§ 42
Нова Січ. Українське козацтво
після знищення Запорозької Січі
Е-додаток
Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар до них. Де розташовані перелічені в коментарі міста? До чиїх володінь належали терени Південної України за козацької
- 2 -
§ 42
доби? Якою була участь запорожців у розвиткові цих земель? Поділіться припущеннями, унаслідок яких подій і коли міста на землях Півдня України почали отримувати назви, що походять від імен російських імператорів.
Краєвиди Миколаєва та Херсона. Художник Ф. Алексєєв. 1798–1799 рр.
Останні десятиліття XVIII ст. – час інтенсивної колонізації Півдня України й розвитку міст. На місці фортеці, закладеної в середині століття, виникло місто Єлисаветград (нині Кропивницький), від 70-х років активне будівництво відбувалося в Олександрівську (нині Запоріжжя), Катеринославі (сучасне місто Дніпро). Протягом 70–90 років на узбережжі Чорного й Азовського морів розбудовуються міста-порти Херсон, Миколаїв, Одеса, Маріуполь.
Під тиском обставин (козаків утягували в політичні усобиці, хани вимагали від них участі в походах на Північний Кавказ, релігійна належність) 1728 р. козаки залишили Олешківську Січ і повернулися на місце Кам’янської. Навесні 1734 р. близько 20 тис. запорожців повернулися на Запорожжя і за 7 км від колишньої Чортомлицької (Старої) Січі заклали Нову Січ. Нова Січ стояла на берегах р. Підпільної, що впадала в Дніпро поряд із Чортомликом. Саме тому Січ називають іще Підпільненською.
За яких обставин виникла Нова (Підпільненська) Січ і що визначало життя Запорожжя за часів її існування?
- 3 -
§ 42
Після зруйнування Чортомлицької Січі запорожці заклали у верхній течії р. Кам’янки, правої притоки Дніпра, Кам’янську Січ. Проте після зруйнування її 1711 р. військами П. Бутурліна та І. Скоропадського, запорожці відійшли на південь, до урочища Олешки (нині м. Олешки Херсонської обл.) – на території, підвладні кримському хану. Так постала Олешківська Січ.
Пам’ятник на місці Олешківської Січі
Для періоду Нової Січі (1734–1775) характерний швидкий розвиток паланок – так називали фортецю, а також місто навколо неї, центр самостійної округи Війська Запорозького, і саму округу.
- 4 -
§ 42
На лівому березі Дніпра розташовувалися Кальміуська, Орільська, Протовчанська, Самарська, на правому – Бугогардівська, Інгульська й Кодацька, у гирлі Дніпра – Прогноїнська паланки.
Паланковий устрій Вольностей Війська Запорозького Низового
в період Нової Січі
- 5 -
§ 42
Особливості паланкового устрою
1
У містах – центрах паланок діяли органи влади, які обирали паланкові ради. Тут розташовувалися суд, церкви, ремісничі майстерні, річкові поромні переправи, відбувалися ярмарки тощо.
2
Адміністративний апарат паланок був невеликим: полковник, писар, суддя, осавул, а також отамани слобід, що належали до округи.
3
У паланках поряд із козаками жили й селяни, які мали право обирати своїх отаманів. Кожна паланка мала власний герб, особливу печатку.
4
Осередками господарської діяльності були зимівники. За часів Нової Січі козацький зимівник – це велика садиба з кількома житловими й господарськими будівлями: будинками власника й господаря-управителя, хатами наймитів. Зимівник, що був своєрідним хутором, – основна форма землеволодіння на Запорожжі.
5
Міста-паланки були центрами ремесла. Січ вела широку торгівлю.
Яким був адміністративно-територіальний устрій запорозьких земель за часів Нової Січі? Яку роль відігравало Запорожжя в господарському розвитку південноукраїнських земель?
Закінчення російсько-турецької війни 1768–1774 рр.
пришвидшило справу ліквідації козацького устрою на Запорожжі. 15 червня 1775 р. війська генерала П. Текелія оточили Січ-столицю, де стояла невелика залога, і зажадали її капітуляції.
Після бурхливої військової ради, зваживши на сили сторін (3 тис. запорожців проти 10 тис. російського війська), козаки склали зброю. Наступного дня за наказом П. Текелія із Січі було вивезено боєприпаси, артилерію, скарб, архів, клейноди і прапори. Усі будівлі на Січі, крім укріплень, зруйнували.
Які історичні умови ліквідації Запорозької Січі?
- 6 -
§ 42
Російсько-турецька війна 1768–1774 рр. завершилася підписанням у липні 1774 р. Кючук-Кайнарджійського мирного договору.
● До Росії відійшли східна частина Керченського півострова (з фортецями Керч і Єнiкале), а також Азов із навколишніми землями, територія між Дніпром і Південним Бугом (по нижній течії до узбережжя Чорного моря) разом з фортецею Кiнбурн.
● Російська імперія одержала право вільного торгового судноплавства на Чорному морі.
● Кримське ханство отримало незалежність від Османської імперії, проте фактично опинилося в залежності від Російської імперії.
Остання рада на Січі.
Художник В. Ковальов.
Середина XIX ст.
14 серпня 1775 р. Катерина II підписала указ про ліквідацію Запорозької Січі.
Запорожцям пропонували записатися до селянського чи міщанського станів, багато старшин зазнали переслідувань (зокрема, кошовий отаман Петро Калнишевський, військовий суддя Павло Головатий, військовий писар Іван Глоба).
