («Влітку я поливала на городі овочі і фрукти »);
6. в невмінні враховувати ситуацію спілкування.

​

Внаслідок цього, діти :

а) пред'являють співбесіднику одні й ті ж за змістом питання в різних формулюваннях по декілька разів;

б) не вміють враховувати зміст реплік співбесідника;

в) не вміють перемикатися на інші теми, що виникають по ходу розмови та що, поза сумнівом, цікавлять співбесідників.

Розвитку мовлення дітей з порушеннями слуху сприяють такі умови:

а) систематичне використовування потреби дітей в спілкуванні, що виникає в процесі спільної навчальної та побутової діяльності, для вживання фраз розмовного мовлення (як готових, наперед введених в побут дітей педагогом, що так і складаються дітьми в ході розмови);

б) систематичне тренування дітей в словесному виразі своїх вражень, думок, переживань як при природній явній потребі в такому виразі, так і в спеціально створюваних педагогами ситуаціях;

в) формування у слабочуючих звички спілкуватися словесним мовленням;

г) поступове підвищення самостійності в складанні реплік діалогу.

​

​

Схема засвоєння дітьми різних форм словесної мови в процесі навчання

​

• Чуюча дитина:

- у віці до 2 років вільно користується мовою (усною)‏;

- до 5-6 років як губка всотує всю інформацію, яка потрапляє мимовільно до неї.

• Нечуюча дитина з родини чуючих:

- з двох років починає вивчати деякі слова незнайомої мови методом здогадки;

- до школи словесна база як така відсутня; спілкування ведеться за допомогою деяких знайомих слів і примітивних жестів.

• Нечуюча дитина з родини нечуючих:

- у віці до 2 років вільно користується мовою (жестовою)‏;

- до 5-6 років як губка всотує всю інформацію, яка потрапляє мимовільно до неї.

​

Дактильне мовлення — комунікація за допомогою пальцевої абетки.

Кожна літера зображується певним положенням пальців руки, що позначає дактильний знак — дактилема.

Дактилеми, розташовані в певній послідовності, є дактильною абеткою. Дактильна абетка є аналогом національного писемного алфавіту і застосовується як засіб передавання рідкісних і незнайомих слів; тісно пов'язана з вербальною мовою і писемністю.

​

Дактильні абетки

Жестова мова (ЖМ)

Складна лінгвістична система, яка має ієрархічну організацію рівнів (від „фонологічного” - структури жесту до особливої побудови жестового тексту), яка володіє широким набором регулятивних засобів для вираження смислів і відношень між ними.

Це мова, яка має свої граматичну структуру, стиль, певні правила. Основною значущою (семантичною) одиницею є жест, який складається з таких головних компонентів як конфігурація, просторове розташування і рух.

​

Українська жестова мова

(УЖМ)

Повноцінна візуальна комунікативна система, яка не задана біологічно, виникає лише завдяки соціуму у відповідь на потребу у комунікації; символічна мова зі своєю структурою і закономірностями, яка слугує засобом спілкування нечуючих людей в Україні, що вважають себе лінгвістичною меншістю.

Є природною, доступною та зручною мовою глухих. Тільки за умови якісного включення в життя суспільства вона забезпечує глухим дітям нормальний розвиток мислення, адекватно обслуговуючи культуру мікросоціуму

​

Кальковане жестове мовлення (КЖм)

​

Вторинна знакова система, яка засвоюється на основі та в процесі вивчення глухою особою словесної мови.

​

Жести тут є еквівалентами слів, а порядок їхньої послідовності такий, як і у звичайному реченні.

​

Основні компоненти жесту

• конфігурація (форма руки (рук), розміщення і напрям пальців);
• локалізація (місце, де показується жест);
• характер руху (якість, плавність, різкість, повторюваність та ін.);
• міміка (гніву, розчарування, сміху, поваги, здивування тощо).

