Доброго дня, мої юні художники!
Жанри образотворчого мистецтва:
Портрет.
Натюрморт.
Пейзаж.
Баталії.
Побутовий.
Історичний.
Міфологічний.
Анімалістичний.
Маріністичний.
Якщо бачиш - на картині�Намальована ріка,�Чи то іній на ялинці, �Чи хмаринка здалека,�Чи засніжена рівнина,�Чи вузький провулок наш,�То, звичайно, ця картина�Називається … (пейзаж).
Якщо бачиш, що з картини�Ніби дивиться на нас�Принц в одежі старовинній,�Чи сучасний верхолаз,�Льотчик, вчений балерина, �Чи художник, чи поет,�Так і знай, що ця картина�Називається … (портрет).��
Якщо художник зобразив�Лицарів, що у поході,�Або війни чи стихію,�Що колись була в природі,�Чи принцес і королів,�Воїнів з мечем незвичним,�Жанр цей зветься … �(історичним)�
Смуток, радість і любов –�Художник все відображає,�І красу людей у праці�Він чудово розкриває.�Все, що діється навкіл,�Відтворить завжди готовий.�Ці роботи потрапляють в жанр,�Що зветься … (побутовий).��
Ось ти бачиш на картині:�Вовк з вовчицею сидять,�Лев – цар звірів – у савані�З левенятами лежать.�Бачиш іншого ти звіра,�Що зовсім нам є незвичний,�Як назвати жанр робіт цих?�Жанр цей -…(анімалістичний). ��
Анімалістичний жанр — це різновид образотворчого мистецтва, що зображує тварин. Митців, які спеціалізуються в цьому жанрі, називають анімалістами.
Зображення тварин -- одна з головних тем в мистецтві первісної людини. З часом виділився особливий жанр зображення тварин -- анімалістичний. Це вид мистецтва, в якому провідним мотивом є зображення тварин. "Анімалізм є особливою, самостійною спеціальністю, вибраною художником за схильностями та інтересами, пристрастю до зображення тварин. Тварина є головною темою, «героєм» твору, його зображення є основною метою художника...".
Анімалістичний жанр - зображення тварин в живописі, скульптурі і графіці - є, мабуть, найдавнішим. Саме із зображення тварини в палеоліті (цей період продовжувався з часу виникнення людини до X тисячоліття до н. е.), по суті, і починається історія образотворчого мистецтва. І вже тоді виникла якщо не головна суперечність, то принаймні головна особливість цього жанру - поєднання природничо-наукового і художнього начал.
У різних культур ця межа виявляється по-різному. Досить пригадати магічне декоративне мистецтво скіфів (I тис. до н.е.), що отримало назву «Звіриного стилю» із-за великої кількості образів тварин; мистецтво Стародавнього Китаю, де кожна тварина ніби живе і рухається, немов схоплена легкими штрихами або мазками пензля. Відомі чудові перуанські керамічні судини, як, наприклад, судина у вигляді ягуара, що нагадує малюнок тигра Євгенія Чарушина.
Зображення тварин можна зустріти в живопису, скульптурі, графіці, декоративно-прикладному мистецтві, ілюстраціях до книг. Відомі імена багатьох художників і скульпторів-анімалістів: О. Барщ, О.Лаптєв, П. Чистяков, Н. Кардовський, П. Клодт, Є. Лан-сере, В.Ватагін, Є. Чарушин. В ілюстраціях до казок, байок тварин часто «олюднюють», тобто наділяють людськими рисами, зображують у костюмах.
Художники-анімалісти завжди намагалися не тільки зобразити тварину реалістично (для цього вивчали її анатомію), а й передати її внутрішній світ.�Один із найвідоміших художників-анімалістів Василь Олексійович Ватагін вважав, що недостатньо передати зовнішню схожість зображуваної тварини з натурою, необхідно пізнати всю складність характеру тварини. Спостережлива людина помітить «пихатість» гордовитого лева, «благородність» вірного собаки.�
Художники-анімалісти вивчають тварин із записником і олівцем у руках, роблять дуже багато начерків. Це розвиває спостережливість і гостроту зору, уважність, швидкість рук, уміння точно схоплювати головне і відкидати свідомо другорядне.�Починати робити начерки краще всього з нерухомої натури — опудала. Це дає змогу вивчити натуру і не поспішаючи, конструктивно виконати малюнок: дотримуючись анатомії скелета, передати рухи, пропорції фігури, забарвлення, добре закомпонувати зображення.
До зустрічі
на наступному уроці!