У 1783 р. Катерина II видала маніфест «Про прийняття
півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під Російську державу». Останній хан Шагін Герай зрікся престолу, Кримське ханство було ліквідоване.
Російсько-турецька війна 1787–1791 рр., участь у якій брало
сформоване з колишніх запорожців Військо вірних козаків, закінчилася укладенням у січні 1792 р. Ясського мирного договору.
► До Росії відійшла територія між Південним Бугом і Дністром, зокрема й Очаків.
► Османська імперія остаточно визнала приєднання Криму до Росії.
Так усе Причорномор’я, Приазов’я й Кримський півострів
опинилися у складі Російської імперії.
- 7 -
§ 42
Маніфест Катерини ІІ про ліквідацію Запорозької Січі. 1775 р.
Ми захотіли через це оголосити всім вірнопідданим цілої нашої імперії, що Запорозька Cіч остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорозьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки цих козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь. Їх злочини, які примусили нас прийняти такі суворі заходи, є такими: ...привласнення собі земель Новоросійської губернії... Приймали до себе в козаки, незважаючи на часті наші урядові заборони, не тільки утікачів, які вступали в козаки, але і людей жонатих і сімейних, через різні спокуси підмовили до втечі з Малоросії… Заводячи власне хліборобство, вони розривали тим самим основу їх залежності від нашого престолу і, звичайно, задумали утворити з себе всередині батьківщини область, цілком незалежну, із своїм власним несамовитим управлінням».
З маніфесту Катерини II, 14 серпня 1775 р.
Прочитайте уривок з джерела. Про яку подію йдеться в документі? З якою метою було оприлюднено маніфест? Як у документі роз’яснено причини події? Які з причин, на вашу думку, не названо й чому?
- 8 -
§ 42
Чим спричинена та як відбувалася ліквідація Запорозької Січі? Якою була доля останнього кошового отамана? Чим завершилися російсько-турецькі війни другої половини XVIII ст.?
- 10 -
На підставі біографічної довідки про Петра Калнишевського складіть хронологічні задачі за зразком: «Діяч козацької доби, який своїм життям поєднав три століття: народився в XVII ст., пережив
§ 42
- 9 -
XVIII ст. й помер у XIX ст. – у віці 112 років». Обговоріть у загальному колі, свідком та учасником яких історичних подій він був. Поділіться припущеннями, яким було його ставлення до побаченого і пережитого.
Петро Калнишевський (1691–1803) уперше був обраний кошовим отаманом 1762 р. Був усунений з посади Катериною ІІ через прагнення здобути для Запорожжя більшу незалежність.
Від 1765 р. впродовж 10 наступних років його знову обирали кошовим. Прагнув зміцнення економіки Січі: дбав про колонізацію запорозьких земель, розвиток рільництва й торгівлі.
Здатність до господарювання – найяскравіший талант останнього кошового. Його коштом збудовано п’ять церков і соборів, придбано чимало книг.
Після ліквідації Запорозької Січі був ув’язнений у Соловецькому казематі, де й помер – формально звільненим, бо пережив своє ув’язнення. Відмовившись від імператорської ласки, доживав віку в монастирі.
Петро Калнишевський.
Художниця
Н. Павлусенко. 2019 р.
- 10 -
Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар до них. Спираючись на відомості, які отримали під час роботи над проєктним завданням у попередній темі, поділіться припущеннями про підстави
§ 42
- 10 -
зображення останнього кошового на іконі. Схарактеризуйте портрет П. Калнишевського як мистецьку пам’ятку. Як ви думаєте, наскільки реалістичним є зображення останнього кошового? У чому цінність пам'ятки як історичного джерела?
Ікона Покрову Пресвятої Богородиці,
на якій серед козаків зображено
Петра Калнишевського. XVIII ст.
Ікону написано на початку 70-х років XVIII ст. У верхній її частині – зображення Богородиці та двох найбільш шанованих на Запорожжі святих – Миколи та архистратига Михаїла. Унизу, біля військових клейнодів, зображено дві групи козаків. Усі постаті умовні. Індивідуальні риси властиві лише портретам козацьких керманичів, яких на іконі двоє. Один з них, із шаблею, і є кошовий отаман Петро Калнишевський.
- 11 -
§ 42
Другу половину XVIII ст. в історії України зазвичай змальовують чорними барвами. Як ви гадаєте, чому?
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/6eLkM28Z або кодом, перегляньте відео. Коли було знищено Запорозьку Січ? Назвіть причини, які спонукали Катерину II до
рішення про ліквідацію Січі. Як саме це відбувалося? Чому козаки не чинили спротиву? Як склалася подальша доля запорожців? Схарактеризуйте історичну роль Запорожжя в історії України.
Чи погоджуєтеся з думкою, що в житті й за найтрагічніших часів люди мають змогу примножувати добро, почуватися щасливими? Відповідь обґрунтуйте історичними фактами з історії XVIII ст. та прикладами із сьогодення.
1. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) остаточна ліквідація царським урядом Запоpозької Сiчi; б) ліквідація полково-сотенного устрою на Лівобережній Україні; в) Ясський
§ 42
- 12 -
миpний договip мiж Росiєю i Туpеччиною.
2. Які території увійшли до складу Російської імперії за Кючук-Кайнарджійським миром?
Які – за Ясським?
3. Яку роль в історичній долі України відіграла російсько-турецька війна останньої чверті XVIII ст.?
4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/feHPs9DD або кодом та виконайте завдання онлайн.