словник жестової мови

Десять кроків до адаптації навчального закладу для дітей зі світу тиші

1. Сприятлива акустика. Погана акустика може ”з'їдати” слова, тому діти, що користуються слуховим апаратом отримуватимуть неповну чи недостовірну інформацію. Вчителям важливо слідкувати за подачею голосу і напрямком звуку. Також у класі потрібно надавати перевагу підлоговим покриттям які зменшують шум від кроків для дитини в апараті.
2. Відкрита оглядовість. Варто звернути увагу на розміщення парт. Їх варто розмістити так, щоб дитина могла бачити кожного, хто говорить з місця у класі.
3. Правильне освітлення. Поверхня дошки яка виблискує від світла, яскраве обіднє сонце, що сліпить очі, або напівтемрява у світанковий час - все це недопустимі у класі помилки освітлення. А дошку необхідно обирати максимально матову або ж комбіновану дошку, на якій буде видно всі надписи без відблисків.
4. Готовність до експериментів. Коли у школі навчається особлива дитина, оновленнями шкільної програми не можна обмежуватись. Варто постійно шукати та застосовувати методики, які зроблять ефективнішим сприйняття та відтворення інформації..
5. Читання по губам. Хибно думати, що глухі діти вміють краще читати по губам. Проте такі навички вони можуть набувати завдяки вправам та власним спостереженням, які в подальшому допоможуть полегшити розуміння співбесідника. Тому вчителеві забороняється пояснювати матеріал стоячи обличчям до дошки, або знаходячись за спинами учнів.
6. Отримання нового досвіду та знань учителями. Робота з особливими дітьми вимагає індивідуального підходу кожного педагога. Тому так важливо поглиблювати свої знання у вузькоспеціалізованих областях. Так для навчання дітей з вадами слуху необхідно освоїти жестову мову.
7. Соціальна адаптованість. Кожна дитина особлива по-своєму, тому вчителям важливо працювати над впевненістю кожного учня, та відчуттями поваги в класі до особливих дітей.
8. Співпраця з батьками. Безумовно батьки беруть активну участь в адаптації дітей. Але важливо з батьками саме співпрацювати, адже саме батьківська любов і ваш професіональний підхід це фантастична суміш для успішності дитини.
9. Акцент на сприйнятті кожної теми. Перш, ніж перейти до нової теми, потрібно пересвідчитись чи дитина зрозуміла викладений матеріал у попередній темі. Часом нам буває важко наздогнати втрачену інформацію, діти ж з порушеннями слуху прикладають колосальних зусиль щоб заповнити пробіли в знаннях.
10. Технічне забезпечення. Наявність у класі медійної дошки та проектора значно полегшує візуалізацію викладеного матеріалу.

Як налагодити навчальний процес для дітей з порушеннями слуху

​

Швидкість засвоєння матеріалу дитиною з порушенням слуху залежить від низки чинників:

• вік, у якому втрачено слух;
• ступінь тяжкості порушення;
• ефективність корекції слуху слуховими апаратами та/або кохлеарними імплантами;
• час, коли розпочато комплексну допомогу дитині;
• залученість батьків до корекційно-розвиткової роботи.

​

Важливо забезпечити розуміння завдань та залучити до навчальної діяльності всіх учнів.

Для цього необхідно ретельно добирати спосіб їх формулювання або використовувати одночасно різні способи:

Наприклад: формулювання завдання за допомогою умовних позначень допоможе усвідомити його зміст тим дітям, які достатньою мірою не опанували словесне та жестове мовлення.

