​

Семінар-практикум

«КАДРОВА РОБОТА В ЗАКЛАДІ ЗСО У ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ» 

Рівне, 05.04.2024

Надія МЕЛЬНИК, к. п. н., доцент кафедри педагогіки й освітніх інновацій РОІППО

​

КРИЗОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

ЯК ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР ЕФЕКТИВНОГО

ПЛАНУВАННЯ ЗАКЛАДУ ЗСО

В СУЧАСНИХ УМОВАХ

​

СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ОСВІТНІ ТРЕНДИ

освітні втрати,

іклюзивність,

рівні

можливості навчання для всіх

сучасні форми

навчання,

оптимізація

та технологізація

освітнього процесу

​

безпека в

закладі освіти,

формування

освітнього

середовища

КРИЗОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ �

ВИЗНАЧЕННЯ

• це процес застосування форм, методів і процедур, направлених на оздоровлення діяльності організації, створення і розвиток умов для виходу з кризового стану;
• це процес порятунку організації від руйнівних впливів зовнішніх чи внутрішніх чинників через систему планування, спрямовану на створення умов для стабілізації і подальшого ефективного розвитку.

ФУНКЦІЇ

• інформаційного забезпечення управління;
• моніторингу ситуації, процесу;
• аналізу і прогнозування загроз та кризових ситуацій;
• планування;
• прийняття рішень щодо реагування на розвиток кризових ситуацій;
• оперативного управління та контролю …

Антикризовий менеджмент – це система управлінських заходів і рішень, спрямованих на діагностику, попередження, профілактику, ліквідацію кризових явищ і нейтралізацію дії кризи в майбутньому.

КРИЗОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Криза в освіті (ЗЗСО) – це протиріччя між функціонуванням закладу освіти і стратегією його розвитку в умовах сучасних викликів, що унеможливлює реалізацію мети, завдань і функцій у звичному режимі.

Види криз в освіті:

• внутрішня: проблеми кадрового забезпечення; методики та зміст викладання навчальних предметів; механізми, принципи та методи управління в закладі освіти; ресурсне забезпечення закладу освіти; партнерська взаємодія учасників освітнього процесу та ефективність їхньої діяльності…
• зовнішня: сучасні виклики; освітні тренди; нові нормативно-правові акти з питань освіти; державна політика у сфері освітньої діяльності; відповідність змісту освіти запитам суспільства та життєвим потребам особистості; кадрова політика у сфері освіти; оптимізація мережі закладів освіти; державно-громадське управління в освіті та розвиток автономії закладів освіти; комплексний інфраструктурний розвиток тощо…

​

КРИЗОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР УСПІШНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ:

допомагає розвивати заклад освіти завдяки тому, що відкидаються будь-які ілюзії й озвучуються реальні проблеми

тимчасово реалізується для спрощення і прискорення прийняття управлінських рішень

керівники беруть на себе відповідальність за складні і непопулярні рішення, які приймаються дуже швидко

менеджмент працює на межі можливостей до того часу, поки ситуація не стабілізується, поки заклад не перейде у режим розвитку

активне використання технологій (анти)кризового менеджменту (наприклад: щодо мінімізації та подолання освітніх втрат в умовах воєнного та післявоєнного часу…)

​

ІНФРАСТРУКТУРНІ

РАЙОННА

ШКОЛА

НОВАТОРСТВА

РАЙОННА

ШКОЛА

НОВАТОРСТВА

КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ФІНАНСУВАННЯ

ПРОЄКТ ПЛАНУ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ДО 2032 РОКУ: �ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

ЗМІСТУ ТА КОНТЕНТУ

ВИКЛИКИ

забезпечення інтероперабельності інформаційних систем освіти як передумови розвитку достовірної освітньої статистики

популяризація ІКТ та подолання природнього спротиву новаціям консервативної частини учасників освітнього процесу

діджиталізація освітнього середовища, забезпечення ЗЗСО швидкісним Інтернетом, а здобувачів освіти і педпрацівників – цифровими пристроями та електронними освітніми ресурсами

забезпечення доступності ІКТ для всіх учасників освітнього процесу з

урахуванням умов, де вони проживають

створення єдиної інформаційної

освітньої платформи, формування реєстрів індивідуальних деперсоналізованих даних про здобувачів освіти та педпрацівників

