Кома між частинами складносурядного речення не ставиться

• Якщо вони :
• а) мають спільний другорядний член або спільне вставне слово і поєднуються неповторюваними сполучниками /, та (у значенні /); спільними для обох частин можуть бути також видільні частки тільки, лише, мабуть;
• Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (Гол.); Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді (Коц.).
• б) мають спільне підрядне речення:
• Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (Коц.);
• в) якщо обидві частини речення однотипні (питальні, спонукальні, окличні або називні речення):
•  Надіє! Надіє!.. О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? (Олесь); Хай лягають зморшки на обличчя І все вище тисне кров моя, Юності в Вітчизни я позичу І пісень позичу в солов 'я (Сос);

​

​

Вправа 1.Перепишіть речення, правильно розставивши розді­лові знаки.

1.  То мати гукає то мати шепоче мене виряджаючи в дальню дорогу . 2. Нас розлучали з рідними з життям і навіть з мрією але ніщо й ніколи нас не розлучало з вірою . 3.  Чарівне море та наймиліша серцю таки земля . 4. Хай лягають зморшки на обличчя І все вище тисне кров моя Юності в Вітчизни я позичу і пісень позичу в солов 'я. 5. Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил .

І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки.

• �1. Сонечко зайшло і надворі почало вже темніти .  Не то осінні води шуміли збігаючи в Дунай не то вітер бився в заломах провалля . 3. Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак але миритись брати назад свої слова у мене не було бажання . 4. Несподіваний ривок і ми відриваємося від землі.

Типи складних речень

Складнопідрядним називається речення, яке складається з двох синтаксично нерівноправних частин: одна частина - основна і незалежна, а друга – їй підпорядкована і приєднується підрядним сполучником або сполучним словом.

Благовсловенна та ясна година, коли дитя читає “Кобзаря” (Д.Павличко)

Із гордістю сина кажу я про те, що мати мені Україна. (М.Луків)

Головна і підрядна частина

• Головною називається незалежна, граматично провідна частина складнопідрядного речення, від якої можна поставити питання до підрядної частини.
• Підрядною називається частина, яка підпорядкована головній, пояснює або всю головну частину в цілому, або один її якийсь член.

Наприклад: І той любов'ю повниться до світу, хто рідну землю має під ногами. (М. Вінграновський)

[ ] – головна частина [І той любов'ю повниться до світу], який? (хто… )

( ) – підрядна частина (хто рідну землю має під ногами)

Доведіть, що дані речення складнопідрядні

​

1.Дорога спішна, коли розмова потішна.

2. Наговорив стільки, що вуха болять.

Книга вчить, як на світі жить

Чому?

У СКЛАДНОПІДРЯДНОМУ ВІД ГОЛОВНОЇ ЧАСТИНИ ДО

ЗАЛЕЖНОЇ СТАВИМО ПИТАННЯ

[ ], (як)

Сполучники підрядності

Підрядні сполучники є основним засобом поєднання підрядної частини з головною. Сполучники не є членами речення, вони тільки з'єднують підрядне речення з головним.

Наприклад:

І все росте в душі моїй надія,

що доля усміхнеться ще мені.

(М.Зеров)

​

Сполучні слова

Сполучні слова – це ті, які з'єднують підрядну частину речення з головною і виступають членами підрядного речення. Роль сполучних слів виконують відносні займенники в усіх відмінках (хто, що, який, котрий) та займенникові прислівники (де, куди, звідки).

Наприклад:

Скажи мені, хто твій спонсор, і я скажу, хто ти. (О.Перлюк)

Складнопідрядні речення з підрядними означальними

Складнопідрядним реченням з підрядним означальним називається таке речення, в якому підрядна частина пояснює означення.

Підрядні означальні відповідають на питання який? чий? котрий?

Підрядні означальні речення з'єднуються з головним за допомогою:

сполучників – щоб, що, наче, мов, ніби, як;

сполучних слів – який, котрий, що, хто, чий, де, куди, звідки, коли.

Наприклад: Не так вже далеко до тої гори (якої?), куди все життя ми йшли. (Т.Севернюк)

Складнопідрядні речення з підрядними означальними

• У головному реченні часто виступає вказівне слово той, такий, яким виділяється означувальний іменник:

Наприклад: Є такі гірські вершини, що сягають аж під зорі. (М.Нагнибіда)

• Підрядне означальне речення може стояти після означення, яке пояснюється.

Наприклад: Благословен той вечір, що випадково звів їх. (О.Гончар)

Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними

Складнопідрядними реченнями з підрядними з'ясувальними називаються такі речення, в яких підрядна частина пояснює в головній якийсь член речення, доповнюючи його зміст.

​

Наприклад:

Пам'ятаймо, чиї ми сини.

