ФУНДАТОР УКРАЇНСЬКОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ НАУКИ: СТЕПАН РУДНИЦЬКИЙ — ЛЮДИНА Й УЧЕНИЙ
Презентацію виконав:
Щепотін Єгор Олександрович
здобувач освіти 9Б класу
Родинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №35
Покровської міської ради Донецької області
Електронна пошта egorsepotin37@gmail.com
Біографічні дані
Рудницький Степан Львович -український географ, картограф та етнограф, академік Всеукраїнської академії наук. Основопорядник української фізичної, політичної та військової географії.
Народився 3 грудня 1877 року Перемишль, Австро-Угорщина.
Виріс у родині вчителя гімназії Лева Рудницького. Якийсь час проживав у Тернополі, де працював батько. Тут навчався у державній гімназії до 1891 року. Вищу освіту здобув в університетах Львова (де слухав лекції Михайло Грушевського, був його послідовником), підвищував кваліфікацію у Відні та Берліні.
З 1899 року працював у львівських гімназіях.
У 1901 здобув ступінь доктора філософії, став членом
Наукового товариства імені Шевченка.
1904 — отримав звання професора.
1908 — професор кафедри географії Львівського університету.
Степан Рудницький
Академічна гімназія у Львові
Біографічні дані
У 1919 польська окупаційна влада звільнила його з університету, він емігрував до Відня, де працював професором економічної географії Академії торгівлі у Відні та професором географії та деканом філософського факультету у Вищому педагогічному інституті ім. Драгоманова в Празі.
.
У жовтні 1926 емігрує до УРСР, де очолює кафедру топології і картографії Геодезичного інституту в Харкові.
1927 — організатор і перший директор Українського науково-дослідного інституту географії і картографії, редактор «Вісника природознавства».
1929 — керівник кафедри географії ВУАН, комісії краєзнавства, Музею антропології та етнографії імені Ф. Вовка.
У 1933 заарештований органами НКВД СРСР. Звинувачений у приналежності до контрреволюційної організації, шкідництві та шпигунстві і за постановою судової трійки колегії ДПУ УСРР (23 вересня 1933) засуджений до п'яти років позбавлення волі. Покарання відбував у таборі «Свірлаг», на об'єктах Біломорсько-Балтійського каналу (Республіка Карелія), у Соловецькому таборі особливого призначення (СЛОН ГУЛАГ).
9 жовтня 1937 за постановою Особливої трійки УНКВС Ленінградської області засуджений до розстрілу. 3 листопада 1937 розстріляний
На меморіалі «Сандармох» Республіки Карелії (росія)споруджено пам'ятник «Убієнним синам України». Реабілітований 1965 року. У березні 1990 посмертно поновлений у складі АН України
Відень
Соловки “СЛОН”
“Батько” української географії
Степан Рудницький одним із перших чітко визначив межу між Європою й Азією. Для того, щоб показати місце України на європейському просторі, він провів межу між двома континентами по східному схилу Уральських гір, річці Урал, Кумо-Маницькій западині, Азовському, Чорному і Середземному морях. Саме цей поділ взято за основу в усьому світі
Обґрунтував наукові основи географічної науки.
Він одним із перших запроваджує до наукового обігу географічний термін «Україна» і вперше формує як наукову дисципліну «політичну географію» України.
Своїми географічними працями про Україну
Степан Рудницький ще на початку XX ст. був відомий в усій Європі — його видавали у Відні, Берліні, Парижі, Будапешті, Бухаресті, Берні.
У жовтні 1927 року за його активної участі був заснований Український науково-дослідний інститут географії і картографії, він став його першим директором.
C. Рудницький як фундатор національної картографії
Одним із центральних завдань С. Рудницький вважав розвиток картографічної науки та розбудову всієї картографічної культури України.
Степан Рудницький.
