ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ�ТЕМА № 60 �Міжнародна економічна інтеграція. �Сутність і форми міжнародного руху капіталів. Міжнародні валютно-фінансові відносини.

ВИКЛАДАЧ ДЕНИСЕНКО ОЛЕНА ГРИГОРІВНА

​

​

СУТНІСТЬ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ� ТА ЇЇ РОЛЬ В СИСТЕМІ СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ’ЯЗКІВ�

• Зовнішня торгівля (ЗТ) є важливою і історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів.
• В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю.

​

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ�ОБОВ’ЯЗКОВО!!!�

ЗАВОДИМО ЗОШИТ–КОНСПЕКТ (48 листків), ЗАПИСУЄМО ТЕМИ, ВИКОНУЄМО ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ТА НАПРВЛЯЄМО ВИКЛАДАЧУ

ДЕНИСЕНКО ОЛЕНІ ГРИГОРІВНІ

тел. 0502009223

НАПРАВИТИ НА ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ: 12111964elenadenisenko@gmail.com

• КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з навчальної дисципліни «ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ»
• https://drive.google.com/file/d/1BU9oanRWfWoT4ja3Xfm_qOJ5lS2qmqxG/view?usp=drive_link

​

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ�ОБОВ’ЯЗКОВО!!!

ЗАВДАННЯ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Дайте письмові відповіді на наступні питання (обсяг відповіді на кожне питання – 0,5-1 сторінка):

1. Що таке міжнародні економічні відносини? Назвіть основні причини їх виникнення та розвитку.
2. Охарактеризуйте міжнародну торгівлю як форму МЕВ. Поясніть різницю між експортом та імпортом.

​

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ�ОБОВ’ЯЗКОВО!!!

ТВОРЧЕ АНАЛІТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Прочитайте статтю або перегляньте новини про будь-яку форму міжнародних економічних відносин (торговельна угода, інвестиційний проєкт, міграційна політика тощо). Напишіть коротке есе (1-1,5 сторінки), у якому:

• Опишіть подію
• Визначте, до якої форми МЕВ вона належить
• Проаналізуйте можливі наслідки для країн-учасниць
• Висловіть власну думку щодо доцільності такого співробітництва

​

• В сучасних умовах у міжнародній торгівлі приймають участь всі суб’єкти світового господарства. В її основі лежить міжнародний поділ праці.
• Розвиток міжнародної спеціалізації виробництва та поглиблення вищеназваного розподілу праці (у виді загального, часткового та одиничного) породжує різноманітність форм і напрямків міжнародної торгівлі.
• Глибокий вплив на неї справляє науково-технічна революція, що прискорила якісні перетворення всіх елементів продуктивних сил і зрушення в географічній та товарній структурі світових товаропотоків.

​

• Місце міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин визначається тим, що:
• По-перше, через неї реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв’язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва.
• По-друге, розвиток міжнародної торгівлі товарами визначає динаміку міжнародного обміну послугами.
• По-третє, зростання і поглиблення міжрегіональних та міждержавних взаємозв’язків виступають важливою передумовою міжнародної економічної інтеграції.
• По-четверте, міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації господарських зв’язків.

​

Показники міжнародної торгівлі�

Міжнародну торгівлю характеризує велика кількість показників, які можна систематизувати за наступними ознаками:

​

�Рис. 3.1. Показники міжнародної торгівлі

​

Показники обсягів МТ:�

1)експорт – це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг. До експорту відносять:

​

Реекспорт – продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці

​

Показники обсягів МТ:

2) імпорт – ввезення в країну товарів та послуг.

До імпорту відносять:

​

Реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись.

​

Показники обсягів МТ:

3)зовнішньоторговельний обіг – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу

​

ЗТО = Е + І

​

Показники обсягів МТ:

4)фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року);

​

Показники обсягів МТ:

5)генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів;

​

Показники обсягів МТ:

6)спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї

​

СТ = ЗТО – реекспорт – реімпорт

​

Показники структури:�

Показники динаміки:�

1)темпів росту:

- темпи росту експорту

​

​

Т_р.е. = Е_з.р. / Е_б.р. * 100%,

​

де

Т_р.е. – темпи росту експорту;

Е_з.р. – обсяг експорту в звітному році;

Е_б.р. – обсяг експорту в базисному році.

​

• темпи росту імпорту

​

​

Т_р.і. = І_з.р. / І_б.р. * 100%,

​

де

Т_р.і. – темпи росту імпорту;

І_з.р. – обсяг імпорту в звітному році;

І_б.р. – обсяг імпорту в базисному році.

