Народні казки
А казка, діти, справжнє диво,�Там подвиги й пригоди є.�Вона кінчається щасливо,�Там місце кожному своє.�І мудрість в ній перемагає,�І щедрість, і любов свята.�Хай кожен з вас запам’ятає,�Що править світом — доброта.
Надія Красоткіна
Казка — це народний або літературний твір, у якому розповідається про вигадані події.
Мають дуже давнє походження. Їх героями є тварини, які наділені людськими якостями і поводяться як люди. У них розповідається про життя звірів та птахів, а ще вони мають виразний повчальний зміст.
Пов’язані із життям людини. Вони змальовують побут, розкривають моральні проблеми, допомагають зрозуміти, що таке справедливість, добро. Це казки про щастя, долю, бідність, багатство тощо.
Мають фантастичний зміст. Персонажі таких казок наділені чудодійною силою, яка допомагає подолати всі перешкоди й здобути перемогу над злом. Часто героям допомагають чарівні предмети: чоботи-самоходи, сопілка, що промовляє людським голосом, жива й мертва вода, скатертина-самобранка, шапка-невидимка тощо.
Зазвичай казки починаються словами: «Був собі...» «Жили-були собі дід та баба...» «Не за горами високими, не за морями глибокими...»
Деякі казки й закінчуються своєрідно: «От вам казка, а мені — бубликів в’язка» «Стали гарно жити та долю хвалити» «І я там був, мед-вино пив, по бороді текло, та в рот не попало».
Часто описують фантастичні події, висміюють ледарів, дурнів, боягузів, засуджують жадібність, жорстокість, бездушність. А ще в казках добро обов’язково перемагає зло!
Герої казок — сміливі, чесні, працьовиті, мудрі, часто наділені надлюдськими можливостями.
Казки, казки... У світі їх багато.�В них мрія людства, мудрість поколінь.�То ж розгорніть сторінку в будень чи у свято�І почерпніть наснагу і глибінь�Казок народних, щоб душа прозріла�І повернулась у дитячий вік.�Щоб засвітилась радо, заясніла...�І помудрішає дорослий чоловік.�Надія Красоткіна