Особливості організації

сучасного виховного процесу �в новій українській школі

Наш методичний орієнтир в організації виховної роботи в умовах воєнного стану

Педагогічна діагностика - основа подальшого розвитку виховної системи закладу в умовах воєнного стану

Безпека кожної дитини –

наш головний пріоритет

Напрямки й завдання виховної роботи визначено на основі прийнятих у сфері освіти Законів України, Указів Президента України, Постанов, розпоряджень Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства освіти і науки України, концепцій та програм виховного спрямування. Перелік нормативних документів - за покликанням https://cutt.ly/0Hpqtqb.

Основні завдання виховної роботи з учнями в умовах воєнного стану:

• надання здобувачам освіти базових знань з основ безпеки, формування поведінки в надзвичайних ситуаціях, правильних безпекових дій, дотримання правил збереження здоров’я, життя, свого та оточуючих у разі бойових дій;
• надання психологічної підтримки, забезпечення психолого-педагогічного супроводу осіб, емоційно вразливих категорій;
• сприяння адаптації та емоційно-психологічної підтримки тимчасово внутрішньо переміщених осіб;
• формування рис і якостей українця-переможця у війні рф проти України

Надання здобувачам освіти

знань з основ безпеки життєдіяльності

​

• воєнний стан, надзвичайна ситуація, заборони та обмеження;
• правила поведінки в умовах надзвичайної ситуації воєнного характеру: необхідно, не рекомендується, забороняється;
• що таке «тривожна валіза», як підготувати, що покласти;
• як діяти під час сигналу «повітряна тривога», під час онлайн-уроків, якщо вмикається сигнал «повітряна тривога»;
• правила спілкування в соціальних мережах в умовах воєнного стану;
• як вчиняти з інформацією, яка несе загрозу для України (не фотографувати місцевість, не публікувати, не репостити інформацію, яка містить фото з координатами інфраструктури населеного пункту, розташування ЗСУ тощо);
• що робити, якщо виявлено підозрілий або вибухонебезпечний предмет;
• як поводитися під час обстрілів стрілецькою зброєю, артобстрілах, артилерійських обстрілів системами залпового вогню;
• як діяти в разі виявлення диверсантів, на що і на кого звертати увагу;
• як діяти в умовах хімічної атаки;
• перша домедична допомога під час обстрілів;
• домашня медична аптечка, що має бути;
• відповідальність за паління сухої трави в період воєнного стану

Це повинен знати кожен:

Надання здобувачам освіти

психолого-педагогічної підтримки

Міністерство освіти і науки рекомендує :

• лист Міністерства освіти і науки України від 06.03.2022 року №1/3371-22 «Про організацію освітнього процесу»;
• лист Міністерства освіти і науки України від 29.03.2022 року №1/3737-22 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні;
• лист Міністерства освіти і науки України від 04.04.2022 року №1/3872-22 «Методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій».

​

https://cutt.ly/0HUjo6j

Підтримка тимчасово внутрішньо переміщених осіб

• лист Міністерства освіти і науки України від 06.03.2022 року №1/3371-22 «Про організацію освітнього процесу»;
• Лист Міністерства освіти і науки України від 09.05. 2025 року № 1/9535-25 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань завершення 2024/2025 навчального року»

Формування рис, якостей

особистості, патріота, переможця, інноватора, господаря

​

Головним пріоритетом сучасного виховання має стати вироблення переконаності учнів, що сила українців у їхній єдності!

​

Патріотизм - особливе безумовне (тобто засноване не на зовнішньому підкріпленні, а на внутрішньому прагненні) й високосмислове (не меркантильне) почуття-цінність, яке характеризує позитивне ставлення особистості до народу, Батьківщини, держави та до самої себе.

Лише завдяки почуттям національної єдності, злагоди, миролюбності, можна зберегти Україну, зміцнитись, стати рівними серед рівних.