​

- темпи росту зовнішньоторговельного обігу

​

Т_{р.зт.об.} = ЗТО_з.р. / ЗТО_б.р. * 100%,

​

де

Т_{р.зт.об.} – темпи росту зовнішньоторговельного обігу;

ЗТО_з.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;

ЗТО_б.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

​

Показники динаміки:

2)темпи приросту:

- темпи приросту експорту

​

Т_пр.е. = Т_р.е.з.р. / Т_р.е.б.р. * 100%,

​

де

Т_пр.е. – темпи приросту експорту;

Т_р.е.з.р. – темпи росту експорту за звітний рік;

Т_р.е.б.р. – темпи росту експорту за базисний рік.

​

- темпи приросту імпорту

​

Т_пр.і. = Т_р.і.з.р. / Т_р.і.б.р. * 100%,

​

де

Т_пр.і. – темпи приросту імпорту;

Т_р.і.з.р. – темпи росту імпорту за звітний рік;

Т_р.і.б.р. – темпи росту імпорту за базисний рік.

​

- темпи приросту зовнішньоторговельного обігу

​

Т_пр.зто = Т_{р.зто.з.р.} / Т_{р.зто.б.р.} * 100%,

​

де

​

​

​

Т_пр.зто – темпи приросту зовнішньоторговельного обігу;

Т_{р.зто.з.р.} – темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;

Т_{р.зто.б.р.} – темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

​

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ:�

1)сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни;

2)сальдо балансу послуг – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує;

3)сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс;

​

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ:

4)сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій;

5)індекс “умови торгівлі” – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.

​

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ:

6) експорт на душу населення

​

Е_д.н. = Е_з.р. / населення

​

де

Е _д.н. – обсяг експорту на душу населення в звітному році;

Е_з.р. – обсяг експорту в звітному році.

​

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ:

7) імпорт на душу населення

​

І_д.н. = І_з.р. / населення

​

де

І _д.н. – обсяг імпорту на душу населення в звітному році;

І_з.р. – обсяг імпорту в звітному році.

​

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ:

8) експортна квота (відношення експорту до ВВП)

​

Е_к.в. = Е_з.р. / ВВП * 100%,

​

де

Е_к.в. – експортна квота;

Е_з.р. - обсяг експорту в звітному році;

ВВП – валовий внутрішній продукт.

​

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ:

9) імпортна квота

​

І_к.в. = І_з.р. / ВВП * 100%,

​

де

І_к.в. – імпортна квота;

І_з.р. – обсяг імпорту в звітному році;

ВВП – валовий внутрішній продукт.

​

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ:

10) квота зовнішньоторговельного обігу

​

ЗТО_к.в. = ЗТО_з.р. / ВВП * 100%,

​

де

ЗТО_к.в. – квота зовнішньоторговельного обігу;

ЗТО_з.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу в звітному році;

ВВП – валовий внутрішній продукт.

​

 �Форми сучасної міжнародної торгівлі�

• Для сучасної міжнародної торгівлі характерна різноманітність її форм, які можна систематизувати за наступними ознаками за трьома основними видами.

​

За специфікою об’єкту:�

Торгівля товарами:

​

Торгівля послугами:

​

• виробничими;
• транспортними;
• експедиторськими;
• консультаційними;
• консигнаційними;
• посередницькими;
• туристичними;
• маркетинговими;
• обліковими;
• орендними;
• ліцензійними;
• іншими послугами.

​

За специфікою взаємодії суб’єктів:�

За специфікою регулювання:�

РІЗНОВИДИ МІЖНАРОДНОЇ ЗУСТРІЧНОЇ ТОРГІВЛІ�

Методи міжнародної торгівлі�

• Метод торгівлі – це засіб здійснення торговельного обміну (торговельної операції чи торговельної угоди). В міжнародній торговельній практиці використовується два основні методи торгівлі:

​

Два методи торгівлі

1)торгівля напряму (здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем)

​

А

В

​

А і В – суб’єкти МЕВ

2)через посередників

​

А

П

В

​

А і В – суб’єкти МЕВ

П – посередник

​

• При торгівлі напряму виникає визначена фінансова користь, оскільки скорочуються витрати на суму комісійної винагороди посереднику, знижується ризик і залежність результату комерційної діяльності від можливої недбалості чи недостатньої компетенції посередницької організації.
• Цей метод також дозволяє постійно знаходитись на ринку, враховувати його зміни і своєчасно на них реагувати.

