Історія написання «Мені однаково, чи буду…»
Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію «Мені однаково, чи буду…», тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у роботі Кирило-Мефодіївського братства дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні.
Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинили появу вірша «Мені однаково, чи буду…».
Поезію “Мені однаково, чи буду” написано в період перебування письменника в казематі у 1847 р.
Рік написання: 1847
Літературний рід: Лірика.
Жанр “Мені однаково”: Ліричний вірш (медитація).
Вид лірики: Громадянська (медитативна).
Поезія Т. Шевченка “Мені однаково, чи буду…” є зразком медитації.
Медитація – це жанр поезії, у якому автор висловлює свої роздуми над проблемами життя і смерті, сенсу людського буття тощо.
Цей твір — один із найвеличніших творів світової лірики про відданість митця вітчизні, прилюдна сповідь поета перед народом.
Його основний мотив — поєднання громадянського й особистого в житті людини.
Провідний мотив: Патріотичні почуття відповідальності за батьківщину.
Віршовий розмір “Мені однаково” — ямб.
Ямб — у силабо-тонічному віршуванні, поширеному в українській поезії, це двоскладова стопа із наголосом на другому склад
Тема “Мені однаково”:
відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості Батьківщині й народові, роздум поета над важкою долею власного рідного краю.
Основна думка:
Т. Шевченко не байдужий до страждань українців, до їх майбутнього; осмислення своєї недолі як частки страждань уярмленого народу.
Художні засоби «Мені однаково, чи буду…»
Епітети – люди злії, лукавії, славній Україні, окраденую (Україну),
метафора – злії люди Україну присплять,
оксиморон – Малого сліду не покину // На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі
Композиція «Мені однаково, чи буду…»
Вірш можна поділити на дві частини: 18 рядків — перша частина, 5 рядків — друга.
Побудований твір на протиставленні, функцією зв’язку й протиставлення між частинами наділений сполучник та.