Практичне заняття
“Військове�мистецтво та зброя козаків”
Мета:
Ознайомитися із історією виникнення військового мистецтва в козаків, озброєнням та особливостями тактики ведення бою українського козацтва.
Розвивати уміння аналізувати інформацію та навчатися отримувати її з різних джерел
Виховувати інтерес до вивчення історії та патріотизм
Епіграф
Хто такі козаки?
Слово " козак " означає вільна, відважна людина, воїн-вершник. Козаками ставали вихідці з прикордонних замків і містечок, які йшли в степи, билися з татарами.
Спочатку вони не мали ніякої військової організації, а збиралися у ватаги по кілька десятків чоловік, обирали отаманів. Зброя їх була проста: луки, списи, сокири, шаблі, примітивні рушниці.
У першій половині 16 ст. козаки освоюють простори нижче дніпровських порогів - так званий Низ, або Запоріжжя, і почали будувати козацькі укріплення - січі
Дмитро Байда-Вишневецький
Упродовж багатьох століть не вщухають розмови про славетне Військо Запорозьке – волелюбне, загартоване в боях, міць його полягала в універсальній бойовій підготовці, наявності власних секретів ведення бою, маневреності, рухомості та здатності швидко під час бою пербудовувати військовий стрій
Козацький рухомий табір під час бою
В значній мірі прагнення козаків добре володіти зброєю обумовлювалось ще й тим, що кожного дня козака міг підстерегти татарин, і тоді його долю вирішувала військова майстерність. Невпинні сутички козацьких охоронних загонів з татарськими, що займались розбоєм на шляхах, загартовували козаків, підвищували їх бойовий досвід.
Робота з документом
Козаки були здатні негайно дати відсіч ворогові, а також за короткий час зібрати велике військо.
Йоган-Йоахім Мюллер пише про великі можливості Запорізького Війська щодо його збільшення:
«Чисельність козаків не постійна і може значно збільшитись протягом одного дня. З шести тисяч душ вони можуть мати наступного дня вісімнадцять тисяч, а трохи перегодя — вже тридцять тисяч».
Як ви вважаєте, чому козацьке військо могло так швидко збільшуватися?
Козацьке бойове мистецво
– це основні принципи і засоби індивідуального ведення бою та особливості фізичного, психологічного та духовно-етичного вишколу козаків.
Основні види військового мистецтва козаків
Піхота
Кіннота
Рухомий табір
Артилерія
Саперна справа
Морські походи
У 17 ст. головним видом козацького війська була піхота, яка вважалася найдосконалішою в Європі.
Козацька піхота.
Барельєф на саркофазі Яна-Казимира. Друга половина ХVII ст. Париж (Франція)
У запорожців був оригінальний тришеренговий бойовий порядок
шикування козацької піхоти. Перша шеренга стріляла, друга після першого пострілу подавала їй заряджені третьою шеренгою рушниці. Завдяки злагодженій роботі козаків у шеренгах мушкетний вогонь був щільним і безперервним. Часто саме від нього залежав результат битви: ворожа кіннота, зазнаючи чималих втрат, відступала, тоді бойову ініціативу перебирала козацька кіннота, яка переслідувала втікачів і підтримувала нову атаку піхоти.
Крім піхоти козаки мали і кінноту, яка вела наступ так званою лавою: шикувалася півколом, атакуючи противника з флангів, з фронту і з тилу одночасно.�
Атака «лавою».�
Козацька кіннота
Нечисленна козацька кіннота
складалася з легкої кавалерії і використовувалась як допоміжне військо, головним завданням якого були розвідка, швидкі флангові атаки та переслідування ворога
Козацька кіннота
Зважаючи на те, що тактика козацького бою здебільшого ґрунтувалась на обороні, козаки намагались уникати ведення боїв на відкритих місцевостях та довготривалих облог міст, натомість віддавали перевагу важкодоступним і добре захищеним місцям, які уможливлювали швидкі й раптові вилазки.
Найоригінальнішим й найпопулярнішим серед козаків був бойовий порядок, що називався �табором.
