сторінка
Розвиток мовлення
Робота дослідницьких груп
Відшукати в тексті:
1 дослідницька група
…між тими стінами росте пишний сад, про який тільки в казках розказують. Там розстеляються зеленою скатертю луки з такою травою, як і на землі. Там були розкидані невеличкі, але гарні пригорки, велике каміння. І все місце було гарне, як рай: зеленіло гаями, лужками, садками, виноградом. Між зеленою травою цвіли всякі квітки. Карпо бачив під самою скелею, де він лежав, пишний рожевий кущ, чув навіть пахощі від рож і васильків. Зверху, з-під водяної стелі, понавішувалось на скелі латаття з широким листом, з білими та жовтими квітками, висіло купами дрібне, як пух, зелене підводне зілля… Скрізь світило сонце через водяну стелю, але той світ був тихий і разом ясний.
2 дослідницька група
Над Дніпром, коло славних порогів, у селі Старому Кодаку жив собі молодий лоцман Карпо Летючий. Як і всі лоцмани, він був потомок1 славних запорожців і мав увесь хист, усю вдачу запорозьку. Високий, чорнявий та кучерявий, гарний з лиця, гарний з стану, кругом гарний, ще й до того сміливий! Ще змалку брав його з собою батько на байдаки та плоти, переводячи їх через пороги. Карпо знав добре всі пороги, всі забори, знав кожний камінь. Він любив пороги, бо зріс коло них. Карпо любив летіти стрілою прудким козацьким ходом через пороги, летіти птицею з лави на лаву; любив слухати, як шумить Дніпро на порогах, як реве Звонець або Дід і обливає бризками його гаряче лице.
…під самою високою кам’яною стіною, був пишний сад, а в тому саду росло всяке дерево. На дереві висіли спілі яблука та груші, червоніли вишні та черешні, червонів та жовтів спілий виноград, порозкладавши широкий лист і важкі кетяги ягід скрізь по камінню. Те місце було зовсім відгороджене; тиша була там аж мертва.
3 дослідницька група
— Отож, щоб ти знав, тут тепер Запорізька Січ, — промовив один запорожець, — ото бач, як зруйнували Січ, а помочі нам не було де взяти, то наші характерники4 й зачарували Січ. З того часу наша Січ з островом, з гетьманом, з козаками отут! Нашу Січ поглинув Дніпро. Чи бачиш, — ондечки далеко-далеко ворушаться попід гаєм, за отією скелею, неначе червоні квітки? То наше січове товариство.
— Скажи ж мені, сину, що там діється на Україні?
— Нічого, — відказав Летючий.
— Чи пам’ятають на Україні про гетьмана й козаків? Чи згадують?
— Трохи пам’ятаємо. Старі люди дещо розказують. Трохи чули від кобзарів.
— Чи не говорили вам про нас попи, або ченці, або вчені люди?
— Ні. Ніхто про те нам нічого й не згадував.
— Як же там на світі живуть люди? Чи лучче їм, чи гірше? Чи й досі терплять від ляхів? Чи й досі там у вас є татари, москалі, жиди?
— Є й жиди, й ляхи, й москалі. Тільки про татар нічого не чути. А чи лучче тепер людям, про те не знаю.
Гетьман важко зітхнув і поклав свою булаву на камінь. З каменя так і бризнули левкої та фіялки кругом булави, а виноград оплів навкруг камінь і послався по траві.
— Ходімо ж, козаки, до церкви та поспитаємо в Бога, що діяти нам, та помолимось Богу за Україну.
Сторінка з українознавства
Повідомлення членів творчої групи на теми:
“ Утворення Запорізької Січі ”.
“ Побут і звичаї запорожців ”.
Сторінка з історії
Козацькі атрибути
Сурма
Клейноди
Булава
Сідло
Шаблі
Бунчук
Пірнач
Литаври
Стяг
Спис
Тютюн та люлька
Сторінка з образотворчого мистецтва
І. Рєпін “ Запорожці”
С. Васильківський
“ Козаки в степу”
С. Васильківський.
“Битва під Берестечком”
С.Васильківський
“На варті”
Ф. Стовбуненко
“Козак –бандурист”
А. Монастирський
“ Запорожець”
Сторінка з літератури
Народні прислів’я про козаків.
Степ та воля-козацька доля.
Де козак, там і слава.
Хліб та вода-то козацька їда.
Береженого Бог береже,а козака шабля стереже.
Усне малювання
слава
воля
мужність
віра
патріотизм
СІЧ
Завдання:
Вигадати власну версію закінчення твору “Запорожці”
І. Нечуя – Левицького
Підказка 1
Карпо Летючий пішов подивитись на свого човна і зустрів там Русалку,яка допомогла йому випливти. Він повернувся в Україну і розповів про життя козаків. Український народ вирішив відродити минулу козацьку славу і розбудувати Запорізьку Січ.
На чолі війська козацького вирішили поставити молодого гетьмана Карпа Летючого
Підказка 2
Гетьман запросив козаків до церкви. Карпо отримав аудієнцію з Богом,котрий його оживив. Козаки перед дорогою додому дали Летючому наказ зробити все можливе,щоб наша Україна була вільною,незалежною,багатою. Марко проповідував ці слова серед людей. Наказ козаків був виконаний. Україна стала незалежною, а щоб стала багатою-необхідно відродити промисловість, навести лад на полях.
Я вірю в майбутнє твоє, Україно!�(Катерина Шатоф)
Нехай миготить на світанку зоря,
Співа соловей, у калині незримий.
Доля держави – це доля й моя.
Я вірю в майбутнє твоє, Україно!
Мій рідний народе, народе єдиний,
Гордий й нескорений ні перед ким,
Я вірю в майбутнє твоє, Україно!
Бо край твій квітучий, то рідний мій дім.
Літа промайнуть весняними вітрами,
Розтане в повітрі чорнобильський слід,
Загояться в душах розпечені рани…
Дай Боже, Вкраїно, тобі, довгих літ!
Я низько вклоняюсь тобі, моя нене,
Молюся за дочок твоїх і синів.
Хай доля не дуже вблаганна до мене,
Та я все стерплю, бо народ мій зумів.
Зумів не скоритись турецьким султанам,
Хоч кров’ю платив за упертість свою.
Ні руські бояри, польськії пани
Зв’язать не зуміли свободу твою.
І ось ти ідеш у майбутні століття
З новими піснями, новими людьми.
То ж процвітай різнобарвним суцвіттям,
Моя Україно, на всі незабутні віки!