Що таке електризація.

Електричний заряд: позитивний та негативний. Електричний розряд. Провідники та ізолятори. Блискавка.

Історія розвитку електростатики

Фалес Мілетський � (640—550 рр. до н. е.),

грецький філософ

Від грецької назви бурштину – elektron – процес, у результаті якого тіла набувають властивості притягувати інші тіла, назвали електризацією тіл.

Тіла, що мають цю властивість, називають наелектризованими.

​

Типи взаємодії

ГРАВІТАЦІЙНА

СИЛЬНА (ЯДЕРНА)

СЛАБКА

ЕЛЕКТРОМАГНІТНА

Види електризації тіл

ЧЕРЕЗ ДОТИК

ЧЕРЕЗ ТЕРТЯ

ЧЕРЕЗ ВПЛИВ

Електризація тертям

Тіло, яке віддало частину своїх електронів, буде заряджене позитивно, а тіло, яке їх одержало,— негативно.

• Перед розчісуванням кількість позитивних зарядів

на волоссі й гребінці дорівнює кількості негативних (а).

• Під час розчісування частина електронів з волосся перейде на гребінець, у результаті чого гребінець зарядиться негативно, а волосся — позитивно (б)

Електризація тіл

Під час тертя електризуються обидва тіла.

Взаємодія наелектризованих тіл

Тіла, що мають заряди протилежних знаків, притягуються.

Тіла, які мають електричні заряди одного знака, взаємно відштовхуються.

Для виявлення наявності в тіла електричного заряду , визначення знаку заряду тіла та оцінювання значення заряду використовують електроскоп

Будова електроскопа:

1 — індикатор (паперові смужки);

2 — корпус;

3— металевий стрижень;

4 — діелектрик;

5 — кондуктор

Принцип дії електроскопа

Якщо до кондуктора електроскопа доторкнутися досліджуваним зарядженим тілом, то частина заряду цього тіла потрапить на па-перові смужки і вони розійдуться. Бо заряд на смужках буде однойменним.

​

Електроскоп незаряджений, і смужки паперу розташовані вертикально (а); після дотикання зарядженого тіла до кондуктора електроскопа смужки розходяться (б)

Для виявлення й оцінювання електричного заряду застосовують електрометр

��За здатністю проводити електричні заряди всі речовини умовно поділяються на:�

• Провідники (метали, ґрунт, розчини солей і кислот і т. д.)

​

• Непровідники, або діелектрики (порцеляна, ебоніт, скло, гази, пластмаси й т. д.).

​

• Напівпровідники - речовини, провідність яких залежить від зовнішніх умов (температури, освітленості, наявності домішок).

Блискавка – це гігантський електричний розряд, що завжди супроводжується яскравим спалахом і звуковими гуркотом – громом . Спалах блискавки рідко буває одиночним, зазвичай вони бувають від 2-3 до декількох десятків розрядів. Утворення цього явища можливе в купчасто-дощових хмарах або шарувато-дощових хмарах величезних розмірів (до 7 км заввишки). Такі хмари та хмари легко виділити серед інших за насиченим темно-синім кольором. 

Як утворюється блискавка?

Коли тепле і вологе повітря підіймається вгору, утворюються грозові хмари. Краплі води переходять кордон нуля градусів, замерзають і все частіше стикаються з льодовими кристалами самі. Це відбувається тому, що кристали льоду ростуть все більше і більше в міру того, як переохолоджені краплі води прикріплюються до них або в результаті зіткнень між ними й крижаними крупами.

При температурі до 30 000 градусів блискавка гарячіша, ніж поверхня Сонця.

Під час поділу зарядів виникає дуже висока напруга в кілька мільйонів вольтів. Під час блискавки сила струму становить до 400 000 ампер, а температура вища, ніж на поверхні Сонця.

Що відбувається у хмарі?

Коли крижані крупи стикаються з легшими кристалами льоду, вони вихоплюють у них електрони, і починається поділ зарядів. Нарешті, всередині хмари накопичується електрична напруга. У той час як негативно заряджені частинки все більше скупчуються внизу, позитивно заряджені частинки групуються вгорі. Якщо різниця в напрузі становить кілька мільйонів вольтів, хмара намагається вирівняти її. Зрештою блискавка різко розряджається всередині хмари.