Біблійні мотиви в повісті Шолом-Алейхема «Пісня над піснями».
«Для чого романи, коли саме життя – це роман?»
Ш.Алейхем
Тема: розповідь про перше кохання.
«Пісня над піснями» — поетична розповідь про перше чисте кохання. Почуття головного героя твору, Шимека, наскільки цнотливе та світле, що в ньому самому є щось від релігійності, асоціації з однойменним біблійним гімном кохання виникають природно, й цей паралелізм проходить крізь усю оповідь.
Біблійні мотиви повісті
Сюжет про романтичне кохання головних героїв повісті Шимека й Бузі суголосний поетичним рядкам із біблійної книги «Пісня над піснями».
Це твір повчально-поетичного характеру, який увійшов до третьої частини Старого Заповіту. Назва «Пісня над піснями» означає «найкраща з пісень».
Герої давньої «Пісні над піснями» цар Соломон і проста дівчина Суламіф покохали одне одного. У їхніх словах утверджується право людини вільно кохати і своїм коханням творити добро й красу.
Соломон — легендарний третій цар Ізраїльського царства в 965—928 pp. до н.е.�
Ім'я Шломо (Соломон) в івриті походить від кореня «שלום» (шалом — «мир»),
а також «שלם» (шалем — «досконалий», «цілісний»).
Біблійні символи у романі
Цар Соломон - той самий наймудріший з мудрих, ім'я якого згадується в Біблії, володар сильного царства, досвідчений полководець, який виграв безліч воєн. Саме за часів царя Соломона були побудовані Єрусалимський храм і палац - грандіозні споруди свого часу. Під час царювання Соломона Ізраїль переживав мир та розквіт.
Соломону приписують авторство таких творів Біблії, як Книга приповістей Соломонових, Книга Екклезіястова (або Проповідника), Пісня над піснями, а також декількох псалмів.
Біблійна «Пісня над піснями» складається з окремих любовних і весільних пісень давніх іудеїв (дослідники налічують їх близько 25-28). Це справжній гімн коханню та красі людини. У поемі 117 віршів, канонічно поділених на 8 розділів, кожен з яких містить кілька фрагментів. , Книга Екклезіястова (або Проповідника), Пісня над піснями, а також декількох псалмів.
Ліричні герої поеми – цар Соломон і юна пастушка Суламіф – сповнені пристрасті. Та мати й брати дівчини не дозволяють їй увести коханого до свого дому, про що вона скаржиться подругам – єрусалимським дівчатам. Почуття любові бореться в душі юнки зі страхом, образ коханого повсякчас перед її очима, притягує, тривожить, не дає спокою. Суламіф хворіє, слабне, їй здається, що коханий стоїть на порозі, і юнка поспішає відчинити йому: “Встала я відчинити своєму коханому, а з рук моїх капала мирра, і мирра текла на засувки замка з моїх пальців... Відчинила своєму коханому, а коханий мій зник, відійшов!..”
І тоді Суламіф іде в ніч на пошуки Соломона. Сторожа міських воріт побила її. Дівчина просить подруг розповісти її коханому, що вона знемагає від любові. І на їхнє запитання, чим він кращий від інших, із захопленням описує красу Соломона: “Коханий мій білий і рум’яний. Голова його – щиреє золото, його кучері – пальмове віття, чорні, як ворон... Його очі – немов голубки над джерелами водними… Його личко – як грядка бальзаму, немов квітники запашні! Його губи – лілеї, з яких капає мирра текуча! Його руки – стовпці золоті”.
У “Пісні пісень” Соломона називають царем і пастухом, а Суламіф - пастушкою і царицею. Опис краси Соломона – типова народна весільна пісня, “величання женихові”.
Красу Суламіф також змальовано в дусі народнопісенної традиції: “Ти прекрасна, моя ти подруженько, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна, як війська з прапорами! Відверни ти свої оченята від мене, бо вони непокоять мене! Твої коси – немов стадо кіз. Твої зуби – немов та отара овець, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної! Мов частина гранатового яблука – скроня твоя за серпанком твоїм! Суламіф врешті знаходить коханого і, сповнена сором’язливості і чуттєвого захоплення, кличе його в поля.
Автор знаходить у піснях всі найяскравіші та найсильніші засоби для опису кохання: воно сильніше від смерті, його не залити ріками, втіхи кохання кращі від вина.
У Молодому вбачають Бога Ягве - Господа, у Молодій - Ізраїль, або Церкву чи Богоматір, або врешті душу людини
У “Пісні Пісень” відтворено любов Господа до свого народу Ізраїля, а також щиру подружню любов. Йдеться, отже, про віковічну Божу любов до народу й кожної окремої душі.
“Пісня пісень” – це біблійний гімн любові.
«Пісня над піснями» — поетична розповідь про перше чисте кохання.
У підзаголовку «Пісні над піснями» Шолом – Алейхем визначив жанр свого твору як «юнацький роман».
Біблейна “Пісня пісень” ніби відкрила очі герою повісті Шолом-Алейхема. Шимек дивиться на все через призму її натхненних рядків. Ці поетично завершені, викристалізовані часом рядки допомагають йому зрозуміти себе, свої почуття, відчути власні сили.
Біблейна назва повісті “Пісня пісень”
“Любов важливіша за все!”-стверджує пісня Соломона. “Любов важливіша за все!” - проголошує і твір єврейського письменника.
Фольклорні символи у романі
Роман пройнятий не лише символікою біблійної "Пісні над піснями", але й фольклорними, авторськими символами: це образи казок із "Тисячі й однієї ночі", які Шимек розповідає Бузі (історії про царівну, країну карликів, політ над хмарами), вогники святкових Свічок і пасхальні молитви, символи західного сонця, чарівної гірки.
“Юнацький роман” складається з чотирьох частин. У перших двох розповідається про дитинство Шимека і Бузі, що жили як брат і сестра, про те, як народжувалося дитяче почуття кохання, а в двох останніх йде мова про зустріч героїв).��
Композиція повісті “Пісня пісень”
Символіка і поетична мова роблять роман схожим на ліричний вірш: серед казкових володінь Шимека "великий луг, який тягнеться безкінечно, зеленим килимом укритий, жовтими ромашками вкритий, червоними квіточками уквітчаний".��
Оповідь ведеться від імені Шимека — хлопця, що згадує про своє перше кохання до дівчинки Бузі в ті часи, коли їм разом ще не було й двадцяти.
Домашнє завдання
План(орієнтовне домашнє завдання)
І. БУЗЯ В СІМ’ї ШИМЕКА.
1.Бузя - принцеса.
2.Заповітне бажання Шимека.
3.Пасхальний вечір.
ІІ. ЙДЕМО ПО ЗЕЛЕНЬ.
1.Зелень для свята.
2.Бузя мріє про матір.
3.Пошук дітей.
ІІІ. ШИМЕК ПОДАВСЯ ВЧИТИСЯ.
1.Шимек подорослішав.
2.Додому після розлуки.
3.Постарілі батьки.
4.Бузя - чужа наречена.
5.Шимек зрозумів, що кохає Бузю.
ІV. У СУБОТУ ПІСЛЯ ЗЕЛЕНИХ СВЯТ
1.Стежкою дитинства.
2.Шимек відкриває своє серце Бузі.
3.«Бузя плакала — і весь світ поринув у смуток... "
4.Навіки втрачена юність, навіки втрачене щастя...
Джерела: