Тема: Мастити. Клінічна форма маститів.

План:

• 1. Визначення і термінологія.
• 2. Розповсюдження і економічні збитки від маститу.
• 3. Класифікація маститів.
• 4. Патогенез маститу.
• 5. Субклінічний мастит.
• 6. Специфічні мастити.
• 7. Лікування та профілактика маститів.

1.Визначення і термінологія.�

• Мастит (mastitis) - запалення молочної залози, яке виникає у відповідь на дію пошкоджуючих факторів і характеризується патологічними зміна­ми у тканинах і секреті молочної залози.
• Проявляється лихоманкою, тахікардією, враженням органів травлення, гіпогалактією.

​

2.Розповсюдження і економічні збитки від маститу�

• Мастит частіше реєструється у корів (20-75 %) і досягає до 40 % від інших захворювань, у свиней (до 40 %), кіз і овець (до 20 %), кобил (5 %)
• Це захворювання є одним із найзбитковіших для виробників молока.
• Економічні збитки від маститу складаються зі зниження молочної продуктивності (до 15% при субклінічному і до 40% - при клінічному маститі) і якості молока, вибракування хворих і перехворілих тварин (30-35 %). частої зміни поголів'я, затрат на лікування і інших факторів. Телята від корів, хворих на мастит, хворіють диспепсією у 2 рази, гинуть у 4-5 разів частіше, ніж телята від здорових матерів.

• Середня тривалість життя корів у товарних господарствах стано­вить 5-6 років, у той час як природний біологічний мінімум — 10-12 років. Основною причиною вибракування є маломолочність як наслідок перехворювання маститом (агалактія і гіпогалактія окремих чвертей вим'я, атрофія).
• Больові відчуття, які виникають у молочній залозі при доїнні маститних корів, викликають спазми матки і можуть призводити до відторгнен­ня і розсмоктування плода, народження нежиттєздатних телят, багатора­зових непродуктивних осіменінь або пригнічення статевої функції (анафродизії).
• Знижується якість молока. Воно стає непридатним для виробництва сирів, масла. При використанні молока, що містить патогенні мікроорга­нізми або їх токсини, у людей виникають розлади функції шлунково-кишкового тракту, ангіни, токсикоінфекції, а при попаданні з таким мо­локом ще й антибіотиків, введених інтрамаммарно — алергія, дисбакте­ріоз тощо.

​

3. Класифікація маститу

• За клінічними ознаками (за А. П. Студенцовим):
• 1. Серозний.
• 2. Катаральний:
• — катар молочних проток і цистерн;
• — катар альвеол.
• 3. Фібринозний.

• 4. Гнійний:
• — гнійно-катаральний;
• — абсцес вим'я;
• — флегмона вим'я;
• 5. Геморагічний.
• 6. Специфічний:
• — ящур вим'я;
• — актиномікоз вим'я;
• — туберкульоз вим'я.
• Одна форма маститу може переходити в іншу, і тоді говорять про змішаний або асоційований мастит: серозно-катаральний, серозно-фібринозний, гнійно-фібринозний

​

• За перебігом:
• — гострий (від 3 до 7 діб);
• — підгострий (від 8 до 15 діб);
• — хронічний (більше 15 діб);
• — прихований (субклінічний або латентний).
• За закінченням (ускладненням) маститу:
• 1. Індурація вим'я (заміщення паренхіми сполучною тканиною).
• 2. Гангрена вим'я (некроз і гнильне розкладення тканини).
• 3. Атрофія.
• За фізіологічним станом тварини в момент захворювання:
• 1. Лактаційний.
• 2. Мастит періоду запуску.
• 3. Мастит періоду сухостою.

​

• Причини маститу умовно поділяють на:
• 1. Фізичні — дія холоду, тепла, протягів, підвищеної вологості. Серед фізичних чинників окремо виділяють механічні. Це удари, забої, рани, тріщини шкіри дійок, мікротравми, спричинені недосконалістю доїльної техніки, її поломками, порушенням технології машинного доїння (рівень вакууму, вищий 400 мм рт. ст. при використанні тритак­тного і вищий 360 мм рт. ст. при доїнні двотактним доїльним апаратом, коливання вакууму більше 50 мм рт. ст., частота пульсації, вища або нижча 65±5, стара гума, яка втратила еластичність і має тріщини у дійкових стаканах, неправильне підключення, перетримання доїльного апа­рата і неправильне зняття доїльних стаканів).
• 2. Хімічні — дія кислот, лугів, газів, фітоестрогенів, токсинів.
• 3. Біологічні — мікроорганізми, частіше стрептококи (Str. agalactiae, Str. dysgalactiae, Str. uberis), стафілококи (Stafilococcus aureus — золоти­стий стафілокок, який виробляє альфа-гемолізин), кишкова паличка (Echerichia coli), псевдомоніди, коринебактерії, мікоплазми, нокардії (Nocardia asteroides), грибки з роду Candida, Actinomyces pyogenes.
• Вони передаються галактогенним шляхом, лімфогенним (через ранки з лімфою) або гематогенним (кров'ю з інших органів).

4.Патогенез маститу�

• Реакція органа, як і всього організму, на вплив різних факторів за­лежить як від характеру і сили пошкодження, так і від ступеня реактив­ності і резистентності тканин вим'я. Тому ті ж самі подразники можуть викликати різні форми маститу, і навпаки, від різних подразників у різ­них тварин може розвиватися одна й та ж форма запалення.
• Реакція вим'я залежить не тільки від індивідуальних особливостей, але головним чином від його функціонального стану. Найчутливішим до впливу хвороботворних факторів вим'я буває у останні дні вагітності і на початку лактації. Тому перед родами і у перші 2 міс. після них мастит зустрічається набагато частіше.
• Другою особливістю вим'я є його структура, яка змінюється специ­фічно у залежності від еволюції і інволюції. Велика кількість паренхіми, судин, чисельні анастомози, обширна сітка альвеол, молочних проток і ходів сприяють дуже швидкому розвитку і розповсюдженню запалення, яке охоплює зразу чверть, половину або весь орган.

​

• Гострий застій молока в альвеолах призводить до механічного здав­лювання капілярної системи вим'я і ще більшого розладу трофіки. Моло­ко, яке застоялось в альвеолах, змінюється. Внаслідок порушення відтоку крові з венозних капілярів і підсилення транссудації в ємкості молочної залози у ньому зникає лізоцим, знижується бактерицидність і підви­щується рН. Під дією мікроорганізмів білки молока розпадаються до амінокислот з наступним їх дезамінуванням і утворенням аміаку.
• Зростання проникності судинних стінок веде до виходу через них глобулінів і фібриногену. Останній перетворюється у фібрин під впливом ферментів тканин, що знаходяться у стані запалення. Нитки фібрину, які відкладаються у сполучнотканинних просторах, на слизових оболонках альвеол і молочних ходів, здавлюють тканини і судини, призводять до гемодинамічних розладів (утворення тромбів, ділянок некрозів, абсце­сів, гангрени або індурації вим'я) і порушення функції молочної залози (functio laesa).

​

• Геморагічний мастит виникає у тих випадках, коли судинна стінка молочної залози має високу проникність і ексудат містить багато еритро­цитів. Часто геморагічне запалення приєднується до інших видів ексуда­тивного запалення.
• Процес ексудації має захисний характер. Він сприяє розбавленню, а нерідко і руйнуванню токсичних продуктів. Уповільнена течія крові, білкові коагуляти і фібриноген, який згорнувся, створюють механічні бар'єри, що запобігають розповсюдженню і всмоктуванню мікроорганіз­мів і їх шкідливих продуктів у кров'яне русло. Ці зміни відмежовують осередок запалення від здорової тканини. При цьому будь-які речовини, як шкідливі, так і корисні, у тому числі лікарські, що циркулюють у крові, легко проникають і концентруються у зоні гострого запалення.

​

Діагностика і диференціальна діагностика клінічного маститу.�

• У комплекс діагностичних досліджень входять дані:
• — анамнезу;
• — загального клінічного дослідження тварини;
• — клінічного дослідження молочної залози з пробним видоюванням і візуальним оглядом секрету;
• — експрес-діагностики субклінічного маститу з мастидином, димастином, бромтимолом або на тест-пластинках фірми «Альфа-Лаваль», а також з використанням проби відстоювання;
• — бактеріологічного дослідження секрету молочної залози.