Такий порядок застосовувався в
обороні та наступі.
Він будувався з возів, сріплених
ланцюгами у кілька рядів та
влаштованих чотирикутником,
півмісяцем або овалом.
Наперед виводилися чотири гармати, з боків - по одній, позаду - дві.
Військо перебувало в середині
укріплення. Наступаючи на ворога
піхота виходила назовні, але в разі
небезпеки поверталися в захисне кільце Сучасники називали табір
"рухомою фортецею", бо козаки під прикриттям возів могли
долати сотні кілометрів голим степом.
Табір - це чотирикутне рухоме укріплення з возів, усередині якого знаходилося військо
козаки могли вибудовувати три види таборів:
наступальний, оборонний та похідний
Якщо передбачалася довготривала оборона табору, то колеса возів закопувались у землю, її насипали і на вози. Навколо возів із зовнішньої і внутрішньої сторони робилася мережа окопів та з'єднаних ходами сполученнь.
Якщо оборона затягувалась на довгий час, з землі насипали високі вали, копали засідки (шанці), влаштовували " вовчі ями " із загостреними палями.
Козацький табір
у битві під Лоєвим
Захисні функції табору з возів були настільки високі, що вони зводили нанівець кількісну перевагу ворога. Так Г.Л.Боплан пише: "Кілька разів я зустрічав у степах татар, їх було понад 500 і вони нападали на наш табір, але нічого не могли вдіяти, хоча і було зі мною 50-60 козаків".
Козацька флотилія
складалася з малопомітних та швидкохідних човнів, так званих чайок, маневреність яких дозволяла козакам швидко наздоганяти супротивника й атакувати його, таким чином оминаючи перший етап морського бою – артилерійську дуель
Козацька чайка являла собою міцне, маневрене, швидкохідне парусно-веслове судно. Вона виявилася добре пристосованою до морських походів і для боротьби із сильним і добре озброєним флотом Османської імперії як у прибережних водах, так і у відкритому морі.
В морські походи козаки ходили на “чайках”
Довжина чайки була близько 20 метрів, ширина та висота - 4 метри. Дно робилося суцільним, зі стовбура верби і липи. Боки обшивалися дошками шириною 30 см і довжиною 4 метри. На судні ставили два стерна, по одному на кожному кінці, 10-15 пар весел, а також щоглу для вітрила. Для усталеності та непотопленості до бортів прив'язували в'язки очерету
Козацька артилерія
формувалася з легких польових гармат невеликого калібру, які не обмежували рухливість і маневреність козацького війська під час ведення бою
Польова і облогова гармати. XVII ст.
Козак-пушкар. Кінець XVII - початок XVIII ст.
Артилерія
Ожига
фальконет
Артилерії на Січі було небагато, тому вона цінувалася на вагу золота і навіть належала до військової скарбниці. Звичайна кількість гармат не перевищувала 20-30, серед яких більшість складали гармати малих калібрів («фальконети»). Вони встановлювалися на возах і козачих суднах, грали велику роль в наземних і морських битвах.
Холодна зброя
Зброя козаків була дуже різноманітною. Частина зброї була дуже поширена, як то шаблі, пістолі, рушниці, інші навпаки зустрічалися нечасто
Ніж - холодна колюча та ріжуча зброя, запорожці використовували різноманітні клинки які виготовлялись в кузнях Січі та трофейну зброю, захвачену під час битв з турками, татарами.
Шаблі - іранський різновид шабель був основним типом шабель Запорожців. Ввідзначається такий тип значною кривизною клинка
Холодна зброя
Спис - холодна зброя у вигляді довгого древка на кінці якого розміщено металевий гостряк.
Наконечники на спис
Вогнепальна зброя
З вогнепальної зброї частіше за все козаки використовували пістолі, рушниці та фузії.� Пістолі � Запорожці, як правило, носили за поясом по 2 пістолі і ще 2 пістолі — у кобурах на сідлі. Така кількість пістолів свідчила про високий рівень вогневої сили як окремого козака, так і цілого козацького війська. Сам постріл з пістоля виконували переважно з однієї руки у різноманітних положеннях, включаючи і верхову їзду.
