“ Відлига ” в українській літературі та мистецтві.
“Відлига” - час до середини 1960-х рр., що пов’язують з іменем М. Хрущова�Шістдесятництво�в українській культурі
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого бога,
За неї душу погублю.
Т.Шевченко
Я хочу буть несамовитим,
Я хочу в полум'ї згоріть,
Щоб не жаліти за прожитим,
Димком на світі не чадіть.
В.Симоненко
Валентин Мороз:
“ То було молоде покоління, яке пішло в університети, яке могло вже подумати про щось інше, а не тільки про елементарні умови існування ”.
Євген Сверстюк:
“ …Люди раптом прокинулися від падіння страшного ідола і кинулися до пробоїни в стіні, де він упав. Цілі ідеологічні загони було кинуто на заліплення пробоїни. Однак одиниці кинулись її розширювати. З цього почалися шістдесятники – ті, яким засвітилась істина, і які вже не хотіли зректися чи відступитися від украденого світла ”.
Культурно-історичні витоки шістдесятництва
Світоглядні засади шістдесятників:
Естетичні засади шістдесятництва:
Українське шістдесятництво
Шістдесятництво – універсальний соціокультурний феномен:
Громадсько-культурні організації шістдесятників
Стильові течії шістдесятництва
Політичні арешти
Варіанти виходу з кризової, “ межової ” ситуації:
Шістдесятництво в літературі
ЛІНА КОСТЕНКО
Я вибрала Долю собі сама,
І що зі мною не станеться,
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.
Л.Костенко
Народилася 19 березня 1930 р.
Твори: “ Сніг у Флоренції ”, “ Дума про братів неазовських ”, “ Маруся Чурай ”, “ Берестечко ”, вірші
ВАСИЛЬ СТУС
Як добре те, що смерті не боюсь
І не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що перед вами, судді, не клонюсь
В передчутті недовідомих верст.
Що жив, любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь,
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і в смерть із рідним краєм поріднюсь..
В. Стус
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО
Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок,
Є тисячі ланів, але один лиш мій.
І що мені робить, коли малий зажинок
Судилося почать на ниві нерясній?
Чи викинути серп і йти байдикувати,
Чи долю проклясти за лютий недорід
І до сусід пристать наймитувати
За пару постолів і склянку на обід?
Коли б я міг забуть убоге рідне поле,
За шмат ції землі мені б усе дали…
До того ж і стерня ніколи ніг не коле
Тим, хто взува холуйські постоли.
Та мушу я іти на рідне поле босим,
І мучити себе й ледачого серпа,
І падати з утоми на покоси,
І спать, обнявши власного снопа.
Бо нива це – моя! Тут я почну зажинок,
Бо кращий урожай не жде мене ніде,
Бо тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок
Мене на ниву батьківську веде…
В.Симоненко
ІВАН СВІТЛИЧНИЙ
ПРОВИНА
Я винен, браття. Всі ми винні.
Наш гріх судитимуть віки
За беріїв, за Соловки,
За чорні, зганьблені, злочинні
Перегвалтовані роки,
За куці істини нізчимні,
За те, що унтери причинні
Нам кастрували язики,
За довбані в катівнях ребра,
За реабілітанські жебри,
За небо, гратами рябе,—
Судіть мене. Судіть без знижки
Судіть — я винен — хоч до "вишки".
Мене, а заодно - й себе.
І. Світличний
ЄВГЕН СВЕРСТЮК
Такий був час: кругом шакали
У колі жменька нас жива,
А ми феномена шукали
І спотикались об слова
Є Сверстюк
МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ
ДМИТРО ПАВЛИЧКО
БОРИС ОЛІЙНИК
Б.Олійник
Народився 22 жовтня 1935 р.
Музичне мистецтво
ВОЛОДИМИР ІВАСЮК
Будинок, де народився В.Івасюк
Меморіальний музей В.Івасюка. Чернівці
Зірка В.Івасюка на Театральній площі у Чернівцях
Пам'ятник В.Івасюку у Кіцмані
Могила В.Івасюка у Львові
Дискографія В.Івасюка
Кінематограф
Українське поетичне кіно
ІВАН МИКОЛАЙЧУК
ЮРІЙ ІЛЛЄНКО
СЕРГІЙ ПАРАДЖАНОВ
“ ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ ”
Образотворче мистецтво
АЛЛА ГОРСЬКА
Роман Корогодський у своїй праці «Шістдесятники» назвав її «душею українського шістдесятництва», адже вона була не просто мисткинею, яка відкрила для себе Україну, і, дослідивши й осягнувши її мистецький простір, не тільки органічно в нього ввійшла, а й стала духовним поводирем творчої молоді 1960-х, започаткувала в мистецтві ті стилі й напрямки, які є новаторськими й сьогодні. Наскрізною темою творчості Горської була Україна, її історичне минуле й сучасне, звичаї, традиції, образна символіка, менталітет — все те, що є сутністю народу, основою його духовного розвитку. Художниця розуміла, що без цього не може бути справжнього мистецтва. Всі її роботи філософськи осмислені, а образна система розкриває глибокий зміст.
А.Горська. Автопортрет
А.Горська
Портрет батька
А.Горська
Жінка
АЛЛА ГОРСЬКА, БОРИС ПЛАКСІЙ, ВІКТОР ЗАРЕЦЬКИЙ. «ЗЕМЛЯ» (1968). КОРА, СОЛОМА, ДЕРЕВО, КІСТКА
АЛЛА ГОРСЬКА, ОПАНАС ЗАЛИВАХА, ЛЮДМИЛА СЕМИКІНА, ГАЛИНА ЗУБЧЕНКО, ГАЛИНА СЕВРУК «ЕСКІЗ ВІТРАЖА ДО 150-РІЧЧЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА» (1964)
Василь Стус
ОПАНАС ЗАЛИВАХА
Все можна взяти в чужинця, окрім віри.
Віра, взята у чужинця, губить.
О.Заливаха
О.Заливаха
33-й рік
О.Заливаха. Колгоспні лани
О.Заливаха. Привид комунізму
О.Заливаха
У мандри
Хай діти оцінюють чесно.�Ми жили. І дарма, що не всі ми орли,�Як покличуть на звіт,�Ми воскреснем.�Хай історія судить. Жили, як змогли…� Б.Олійник