​

• Серозний мастит (mastitis serosa) характеризується активною гіперемією, інтенсивною серозною ексудацією і виходом лейкоцитів у периваскулярні простори переважно міждолькової і міжальвеолярної тканини вим'я.
• Причини: частіше буває у післяпологовому періоді при затримці посліду, субінволюції матки, ендометриті, після травм, неправильного доїння або як ускладнення застійного набряку.
• Клінічні ознаки: загальне пригнічення, погіршення апетиту, підвищен­ня температури і зменшення надою. Чверть (половина вим'я) збільшена, тістуватої або ущільненої консистенції, має підвищену температуру і бо­лючість. Шкіра гіперемована, набрякла і напружена. Дійка збільшена і бо­люча. Інколи збільшений надвим'яний лімфовузол. Молоко водянисте синюватого кольору, містить дрібні пластівці казеїну.

​

• Катаральний мастит (mastitis catarrhalis) — враження епітелію сли­зових оболонок молочної цистерни, протоків і альвеол.
• Причини: катар цистерн і молочних проток розвивається при доїнні «щипком» і при грубому зніманні доїльних стаканів, у результаті чого з'являються надриви слизової оболонки; при переході запального про­цесу з шкіри вим'я, проникненні мікроорганізмів галактогенним шляхом (через сфінктер). Катар альвеол розвивається по продовженню, як ускладнення катара цистерни і проток.
• Клінічні ознаки: легке пригнічення, незначне підвищення температури, зниження апетиту і надою. Помірне збільшення розмірів вим'я, болісність і місцева температура виражені слабо. Дійка збільшена незначно.
• При катарі цистерн і проток — ущільнення у нижній частині вим'я, часто осередкові. Пластівці і згустки казеїну виділяються на початку доїння, а потім видоюється нормальне молоко. Лімфовузол не збільшується.
• При катарі альвеол - дифузні або осередкові ущільнення. Лімфовузол з боку враженої чверті збільшений. Пластівці і згустки казеїну виділяються від початку до кінця доїння.

​

Катаральний мастит

• Фібринозний мастит (mastitis fibrinosa) характеризується гост­рим перебігом, виходом за межі судини фібриногену і накопиченням його у сполучній тканині, молочних протоках і альвеолах.
• Причини: виникає з катарального, інколи в першу добу після пологів, частіше після затримки посліду, післяпологової субінволюції матки, ен­дометриту, аборту.
• Клінічні ознаки: сильне пригнічення, зниження або відсутність апетиту, підвищення температури тіла до 41 °С, почастішання пульсу і дихання, гіпотонія передшлунків, кульгавість, різке зменшення продукції молока.
• Чверть значно збільшена, тверда, інколи відзначається крепітація біля основи дійки; шкіра гіперемована і ледь набрякла. Місцева температура підвищена, сильна болючість. Дійка збільшена і набрякла. Надвим'яний лімфовузол збільшений. Секрет має досить щільні згустки фібрину жовтого кольору.

​

Гнійний мастит: Гнійно-катаральний мастит (mastitis purulenta-catarrhalis).

Причини: розвивається як ускладнення катарального при галактогенному проникненні гнійної мікрофлори, частіше стрептококів і стафілококів.

Клінічні ознаки: пригнічення, зменшення або відсутність апетиту, ослаблення румінації, підвищення температури до 40-41 °С, почастішання пульсу і дихання, різке зменшення надою.

Вражена чверть збільшена, із загальним або осередковим ущільненням; шкіра напружена, гіперемована і болюча. Лімфовузол з боку враженої чверті збільшений. Молоко сірувато-білого або жовтуватого кольору з домішками пластівців і гною. Ексудат має сметаноподібну або вершкоподібну консистенцію і іхорозний запах

Абсцес вим'я (abscessus uberis

Причини: розповсюдження мікробів по молочних протоках або гематогенним шляхом внаслідок перехворювання гнійно-катаральним маститом і закупорювання молочних проток гнійним ексудатом. Можливо — шляхом метастазування із внутрішніх органів.

Клінічні ознаки: пригнічення, зменшення апетиту, при множинних абсцесах — ремітуюча лихоманка. Поверхня враженої чверті горбкувата (поверхневі абсцеси), тверда, болюча, гаряча. Ущільнення тканин дифуз­не або вогнищеве, часто реєструється флюктуація. Лімфовузол збільше­ний. При одиночних абсцесах молоко зовні без змін, а при множинних — водянисте, з домішками слизу і гною у випадках проривання абсцесів у молочні протоки. При хронічному перебігу абсцеси інкапсулюються, спостерігається індурація ділянки вим'я.

​

Флегмона вим'я (phlegmona uberis) — розлите гостре гнійне запален­ня інтерстиції і підшкірної клітковини молочної залози.

Причини: перехід від серозного, абсцедуючого маститу; внаслідок механічних пошкоджень, набряку.