Завдання

національно-патріотичного виховання

• утвердження у свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
• виховання поваги до Конституції України, законів України, державної символіки;
• підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як захисника Вітчизни, героя;
• усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
• утвердження гуманістичної моральності як основи громадянського суспільства;
• культивування кращих рис української ментальності: працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, обережного ставлення до природи.
• формування мовленнєвої культури;
• спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

Національно-патріотичне виховання - виховання дітей на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях і обрядах, багатовіковій мудрості, духовності

​

​

Нормативне забезпечення� національно-патріотичного виховання �

• Стратегія національно-патріотичного виховання (затверджена Указом Президента України від 18 травня 2019 року №286/2019);
• Концепція Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року);
• План дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 року №932);
• Указ Президента України від 16.03.2022 року № 143/2022 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України»;
• Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей рекомендовано до друку вченими радами Інституту проблем виховання НАПН України, протокол № 6 від 02.07.2018 року, Інституту модернізації змісту освіти МОН України, протокол № 22.1/10-3356 від 27 серпня 2018 року

• Для учнів, які з певних обставин не можуть долучитися до навчання під керівництвом педагогів, підготовлено Всеукраїнський єдиний розклад у якому систематизовано навчальні загально-розвивальні матеріали для самостійного опрацювання;
• Пізнавальні мультфільми виробництва телеканалу ПЛЮС-ПЛЮС про цікаві факти, досягнення, відкриття та природні ресурси України (серія «Це – наше, і це – твоє»;
• Цікаві факти про сьогодення нашої країни (серія «Дивомандри»:;

Це корисно та цікаво

• Мовознавчі цікавинки, серія «Говоримо українською»: https://cutt.ly/VHUAF3W;
• Для спостережливих і допитливих, серії «ЕКО ПЛЮС-ПЛЮС»: https://youtube.com/playlist?list=PLmMdc5EtRgSgzX5PuoA5QLxpCnadY-l26;
• «Світ чекає на відкриття» : https://cutt.ly/gHUACTP;
• «Корисні підказки»: https://cutt.ly/JHUAM1C ;
• «Добро завжди перемагає»: https://youtu.be/a-niOoMXSHU

Складники, що забезпечують реалізацію Концепції

«Нова українська школа»:

• умотивований учитель;
• ефективне управління школою;
• нова структура, новий зміст освіти і виховання;
• рівний доступ дітей до якісної освіти.

​

Виховне середовище - сукупність факторів, що реально склалися і функціонують, справляючи на особистість дитини певний вплив: позитивний або навпаки.

Особливості створення

виховного середовища

Концепція «Нова українська школа» проголошує збереження цінностей дитинства, необхідність гуманізації навчання, особистісного підходу, розвитку здібностей учнів, створення освітнього середовища, що в сукупності забезпечують психологічний комфорт і сприяють вияву творчості дітей.

це упорядкована цілісна система компонентів, взаємодія й інтеграція яких обумовлює здатність цілеспрямовано й продуктивно сприяти розвитку особистості учнів.

Цілі

Структура виховної системи

Діяльність

Суб’єкт діяльності

Ставлення

Управління

Розвиток

Виховна система закладу -

доцільно організоване педагогічне соціокультурне середовище,

що утворюється виховною системою закладу освіти.

Структурні одиниці виховного простору:

​

• органи місцевого самоврядування;
• соціальні служби;
• ЗМІ;
• громадські організації;
• культурно-спортивні установи;
• підприємства

​

Виховний простір закладу -

Партнер – учасник, той, хто бере участь у якійсь грі разом із ким-небудь.

Партнерство трактується як:

• система взаємовідносин, які відбуваються в процесі певної спільної діяльності;
• взаємини, організовані на принципах рівності, добровільності, рівнозначущості учасників;
• об’єднання осіб на умовах розподілу праці та активної участі в її реалізації;
• спосіб взаємовідносин, за яких зберігаються права кожної зі сторін, чітко узгоджені й злагоджені дії учасників спільної справи, що ґрунтуються на засадах взаємовигоди й рівноправності.