ПЕРЕВАГИ ЗАЛУЧЕННЯ ПОСЕРЕДНИКІВ:�

• У межах торгівлі через посередників визначають такі види посередницьких операцій і відповідні їм види угод:
• операції з перепродажу (договір купівлі-продажу). Коли посередник викуповує товар у виробника і підписує угоди від свого імені і за свій рахунок (купці, дистриб’ютори, дилери);
• комісійні операції (договір комісії, договір консигнації). Коли посередник не викуповує товар у виробника, а підписує угоди від свого імені, але за рахунок виробника і за це отримує винагороду (до 10% від суми угоди). Посередники називаються - комісіонер, консигнатор;
• агентські операції (агентські угоди). Мета угоди – одна сторона доручає іншій (агенту) виконувати дії, пов’язані з продажем (частіше за все) чи купівлею товарів, а також з пошуком замовників і виконавців для надання тих чи інших послуг на обумовленій території в погоджений термін за рахунок та від імені виробника (принципала). І посередники при цьому називаються - агенти-повірені, торговельні агенти;
• брокерська операція. Посередник – спеціалізований професійний агент, що працює на одному сегменті і здійснює контракт між продавцем і покупцем і за цю послугу отримує винагороду до 2-3%.

Як правило, ті чи інші посередницькі операції виконують ті чи інші посередницькі фірми. Серед них:

​

 �Міжнародні товарні біржі�

• Розповсюдженим засобом торгівлі для ряду сировинних товарів є міжнародні торги, які являють собою постійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів.

​

На світовому товарному ринку міжнародні товарні біржі виконують наступні функції:

​

Структура світового біржового товарообороту

Залежно від асортименту товарів, що продаються на міжнародних товарних біржах, вони класифікуються як:

​

• Міжнародній біржовій торгівлі на сучасному етапі притаманні такі основні тенденції:

​

1)Збільшення обсягів біржового обороту

2)Зміни в структурі угод, що укладаються на міжнародних товарних біржах.

3)Зміна структури біржової торгівлі на фоні зростання асортименту біржових товарів.

4)Концентрація міжнародної біржової торгівлі на великих товарних біржах

5)Переважаючі тенденції до функціонування на світовому ринку універсальних товарних бірж.

6)Тенденції до розміщення товарних бірж у місцях споживання основних біржових товарів.

7)Міжнародні товарні біржі виступають як індикатор цін на світових товарних ринках.

• Розвиток біржової торгівлі протягом тривалого періоду призвів до появи великого різноманіття видів товарних бірж. З метою упорядкування цих видів проводиться класифікація товарних бірж за окремими найбільш істотними ознаками:
• За регіоном дії:

​

​

міжнародні.

​

міжрегіональні

​

національні

​

• За характером асортименту товарів, що реалізуються:

​

​

​

​

​

За ступенем відкритості:

​

​

універсальні

​

спеціалізовані

​

вузькоспеціалізовані

​

відкриті

​

закриті

• За характером здійснюваних біржових угод:

​

​

​

​

​

• За організаційно-правовими формами діяльності:

​

​

ф’ючерсні

комплексні

опціонні

реального товару

АТВТ

АТЗТ

ТОВ

�Види і цілі біржових угод�

Міжнародні аукціони

• Міжнародний товарний аукціон – це спеціально організовані, періодично діючі в певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів в завчасно обумовлені терміни та в спеціально визначеному місці проводиться продаж раніше оглянутих товарів, які переходять у власність покупця, який запропонував найвищу ціну.

​

• Товари, що продаються на аукціонах, бувають масовими і одиничними, але їхньою загальною рисою являється неоднорідність партій чи окремих екземплярів, тобто їх не можна купувати без попереднього огляду одиниці товару (лоту), що продається.

​

Види і способи ведення аукціонних торгів

МІЖНАРОДНІ ТОРГИ�

• Міжнародні торги – засіб закупівлі товарів, розміщення замовлень та видачі підрядів, який припускає притягнення до певного, завчасно установленому терміну пропозицій від декількох постачальників чи підрядчиків різних країн і укладання контракту з тим з них, пропозиція якого найбільш вигідна замовнику (за цінами, комерційними та технічними умовами).
• практика проведення міжнародних торгів включає в себе як найменше чотири етапи, на кожному з яких відбувається складання чи підпис відповідних документів.

​

• На першому етапі замовник повідомляє претендентів на виповнення замовлення про свій намір вступити в угоду. При цьому складається документ, який називається в різних країнах як “пропозиція вказати ціну”, “запрошення до торгів”, “тендерна специфікація” чи “тендерна документація”.
• На наступному етапі претенденти представляють замовнику свої тендерні пропозиції, які називаються також як “оферта” чи “тендер”.

​

• Третій етап наступає при визначенні переможця торгів. Документально це відображається оформленням протоколу тендерного комітету, однак не є актом юридичного закріплення угоди, а веде до наступних переговорів між замовником та оферентом.
• На останньому етапі в випадку успішних переговорів укладається формальна угода та підписується контракт.
• Найчастіше до тендерних методів укладання контрактів удаються при необхідності укладання таких угод, при яких виникають складності з визначенням контрактної ціни

​

​

​

​

• Основними елементами тендерної процедури, які відрізняють її від механізму двосторонньої угоди, є:

- Публічний (гласний) характер;

- Спільність вимог організаторів торгів для всіх учасників;

- Попередня кваліфікація (відбір) учасників.