Клінічні ознаки: сильне пригнічення, відмова від корму, кульгавість. підвищення показників температури, пульсу і дихання. Кам'янистість вим'я, сильна болючість. Спочатку водянисте молоко, а потім каламут­на рідина сірого кольору з домішками пластівців.

Геморагічний мастит (mastitis haemorrhagica).

Клінічні ознаки: частіше зустрічається у перші дні після пологів і про­являється сильним пригніченням, зниженням апетиту, підвищенням температури до 41 °С, почастішанням пульсу і дихання.

Чверть збільшена в об'ємі. Шкіра враженої чверті набрякла, гіперемована, гаряча і болюча. Шкіра дійки темно-червоного кольору, набрякла. Надвим'яні лімфовуз­ли збільшені, болючі. Секрет видоюється в незначній кількості. Він має сиропоподібну консистенцію, рожеве або червоне забарвлення, з пласті­вцями казеїну, згустками кроні і продуктами розпаду тканин.

УСКЛАДНЕННЯ МАСТИТІВ

Індурація вим'я (induratio uberis) — розростання сполучної тканини, яка заміщує паренхіму. Ущільнення враженої чверті при відсутності інших місцевих ознак запалення. Процес необоротний. Секреція молока різко падає або зовсім припиняється, хоча стан корови особливо не змі­нюється. Таких тварин вибраковують.

Гангрена вим'я (gangraena uberis) настає внаслідок глибоких травм і проникнення галактогенним або лімфогенним шляхом гнильних мікро­організмів — важкий гангренозний перебіг з підвищенням температу­ри до 41 °С, почастішанням пульсу і дихання. Чверть або й все вим'я збільшується, на шкірі — темно-червоні, сині або фіолетові плями. Не-пігментовані ділянки шкіри можуть мати червоні тяжі, що є ознакою лімфангіту. Та місцева температура не підвищується. Відзначається кре­пітація, сильна болісність. Видоюється обмежена кількість секрету сіру­ватого або вишнево-сірого кольору, який має іхорозний запах.

​

5. СУБКЛІНІЧНИЙ МАСТИТ

Субклінічний (прихований) мастит (mastitis latentus) — підгострий запальний процес, часто з інфікуванням вим'я у корів, при якому майже відсутні клінічні ознаки, але виявляються гіпогалактія і зміни фізико-хімічних властивостей та клітинного складу молока (підвищення рН і значне збільшення соматичних клітин — лейкоцитів, епітеліальних клітин альвеол і молочних проток).

Щорічно субклінічним маститом перехворюють понад 29 % корів. Звичайно на одне захворювання клінічним маститом приходиться 15-40 випадків субклінічного маститу. Захворювання субклінічним маститом має тривалий перебіг, зменшує надій (на 10-20 %), погіршує якість молока і обумовлює вибуття 10-18 % корів. Саме субклінічний мастит завдає найбільших збитків фермерам (70-80 %). Субклінічний мастит створює резервуар інфекції і може передувати розвитку клінічного маститу.

Етіологія. Причинами субклінічного маститу є незакінчене лікування корів, хворих на гострий або хронічний мастит, підвищений вакуум при машинному доїнні, перетримка доїльних стаканів, пропуски доїння і не­повне видоювання, порушення правил запуску, особливо високопродук­тивних корів.

При зниженні резистентності організму і молочної залози першо­причиною захворювання можуть бути мікроби-коменсали, які живуть у тканинах молочної залози.

Ці мікроорганізми поділяють за їх патогенними характеристиками (тривалість і тяжкість захворювань) і за їх екологічними характеристиками (резервуари мікроорганізмів та шляхи їх пере­дачі) на дві групи:

​

Мікроорганізми, для яких резервуаром служить молочна залоза (інфіковані чверті і потріскані дійки), передаються здоровим коровам після доїння хворих через руки доярки, рушник, що використовується для багатьох тварин, доїльні стакани, а також при засмоктуванні крапельок молока із враженої чверті до здорової, що може бути при неправильному зніманні доїльних стаканів або при підсмоктуванні повітря через один з доїльних стаканів, у результаті чого падає вакуум у колекторі і одночасно зростає вакуум у другому доїльному стакані. Це золотистий стафілокок (Streptococcus agalactiae et dysgalactiae). Він викликає тривале інфікування молочної залози, при якому епізодично виникають помірно виражені клінічні ознаки;

Мікроорганізми з резервуаром у навколишньому середовищі, най­частіше у гної, в підстилці, а також у кормах, воді, повітрі приміщень;вони передаються поза доїнням, коли корови лежать. Це кишкова паличка і вим’яний стрептокок. Вони викликають короткочасні, але тяжкі мастити, часто з клінічним проявом.

