Тема 6. Громада.

Ми розглянемо :

1.Історичний розвиток громади на теренах України.

2.Громадський простір в минулому і сьогоденні. Доступність.

3. Пам’ятки історії, культури, природи.

4.Культурні та екологічні права й обов’язки людини і громадянина.

У найширшому сенсі громадою називають групу людей, об'єднану спільними інтересами.

Громада - це про нас з вами. Адже, до прикладу, ми живемо у певному районі населеного пункту, ходимо до школи чи на роботу, спілкуємося з іншими людьми. А це означає, що ми одночасно є частиною територіальної, сільської/селищної/міської, шкільної громади тощо.

Кожен із нас має власні, часто унікальні риси й міркування, але, так чи інакше, ми об'єднані спільними тенденціями розвитку. Людині випав винятковий шанс реалізувати власні якості серед людей у родинному колі, школі, населеному пункті тощо.

Поняття «громада» надзвичайно широке, тому й існує декілька визначень, які пояснюють його сутність.�

• Громада —
• 1) група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів тощо;

2)об’єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання;

3)організована спільнота;

4)адміністративно-територіальна одиниця місцевого самоврядування

​

Завдання: Оберіть визначення громади, яке найбільше відповідає нашій темі

Згідно з даним визначенням, «громадою» можна назвати фактично будьяку групу людей, оскільки так чи інакше вони будуть чимось об’єднані.

• Але громада не обов’язково повинна об’єднувати людей, що спільно проживають.

Так, «шкільна» чи «релігійна» громади мають на меті вирішувати завдання духовного, етичного й освітнього плану, проте далеко не завжди вони «прив’язані» до конкретної, спільної для всіх

учасників території.

Історичний розвиток громади

• Якщо говорити про історію формування громад, то вже за первісності з'явилися перші об'єднання людей родові общини. Первісні люди були об'єднані спільною територією проживання та колективною працею. Важливе значення мало те, що вони походять від загальних предків та є родичами. Говорячи сучасною мовою, це були праобрази територіальних громад (спільне місце проживання), економічних (спільне ведення господарства у вигляді полювання, рибальства, виготовлення простих знарядь праці та ін.), релігійних (йдеться не про церкви чи сучасні релігії, а про тісні зв'язки з та певні вірування існували точно).

Поступово родова община розпалася на окремі сім'ї, так виникло

поняття сусідської общини. Люди у такій общині проживали спільно,

були зацікавлені у розвитку своєї місцевості, але не були родичами.

Господарські та оборонні питання зумовили виникнення міст. Хоча міста й функціонували /функціонують досить неоднорідно, з'явилося поняття міської громади, міського самоврядування. Міста стали окремим

організмом, вирішуючи важливі питання у сфері економіки, торгівлі,

освіти, культури, церкви тощо.

За часів Русі-України громади�

• За часів Русі-України громади формувалися за виробничою (громади купців, ремісників тощо) або територіальною ознаками - сільська, міська. Їх діяльність базувалася на звичаєвому праві . Яскравим прикладом громадівського самоуправління є народні віча, на яких обиралися посадові особи, вирішувалися найважливіші фінансові питання (встановлювалися та розподілялися податки), вони відали питаннями війни і миру. Сільська громада (верв), яка об’єднувала жителів кількох сусідніх сіл, мала землю в спільній власності, представляла своїх членів у відносинах з іншими громадами, феодалами, державною владою

За часів козаччини

• Після входження українських земель до складу Великого князівства Литовського елементи місцевого самоврядування, особливо в містах і містечках, дістали подальший розвиток у формі війтівства – міська влада належала війтові, який обирався на міському вічі. З формуванням у XV ст. на українських землях нової соціальної групи населення - козацтва, утворюється і нова організаційна спільність жителів козацького поселення – громада. Кожен, хто опинявся на козацьких землях, вважався вільним від кріпацтва, отримував нарівні з іншими права на землю та на участь у самоврядуванні. Міське, сільське та козацьке самоврядування ефективно діяло і у державі Війська Запорозького, створеній гетьманом Богданом Хмельницьким.

• З розвитком науки й освіти, яка в різні часи була пов'язана з церковним життям чи, навпаки, відірвана від нього, ми можемо вести мову про територіальну, шкільну, університетську та церковну громади. Це вже не просто вимушене, продиктоване природою об'єднання людей за територією чи колективною працею. Натомість спільні інтереси й завдання, які реалізовуються представниками названих громад, вийшли на перший план.

Громадський простір

• Громадський простір пов'язаний з певними типами колективної діяльності, такими як спілкування, дозвілля. Він забезпечує умови для прогулянок, відпочинку, творчості та освіти, оскільки загальнодоступний. Це вулиці, парки, газони, сквери, площі, дитячі майданчики, набережні тощо. Але в давнину не весь такий простір міг бути громадським.

Ознаки громадського простору :

• доступність, безкоштовність, безпечність та захищеність, універсальність, комфортність. Також він повинен надавати можливість для прояву свободи і творчості населення, враховувати інтереси людей різного віку та статусу. Важливо, щоб громадський простір відображав історичні та культурні цінності регіону.

Основні функції територіальної громади : �

​

• -забезпечення правопорядку на своїй території,
• -безпека всіх членів громади та збереження рухомого і нерухомого майна,
• -господарська,
• -соціальний захист,
• -культурно-просвітницька діяльність.

​

Характеристики громади:

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому Конституцією України, Законом "Про місцеве самоврядування в Україні" як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування – сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Безпосередньо територіальні громади можуть здійснювати самоврядування, тобто вирішувати питання місцевого значення у формі місцевого референдуму, загальних зборів громадян, місцевих ініціатив, громадських слухань.

Вправа «Скриня». Уяви собі, що у вас є дві скриньки: одна з написом «Спільнота», а інша – «Громада». Розсортуй наведені нижче приклади, розкладаючи їх по відповідних скриньках. Поясни свій вибір, відповідаючи на питання: чи є у цих людей спільна територія? Чи вирішують вони разом спільні проблеми?�

• Приклади:
• 1. Учні та учениці твого класу.
• 2. Мешканці вашого будинку/вулиці.
• 3. Фан-клуб улюбленого співака/співачки в соціальних мережах.
• 4. Мешканці/мешканки вашого міста/села.
• 5. Група дітей, які разом грають у футбол на подвір'ї.
• 6. Батьківський комітет твого класу.
• 7. Учасники/учасниці онлайн-гри.
• 8. Історичне товариство, що досліджує історію козацтва.
• 9. Лідери/лідерки учнівського самоврядування твоєї школи.
• 10. Екологічна організація, що займається сортування сміття.

​

Пам’ятки історії, культури, природи.

Наші культурні та екологічні� права та обов’язки

Фотопастка

. Роздивися ілюстрації та спробуй ідентифікувати, до якого типу пам’яток належать зображувальні джерела. Скористайся пошуковою системою за зображенням Google та поміркуй чому саме ці ілюстрації ми вирішили використати аби тебе зацікавити.

Творче домашнє завдання:

• . Існує багато історичних об’єктів культурної спадщини національного значення, що є маловідомими. Одним із таких є дозорна вежа Вітовта – середньовічна фортифікаційна споруда (кінець ХІV – початок XV ст.). Пропонуємо тобі медіазавдання, під час якого ти дізнаєшся як поєднується історія та сучасність.
• Ознайомся із завданням за покликанням: https://surl.li/wwpmpf