Педагогіка партнерства – система методів і прийомів виховання й навчання на засадах гуманізму та творчого підходу до розвитку особистості.

Педагогіка партнерства – основа

особистісно орієнтованого виховного процесу

Педагогіка співробітництва – це педагогіка довіри, педагогіка діалогу, що віддзеркалює процеси демократизації, гуманізації сучасної європейської школи. Витісняє наругу над особистістю – моральну й фізичну.

Духовні:

основа загальної та педагогічної культури

Моральні:

любов до дітей, віра в їх можливості та здібності, педагогічна справедливість, вимогливість, повага до вихованця – усе, що складає основу професійної етики вчителя

​

Інтелектуальні:

кмітливість,

професійне спрямування

сприйняття, пам’яті, мислення,

уяви, спрямовані на розвиток

творчих здібностей учня

Арсенал засобів впливу на учня

У Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді зазначено, що метою виховання «є становлення громадянина України, патріота своєї країни, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу, здатного виявляти національну гідність, знати свої обов’язки і права, цивілізовано обстоювати їх, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, поводитися компетентно, бути конкуренто спроможним, успішно самореалізовуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури».

Патріотизм (з гр. - батьківщина, вітчизна) – це моральна позиція, що виявляється в любові до батьківщини, гордості за її успіхи й досягнення, у повазі до її історичного минулого, культурних традицій, у готовності прийти на допомогу в скрутні часи, відстояти її незалежність, пожертвувати життям за її незалежність і свободу.

Етнічне самоусвідомлення, яке розпочинається в родині шляхом передачі традицій та обрядів

Національно-політичне самоусвідомлення, формування почуття поваги до рідної країни, почуття національної гідності

Державно-політичне самоусвідомлення, становлення державного патріотизму, почуття причетності до своєї нації та процесу розбудови власної державності

Формування української ідентичності

Text

Text

Розв’язання

соціальних

конфліктів

Навички та вміння �у формуванні громадянської компетентності

Громадянської участі в соціальних та політичних процесах

Соціально-комунікативні

Інформаційно-медійні

Відповідального соціального вибору та прийняття рішення

Принципи формування національної ідентичності школярів

• Гуманістичний;
• індивідуальний ;
• неперервності:;
• цілісності;
• наступності;
• культуровідповідності;
• природовідповідності;
• педагогічної компетентності;
• стимулювання

• етноцентрична ідентичність;

• Нормальна ідентичність;

Форми національної ідентичності

• етнодомінуюча ідентичність;

• етнічний фанатизм;

• етнонігілізм (запереченням, відмовою від своєї етнічної приналежності та культурних цінностей);

• амбівалентна ідентичність (стан, коли людина відчуває одночасно дві протилежні емоції або почуття) 

Для дітей та підлітків пріоритетним є самовизначення, де національна ідентичність спирається на «коріння» родини, країни, народу та зв'язок з історичним минулим, знанням міфів, легенд, святинь, використанням української мови, поваги до українських символів.

Безпечне середовище – виклик сьогодення у вихованні нового покоління в умовах воєнного стану

Концепція «Нова українська школа» репрезентує як представників нового покоління дітей – «центеніалів», покоління ЯЯЯ. Відповідно до Теорії поколінь Штрауса-Гоува, це – діти, які повністю залежні від мультимедійних технологій та цифрової техніки. Девіз сучасних дітей: «Слухай мене, розумій мене, говори зі мною, цінуй мене».

​

Педагог, який працює

з поколінням-центеніали,

повинен мати такі якості:

• лідер, здатний

спілкуватися на рівних;

• професіонал своєї справи;
• старший товариш, який уміє знайти

найкращі риси в дитині та заохотити;

• наставник, який постійно мотивує;
• модератор, який організовує обміркування та прийняття рішення;
• коуч, який вибудовує спілкування «порціями», використовує для спілкування ІКТ;

​

• діагност, який ураховує вікові

та психолого-педагогічні особливості особистості.