​

​

Патогенез. Пройшовши через дійковий канал, патогенні бактерії роз­множуються у цистерні і звичайно вже через 12 год після проникнення у чверть викликають запальний процес, який має захисне значення. Од­ним з перших показників захворювання субклінічним маститом є збіль­шення рН молока за рахунок переходу в ємкості вим'я частини рідини з крові з високим рН, ймовірно за рахунок фільтрації в молоко бікарбо­натів, а також при розпаді білків молока з утворенням аміаку. Але алкалоз у молоці буває пов'язаний і з іншими фізіологічними і патоло­гічними процесами у корів, зокрема із захворюванням органів травлення, геніталій і т. п.

​

Ознаки захворювання. Прихований мастит характеризується сероз­ною, катаральною або серозно-катаральною формою запального процесу з в'ялим перебігом.

Характерною ознакою субклінічного маститу є порушення функції молочної залози, що проявляється поступовим зменшенням надою. При уважному обстеженні вим'я можна помітити й інші ознаки: деяка асимет­рія чвертей, потовщення стінок дійки, ущільнення тканин вим'я, неповне спадання напруження чвертей вим'я після доїння, зменшення товщини цівки молока при доїнні, що вказує на звуження дійкового каналу, зміна органолептичних якостей молока. Молоко стає водянистим і містить дрібні пластівці і згустки, які можна помітити після відстоювання, про­ціджування через чорну марлю або чорне металеве сито.

Діагностика субклінічного маститу проводиться один раз на місяці. після доїння корів шляхом постановки реакції молока з діагностични­ми препаратами — мастидином, димастином, які реагують на збільшення соматичних клітин, або бромтимолом, який показує зміни рН молока.

​

6. СПЕЦИФІЧНІ МАСТИТИ

Ящурний мастит – (Maststis aphtosa). Під час епізоотії ящура хворих корів нерідко уражується вим'я. На поверхні шкіри, частіше навколо основи дійок, з'являються специфічні для ящура пухирі, або афти, наповнені жовтуватою рідиною. Через 2–3 дні вони розриваються і на їх місці утворюються виразки, які досить швидко загоюються. Виразки, розташовані біля основи дійки, перешкоджають здоюванню. Особливу небезпеку становлять афти, розташовані поблизу устя дійкового каналу. Вони відкривають ворота інфекції у вим'я  і зумовлюють розвиток гнійно – катарального маститу. Спостерігаються випадки виникнення ящурного маститу при проникненні у вим'я інфекції гематогенним шляхом.

Лікування афтозної форми ящурного маститу спрямоване на лікування  і загоєння  виразок  яке має запобігти проникненню інфекції всередину вимені через дійковий канал. Виразки та ерозії змазують настойкою йоду навпіл з гліцерином, 2%спиртовий розчин піоктоніну, стрептоцидові, борна або саліцилова мазі.При розвитку гнійно – катарального запалення лікують як таку ж форму маститу.

Актиномікоз вимені (Actinomycosis uberis). Спостерігається у корів, характеризується появою і розвитком інкапсульованих гнійних вогнищ під шкірою або в глибині тканин вим'я. Актиномікоми найчастіше бувають поодинокі.

Актиномікозне вогнище складається з густого гною із домішками жовтих крупинок, які являють собою друзи променистого грибка – збудника захворювання. В міру дозрівання абсцеси розриваються назовні, рідше в середину тканини молочної залози. Хвороба має затяжний хронічний характер. Від звичайного абсцесу актиномікоз вим'я відрізняють досліджуючи гній під мікроскопом. При актиномікозі виявляють друзи променистого грибка. Процес не поширюється по ходу лімфатичних судин і не супроводжується збільшенням і набряканням надвим'янних лімфатичних вузлів.

Лікування. Актиномікозні вогнища розрізають, а інкапсульовані стінки старанно вискрібають. У порожнину, що утворилася, вводять розчин Люголя, та антибіотики.

Туберкульоз вимені (Tuberculosis uberi). Розвиток туберкульозних вогнищ у вим'ї, як правило, є результатом загальної інфекції організму. Розрізняють три форми туберкульозного ураження вимені:

1.     Поодинокі вогнища;

2.     Множинні, розташовані в обмеженій ділянці вимені;

3.     Дрібні, розсіяні, що пронизують усі тканини вимені, - міліарна форма.