Пам'ятаймо, що ми з України. (В.Лазоренко)

Підрядні з’ясувальні

• Сполучні слова – хто, що, який, чий, де, куди та ін.

​

• Сполучники – що, як, щоб, мов, наче , неначе та ін.

​

Стара верба од старості зомліла, забула, що сказав їй водяник (Ліна Костенко)

​

Сиджу і слухаю ,як народжується вітер(Григір Тютюнник)

Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними

• Старий дзвонар одного давнього вечора розповідав, як десь дівчата дзвонами привертали парубочі серця. (М.Стельмах.)
• Людина не повинна забувати, що живе в позичку у природи. (В.Брюгген.)
• Я не вірю, що через триста років зраду вважатимуть доблестю. (Г.Гордасевич)
• Хто не знає, скільки добра та багатства дарує нам ліс? (Б.Сімкін)

Прочитайте речення, з'ясуйте, позицію підрядної частини в них і сполучні засоби, якими з'єднані головна і підрядна частини речення.

Підкресліть граматичні основи. Побудуйте схеми

1. Немає в світі бурі, щоб огонь могла задути вічний та правдивий.

2. Віддайте мені мову, якою мій народ мене благословив.

3. І стежечка, де ти ходила, колючим терном заросла.

4. Благословенна та ясна година, коли дитя читає «Кобзаря».

5. Стали спускатися в яр, звідки повіяло холодом і проваллям.

6. Хто хоче бути вольовою людиною, той не може не побороти в собі невпевненість .

��Перепишіть, поставте розділові знаки. Підкресліть граматичні основи. Визначте засоби зв’язку. Накресліть схеми речень.���

​

​

​

1. Він упивався весняним повітрям і тими пахощами чорної вогкої землі що були йому найкращі над усі пахощі.

2. В кім юная душа той не сивіє з горя.

3. Тільки той ненависті не знає хто цілий вік нікого не любив . 4. День кінчався уступаючи дорогу вечорові що вже ховався у довгих тінях дубів серед кущів ліщини наче соромлячись. 5. Із голубого неба долітав повний жалю журавлиний клич який то гучнів то завмирав танучи в голубій безвісті.

Складнопідрядні речення з підрядними обставинними

Складнопідрядними обставинними називаються такі речення, в яких підрядні частини вказують на обставини, за яких відбувається дія, несуть у собі додаткові значення та відтінки.

Підрядні обставинні частини можуть стояти після або перед головною частиною або ж у середині головної частини. Найчастіше підрядні частини відносяться до всього головного речення, але можуть уточнювати або розкривати зміст обставини в основній частині.

Якщо будемо всіх повчати, то нам не лишиться часу на самоосвіту. (І.Вільде)

​

�ПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ МІСЦЯ�

• Питання - де? куди? звідки?
• Вказівні слова – тут, туди, звідти, скрізь, всюди
• Сполучні слова – де,куди, звідки.

​

Де літо маки стеле килимами , дитя в городі ходить коло мами(Ліна Костенко)

​

Там , куди вони їдуть, не треба буде ніяких паспортів.(О. Гончар)

Підрядні речення часу

• Питання – коли? відколи? доки? з якого часу? до якого часу? як довго?
• Сполучні слова – як, як тільки, ледве, скоро, під час того як.
• Вказівні слова – тоді, відтоді, доти.

​

Коли мене снігами занесе, тоді вже часу матиму доволі (Л. Костенко).

�ПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ СПОСОБУ ДІЇ, МІРИ І СТУПЕНЯ�

• Питання - як? яким способом? якою мірою? Наскільки?
• Сполучники - як, що, щоб, аж, ніби, наче, неначе, мов, немов, ніж, чим… тим.
• Сполучні слова - скільки, наскільки, як.

​

Зробити так, щоб серце моє солов’їне забуло очей тих блакить ( В. Сосюра)

​

Колодязь перекосився і вгруз так, що зверху залишився тільки низенький , у дві цамрини , зрубець, густо палатаний мохом ( Г. Тютюник)

​

�ПІДРЯДНІ ПОРІВНЯЛЬНІ РЕЧЕННЯ �

• Питання – як? як саме? подібне до чого?
• Сполучники – як, ніби, наче, неначе, мов,немов, немовби

​

Розливається кров і по жилах тече, ніби пахне вона лободою(В. Сосюра)

​

Обмерзлі кригою дерева дзвонили й лускотіли , неначе вони були скляні(І.Багряний)

ПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ ПРИЧИНИ

• Питання – чому? через що? з якої причини?
• Сполучники – бо, тому, через те що,завдяки тому що, оскільки, від того що та ін.
• Вказівні слова – тому, затим, через те

​

Нам з тобою ,видно, по дорозі,бо ішли й нікуди не прийшли(Ліна Костенко)

ПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ МЕТИ

• Питання – для чого? з якою метою? навіщо?
• Сполучники – щоб, для того щоб, аби, хай та ін.
• Вказівні слова – для того, на те, з тим.

