Василь Стус
06.01.1938 - 04.08.1985
Василь Семенович Стус (псевдонім Василь Петрик) - український поет, літературознавець, правозахисник - народився 6 січня 1938 року на Вінничині в с. Рахівка Гайсинського району. Був четвертою дитиною в родині. У 1940 р. сім'я переїхала в м. Сталіно (Донецьк), де батьки почали працювати на хімічному заводі. Протягом 1944-1954 рр. навчався в середній школі №75. У 1954 - 1959рр. навчався в Сталінському педагогічному інституті за спеціальністю "українська мова та література". У 1959 - 1961 рр. служив у лавах радянської армії, після демобілізації у 1961-1963 роках працював учителем української мови та літератури в середній школі №23 м. Горлівки, у 1963 став аспірантом Інституту літератури АН УРСР ім Т.Г.Шевченка зі спеціальності "Теорія літератури". Переїхав до Києва.
Перша збірка поезій В.Стуса під назвою "Круговерть" не вийшла друком, бо її набір було "розсипано" у 1965 році після виступу письменника в кінотеатрі " Україна" з протестом проти арештів української інтелігенції. В результаті В.Стуса було відраховано з аспірантури за "систематичне порушення норм поведінки аспірантів та співробітників наукового закладу". У брюссельському видавництві 1970 р. вийшла збірка "Зимові дерева". У самвидаві виходить експериментальна книга віршів "Веселий цвинтар" (1970).
12 січня 1972р. відбувся перший арешт, Стуса було засуджено на 5 років ув'язнення та трьох років заслання. У 1967 році була створена книга "Час творчості", яка складалась з оригінальних віршів і перекладів Гете. Повернувся до Києва після заслання, підготував збірку "Палімпсести". 14 травня 1980 р. вдруге заарештований, засуджений до десятирічного ув'язнення та п'яти років заслання. Остання збірка "Птах душі" була написана протягом 1980-1985 років.
Василь Стус помер уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері під час голодування. Похований був на табірному цвинтарі. 19 листопада 1989 року прах В.Стуса було перевезено до Києва й перепохований на Байковому цвинтарі.