1 of 26

Формування екологічного мислення

шляхом долучення учнів

до наукових досліджень.

2 of 26

Кайнара

Оксана Василівна,

вчитель біології,

викладач секції «Екологія»

3 of 26

4 of 26

Наукові товариства учнів є невід’ємною складовою системи МАН України, однією з пріоритетних форм позаурочної та позашкільної роботи.

Вони є важливою ланкою між системами загальної і вищої освіти, сприяють формуванню цілісної, багаторівневої системи виявлення та відбору обдарованих дітей,

забезпечують їх духовний, інтелектуальний,

творчий розвиток, створюють умови

для соціального та професійного

самовизначення особистості.

5 of 26

Метою секції «Екологія» є:

​

-поглиблення науково-практичних знань із галузевих наук і подальше зміцнення наукових зв’язків між шкільною молоддю і науковими установами;

-пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих, талановитих учнів;

- виховання свідомого, екологічно культурного та відповідального громадянина України;

-створення умов для творчого, інтелектуального, духовного самовдосконалення учнів та його стимулювання;

-формування в учнів умінь та навичок культури наукового дослідження;

-формування соціально-адаптованої особистості, її громадського досвіду;

-пропаганда наукових досліджень слухачів секції та захист авторських прав та інтересів;

-задоволення потреб учнів у професійному самовизначенні та творчій самореалізації.

6 of 26

Основними завданнями секції є:

​

  • залучення учнів до практичної діяльності з розв'язання проблем довкілля місцевого значення;
  • формування цілісного уявлення картини природи, світоглядних знань про взаємозв'язки в системі “людина – природа – суспільство”;
  • засвоєння учнями наукових знань про взаємозв'язок і взаємовплив природи, суспільствознавства і людської діяльності;
  • розвиток дослідницьких умінь учнів;
  • оволодіння нормами правильної поведінки в довкіллі, суспільстві;
  • формування соціальної, мотиваційної, функціональної компетентності учнів засобами екологічної освіти й виховання;
  • виховання відповідальності за якість середовища;
  • розвиток емоційної та вольової сфери особистості учнів засобами екологічної роботи;
  • збагачення пізнавального, операційного й аксіологічного суб'єктного, екологічного досвіду школярів;
  • передбачення наслідків активізації науково обґрунтованої діяльності з охорони природи й поліпшення стану довкілля.

7 of 26

Екологічне виховання та формування екологічного мислення – систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток екологічної культури особистості. Воно передбачає формування умінь аналізувати явища природи, бережливого ставлення до її багатств як надзвичайно важливого середовища існування. Основна роль екологічного виховання є нагромадження в людини екологічних знань, виховання любові до природи, прагнення берегти і примножувати її багатства та

формування вмінь і навичок

природоохоронної діяльності.

8 of 26

Саме в секції «Екологія» закладається екологічна структура мислення, а природна допитливість дітей і щирий інтерес до навколишнього світу створюють надзвичайно

сприятливі умови для

екологічного виховання.

9 of 26

У своїй педагогічній діяльності дотримуюсь таких аспектів навчально-виховного процесу:

  • організаційний - дозволяє виявити екологічні проблеми, сформувати погляд дітей на їх вирішення;
  • пізнавальний – містить традиційні форми роботи (бесіди, лекції, зустрічі з фахівцями, перегляди екологічних передач і фільмів) і нетрадиційні (дискусії, заочні подорожі, екологічні подорожі, дидактичні ігри);
  • практичний – сприяє виробленню соціальної активності і формує необхідні навички надання допомоги природі;
  • просвітній – створює умови для активного залучення школярів до природоохоронної освіти однолітків і дорослих;
  • благодійний – виховує гуманне ставлення до людей і природи;
  • підсумковий – дозволяє переконатися в значущості виконаної роботи, підбити підсумки, поставити нові цілі.

 

10 of 26

Форми роботи:

  • конкурси науково-дослідницьких робіт, наукових рефератів, творчих робіт;
  • конференції, круглі столи, диспути, дискусії, творчі читання, свята;

11 of 26

12 of 26

Форми роботи:

​

  • лекції, практичні, лабораторні заняття;
  • наукова учнівська конференція;
  • індивідуальні та самостійні роботи;

13 of 26

Форми роботи:

  • консультації (в онлайн режимі);
  • вебінари, інтелектуальні ігри та змагання: вікторини, брейн-ринги, квести тощо;
  • вступні, підсумкові, заочні, очні контрольні роботи, опитування, тестування тощо;
  •  головним масовим заходом є конференція-захист науково- дослідницьких робіт учнів.

14 of 26

Добре зарекомендував себе у системі екологічного виховання і так званий «метод проєктів», як універсальний спосіб впливу на інтелектуальну, емоційно-чуттєву та вольову сферу дитини. Як відмічається в сучасних педагогічних розробках, метод проєктів є методом практичної цільової дії: він відкриває великі можливості для формування особистого життєвого досвіду дитини в процесі взаємодії з оточуючим світом і є педагогічною технологією, що актуалізує позицію дитини в педагогічному процесі.

15 of 26

16 of 26

У своїй роботі намагаюся дати не тільки теоретичні знання, а й познайомити учнів із практичними формами роботи.

Періодично, в рамках секційних занять, відвідуємо зі слухачами лікарню, лабораторії, санітарно-епідеміологічну станцію.

17 of 26

18 of 26

19 of 26

За час роботи секції «Екологія» найвищих результатів досягли:

20 of 26

Голован Карина

Посіла ІІІ місце в обласному етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт з екології у 2020 році.

Переможниця районного етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з екології у 2020 році.

21 of 26

Корпан Антон

Брав участь в обласному етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт з екології.

Переможець районного етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з екології.

22 of 26

Кайнара Вадим

Учасник Всеукраїнського інтерактивного конкурсу «МАН – Юніор Дослідник» у номінації «Еколог – Юніор» у 2019 р.

23 of 26

Результатом екологічного виховання є:

  • Емоційна готовність – сприйняття світу природи, почуття подиву, захопленості, емоційно-позитивне ставлення до її об’єктів;
  • Ділова готовність – можливість реалізувати свої знання в різноманітних навчальних і поза навчальних ситуаціях;
  • Інтелектуальна готовність – певний рівень інформованості учнів про природу, віковий рівень ерудиції і пізнавальних інтересів;
  • Відповідальність за якість середовища та охорону природи, поліпшення стану довкілля.

​

​

24 of 26

25 of 26

26 of 26

Дякую за увагу!