​

створення доступного цифрового освітнього середовища і цифрового освітнього контенту

ЦИФРОВІЗАЦІЯ

проблема підготовки майбутніх освітян у контексті реалізації Концепції «Нова українська школа» (співпраця з ЗВО)

падіння престижності педагогічної праці, відтік педагогічних кадрів до інших видів економічної діяльності

відсутність умінь для роботи в умовах використання технологій дистанційного навчання, наскрізних навичок

тільки кожен п’ятий випускник ЗВО за педагогічними спеціальностями працевлаштовується за фахом

дефіцит педагогічних кадрів,

пов’язаний із низькою оплатою праці

ПЕДАГОГІЧНІ

КАДРИ

ДСБСО: АДАПТАЦІЙНИЙ ЦИКЛ

• Педагогічні працівники не розуміють зміст реформи НУШ та відмінність від старої системи викладання (45% педагогів).
• Програми предметів / інтегрованих курсів (не відбулося розвантаження програм у частині змістового наповнення; наявні програми необхідно переглянути на відповідність ДСБСО; запровадити окремі курси з розроблення навчальних програм).
• Потребують доопрацювання підручники для 5-6 класів НУШ (необхідне оновлення змісту теоретичного матеріалу; послідовність викладу теоретичного матеріалу; відсутній зв’язок навчального матеріалу з реальними запитами та життям учнів; відсутні компетентнісно орієнтовані завдання для учнів; відсутні завдання щодо актуалізації суб'єктного досвіду учнів…).
• Педагогічні працівники не набули достатньо умінь щодо розвиток компетентностей (організація групової роботи в класі; забезпечення комфортного середовища для учнів; реалізація діяльнісного підходу) та навичок щодо розвитку наскрізних умінь, спільних для різних освітніх галузей.

ДСБСО: АДАПТАЦІЙНИЙ ЦИКЛ

• Педагогічні працівники недостатньо реалізують сучасні підходи до навчання в НУШ.
• Педагогічні працівники використовують застарілі методи і прийоми навчання.
• Педагогічні працівники недостатньо володіють методами оцінювання навчальних досягнень учнів (прагнуть пройти додаткове навчання із методів оцінювання навчальних досягнень у НУШ; поверхово розуміють, що таке формувальне оцінювання, його особливості, оцінювання «в експрес-форматі»; не здійснюють фідбек (зворотний зв’язок); відсутній обмін методичними знахідками з оцінювання).
• Педагогічні працівники недостатньо застосовують сучасні технології навчання, в тому числі цифрові технології навчання .
• У педагогічних працівників є потреба набуття практичних умінь щодо організації індивідуальної роботи в класі.

ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

САМООСВІТА

ПІДВИЩЕННЯ

КВАЛІФІКАЦІЇ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД

Професійний розвиток педагогічних працівників – це свідомий і цілеспрямований неперервний процес підвищення рівня своєї професійної майстерності, набуття загальних і професійних компетентностей для реалізації трудових функцій, який передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації, науково-методичній роботі та будь-яких інших видах і формах професійного зростання.

РОІППО: ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

психологічна підтримка

учасників освітнього процесу

форми навчальної взаємодії, в т.ч. з учнями з ООП

діджиталізація, розвиток цифрової компетентності

навчальне заняття в умовах

компетентнісної освіти

оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

формування комфортного і безпечного освітнього середовища

надання домедичної допомоги

інноваційна діяльність, сучасні технології та методики навчання, ІКТ

ВЕКТОРИ

удосконалення знань, умінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами

5

забезпечення стратегічного управління розвитком закладу освіти

забезпечення управління якістю освітньої діяльності

забезпечення партнерської та мережевої взаємодії

організація безпечного і здорового

освітнього середовища

забезпечення власного безперервного професійного розвитку

2

3

4

ПРОФЕСІЙНИЙ СТАНДАРТ:

ТРУДОВІ ФУНКЦІЇ

1

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ

Стратегічне управління – це особливе управління закладом освіти на підставі стратегії, яке орієнтує діяльність на встановлення постійного зв’язку із зовнішнім оточенням та на внесення своєчасних змін для закріплення здатності організації до ефективного виконання своєї місії та забезпеченні довгострокового виживання організації в мінливому середовищі, в умовах змін.

