§ 36
Культурне життя
у другій половині XVII – на початку XVIIІ ст.
Е-додаток
Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар до них. Чи подобаються вам зображені пам’ятки? Які спільні риси їм притаманні? Чим подані на ілюстраціях споруди
- 2 -
§ 36
відрізняються від відомих вам пам’яток попередніх епох? Поділіться припущеннями, із чим ці відмінності пов’язані. Пригадайте з уроків всесвітньої історії та зарубіжної літератури, які
Споруда втілює найяскравіші ознаки нового архітектурного стилю в церковному будівництві – бароко. Бароковий храм не мав чітко окресленого фасаду, був однаковим з усіх боків – здається, ніби його споруда весь час обертається. Внутрішній простір так само позбавлений чітких меж. Стіни в ньому вигинаються, створюючи враження нескінченності.
Бароко – мистецький стиль кінця XVI – XVIII ст., який визначав розвиток європейської архітектури того періоду. Бароковим спорудам притаманні нагромадження розкішних оздоб, підкреслена декоративність, грандіозність.
Церква Святої Катерини в Чернігові
(1716 р.). Сучасна світлина
визначальні риси європейського бароко, у яких видах мистецтва вони виявлялися найяскравіше і коли стали панівними. Як ви думаєте, чим зумовлена національна специфіка українських барокових споруд?
- 3 -
§ 36
Через гармонійні пропорції та виразне архітектурне опорядження цей храм уважають шедевром українського бароко, розквіт якого збігся з козацькою добою: звідси й інша назва архітектурного стилю – козацьке бароко.
Чимало архітектурних споруд того часу замовляли й фінансували гетьмани та представники козацької старшини. Георгіївський храм споруджено коштом стародубського полковника Михайла Миклашевського.
Українське, або козацьке, бароко – мистецький стиль, поширений на українських землях у другій половині XVII – першій половині XVIII ст. Цьому мистецькому напрямові притаманні надбання європейського бароко: складність конструкцій, примхливість ліній, багатство прикрас. Водночас у ньому збережено традиції народної дерев’яної архітектури: тридільна та п’ятидільна планувальна структура церков, характерні пірамідальні силуети завершень.
Георгіївська церква
Видубицького монастиря
(1696–1701 рр.).
Сучасна світлина
2
1
3
Що визначало розвиток архітектури та образотворчого мистецтва у другій половині XVII – на початку XVIII ст.?
- 4 -
§ 36
Друга половина XVII – перша половина XVIII ст. – час розквіту на теренах Гетьманщини та Слобожанщини українського, або козацького, бароко.
Найбільше українських барокових споруд збудовано за правління гетьмана І. Мазепи.
Барокових рис набули споруджені за часів Руси Софійський і Михайлівський Золотоверхий собори. У Софійському соборі над зовнішніми галереями надбудували другий поверх та кілька нових бань характерної барокової форми (грушоподібної) та покрили їх золотом. Пізніше постала велична 76-метрова дзвіниця, декорована густим рослинним орнаментом.
У стилі бароко перебудовано Успенський собор та Троїцьку надбрамну церкву Печерської лаври.
Розкішні ліплені оздоби – характерна риса козацького бароко. Їх застосовано у Троїцькій надбрамній церкві та церкві Всіх Святих Києво-Печерської лаври.
1) Софійський собор у Києві
2) Успенський собор Києво-Печерської лаври
3) Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври
1
2
3
Типову тридільну трибанну церкву, характерну для української дерев’яної архітектури, відтворює харківський Покровський собор (1689). Це перший трибанний кам’яний храм Слобожанщини.
Одна з найкращих архітектурних пам’яток українського бароко – Іллінська церква в Суботові на Черкащині. Вона збудована коштом Б. Хмельницького в родовому маєтку як його замковий храм і майбутня усипальниця.
- 5 -
§ 36
Українську традицію барокових мурованих хрещатих п’ятидільних храмів започатковано в Миколаївській соборній церкві в Ніжині (1658). Зразками цієї планувальної структури є Троїцька соборна церква Густинського монастиря, Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві.
1) Миколаївський собор у Ніжині. Сучасна світлина
2) Покровський собор у Харкові.