​

• Остання носить в тендерній практиці більшості країн диспозитивний характер. Це означає, що за розсудом замовника в одних випадках до торгів запрошуються всі бажаючі претенденти, а в інших – число учасників торгів може бути обмежено замовником тими претендентами, які відповідають, з його точки зору, певним критеріям, які вказані в кваліфікаційному переліку вимог до потенційного оферента.

​

• Звичайно ці вимоги розбиваються на дві групи:

​

​

​

-Технологічні, які зв'язані зі здатністю оферентів виконати замовлення на високому науково-технічному рівні;

-Фінансові, які включають такі питання:

• Надійне фінансове положення оферента;
• Масштаби підрядної чи торгової діяльності, яку він здійснює;
• Здібність дотримуватися національних вимог, які пов'язані з здійсненням фінансових операцій в іноземній валюті.

​

Регулювання міжнародних торговельних відносин�

• Розрізняють такі види державного регулювання міжнародної торгівлі:

​

багатостороннє

​

одностороннє

​

двостороннє

​

• Вільна торгівля (free trade) – політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції
• Протекціонізм (protectionism) – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики.

​

Виділяють декілька форм протекціонізму:�

Рівні регулювання міжнародної торгівлі�

• Фірмовий – це угода між фірмами про розподіл ринку сировини, матеріалів, збуту товарів, сфер впливу, цінової політики.
• Національний – при якому зовнішня торгівля кожної країни здійснюється у відповідності з національно-правовим забезпеченням регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
• Міжнаціональний – проявляється в укладенні відповідних угод між державами, групами держав.
• Наднаціональний – здійснює стратегію світового співтовариства чи заходів з регулювання міжнародної торгівлі шляхом створення міжнародних спеціальних інституціональних структур, відповідних угод (Всесвітні торгові організації – ГАТТ/СОТ, міжнародна торгова палата – МТП).

​

Міжнародні торгові відносини регулюються за допомогою двох груп інструментів:

Тарифне регулювання міжнародної торгівлі�

• Митний тариф (customs tariff) у залежності від контексту може визначатися як:

- інструмент торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком;

- перелік ставок мита, що застосовуються до товарів, що переміщуються через митний кордон, систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності;

- конкретна ставка мита, що підлягає сплаті при вивозі або ввезенні певного товару на митну територію країни. У цьому випадку поняття митного тарифу цілком збігається з поняттям мита.

​

• Мито (customs duty) – обов’язковий податок, що стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту.

Мито виконує три основні функції:

- фіскальну, що відноситься як до імпортного, так і до експортного мита, оскільки воно є однією зі статей доходної частини державного бюджету;

- протекціоністську (захисну), що відноситься до імпортного мита, оскільки з його допомогою держава захищає місцевих виробників від небажаної іноземної конкуренції;

- балансуючу, що відноситься до експортного мита, встановленого з метою запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які з тих або інших причин нижче світових. Існує декілька класифікацій мита.

​

По засобу стягування:

НЕТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ�

• Кількісні обмеження (quantative restrictions) – адміністративна форма нетарифного державного регулювання торговельного обігу, що визначає кількість і номенклатуру товарів, дозволених до експорту чи імпорту.
• Квотування (контингентування) – це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період.

Квоти поділяються:

• За напрямком їх дії:
• експортні – вводяться у відповідності з міжнародними стабілізаційними угодами, що встановлюють частку кожної країни в загальному експорті певного товару (експорт нафти з країн ОПЕК), чи урядом країни для попередження вивозу товарів, дефіцитних на внутрішньому ринку;
• імпортні – вводяться національним урядом для захисту місцевих виробників, досягнення збалансованості торговельного балансу, регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку, а також як відповідь на дискримінаційну торговельну політику інших держав.

​

Квоти поділяються:

• За обсягом дії:
• глобальні – встановлюються на імпорт або експорт певного товару на певний період часу незалежно від того, з якої країни він імпортується чи в яку країну він експортується;
• індивідуальні – встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар.

​

Ліцензування (licensing) – регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом дозволу, який видається державними органами на експорт або імпорт товару в певній кількості за певний проміжок часу. Ліцензії бувають:

• Серед нетарифних методів регулювання важливу роль відіграють приховані методи, які можна назвати методами прихованого протекціонізму.
• Але основними з них є:

​

• Демпінг (dumping) – засіб фінансової нетарифної торговельної політики, що полягає в просуванні товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін, існуючого в цих країнах.
• В комерційній практиці демпінг може набувати однієї з наступних форм:

​

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!