При перших двох формах у глибині тканини, промацуються щільні неболючі вогнища, при міліарній формі усі уражені частки вимені мають рівномірну щільну каменеподібну консистенцію і неболоючі на дотик. Надвимяні лімфатичні вузли збільшені.Молочна продуктивність в міру розвитку патологічного процесу поступово знижується, з молоком виділяються бацили туберкульозу, а тому споживання такого молока небезпечне для людини і тварини.

Діагноз ставлять на підставі реакції тварини на туберкулін, а також бактеріологічного і мікроскопічного дослідження молока.

В раз і встановлення туберкульозу вим'я тварину вибраковують.

​

7. Лікування та профілактика маститів.

• Лікування маститу
• Успіх лікування маститу залежить від того, коли захворювання розпочалося, як це роблять, якою є форма запалення вимені та стійкість організму хворої тварини. Гострий мастит характеризується раптовим походженням та стрімким перебігом. У тканини вимені потрапляє багато продуктів запалення, утворюється набряк та порушення живлення тканин. Слід пам’ятати — чим пізніше нададуть допомогу, тим більші зміни відбудуться у вимені та повільніше відбуватиметься процес одужання. Тому лікування маститу слід починати якомога раніше. Методи лікування слід вибирати залежно від форми маститу, його перебігу та збудника.

• 1. У всіх випадках хвору тварину слід ізолювати, її не можна випускати на загальне пасовище, оскільки хвора на мастит тварина може інфікувати інших тварин
• 2. Слід зменшити навантаження на вим’я, наскільки це можливо, вим’я «слід звільнити від праці». З цією метою хворій тварині при- значають дієту — дають менше молокогінного корму.
• 3. Для виведення з хворої чверті вимені продуктів запалення, згустків молока та мікробів, в усіх випадках, з появою перших ознак захворювання, починають часте здоювання хворої чверті.
• 4. Протягом всього часу на початковій стадії запалення вимені рекомендується використовувати тепло: теплі обгортування, суспензорії, компреси, грілки, різноманітні штучні джерела тепла.

• 5. При лікуванні запалення вимені популярні масажі, які з позитивним результатом можна використовувати у випадках серозного та катарального маститів. У разі серозного маститу вим’я масують знизу догори, щоби сприяти виведенню рідини та зменшенню набряку. У разі катарального маститу, масують зверху донизу в бік дійки, з метою сприяння виведенню згустків молока з молочних каналів.
• 6. При лікуванні запалення вимені використовують різноманітні протизапальні та болезаспокійливі мазі.
• 7. Застосування патогенетичної терапії – блокування нервів вимені.
• 8. Найчастіше для локального лікування маститів використовують емульсії, що містять антибіотики.

• Профілактика маститу
• Для профілактики маститу необхідно
• 1) вирощувати здорових ремонтних телиць, добре їх годувати та давати їм можливість багато рухатись, оскільки молочна корова по- винна мати добре розвинений скелет, легені, кровоносну систему (особливо, серце), систему травлення тощо;
• 2) не дозволяти тваринам захворювати передпологовими, пологовими та післяпологовими хворобами (особливо не допускати набряку);
• 3) своєчасно визначати та лікувати субклінічні мастити (особливо це стосується корів, яких не доять), оскільки після пологів може спалахнути субклінічний мастит. Ретельно лікувати захворювання системи травлення (діареї, атонії) та захворювання статевих органів;

• 4) правильно годувати корів добрим кормом відповідно до фізіологічного стану (лактація, вагітність, післяпологовий період). Тримати тварин в умовах, що відповідають зоогігієнічним вимогам, не допускати травми вимені;
• 5) своєчасно, ретельно та правильно доїти корів, дотримуватися усіх вимог техніки доїння;
• 6) на фермах завжди дотримуватися усіх ветеринарно-санітарних правил. Корів слід ретельно чистити;
• 7) оберігати коров’ячі ферми від завезення хворих корів. Придбані корови протягом 30 днів слід тримати на карантині, під час якого слід виключити усі можливі інфекційні захворювання, обстежити вим’я та молоко (в лабораторних умовах);
• 8) ізолювати корів, хворих на мастит, знищити отримане від них молоко, якщо воно суттєво змінене, дезінфікувати місця стояння корів;

​