РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ: �УКРАЇНА І СВІТ �2022
Штаб-квартира Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) у Женеві
Принципи роботи та цінності Міжнародного Руху
Міжнародний комітет Червоного Хреста тричі ставав лауреатом Нобелівської премії миру — у 1917, 1944 і в 1963 рр.
1917 р. — «За діяльність із поліпшення становища військовополонених»
1944 р. — за діяльність в роки війни, яка повернула значення основоположним принципам солідарності людства, ототожнивши життєві інтереси народів і потребу в примиренні
1963 р. – соті роковини свого існування році
24 червня 1859 битва під Сольферіно (Італія), Анрі Дюнан був свідком.
Він закликав до розробки міжнародних договорів, що гарантують нейтралітет та захист поранених на полі бою, а також медиків та лікарень.
У 1863 р. у Женеві був сформований комітет, який розглянув пропозиції Дюнана.
Комітет отримав назву «Міжнародний комітет Червоного Хреста».
Прапором організації став червоний хрест на білому фоні — швейцарський прапор з інвертованими кольорами.
Історія діяльності Міжнародного комітету Червоного Хреста має понад 150-річну історію, містить не тільки славетні, а й ганебні сторінки.
Відомий факт, що під час Другої світової війни нацисти використовували МКЧХ для виправдування нацистських концентраційних таборів.
Коли у 1944 р. так званий «зразковий» концтабір «Терезіенштадт» відвідав делегат Міжнародного комітету Червоного Хреста, швейцарський лікар Моріс Россель, він письмово відзвітував про «майже нормальне» перебування євреїв у ньому.
Це повністю відповідало меті нацистів приховати злочини щодо євреїв.
Чи пам’ятають той приклад нинішні високопосадовці Міжнародного комітету Червоного Хреста?
Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук анонсувала претензії до Міжнародного комітету Червоного Хреста
1. Україна, вимагає від МКЧХ роз’яснень стосовно його рішення відкрити представництво в Ростові-на-Дону – ніби для того, щоб «допомагати українцям з російського боку». І.Верещук заявила, що в такому випадку МКЧХ стане «учасником злочину».
2. 24 березня 2022 р. «Українська правда» оприлюднила публічне звернення до МКЧХ українських правозахисників, представників громадськості:
�
Публічне звернення до Міжнародного комітету Червоного Хреста українських правників, правозахисників, представників громадськості.
«Ми чекаємо офіційних коментарів з вашого боку щодо того, чому ваша місія покинула Маріуполь, як тільки напади посилилися. Ситуація в Маріуполі – це сукупність численних воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Не могли б ви повідомити нам, які конкретні дії зробив МКЧХ, щоб запобігти цьому? Чи допомогти? Ми є свідками, що нинішні ініціативи з евакуації та підтримки в Маріуполі організовують переважно українські волонтери та державні установи».
3. Обурення викликали світлини з Москви, де під час візиту 24-25 березня президент МКЧХ спілкується з міністром закордонних справ росії лавровим.
«Візит президента МКЧХ до рф не порушує компетенції Міжнародного комітету Червоного Хреста. Враховуючи те, що в середині березня Петер Маурер побував і в Києві», – прокоментував віцепрезидент Української Асоціації міжнародного права Тимур Короткий.
Женевські конвенції про захист жертв війни визначають повноваження МКЧХ як нейтрального посередника.
Але зустріч у Москві обставлено з почестями.
Фото пом’якшує образ росії як держави,
що звинувачується у порушеннях
міжнародного гуманітарного права,
дискредитує керівництво МКЧХ.
МКЧХ визнав, що сприяв депортації українців на росію.
Більше того, вони не думають вибачатися та планують відкрити центри для прийому українців в російському ростові.
Українці об’явили бойкот МКЧХ, який фактично став колаборантом.
Україна закликає не перераховувати їм кошти та вимагає звільнити голову МКЧХ Петера Маурера.
Міжнародний рух, який існує більше століття нараховує 97 млн. добровольців, потакає кривавій війні росії проти Україні.
4. 26 лютого, на третю добу повномасштабного військового вторгнення росії, голова делегації МКЧХ в Україні Флоранс Жиллєтт назвала війну «кризою в Україні».
Наскільки це відповідає об’єктивності та міжнародному гуманітарному праву загалом?
«З точки зору міжнародного гуманітарного права, на території України відбувається міжнародний збройний конфлікт, викликаний агресією Російської Федерації, зазначає Тимур Короткий. Кваліфікація агресії не входить до компетенції МКЧХ. Щодо кваліфікації й використання поняття «міжнародний збройний конфлікт», заперечень бути не може – відповідно до статті другої Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року. Сторонами цього міжнародного збройного конфлікту є рф і Україна».
Серед необґрунтованого негативу дісталося й Товариству Червоного Хреста України, при тому, що ТЧХУ і МКЧХ – різні організації.
