ПОПЕРЕДНИКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР У СІВОЗМІНАХ

РІЗНИХ ЗОН УКРАЇНИ

​

ПЛАН:

• 1.Попередники основних культур у сівозмінах різних грунтово-кліматичних зон України.

​

• 2. Пари, їх класифікація і роль у сівозмінах. 

​

• 3. Проміжні культури в сівозміні, їх роль в інтенсифікації земле­робства

​

1.ПОПЕРЕДНИКИ ОСНОВНИХ КУЛЬТУР У СІВОЗМІНАХ РІЗНИХ ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНИХ ЗОН УКРАЇНИ

​

• Попередником називається сільськогосподарська культура, що займала дане поле у попередньому році, або пар. При визначенні місця культури в сівозміні враховують також її народногосподарське значення, біологічні особливості, технологію вирощування та природно-економічні умови господарства. Озимі культури в сівозміні розміщують після чистих і зайнятих парів та непарових попередників. 

• Цукрові буряки, як дуже вимогливі до родючості ґрунту і попередників, розміщують здебільшого після озимої пшениці, яка вирощувалась по пару, після багаторічних бобових трав або однорічних бобових зернових культур.
• Картоплю в польових сівозмінах розміщують після озимих, люпину та інших зернобобових культур. При внесенні під картоплю достатньої кількості органічних та мінеральних добрив, її можна вирощувати і після інших культур.

​

Кукурудзу в сівозміні здебільшого висівають після цукрових буряків, картоплі та озимих. Добрим попередником для неї є також зернобобові культури. В зв’язку з тим, що кукурудза за реакцією на беззмінні посіви відноситься до середньо чутливих культур, її можна вирощувати на тому ж полі декілька років підряд, особливо коли її висівають на удобрених, чистих від бур’янів полях.

​

• Зернобобові культури (горох, чина, соя, люпин, сочевиця та ін.) вирощують після просапних, озимих та ярих зернових культур. Щоб запобігти ураженню посівів кореневими гнилями, фузаріозом, пошкодження нематодами, плодожеркою, бульбочковими довгоносиками, не рекомендується висівати зернобобові культури на тому ж полі раніше як через 4-5 років.

​

Кращими попередниками соняшнику є озимі і просапні культури. Для уникнення засміченості вовчком соняшниковим і ураження хворобами, соняшник не рекомендується висівати на тому самому полі раніше як через 7-8 років.

​

• Ярі зернові культури (пшениця, ячмінь, овес) висівають після картоплі, цукрових буряків, зернобобових. Круп’яні культури висівають після просапних (крім соняшника), озимих, ярих та зернобобових культур. Добрим попередником є багаторічні трави.

​

• Льон-довгунець високі врожаї волокна забезпечує після озимих культур в ланці з багаторічними травами, удобреної картоплі і по пласту багаторічних трав. Для уникнення “льоновтоми”, яка викликається такими хворобами, як фузаріоз, антракноз, бактеріоз та ін., повертати льон на попереднє поле слід не раніше як через 6-7 років.

​

2. Пари, їх класифікація і роль у сівозмі

​

Пар – поле сівозміни, вільне від посівів сільськогосподарських культур протягом усього або частини вегетаційного періоду, яке утримують в чистому від бур’янів стані, нагромаджуючи в ґрунті вологу й поживні речовини; радикальний й ефективний агротехнічний захід, застосування якого підвищує родючість ґрунту, а відповідно й врожайність наступних культур сівозміни.

• Чистими парами називають поле, на якому не вирощували сільськогосподарських культур протягом вегетаційного періоду. Основним завданням його є очищення грунту від бур'янів та нагромадження в ньому вологи і поживних речовин. Залежно від часу проведення основного обробітку чисті пари поділяють на чорні і ранні. Чорні пари починають обробляти улітку або восени після збирання попередника. 

 Пар чистий - це поле сівозміни, на якому протягом усього вегетаційного періоду не вирощують жодної культури. На цьому полі шляхом систематичного обробітку ґрунту, внесення органічних добрив, поглиблення орного шару й ряду інших агротехнічних заходів вирішують наступні найважливіші задачі з підвищення родючості ґрунту

• Пар зайнятий являє собою парове поле сівозміни, на якому протягом 2-2,5 місяців обробляють культуру, що має короткий період вегетації. В інший час, від збирання попередника пару і до посіву культури, що займає пар та від її збирання й до посіву озимих, поле обробляють як чистий пар.
• У залежності від способу вирощування культури, що займає пар виділяють види зайнятого пару: суцільної сівби (суміш віки з вівсом, суміш чини з вівсом, суміш озимої вики з озимим житом, горох, конюшина 1-го року й ін.), просапні (картопля рання,кукурудза на силос, баштанні на корм і ін.) і сидеральні (люпин, середела, гречка, гірчицяй ін.), зелена маса яких заорюється як зелене добриво.

​

Кулісним паром називають чистий пар, на якому висівають високостеблові рослини (куліси). Його застосовують у степових районах України як засіб для затримання та накопичення снігу, запобігання вимерзанню озимих, збільшення запасів вологи в грунті. Куліси можуть складатися з одного — двох або з трьох рядків рослин, які висівають улітку. Відстань між кулісами має бути, кратною ширині захвату культиватора або ширині посівного агрегату. Куліси розміщують упоперек напрямку вітру, що переважає у зимовий період.

• Культури, які займають поле протягом більшої частини вегетаційного періоду, називаються основними. Після збирання багатьох з них за наявності вологи в ґрунті можна вирощувати рослини для одержання додаткової продукції.
• Проміжними називають культури, які вирощуються в інтервалі часу, вільного від вирощування основних культур сівозміни. 

• Післяукісні - це культури, які вирощують після зібраної на зелений корм, силос або сіно культури в поточному році й використовують меншу частину періоду можливої вегетації. Післяукісні культури розміщують у польових, кормових і спеціальних сівозмінах на площах, звільнених від вико-вівсяних, горохо-вівсяних, люпино-вівсяних сумішок, люпину, кукурудзи на зелений корм, а також після першого укосу багаторічних зріджених трав.

​

• Після збирання ранніх зернових культур і ріпаку оптимальним рішенням є висіяти післяжнивні кормові травосумішки.

Корми післяжнивних посівів належать до найцінніших і найдешевих, забезпечують високу продуктивність тварин, сприяють значній рентабельності та здешевленню тваринницької продукції і не можуть бути замінені іншими рослинними кормами.

Післяжнивний період набагато коротший за післяукісний, тому рослини у цей період менше забезпечені вологою, що утруднює вирощування післяжнивних посівів. Через це післяжнивні культури мають швидко рости, бути невибагливими до тепла, світла та вологи й бути стійкими до осінніх приморозків.

​

​

• Підсівні - це культури, які підсівають навесні під покрив зернових та інших культур і збирають восени того самого року (після збирання основних культур) чи наступної весни. Підсів можна проводити по сходах ярих і озимих культур.
• Підсівні культури цінні тим, що, на відміну від інших проміжних, не потребують окремого обробітку ґрунту, оскільки їх підсівають в основні озимі або ярі культури. Підсівні культури половину або більше вегетаційного періоду розвиваються під покривом основних, після збирання яких інтенсивно ростуть і в цей же рік формують урожай.

​