Вогнепальна зброя
Рушниці.� Козаки використовували рушниці різного походження: турецькі, кримські, кавказькі, німецькі, польські, російські, місцевого виробництва.
Стрілецька зброя XVII ст.:�1 - турецька рушниця з фітільним замком;�2 - англійський мушкет з фітільним замком;�3 - голандський мушкет з фітільним замком;�4 - французська рушниця з фітільним замком;�5 - західноєвропейський мушкет з фітільним замком;�6 - бандельєр: підсумок для куль (а), фітіль (б), порохівниця (в), натруска (г), жбан для пороху (д).
Отже,
На зброєнні у козаків були шаблі, короткі списи, стріли і вогнепальна зброя - мушкети, пістолі, самопали, рушниці. Кожен козак повинен був мати сокиру, косу, лопату, шнури для будівництва укріплень і перешкод
Військова тактика
Козацьке військове мистецтво формувалося
століттями. Головними рисами запорозької
тактики на суходолі були раптові напади,
засіки, нічні рейди.
Вдень козаки відволікали ворога малими
боями, щоб вночі атакувати його й зненацька
заскочити в пітьмі.
Свої раптові напади по ворогу козаки здійснювали,
використовуючи природні умови і особливості місцевості.
Козаки для ведення бою винайшли свою тактику
ГАЛАС
(змішування з ворожим військом)
Герць -
Це поєдинок українських козаків з ворогами перед боєм, двобій окремих воїнів перед головною битвою, в якому виявлялося військове мистецтво
Розгардіяш – це спосіб ведення рукопашного бою окремими, розрізненими, не пов’язаними між собою, загонами найліпших козаків з метою прориву лінії оборони супротивника та внесення в його ряди паніки та сум’яття ...
Коли козацьке військо під час бою змішувалось із противником, то такий бойовий порядок називався галасом, а якщо бій вівся окремими, не зв’язаними між собою, загонами — розгардіяшем. Коли ж козаків оточував ворог, то вони шикували свої підрозділи трикутником і билися на смерть.
Вогненні колеса�
Ще одна хитрість козаків
Вороги козаків кричали: "Це божа кара!" і тікали світ за очі.
Це "страхіття" винайшов Іван Богун.
Насправді, це було звичайне колесо, яке обмотували ганчір’ям, обливали смолою, підпалювали і пускали котитись в сторону ворога.
Маловідоми прийоми козаків
До речі, козаки володіли кількома видами бойових мистецтв. До наших днів дійшли згадки про них: "спас", "хрест", "гайдок", але суть їх практично втрачена. Відомо лише, що зокрема гайдок був поширений серед пластунів (розвідників)
Відомо,що ці прийоми передбачають максимально швидку нейтралізацію супротивника. Існує вислів — «Спас — це швидкоплинний бій на знищення».
Сторожова служба і дозір
Запорожці підняли на високий рівень сторожову і розвідувальну службу. Охороняючи південні кордони від наскоків татарських орд, козаки створили оригінальну систему сигналізації — «маяки», «фігури», через які передавалися відомості населенню, тобто своєрідний світловий телеграф. Коли помічали ворога, запалювали перший маяк, що стояв на кордоні, за ним спалахував другий, третій і так даль. Чорний, густий дим та яскраві спалахи вогню попереджали населення про наближення ворога. Коли горів один маяк, це означало, що ворог просувається до кордонів, коли три — ворог вдерся в межі України.
Козацька розвідка
КОЗАК – ЦЕ УНІВЕРСАЛЬНИЙ ВОЇН
він
і піхотинець
і вершник
і моряк
Турецький хроніст XVI ст. Наїма так писав про українських козаків: «Можна з певністю сказати, що не знайти на землі людей сміливіших, які б так мало дбали про своє життя і так мало боялися б смерті»
Отже, можна зробити висновки, що
Досягнення українського козацтва у військовому мистецтві справили вплив на розвиток європейської військової науки, а козацькі традиції використовуються при побудові української армії.