​

Щоб допомогти учневі з порушеннями слуху засвоїти матеріал доречно:

спростити теоретичні викладки, використовувати доступні формулювання;

спрямувати діяльність у практичне русло;

збільшити міру допомоги (учителем, іншими дітьми) та співучасті;

використовувати різні комунікативні засоби, словесну, жестову мови, дактилювання;

передбачити індивідуалізований темп засвоєння матеріалу;

використовувати умовні позначення для пред’явлення завдання;

​

надавати покрокові інструкції, алгоритми, зразки виконання завдань;

вживати додаткові прийоми для усвідомлення змісту та запам’ятовування матеріалу (наприклад, піктограми);

надавати матеріал за допомогою схем;

адаптувати текст;

використовувати додаткові орієнтири (зразок виконання, початок виконання, опорні слова, малюнки тощо);

забезпечувати достатню кількість повторень.

​

Основи успішного дистанційного навчання дітей з ООП, зумовленими порушеннями розвитку

🔑 Два основоположні принципи

1. Принцип мінімізації бар’єрів

• У процесі навчання необхідно усунути або мінімізувати вплив бар’єрів, що виникають через порушення розвитку.

• Бар’єри можуть бути когнітивними, сенсорними, мовленнєвими, емоційними тощо.

2. Принцип орієнтації на можливості та потенціали. Навчання має базуватися на:

• Можливостях — вже сформованих сильних сторонах дитини.

• Потенціалах — здібностях, що можуть бути розвинені.

• Ключовим є використання збережених функцій, які можуть компенсувати уражені або втрачені.

​

Специфіка дистанційного навчання дітей

з порушеннями слуху

​

🚧 Основний бар’єр — комунікація

Головна перешкода в навчанні дітей з порушеннями слуху — труднощі в комунікації, а не просто порушення слухового сприймання.

Важливо не плутати причину з наслідком:

• Причина: порушення слуху

• Наслідок: труднощі у комунікації

У межах дистанційного навчання усунути причину неможливо, але можна обійти наслідки, створивши умови для ефективної комунікації.

​

Специфіка дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху

🔄 Комунікація як передання досвіду

• У навчальному процесі комунікація — це передання досвіду, накопиченого суспільством у різних сферах:

• Стосунки та взаємини

• Оточуюче середовище та природа

• Способи діяльності, корисні в житті

🧠 Навіщо потрібен цей досвід?

Щоб дитина була здатна:

• Вирішувати різноманітні проблеми

• Прогнозувати та запобігати їх появі

• Адаптуватися до змінних умов життя

• Створювати самостійно необхідні умови для власного життя

​

Специфіка дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху

​

🗣️ Комунікація в навчальному процесі: форми, учасники та виклики

Комунікація — це, насамперед, взаємодія, яка у процесі навчання може реалізовуватися у двох основних формах:

👥 1. Безпосередня взаємодія (очі-в-очі) відбувається між:

• вчителем і учнем

• учнями між собою (іноді пояснення від однолітка буває доступнішим, ніж від педагога)

• батьками та дитиною — важливий, але часто недооцінений учасник освітнього процесу

Роль батьків:

• формують мотивацію до навчання;

• контролюють або не контролюють систематичність навчання вдома;

• навчають реагувати на проблемні ситуації (наприклад, труднощі у засвоєнні матеріалу чи виконанні завдань);

• сприяють розвитку здатності долати труднощі.

​

​

Специфіка дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху

📚 2. Опосередкована взаємодія відбувається між учнем та автором/структурою навчального матеріалу

Засоби:

• Підручники

• Робочі зошити

• Карти, кросворди, хімічні реагенти, інші маніпулятивні матеріали

• Пізнавальні ролики, фільми, презентації

• Важливі аспекти:

• Зрозумілість тексту

• Логіка викладу

• Зв’язок між темами

• Формулювання завдань

​

​

​

Специфіка дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху

⚠️ Труднощі комунікації у дітей з порушеннями слуху

• Основна проблема — переважна словесність навчальної інформації:

• 📄 Писемна форма: підручники, презентації, тези на дошці

• 🗣️ Усна форма: пояснення вчителя

• Це стосується як дистанційного, так і очного навчання.

​

Специфіка дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху

🧏‍♀️ Бар’єри в комунікації при дистанційному навчанні дітей з порушеннями слуху

🔹 Здається, що основна проблема — сприймання усного мовлення вчителя.