Червоний Хрест України має виключно національний мандат - працює тільки на території України.
МКЧХ має міжнародний мандат - виступає в ролі нейтрального та неупередженого посередника між усіма сторонами збройного конфлікту для вирішення гуманітарних проблем.
Червоний Хрест України не має жодного відношення до офіційного візиту МКЧХ до рф, не має жодного відношення до відкриття офісів чи гуманітарних пунктів у ростові-на-дону.
Емблему червоного хреста можуть використовувати:
«Мені сказали, що Червоний Хрест забороняє використовувати нам їхню емблему на евакуаційних машинах, які виконують ці гуманітарні місії. Ніби це їхня власність. І це показово, це говорить дуже багато»
В. Зеленський.
За словами президента заборона свідчить, що впливові люди вирішили поставити хрест на українцях.
«Але ми цього не допустимо. Наші друзі з нами, я буду звертатись безпосередньо до народів світу, якщо їхні лідери не докладатимуть усіх зусиль, щоб зупинити цю війну, цей геноцид».
В. Зеленський
Ми багато спілкуємося з представниками Червоного Хреста. Здається, що ця організація під білим прапором, яка має нейтральний статус принижується перед росією. Представники Червоного Хреста бояться взяти листа з підтвердженням маршруту гумкоридору.
Ірина Верещук,
міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України
«МКЧХ з його нейтральністю та рівним ставленням до сторін збройного конфлікту має проблеми, коли треба взаємодіяти з радикальним злом, як це було під час Голокосту. Нейтральність у Європі ХІХ століття була значно простішою справою, ніж у ХХ столітті, і тим більше у ХХІ».
Микола Гнатовський,
Другий віце президент Комітету Ради Європи
з питань запобігання катуванням та нелюдському
чи принизливому поводженню або покаранню
Ліга Націй – міжнародна організація, створена 1919 р. на Паризькій мирній конференції, після Першої світової війни.
Мета – досягнення миру та безпеки у світі після Першої світової війни.
Ініціатор – Вудро Вільсон «Чотирнадцять пунктів», де останнім пунктом було створення Ліги Націй.
Виникла необхідність створити організацію, яка не допустила б подібних конфліктів та для розвитку міжнародного співробітництва і забезпечення миру та безпеки.
На початку Другої світової війни Ліга Націй припинила політичну діяльність – її робота була спрямована на дослідження соціальних та гуманітарних проблем у світі.
Бюрократизація, відсутність чіткого механізму прийняття рішень та відсутність узгоджених дій зумовили послаблення впливу Ліги Націй на агресорів і призвели до її остаточного розпаду.
Ліга Націй припинила свою діяльність у 1946 р.
Неспроможність Ліги Націй врегулювати конфлікти мирним шляхом призвела до необхідності створення нової міжнародної організації – Організації Об’єднаних Націй.
ООН — глобальна міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 на конференції в Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй.
Декларованою метою діяльності організації є підтримання й зміцнення миру й міжнародної безпеки, розвиток співробітництва між державами світу.
прапор ООН
герб ООН
Термін «Організація Об’єднаних Націй», запропонований президентом США Франкліном Рузвельтом, вперше офіційно використаний 1 січня 1942 р., коли представники 26 держав підписали Декларацію Об’єднаних Націй і зобов’язалися від імені урядів сприяти утворенню системи загальної безпеки та активізації процесу роззброєння.
Особливе місце в Статуті ООН відведено мирному вирішенню конфліктів.
Такий принцип уперше був закріплений у Гаазькій Конвенції про мирне вирішення міжнародних зіткнень 1899 р.
Так, положенням ст. 1 Статуту ООН зазначається, що «ООН має на меті розвивати дружні відносини між націями на основі дотримання принципу рівноправності та самовизначення народів, а також вживати інших відповідних заходів для зміцнення загального миру».
Автори Статуту впевнені, що мир у всьому світі можливий тільки за умови рівності всіх народів.
2 березня 2022 р., на спеціальній сесії (першій з 1997 р.) відбулося голосування в Генасамблеї ООН.
Генасамблея ООН ухвалила резолюцію із засудженням російської агресії в Україні та вимогою вивести російські війська з території України.
Підтримала резолюцію 141 країна
Проти - 5 (росія, білорусь, сирія, кндр, еритрея)
Утримались – 35 країн (Китай, Казахстан, Пакистан, Іран, Куба, ПАР та інші).
Резолюція – рішення, документ, що фіксує рішення, постанову внаслідок обговорення.
Резолюція Генасамблеї ООН не є документом, обов’язковими до виконання.
Резолюція Генасамблеї ООН – офіційний акт, який виражає спільну позицію держав – членів ООН з питань, що входять до компетенції Асамблеї.
Резолюції можуть бути рішеннями зобов’язального характеру або рекомендаційного.