Безпечне середовище – виклик сьогодення

у вихованні нового покоління

​

Ознаки дітей покоління-центеніалів:

• нетерплячість (виросли в онлайн-середовищі та звикають до того, що їхні бажання завжди будуть виконані у віртуальній реальності, але щоб зробити це в реальному житті, часто недостатньо просто натиснути на кнопку);
• зосередження на короткострокових цілях (прагнуть отримати негайні результати, як в інтернеті);
• залежність від інтернету (сидять у соціальних мережах, грають в інтернет-ігри, постійно розповідають про своє життя в блогах і спілкуються в скайпі тощо);
• фрагментарність образного мислення (не виховані на книгах, а тому максимум, що вони можуть читати, це будь-які статті, найчастіше - мініновини, формат твітів і статусів у соціальних мережах);
• швидко стають дорослими (виросли в епоху економічної депресії, а від них усі очікують тільки одного – бути успішними);
• орієнтація на використання (знають, чого хочуть і як це отримати, тому мають у своєму арсеналі десятки аргументів, які використовують, коли просять щось у батьків);
• цінують чесність, тому в соціальній мережі відкриті (багато хто живе у світі фантазій, але деякі пишуть правдиво та чесно, інколи - дуже відкрито, чим шокують старше покоління);
• віртуальний світ на першому плані (у виборі між особистою зустріччю та спілкуванням у кіберпросторі віддадуть перевагу другому способу);
• техніку знають краще, ніж розуміють почуття людей (запитують не в учителів і батьків, а в інтернеті, тому збільшується комунікативна відстань дітей від їхніх батьків і переривається ланцюг соціального наслідування, передавання досвіду);
• розумні виконавці (легко піддаються впливу).

Інформаційні виклики та загрози

Інформаційна безпека – це стан захищеності суспільства, держави, особистості, стан захищеності інформаційних ресурсів, які забезпечують прогресивний розвиток життєво важливих сфер суспільства.

Головна інформаційна загроза національній безпеці – це загроза впливу іншої сторони на інформаційну інфраструктуру країни, інформаційні ресурси, на суспільство, свідомість, підсвідомість особистості з метою нав’язати державі бажану (для іншої сторони) систему цінностей, поглядів, інтересів і рішень у життєво важливих сферах суспільної й державної діяльності, керувати їхньою поведінкою та розвитком у бажаному для іншої сторони напрямі.

Соціальними об’єктами інформаційної боротьби є особистість, соціальні групи, суспільство та країни.

Наслідки інформаційних впливів –

• інформаційно-психологічні небезпеки:
• маніпулювання суспільною свідомістю;
• руйнація національної культури;
• психічні розлади;
• розмивання почуття колективізму, розвиток індивідуалізму, відрив від суспільства та інші.

Кібербулінг

Кібербулінг - це напади з метою нанесення психологічної шкоди, які здійснюються через електронну пошту або миттєві повідомлення, розгортаються в чатах, на вебсайтах, у соціальних мережах; діють через текстові повідомлення або через зображення (фото, відео). До кібербулінгу відносять також терор за допомогою мобільного телефонного зв ’язку.

Типи кібербулінгу

Перепалки

або флеймінг

Нападки,

постійні

виснажливі психологічні атаки

Обмовлення,

зведення

наклепів

Самозванство,

перевтілення в

певну особу

Ошуканство,

видурювання

конфіденційної

інформації

Відчуження,

ізоляція

Кібер-

переслідування

Хепіслеппінг (підлітки, раптом ляскають один одного, тоді як інший учасник знімає цю дію на мобільну камеру)

Попередження та усунення загроз

Інформаційна стійкість - це здатність людини протистояти деструктивному інформаційному впливу на свою свідомість і психіку.

Інформаційна культура особистості повинна надати їй чітке уявлення щодо того, споживання якої інформації є бажаним, а якої - ні.