Сучасна світлина
3) Іллінська церква з дзвіницею
в Суботові. Сучасна світлина
- 6 -
§ 36
В останнє десятиліття XVII ст. відродилося мистецтво гравюри (їх почали виготовляти на металі). Засновниками київської школи гравюри є Олександр і Леонтій Тарасевичі та їхній учень Інокентій (Іван) Щирський. Вони працювали для друкарень Києва та Чернігова.
У гравюрах І. Щирського химерні сплетіння рослинних орнаментів поєднуються з античними, глибоко символічними сюжетами й реалістичними зображеннями. У 1702 р. в Києві вийшов друком «Києво-Печерський патерик» із 45 гравюрами Л. Тарасевича.
Гравюра
І. Щирського до книги
П. Орлика. 1687 р.
Диспут про будову Всесвіту.
Фрагмент гравюри
Л. Тарасевича. 1683 р.
Зображення студентів Києво-Могилянської академії
та її головного корпусу. Гравюра І. Щирського. 1689 р.
- 7 -
§ 36
У другій половині XVII – на початку XVIII ст. розвивалося релігійне та світське малярство. Яскравими представниками малярства на західноукраїнських теренах є Іван Руткович та Йов Кондзелевич.
Іван Руткович – іконописець-новатор, діяльність якого пов’язана з жовківським малярським осередком. Найвідоміший і найдосконаліший твір – восьмиярусний іконостас церкви Різдва Христового в м. Жовкві (1697–1699).
Йов Кондзелевич одним з перших українських іконописців почав надавати образам біблійних та євангельських персонажів яскраво індивідуалізованих портретних рис. Найвідоміший твір – п’ятиярусний іконостас для церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський на Прикарпатті
(1698–1705).
- 8 -
§ 36
Упродовж другої половини XVII – XVIII ст. особливо популярною в Україні стала ікона Покрову Богородиці. У нижній частині таких ікон подавали реалістичні зображення представників козацької старшини, кошових отаманів, гетьманів.
Представники козацької старшини замовляли світські портрети. Чудовим зразком козацького портрета є зображення стародубського полковника Михайла Миклашевського (1705) та державного й військового діяча другої половини XVII ст. Григорія Гамалії.
Ікона Покрову Богородиці із зображенням
Б. Хмельницького
з Покровської церкви
с. Дешки на Київщині
Ікона Розп’яття
з портретом
лубенського полковника Леонтія Свічки.
Невідомий художник. XVII ст.
Портрет
Михайла Миклашевського.
Невідомий художник. 1705 р.
Портрет
Григорія Гамалії. Невідомий
художник.
Кінець XVII ст.
1
2
3
Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар. Визначте барокові риси зображених споруд. З якими історичними умовами пов’язана поява таких цивільних споруд, як полкові канцелярії та колегіуми?
- 9 -
§ 36
1) Києво-Братський монастир з будівлями Києво Могилянської академії.
2) Будівля Чернігівського колегіуму. Сучасна світлина
3) Будинок полкової канцелярії в Чернігові. Сучасна світлина
Останні десятиліття XVII – перша половина XVIII ст.
в українській архітектурі зросла увага до цивільних споруд.
Будували колегіуми, магістрати, військові канцелярії, житлові будинки.
Визначною спорудою доби був, зокрема, корпус Київської академії (тоді було зведено перший поверх).
Упродовж 1732–1740 рр. за проєктом архітектора Й. Шеделя надбудовано другий поверх з церквою. Наприкінці XVII ст. у Чернігові постали будівлі колегіуму та полкової канцелярії.
Яким був стан освіти в Україні?
♦ Нижча ланка в системі освіти – початкові школи. Їх кількість зростала: на Слобожанщині 1732 р. було 129 шкіл, а в семи з десяти полків Гетьманщини – 866. Сільські й міські школи утримували громади. Початковими школами на західноукраїнських землях опікувалися здебільшого братства.
- 10 -
§ 36
Попри несприятливі соціально-політичні умови розвитку освіта у другій половині XVII – на початку XVIII ст. залишалася на доволі високому рівні.