Ратифікація — затвердження вищим органом державної влади (монархом, президентом, парламентом; в Україні — Верховною Радою) міжнародного договору та згода на його обов’язковість для держави. Це надання юридичної сили документу шляхом затвердження його відповідним органом кожної зі сторін.
14 квітня 2022 р. Україну вперше обрали до Постійного Форуму ООН �з питань корінних народів
«Я уявляю свою родину в одному з цих будинків, тепер зруйнованих та чорних. Я бачу, як мої онуки в паніці тікають. У ХХІ ст. війна не може бути прийнятною».
Антоніу Гуттеріш
Антоніу Гуттеріш відвідав Бучу, Ірпінь та Бородянку, де від рук окупантів загинули сотні мирних жителів.
Генеральний секретар ООН 28-29 квітня 2022
Російські військові вдарили по Києву, коли у столиці з візитом перебував генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш
Генеральний секретар ООН
заявив, що РАДА БЕЗПЕКИ не зробила всіх необхідних дій у відповідь на агресію Росії проти України.
Він визнав, що робота ООН у цьому напрямку заслуговує на розчарування та незадовільну оцінку.
«Рада безпеки не змогла зробити все, що в її силах, для попередження та завершення цієї війни.
Це стало причиною масового розчарування та гніву». Антоніу Гутерріш
Організація Північноатлантичного договору (НАТО) офіційно – 4 квітня 1949 р. підписанням Північноатлантичного договору, відомого як Вашингтонський договір.
12 членів-засновників (США, Канада, Ісландія, Великобританія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Норвегія, Данія, Італія , Португалія).
Нині в НАТО входить 30 держав.
Договір випливає зі Статті 51 Статуту ООН – невід’ємне право незалежних держав на індивідуальну або колективну оборону.
Колективна оборона є основою Договору і закріплена в Статті 5. Вона зобов’язує членів захищати один одного і створює дух солідарності в Альянсі.
Договір містить 14 статей і передбачає гнучкість на всіх фронтах.
Мета НАТО — гарантія свободи і безпеки його членам завдяки політичним і військовим засобам.
ПОЛІТИЧНА — сприяє демократичним цінностям і надає можливість членам взаємодіяти в області захисту і безпеки для вирішення проблем, побудови довірчих стосунків та запобіганню конфліктів.
ВІЙСЬКОВА — мирне розв’язання суперечок. Якщо дипломатичні зусилля не дають результатів, у НАТО є військова потужність здійснювати операції з врегулювання кризи.
Закриття неба — заборона перельоту будь-якого повітряного об’єкта над певною територією, зокрема і ракет. Під час закритого неба всі об'єкти у визначеній зоні знищуються.
Безпольотну зону створювали раніше — в Боснії та Герцеговині (1993–1995), Лівії (2011, 2018-2019), Сирії (2016). Під час війни в Перській затоці у 1990-х безпольотна зона допомогла зупинити іракську авіацію.
«Це спрацювало на «відмінно», адже союзники зосереджували війська, а потому унеможливлювали польоти іракської авіації або доставку вантажів, що серйозно обмежує проведення будь-якої військової операції»
Сергій Грабський, військовий експерт
РИЗИКИ ДЛЯ НАТО
Повноцінно зробити небо над Україною безпольотним може тільки НАТО або США.
Для цього потрібно використовувати території країн-сусідів України — Польщі, Угорщини, Словаччини чи Румунії.
Там мають розмістити засоби протиповітряної оборони (ППО), стартові позиції для ракет, радіолокаційні станції, аеродроми для винищувачів-перехоплювачів.
Розгортання таких сил займе час та ресурси, закриття неба над Україною може призвести до прямого зіткнення Росії та країн НАТО.
путін заявив, що якщо війська НАТО закриють небо над територією України, він буде вважати це вступом альянсу у війну: «Будь-які рухи у цьому напрямку (закриття повітря) будуть розглядатися нами як участь у збройному конфлікті тією стороною, з якої будуть створюватися загрози для наших військовослужбовців. Ми в ту ж секунду вважатимемо їх учасниками конфлікту. І вже байдуже, учасниками яких організацій вони є».
Відповідно до статті 5 договору НАТО напад на будь-якого члена альянсу вважається нападом на весь блок, весь Північноатлантичний альянс має вступити у війну.
Вперше цей пункт запровадили у відповідь на терористичні напади 11 вересня 2001 р. проти США. Зараз, попри звернення України, НАТО не хоче закривати небо.
«НАТО — не сторона цього конфлікту. НАТО не планує вступати у війну з Росією. Ми хочемо залишити шанс для дипломатії. Щодо зони без польотів було вирішено, що ми не маємо вводити літаки чи війська НАТО на територію України». Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг
Два варіанти розвитку подій
Список використаних джерел