Критичне мислення - це зважений і вдумливий розгляд різних, а часом і протилежних підходів і розумінь проблеми з метою прийняття обґрунтованих рішень і формулювання оцінок.

Ефективні прийоми та способи

формування критичного мислення:

​

• обговорення наукових і публіцистичних статей;
• рецензування своїх і чужих творчих робіт, рефератів;
• створення рефератів або есе аналітичного характеру

з виявленням і порівнянням різних поглядів на проблему, розв’язання логічних задач;

• обговорення помилок, допущених у вирішенні проблем, насамперед у дискусіях;
• формування умінь аргументовано спростовувати висунуті в минулому хибні гіпотези;
• організація та проведення дискусій з актуальних проблем із подальшим критичним аналізом їхнього перебігу.

Колектив як команда

Педагогічне керівництво формуванням і розвитком дитячого колективу

Колектив означає соціальну групу, об‘єднану на основі суспільно значимих цілей, загальних ціннісних орієнтацій і спільної діяльності.

Наявність загальної

соціально значимої

мети

Спільна діяльність

для досягнення мети

Стосунки відповідальної

залежності між членами

колективу

Наявність виборних

керівних органів

Добра адаптація, індивідуалізація, інтеграція кожної особистості

Гасло існування колективу, вплив шкільного укладу (колективного, демократичного, соборного)

Формування та розвиток команди

Команда - це група людей, у яких є спільна мета, які співпрацюють, щоб досягти більшого, ніж кожен із них здатен досягти самотужки.

Тімбілдінг – це ідеї та реалізація командних методів роботи, застосована до будь-яких команд: спортивних, учнівських, трудових.

Командоутворення - це комплекс тренінгів, спрямованих на процес формування команди, члени якої об’єднані спільною метою, володіють відпрацьованими процедурами координації своїх дій у досягненні конкретних результатів, несуть взаємну відповідальність за результати своєї діяльності на основі спільного бачення ситуації.

Вправи на командоутворення:

Вправа «Синхронізапія/знайомство»

Вправа «Історія імені»

Вправа «Іграшка»

Вправа «Китайські палички»

Вправа «Лабіринт»

Вправа «Сигнальне коло»

Розподіл ролей

психологічний комфорт

командні взаємини

Виховна година в новій українській школі

Основні компоненти виховної години:

Цільовий (цільові установки мають бути пов'язані перш за все з розвитком індивідуальності учня, розкриття та реалізації його життєвого і творчого потенціалу).

Змістовий (зміст виховних годин має бути особистісно значущим, включати матеріал, необхідний для самопізнання, самотворення, самореалізації і самоствердження особистості учня; визначають тему й зміст виховної години класний керівник та учні).

Організаційно-діяльнісний (учні є повноправними організаторами виховних годин, організаторами спільної діяльності і спілкування: діалогу, полілогу, інтерактивних методів. У процесі спілкування учні вчаться критично мислити, розв’язувати проблеми на основі відповідної інформації та досвіду, зважувати альтернативні думки, приймати власні рішення, брати участь у дискусії, слухати інших, будувати конструктивні відносини в класі, визначати своє місце в ньому, уникати конфліктів, розв'язувати їх, шукати компроміс).

Самооцінка участі учнів у класній годині може містити наступні запитання:

1. Тема виховної години була цікавою для мене, тому що…….

2. На мій погляд виховна година була

а) потрібною, тому що ………….

б) не потрібною, тому що ………….

3. Що змінилося в результаті проведення виховної години

а) в мені ………….

б) в моїх однокласниках………….

1. Визначення теми, мети і завдань.

2. Вибір форми.

3. Висування перспектив, очікуваного результату, вироблення переконання в актуальності, значущості, захоплення всіх темою.

4. Попередня підготовка: розробка організаційного плану, розподіл ролей і доручень, добір цікавого матеріалу, проведення анкетування, підготовка оформлення місця проведення виховної години.