Це дійсно складно навіть для слухопротезованих дітей з добре розвиненим слуховим сприйманням, особливо в умовах низької якості інтернет-зв’язку або технічних засобів.

​

Специфіка дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху

🔍 Труднощі з писемною інформацією

Робота з текстами базується на зоровому сприйманні — збереженій функції у дітей з порушеннями слуху.

Але:

Учні мають труднощі з опрацюванням текстової інформації, особливо з підручниками.

Причина — обмежений словниковий запас порівняно з однолітками зі збереженим слухом.

Тому велика частина навчального часу присвячена словниковій роботі.

​

Специфіка дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху

📚 Орієнтир із методики викладання іноземних мов за С. Фоломкіною:

• Для точного розуміння тексту — не більше 2–3 незнайомих слів на сторінку.

• При ознайомчому читанні — 4–10% незнайомих слів (враховуючи ті, зміст яких можна здогадатися).

Ці орієнтири можна застосовувати і для навчання дітей з порушеннями слуху.

Це потребує титанічної підготовки пояснень і текстів.

​

Специфіка дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху

​

⚠️ Головна проблема — низький рівень володіння дітьми словесною мовою

Бар’єри не обмежуються лексикою.

Проблема — недостатнє володіння граматичними категоріями, що передають зв’язки між поняттями. Це ускладнює:

• розуміння текстів;

• сприймання усного мовлення (слухового, слухо-зорового, зорового);

• навчання через кальковану жестову мову, монологічне мовлення, читання з губ.

Якщо дитина володіє жестовою мовою — її можна використовувати. Якщо ні — вона не може бути ефективним засобом навчання.

​

Специфіка дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху

🛠️ Практичні рекомендації для усунення бар’єрів

1. Вчитель має добирати лексику так, щоб:

• для гуманітарних дисциплін — ≤10% незнайомих слів;

• для точних наук — ≤4% незнайомих слів.

Основу мають складати часто вживані слова з життя та навчання.

2. Використовувати просту синтаксичну структуру:

• простi речення;

• уникати складних конструкцій і переносного значення;

• уникати: відступів від теми, «Запитань із зали», ліричних, музичних чи віршованих вставок (якщо не належать до теми).

​

Специфіка дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху

Сильна сторона дитини — зорове сприймання

Візуальна інформація сприймається краще, ніж текстова або звукова.

🖼️ Роль наочності у навчанні. Принцип: менше тексту — більше наочності.

Ефективні форми наочності:

• малюнки та серії зображень;

• таблиці, схеми, ментальні карти;

• уривки з документальних або науково-популярних відео;

• демонстрації явищ (наприклад, досліди з фізики чи хімії).

​

Специфіка дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху

🎥 Потреба в додатковому опрацюванні відео

Класичні онлайн-уроки мають недостатній рівень наочності.

Потрібне:

• Додаткове відео з демонстраціями

• Включення фрагментів, які спеціально зроблені для пояснення

🧩 Добір матеріалу — не лише за темою. Важливо враховувати не лише основну тему уроку, а й усі поняття, які згадуються побічно.

📌 Приклад:Якщо згадується таблиця Менделєєва — слід показати її візуально, такою, як вона виглядає в класі, щоб викликати відчуття знайомого.

​

​

Специфіка дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху

​

🧏‍♂️ Жестова мова як навчальний ресурс у дистанційному навчанні

🔹 Наочність — важлива, але недостатня

Візуальні матеріали — ключові для навчання дітей з порушеннями слуху.

Але не все можна зобразити: абстрактні поняття, логічні зв’язки, граматичні конструкції. Тому потрібні додаткові засоби передачі змісту.

Важливий ресурс — українська жестова мова.

Йдеться не про переклад, а про повноцінне навчання жестовою мовою.