Мета стратегічного управління – це побудова динамічної системи, яка має забезпечувати визначення місії, візії, мети, напрямів, стратегічних та операційних цілей, розробку і виконання системи планів (як інструментів реалізації стратегічних цілей), удосконалення закладу освіти та його окремих підсистем, що є основою для підвищення його конкурентоспроможності та існування в довгостроковій перспективі).

Антикризове управління — це тип управління, націленого на оперативне виявлення ознак кризового стану та створення відповідних передумов для його своєчасного подолання, реалізацію специфічних управлінських дій щодо подолання кризових ситуацій та явищ, усунення їх із метою відновлення та ефективного розвитку закладу освіти в перспективі.

Розроблення стратегії розвитку закладу освіти (із врахуванням пропозицій піклувальної ради закладу освіти) на основі аналізу діяльності.

Виконання стратегії розвитку закладу освіти.

Звітування щороку на загальних зборах (конференції) колективу про свою роботу та виконання стратегії розвитку закладу освіти.

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

​

КЕРІВНИК ЗАКЛАДУ ЗСО

ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ ЗАБЕЗПЕЧИТИ

Схвалення стратегії розвитку закладу освіти на засіданні педагогічної ради.

Затвердження стратегії розвитку закладу освіти засновником закладу освіти.

Уведення в дію стратегії розвитку закладу освіти наказом керівника закладу освіти.

СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ОСВІТНІ ТРЕНДИ

освітні втрати,

іклюзивність,

рівні

можливості навчання для всіх

сучасні форми

навчання,

оптимізація

та технологізація

освітнього процесу

​

безпека в

закладі освіти,

формування

освітнього

середовища

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

​

Стратегія розвитку – це найважливіший документ, який створюють всі учасники освітнього процесу (педпрацівники, батьки й здобувачі освіти).

Документ має бути дуже лаконічним, конкретним, щоби кожен його пункт можна було виміряти й побачити конкретні результати.

Рекомендується розробляти стратегію розвитку на 3, 5, 6 років, залежно від ситуації в закладі освіти.

Напрям. Освітнє середовище закладу ЗСО.

Стратегічна ціль: створення в закладі освіти інклюзивного

освітнього середовища.

Операційні цілі:

• налагодження співпраці з інклюзивно-ресурсним центром;
• підвищення кваліфікації педагогічних працівників за напрямами, що стосуються роботи з дітьми з ООП;
• розроблення необхідних адаптаційних заходів для здобувачів освіти та батьків;
• проведення моніторингових досліджень;
• забезпечення необхідної підготовки персоналу;
• придбання навчально-методичного забезпечення;
• розбудова системи здорового харчування, формування культури харчування та правильних харчових звичок;
• удосконалення медичного обслуговування учасників освітнього процесу…

Перелік заходів щодо реалізації операційних цілей.

Очікувані результати…

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Напрям. Система оцінювання здобувачів освіти.

Стратегічна ціль: формування нової системи оцінювання навчальних досягнень учнів.

Операційні цілі:

• проведення засідань педагогічної ради з питань формування нової системи оцінювання навчальних досягнень учнів;
• підготовлення педагогічних працівників до оцінювання навчальних досягнень учнів в умовах компетентнісної освіти на засіданнях професійних спільнот;
• проведення моніторингових досліджень із питань оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти (на початку і наприкінці навчального року);
• проведення освітнього форуму з питань оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти за участю педагогічних працівників, здобувачів освіти та батьків…

Перелік заходів щодо реалізації операційних цілей.

Очікувані результати…

​

ВНУТРІШНІЙ МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ �ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ

Заклад освіти може визначати порядок проведення внутрішнього моніторингу. 

Програма моніторингу (розробляється та затверджується суб’єктом моніторингу).

• мета і завдання,
• суб’єкти, об’єкт(и),
• форми та методи,
• індикатори,
• умови (у тому числі місце проведення),
• процедури проведення відповідного моніторингу,
• порядок визначення результатів моніторингу,
• строки та форми узагальнення результатів моніторингу,
• оприлюднення результатів моніторингу (інформування
• про них).

До Програми додається графік проведення моніторингу.

Наказ МОН від 16.01.2020 № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти»

ВНУТРІШНІЙ МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ �ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Мета: виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти у закладі освіти, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності заявленим цілям, оцінювання причин відхилень від цілей. 

