1 of 27

Хміль звичайний (Humulus lupulus);�родина Коноплевих (Cannabaceae);�

Хміль — широко розповсюджена дикоросла рослина, проте, завдяки численним корисним властивостям, його здавна ввели в культуру і вирощують на плантаціях. Без хмелю не звариш пиво, та й для потреб медичної промисловості «шишки» хмелю необхідні у великій кількості.

Хміль звичайний — дводомна рослина з м'ясистим кореневищем і горизонтальними пагонами, що вкорінюються у вузлах. Стебла чотиригранні, ліаноподібні, виткі, завдовжки до 6 м. Зазвичай чіпляються за яку-небудь опору за допомогою спеціальних шипів. Листки рослини супротивні, великі, лапчасто-З-5-лопатеві, знизу шорсткуваті, із золотисто-жовтими залозками. Квітки дрібні, жовтувато-зелені, зібрані у суцвіття: чоловічі — у пониклі волоті, а жіночі — у короткі пазушні колоски. Після відцвітання жіночих квіток оцвітина у них сильно розростається й утворює супліддя — «шишку». Із внутрішнього боку оцвітини розташовані численні жовті залозки, які після дозрівання і висихання дають жовтий порошок, так званий лупулін. Цвіте рослина у липні-серпні. Плід — бурий горішок, дозріває у серпні-вересні

2 of 27

Значення хмелю

  • Як лікарський засіб використовують «шишки» хмелю і лупулін. Супліддя заготовляють у середині серпня, зривають їх разом з плодоніжками. Сировину швидко сушать у затінку на відкритому повітрі.
  • «Шишки» містять смоли, органічні кислоти, дубильні речовини, ефірну олію (до 2%), гормони, кумарини, пігменти, вітаміни групи В, а також РР та Е. Пагони і листя багаті на аскорбінову кислоту (вітамін С) (до 190 мг%).

​

3 of 27

  • У медицині водні настої зрілих суплідь використовують для поліпшення апетиту і травлення, призначають при хворобах жовчного міхура і печінки. Цей препарат застосовують також як заспокійливий (седативний) і сечогінний засіб. Олія з суплідь хмелю, яку виготовляє медична промисловість, входить до складу препаратів, що застосовуються при неврозах, коронаросклерозі, тахікардії (прискореному серцебитті) та безсонні. Зокрема, вона є складовою частиною валокордину. Екстракт «шишок» хмелю входить до складу препаратів, що застосовуються для лікування захворювань нирок, печінки і жовчних шляхів.
  • Зовнішньо настої суплідь застосовують при лікуванні дерматитів, лупи і для зміцнення коренів волосся.
  • Молоді підземні пагони хмелю напровесні вживають у їжу — обвалюють у сухарях і обсмажують у жирі. На смак вони нагадують спаржу чи цвітну капусту. Заквашене листя придатне для приготування зелених борщів.
  • концентрат- використовують при виробництві пива.

​

4 of 27

5 of 27

6 of 27

7 of 27

8 of 27

9 of 27

10 of 27

11 of 27

12 of 27

13 of 27

14 of 27

15 of 27

16 of 27

17 of 27

18 of 27

19 of 27

20 of 27

21 of 27

22 of 27

23 of 27

24 of 27

25 of 27

26 of 27

27 of 27

Збирання шишок хмелю вручну