Це можливо лише для жестомовних учнів — тих, хто володіє мовою на рівні рідної для свого віку.

​

​

Специфіка дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху

​

📺 Переклад відеоуроків: користь і ризики

Існують проєкти, де відеоуроки для дітей з типовим розвитком перекладаються жестовою мовою.

Це корисна ініціатива, але є важливі застереження:

• Переклад ≠ адаптоване навчання.

• Контент може бути незрозумілим для жестомовних учнів.

• Якщо перші хвилини відео незрозумілі — діти просто закриють його.

​

Специфіка дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху

⚠️ Ризики «сирого» контенту

Поширення неякісного контенту створює ілюзію доступності.

Це може:

• Формувати хибне уявлення, що «все вже зроблено».

• Знизити мотивацію організацій до інвестування в якісний контент.

Важливо: краще не робити взагалі, ніж робити «аби було».

​

Специфіка дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху

🧪 Як перевірити якість навчального відео

1. Показати відео групі жестомовних учнів.

2. Дати завдання за темою відео.

3. Оцінити, наскільки добре діти засвоїли матеріал.

• Якщо контент зрозумілий — він готовий до поширення.

• Якщо ні — потребує доопрацювання.

​

Специфіка дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху

​

🧏‍♀️ Навчання жестомовних дітей: чому переклад — не завжди рішення

Освітній перекладач — це окрема професія

За кордоном освітніх перекладачів жестової мови готують 3 роки.

В Україні немає повноцінних програм підготовки — лише короткострокові курси.

📌 Порівняння: чи багато перекладачів англійської мови мають лише курси, без університетської освіти?

​

Специфіка дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху

​

Ідеальний формат — відеоуроки від вчителів-носіїв жестової мови.

📌 Вимоги до таких вчителів:

• високий рівень володіння жестовою мовою;

• знання предмета, методики навчання дітей з порушеннями слуху, методики викладання конкретного предмета.

Навчання ≠ переклад

• Переклад у навчальному процесі має високу відповідальність.

• Без розуміння навчальної мети перекладач може несвідомо підказати відповідь.

📌 Приклад: запитання «Що відбувається весною?» → жест ВЕСНА як «тане сніг» → готова відповідь.

​

Специфіка дистанційного навчання дітей з порушеннями слуху

​

🔍 Перед запуском відеоуроку переконайтесь, що:

☐ Вчитель володіє жестовою мовою як рідною

☐ Має глибокі знання навчального предмета

☐ Знає методику навчання дітей з порушеннями слуху

☐ Володіє методикою викладання конкретного предмета

☐ Узгоджено термінологію (жести для ключових понять)

☐ Відео протестовано на учнях з порушеннями слуху

☐ Темп і структура уроку адаптовані

☐ Є візуальна підтримка: схеми, приклади, демонстрації

☐ Контент не перевантажений — одна думка на один фрагмент

​

Інтернет-ресурси для роботи з дітьми з порушеннями слуху

Словник жестової мови

Сайт Українського товариства глухих

Відеоконтент

https://learningapps.org/

https://learningapps.org/display?v=p0q1rp2u524 (приклад)

курс української жестової мови від MEGOGO

https://www.mozaweb.com/uk/mozabook

Сервіси зі створення субтитрів

• Субтитри (Google)
• 3Play Media Компанія 3Play Media надає послуги зі створення субтитрів і покращення доступності онлайн-відео.
• Amara На платформі Amara можна створювати субтитри для своїх відео (Amara On Demand) та керувати перекладами, наданими іншими користувачами (Amara Community).
• Cielo24 Компанія Cielo24 надає послуги зі створення субтитрів і покращення доступності онлайн-відео. 
• Rev Компанія Rev надає послуги зі створення субтитрів і покращення доступності онлайн-відео.

​

​

Комунікаційні технології

Instagram

Fasebook

Telegram

Viber

Skype

Tik-tok

YouTube,

Google

ZOOM

тощо

​