Моніторинг проводиться у такі етапи:

• планування та підготовка моніторингу (формулювання проблеми, що досліджуватиметься; визначення мети та завдань моніторингу; розрахунок і формування вибірки, оцінка її репрезентативності; визначення критеріїв і показників оцінювання результатів дослідження тощо);
• розроблення програми;
• проведення дослідження;
• збір та оброблення результатів моніторингу;
• аналіз та інтерпретація (узагальнення та пояснення результатів, визначення закономірностей, формулювання висновків тощо) результатів моніторингу;
• оприлюднення результатів моніторингу (інформування про результати моніторингу).

Методи проведення дослідження під час моніторингу: опитування (анкетування, інтерв’ювання); тестування; спостереження за освітнім процесом та освітньою діяльністю у закладах освіти; фокус-група; аналіз документації закладів освіти, їх засновників; аналіз статистичних даних про стан системи освіти за встановленими формами звітності; інші методи, визначені у Програмі.

Моніторинг може проводитися у формі:

• безпосереднього одержання інформації від учасників дослідження (за допомогою спостереження, інтерв’ювання тощо);
• опосередкованого одержання інформації від учасників дослідження (у письмовій та/або електронній формі, із залученням експертів тощо);
• одержання інформації без залучення учасників дослідження (за допомогою вивчення документації, статистичної або оперативної інформації тощо).

​

​

​

ВНУТРІШНІ МОНІТОРИНГИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ:�ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА

МОНІТОРИНГ

• адаптації здобувачів освіти у закладі освіти;
• наступності між початковим та базовим рівнями освіти;
• оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти;
• рівня набутих загальних та професійних компетентностей педагогічних працівників для реалізації завдань НУШ;
• освітнього середовища закладу освіти;
• рівня психологічної підтримки учасників освітнього процесу;
• ефективності впровадження Державного стандарту базової середньої освіти;
• моніторинг досягнення цілей, які визначені стратегією розвитку;
• рівня вихованості здобувачів освіти…

ВЕКТОРИ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕТИ

ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Основні складові

ВСТУП (АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ РОБОТИ

ЗА ПОПЕРЕДНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ РІК ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЗАВДАНЬ НА НОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ РІК)

ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

ПЛАН РОБОТИ ЗЗСО НА НАВЧАЛЬНИЙ РІК

СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ОСВІТНІ ТРЕНДИ

освітні втрати,

іклюзивність,

рівні

можливості навчання для всіх

сучасні форми

навчання,

оптимізація

та технологізація

освітнього процесу

​

безпека в

закладі освіти,

формування

освітнього

середовища

Розроблення плану роботи на навчальний рік (із врахуванням стратегії розвитку закладу освіти) на основі аналізу діяльності за попередній навчальний рік.

Виконання плану роботи закладу освіти на навчальний рік.

Звітування щороку на загальних зборах (конференції) колективу про свою роботу та виконання стратегії розвитку закладу освіти.

ПЛАН РОБОТИ ЗЗСО НА НАВЧАЛЬНИЙ РІК

КЕРІВНИК ЗАКЛАДУ ЗСО

ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ ЗАБЕЗПЕЧИТИ

Схвалення плану роботи закладу освіти на навчальний рік на засіданні педагогічної ради.

Затвердження плану роботи закладу освіти на навчальний рік наказом керівника закладу освіти (про введення в дію).

Оприлюднення плану роботи закладу освіти на навчальний рік на вебсайті закладу освіти (у разі його відсутності - на вебсайті свого засновника).

Педагогічна рада схвалює річний план роботи ЗЗСО (ст. 40 Закону України «Про повну загальну середню освіту»)

Гриф схвалення документа розміщують на лицьовому або зворотному боці останнього аркуша документа, якщо місця для нього на лицьовому боці останнього аркуша не вистачає.

СХВАЛЕНО

Протокол засідання педагогічної ради

(назва закладу освіти)

Дата №

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ директора (назва закладу освіти)

Дата №

​

​

​

ПЛАН РОБОТИ

(НАЗВА ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ)

НА 2023/2024 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

​

​

Рішення педагогічної ради вводяться в дію наказами керівника закладу освіти (ст. 40 Закон України «Про повну загальну середню освіту»)

Дякуємо за творчу співпрацю!

​

Робімо разом українську освіту якісною!

​

Віримо в ПЕРЕМОГУ УКРАЇНИ!

​