♦ Здібні та охочі до науки діти мали змогу продовжити освіту в колегіумах, які створювали за зразком Києво-Могилянської академії. До першої половини XVIII ст. на землях Лівобережжжя і Слобожанщини діяли колегіуми – Чернігівський (1700), Харківський (1726) та Переяславський (1738).
♦ Вищим навчальним закладом в Україні залишалася Києво-Могилянська академія.
Після поразки повстання І. Мазепи українська освіта підпала під контроль царського уряду: було скорочено кількість студентів; від викладання відсторонили осіб, які, на думку влади, були недостатньо відданими; уряд заохочував переїзд українців до Москви.
Високі посади здобували лише ті з українських діячів, які прихильно ставилися до царя: єпископ Стефан Яворський став рязанським митрополитом, президентом Синоду; ректор Києво-Могилянської академії Феофан Прокопович став новгородським архиєпископом, заступником президента Синоду.
- 10 -
Прочитайте замітку. Як життєвий шлях та діяльність Феофана Прокоповича відбивають історичні умови розвитку українських земель? Поділіться припущеннями, чому цей діяч пристав на пропозиції
московського царя. Поміркуйте, чи мав він можливість обрати інший життєвий шлях. Які зміни відбулися в церковній сфері за життя Феофана Прокоповича і як ці зміни зумовлені політикою московського царату щодо українських земель (за потреби поверніться до параграфа 34)?
Феофан Прокопович (1677–1736) – церковний діяч та педагог, учений-енциклопедист, письменник-новатор. Його перу належать вірші латинською, польською, українською мовами, історичні твори, проповіді, філософські й політичні трактати, підручники тощо.
Освіту Ф. Прокопович здобув у Києво-Могилянській академії та в європейських навчальних закладах. У 1705–1716 рр. – професор Києво-Могилянської академії, де викладав поетику, риторику, фізику, математику, історію, філософію, теологію; упродовж 1711–1716 рр. – ректор закладу.
Ф. Прокопович – автор першої історичної драми на теми вітчизняної історії «Володимир», яку в 1705 р. поставили студенти Києво-Могилянської академії.
У 1716 р. за царським наказом Ф. Прокопович поїхав до Петербурга, де став одним із найближчих радників царя з питань церковної реформи (був залучений до ліквідації патріархії та створення Синоду) та внутрішньої політики.
§ 36
- 11 -
1
2
3
Феофан Прокопович.
Невідомий художник.
XVIII ст.
- 12 -
§ 36
Узагальніть матеріал уроку, навівши факти, що обґрунтовують зв’язок культурного життя з подіями політичної історії.
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/MeLLEH6F або кодом,
перегляньте відео, з якого довідаєтеся про філософські засади доби бароко. Як постійні війни і походи впливали на світогляд козаків? Чому героєм доби став активний тип людини – воїна, героя, лицаря, оборонця? Як бароковий світогляд позначився на способі життя козаків, їхній поведінці, козацьких звичаях та традиціях?
У чому суперечності барокового світогляду і як їх долали в культурі та побуті? Чим козацьке бароко відрізняється від європейського?
1
1) Ікона «Вознесіння Христове».
Художник Й. Кондзелевич
2) Ікона архангела Михаїла з іконостаса церкви Різдва Христового в м. Жовква
2
1. Виберіть з переліку пам’ятки, створені наприкінці XVII – на початку XVIII ст.: а) гравюри Л. Тарасевича для «Києво-Печерського патерика»; б) ікони М. Петрахновича для Успенської
§ 36
- 13 -
церкви у Львові; в) Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві; г) Преображенська церква у Великих Сорочинцях; ґ) гравюри львівського «Апостола»; д) портрет знатного військового товариша Григорія Гамалії; е) мініатюри Пересопницького Євангелія.
2. Які архітектурні пам’ятки споруджені або перебудовані у стилі українського козацького бароко за сприяння гетьмана І. Мазепи?
3. Хто з українських митців кінця XVII – першої половини XVIII ст. творив у царині образотворчого мистецтва? Назвіть їхні найвідоміші твори.
4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/OeGB3bMq або кодом та виконайте завдання онлайн.