​

Я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних злив(В. Симоненко)

​

Збір, виявляється, був для того , щоб одержувати зброю(О. Гончар)

�ПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ УМОВНІ�

Питання – за якої умови?

Сполучники – якщо, коли, як, аби, якби, тільки б

Вказівні слова – прислівник тоді

​

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина(Ліна Костенко)

​

Якби лелека голосом озвався, то грек, мабуть, не дуже б здивувався(Ліна Костенко)

��ПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ ДОПУСТОВІ�

Питання – незважаючи на що?

​

Сполучники – хоч (хоча), дарма що, як не, куди не, хай (нехай), незважаючи на те що.

​

​

Твій дух не став приниженим і плоским , хоч слала доля чорні килими – то од Вілюйська до Холуйська, то з Києва до Колими(Ліна Костенко)

​

Люблю! Як в перший раз люблю, хоч це любов моя остання(О.Олесь)

ПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ НАСЛІДКОВІ

Вказують на наслідок того, про що йдеться у головній частині і не відповідають на питання

Сполучник – так що

​

Хлопці вийшли до села з заходу, так що їм не було чого боятись(Гр. Тютюнник)

Визначити види підрядних обставинних

1.Я їду туди, де мене чекає вільний степ, тихі задумливі озера, пісні на чумацьких дорогах… (М. Хвильовий).

2.Чому ж стоїш без руху ти, Коли весь світ співає? (О. Олесь).

3.Не злякать вам нікого, холодні сніги, Бо розтопе вас сонце блискуче… (О. Олесь).

4. Де кров текла козацькая, трава зеленіє (Т.Шевченко).

5.У світі все було так, як сто, і тисячі, і мільйони років тому (Ю. Збанацький).

6. Якби я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти (Д. Павличко).

​

​

​

​

​

​

11. Хилилися густі лози, звідки вітер віє (Народна творчість).

8. Пісенність Шевченкової лірики настільки приваблива і природна , що багато його поезій стали народними піснями (О. Гончар)

9. Вогонь то здіймався, то падав, наче дихали груди (М. Коцюбинський).

10.На хвилину залягла тиша і натяглася, наче струна (М. Коцюбинський).

​

​

7. Я для пісні вікно розчинив, щоб вона залила мою душу весною (В. Сосюра)

12.Щоб рибу з'їсти, треба в воду лізти (Народна творчість).

.

​

13. Як виросту, збудую хату, над дахом колесо приб'ю... (Д. Павличко).

14. У полі ще лежав сніг, хоч весна брала своє.

15. Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому

(М. Коцюбинський).

16. Скільки на море не дивись, воно ніколи не набридне.

17. Як вовка не годуй, він усе в ліс дивиться (Народна творчість).

18. Якщо на Василів вечір (14 січня) зірок на небі рясно — чекайте ягідного літа (3 календаря).

19. Доки сонце зійде, роса очі виїсть (Народна творчість).

​

1 – місце 15 - наслідкове

2 – час 16 - допустове

3 – причина 17 - допустове

4 – місце 18 - умова

5 – способу дії, міри і ступеня 19 - час

6 – умова

7 – мети

8 – способу дії, міри і ступеня

9 – порівняння

10 – порівняння

11 – місця

12- мети

13 – умови

14 - допустові

ТЕСТ�Визначте вид речення, поставивши біля нього відповідну букву:� А просте; Б складносурядне; В складнопідрядне; Г безсполучникове.�

1. Порожній млин і без вітру меле
2. Тоді дорога спішна, коли розмова потішна.
3. На те коня кують, щоб він не спотикався.
4. Знає кума — знає півсела.
5. Порожня бочка гурчить, а повна – мовчить
6. Коли змолоду ворона попід небом не літала, то не полетить вона туди й під старість.
7.  Довгий язик і до Києва доведе.
8. Старий скаже не на глум,  і ти бери на ум.  

​

​

Установіть відповідність між схемою та реченням

9.Кожний правду знає, проте не кожний про неї дбає. 

10.Колос повний до землі гнеться,  а порожній угору пнеться.

11.Ранні пташки росу п’ють,  пізні слізки ллють.  

12. Молодість – буйність, проте дурість.

А [ ], а [ ] ; В [ ]; Ґ Чи [ ], чи [ ].

Б [ ], проте [ ]; Г [ ], [ ];

​

​

​

Ключ до тесту

• 1а, 2в, 3в, 4г, 5б, 6в, 7а, 8б, 9б,10а, 11г, 12в.

Перевірте себе!�Встановіть відповідність між видом обставинного підрядного і його прикладом