Етнографічна оглядова мапа України, 1916
Складено та надруковано:
-велику стінну фізичну карту України;
Можна без перебільшення стверджувати, що внесок С. Рудницького в картографічну науку України неоціненний. Він був не лише фундатором української наукової картографії, але й особливо картографії україномовної
Величезний внесок С. Рудницького у розвиток географічної освіти і краєзнавства. Фактично все своє життя професіонала-географа С. Рудницький провів у ролі педагога — вчителював у Львівських і Тернопільській гімназіях, викладав в університетах та інститутах Львова, Праги, Відня і Харкова. Він уперше розробив для вищої школи курс «Географія України», який викладав українською. За його підручниками і картами 70 років навчалися мільйони радянських студентів
C. Рудницький як освітянин і краєзнавець
Вся його діяльність була націлена на те, щоб географія стала всенародною наукою, сприяла вихованню українського патріотизму, а пов’язане з нею географічне краєзнавство розширювало знання людей про навколишнє середовище, було засобом розвитку туризму, укріплення здорового способу життя, духовного і фізичного потенціалу людей
Академічна гімназія у Львові. У 1899–1907 роках Степан Рудницький викладав тут історію й географію
Географічна спадщина Степана Рудницького
Серед його головних праць — «Нинішня географія» (1905 р.), «Начерк географічної термінології» (1908 р.), «Коротка географія України» (1910—1914 рр.), «Україна: земля і народ» (1916 р.), «Україна — наш рідний край» (1917 р.), «Україна і великодержави» (1920 р.), «Українська справа зі становища політичної географії» (1923 р.), «Основи землезнавства України» (1924 р., 1926 р.), «Основи геології й морфології Закарпаття» (1925 р., 1926 р.), «Завдання географічної науки на українських землях» (1927 р.). Степан Рудницький підготував низку праць на тему морфології — «Знадоби до морфології сточиства Дністра», «Тераси і долинкові ступені порожнистої ділянки Дністра».
Він написав приблизно 70 монографій і статей із географії
Визнаний винним у любові до батьківщини
Так склалось, що ім’я Степана Рудницького відомі більше у світі й менше на батьківщині. Не дивно: совєтський режим не вніс навіть рядочка про одного з найбільших українців до «Української Радянської Енциклопедії», упродовж десятиліть про вченого не можна було ні згадувати, ані посилатись на його праці. А саме в них Рудницький – географ і народознавець – вибудував докладну концепцію незалежної Української держави, раціонально довів, що терени України унікальні й самодостатні, що її народ має «питомі прикмети», які його об’єднують та уніфікують: свою окрему мову, літературу, свої історичні традиції, свою економіку і своєрідну культуру
Лише навесні 1965-го Степана Львовича реабілітували. Відтоді почалося поступове повернення до науки й суспільства забутого імені видатного українського науковця світової величини, який стояв біля витоків модерної географічної науки в нашій країні.
� � Зробив значний внесок у розвиток фізичної, політичної та соціально-економічної географії України, а також історичної географії та географії населення нашої держави, картографії.
Внесок видатного географа
Степана Рудницького у розвиток природничих наук
У наукових працях вчений охоплював не лише географію, але й проблеми суміжних наук – історії, астрофізики, геології, політології, етногеографії та ін. Його можна вважати першим професійним українським географом в сучасному розумінні цього слова.
Писав українською, німецькою та польською мовами, праці видавалися також французькою, англійською, чеською, італійською, угорською, шведською мовами, що сприяло популяризації знань про Україну, її територію і народ.
У фундаментальній праці того періоду – “Коротка географія України” автор обґрунтував територіально-географічний статус України як держави.
Слова у передмові були актуальним тоді, адже Україна була розчленована між двома імперіями – Австро-Угорською та російською, і залишаються актуальними зараз, в умовах військової агресії росії.
Рудницький написав: “Ми українці, земля, де живемо, зветься Україна, чи вона під Російською державою, чи під Австрійською, чи під Угорщиною. Бо хоч і ділять її кордони, хоч розірвана вона на шматки, але ж один народ, що її
заселяє, з одною мовою, вдачею та
звичаями. Та не тільки народ лічить
українську територію в одну цілісність.
Україна також з нинішніх оглядів мусить
бути вважана за виразно зазначену
одноцільну територію серед інших
територій Європи. Навіть серед
незалежних держав мало таких, що
могли б зрівнятись з українською
такою географічною особливістю”.
Список використаних джерел
2. Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. — Випуск 16. — 156 с
4. Стаття Вікіпедії. Рудницький Степан Львович
URLhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (дата перегляду 04.04.2023)
1. Голос України. Газета Верховної Ради України, випуск №70, 07 квітня 2023 року
3. Мирослав Дністрянський. Праці С. Рудницького і Ю. Липи в контекстї Європейської політико-географічної думки // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. - Випуск 2. - С.73-77
5. Український інститут національної пам’яті. URLhttps://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/gruden/3/narodyvsya-stepan-rudnyckyy (дата перегляду 07.04.2023)