5. Проведення виховної години: зміст і методика проведення залежать від її форми, мети і завдань.

6. Здійснення педагогічного аналізу на двох рівнях:

а) обговорення успішності (неуспішності) виховної години, проєктування більш продуктивної діяльності в майбутньому;

б) власне педагогічний аналіз (аналіз виховного результату), здійснений класним керівником, який може включати такі елементи:

– досягнення мети, вирішення стратегічних і тактичних завдань;

– характеристику ефективності обраних методів і прийомів;

– ступінь активності учнів та їх задоволеність участю в підготовці та проведенні виховної години;

– логіку й структуру, ефективність виховної години;

– місце виховної години в системі виховної діяльності з класом.

Окрім рефлексії, радимо проводити самооцінювання

Алгоритм підготовки та проведення

виховної години

Технології �сучасного виховного процесу

Базова освітня технологія – «метод проєктів»

Технологія

особистісно

орієнтованого

виховання

Сучасні форми виховної діяльності: ранкова зустріч, брифінг, (публічний виступ, який надає певну інформацію), талант-шоу, квест, керлінг (поєднання фізичних та інтелектуальних навичок), презентація, проєкт, колаж, мікс, форум, простір, флешмоб, етномозаїка, екодесант

Технологія колективної

творчої діяльності

Педагогіка «емпаурменту» -(надання можливостей, сил та впевненості для досягнення поставлених цілей)

​

Гуманна

педагогіка

Педагогічна діагностика

як основа подальшого розвитку

виховної системи

Педагогічна діагностика - це підрозділ педагогіки, що вивчає принципи й методи розпізнавання та встановлення ознак, які характеризують нормальний (або з відхилом від норм) перебіг педагогічного процесу.

Педагогічна діагностика, спрямована на вирішення таких завдань:

• визначення виховного потенціалу педагогічного колективу;
• розкриття реальних умов формування класного колективу;
• вироблення єдиних педагогічних вимог;
• допомога в розвитку самопізнання та особистої відповідальності учителів та здобувачів освіти.

​

Результати педагогічної діагностики можуть бути використані для окреслення головних напрямів виховної роботи, формування учнівського колективу під час різних видів виховної діяльності, забезпечення ефективної роботи з батьками.

Об’єкти та інструментарій

педагогічної діагностики

Об’єкти педагогічної діагностики:

• діагностика особистості школяра;
• діагностика виховного процесу в дитячому колективі;
• діагностика виховної системи закладу освіти;
• діагностика професійних якостей педагога.

Інструментарій педагогічної діагностики :

• педагогічне спостереження, бесіда, анкети, тести,
• створення педагогічної ситуації.

Педагогічне спостереження - цілеспрямований і планомірний процес збирання інформації шляхом прямої та безпосередньої реєстрації дослідником проявів психолого-педагогічних явищ і процесів. Під час організації спостережень повинні бути заздалегідь поставлені цілі, складено план спостережень.

Анкетування - один із технічних засобів конкретного соціологічного дослідження - опитування значної кількості людей за певною схемою - анкетою. Метою анкетування є масовий збір матеріалу, визначення загального стану проблеми.

• Реалізація завдань та основні напрями виховання відповідно до нормативних документів.
• Методика планування виховної роботи.
• Формування громадянськості та патріотизму.
• Методика проведення виховних годин, годин спілкування.
• Методика організації та проведення позакласних заходів.
• Організаційно-педагогічна підтримка діяльності органів учнівського самоврядування. .
• Володіння методами і формами педагогічної діагностики.
• Методика вивчення рівня вихованості школярів.
• Робота з дітьми девіантної поведінки.
• Форми роботи з батьками
• Забезпечення співпраці з іншими учасниками освітнього процесу.
• Потреба в самоосвіті.
• Аналіз і діагностика професійної діяльності.
• Ведення документації

Діагностична карта класного керівника

Основні напрямки діяльності

класного керівника