1 of 13

Обмороження

2 of 13

Що таке “обмороження”?

Обмороження – це ушкодження тканин у результаті дії низьких температур. Може виникнути навіть за температури, вищої від 0°С. Мокре та тісне взуття; тривале перебування у нерухомому стані на вітрі, в снігу, під холодним дощем; хвороби, втрата певної кількості крові, алкогольне отруєння тощо можуть стати причиною обмороження. Найбільш уразливі для обморожень частини тіла з найслабшим кровотоком: ніс, вуха, кінцівки.

3 of 13

Симптоми обмороження:

  1. Виникає відчуття холоду.
  2. Людина відчуває поколювання, її шкіра набуває блідого кольору, втрачає чутливість.
  3. Шкіра німіє та набуває синього відтінку.
  4. Повна втрата контролю над переохолодженою частиною тіла.

4 of 13

Профілактика обморожень:

Полягає в попередньому загартовуванні організму, у дотриманні особистої гігієни , застосуванні відповідного одягу і взуття. Слід періодично перевіряти чутливість кінцівок та обличчя. Перед виходом на вулицю у холодну погоду треба ситно поїсти.

Не дай собі замерзнути!!!

5 of 13

Ступені обмороження:

  • 1. Пошкодження поверхневого шару шкіри. Шкіра бліда, після зігрівання стає набряклою, багряно-червоною з темно-синіми плямами, з’являється колючий, пекучий біль.
  • 2. Утворення пухирів, наповнених прозорою, жовтуватого кольору рідиною, навколо яких шкіра темно-синього кольору, біль пекучого характеру.
  • 3. Омертвіння шкіри та підшкірної клітковини, виражений набряк навколишніх тканини, утворення пухирів з гемологічним вмістом, больовий синдром.
  • 4. Омертвіння шкіри, тканин і кістяк, больовий синдром.

6 of 13

7 of 13

8 of 13

9 of 13

10 of 13

  1. Обмороження III та IV ступенів, що протікають за типом сухої гангрени, характеризуються поступовою муміфікацією , відмиранням та висиханням шкіри, темно-синім забарвленням, утворенням демаркаціонних борозен (зморшок).
  2. Мимовільне відторгнення некротизованих пальців кистів та ступнів (4-5 тижнів по тому).
  3. Після відторгнення некротизованих ділянок відбувається ріст грануляцій , епітелізація та рубцювання ран.

11 of 13

Для виявлення границь ураження використовують:

  • інфрачервону термографію;

  • комплексне рентгенорадіонуклідне дослідження.

12 of 13

Невідкладна допомога�

  • 1. Для швидкого відновлення кровообігу – зігріти уражені ділянки шкіри шляхом занурення у розчин перманганату калію, поступово підвищуючи температуру від 20о С до 37-39о С, можна розтерти шкіру спиртом при відмороженні І ступеня.
  • 2. З метою запобігання попадання інфекції на уражену ділянку – просушити уражені ділянки, накласти асептичну пов’язку.
  • 3. З метою профілактики шоку – ввести знеболюючі препарати.
  • 4. Госпіталізація в опіковий центр або хірургічний відділ лікарні.

13 of 13

Список використаної літератури:

  1. Котельников В.П. “Відмороження”, 1988 р.;
  2. Орлов Г.А. “Хронічні ураження холодом”, 1978 р.;
  3. Прес-служба МОЗ, інф. Moz.gov.ua;
  4. Коденко Я.В. “Основи медичних знань”, 2004 р.;
  5. Ресурси Інтернет.