ТЕМА: Неорганічні речовини і вода живих організмів�

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ФАХОВИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

Навчальна дисципліна «Біологія»

спеціальність:«Лікувальна справа» «Сестринська справа»

Викладач біології Лиса О.М.

ДАНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ МОЖЕ БУТИ ВИКОРИСТАНА ДО ТЕМИ:

Неорганічні речовини живих організмів

Зміст

1. Органічні і неорганічні класи сполук

2. Загальний вміст неорганічних речовин та їх характеристика

3. Роль води для живих організмів

4. Водний баланс людини

5. Фунуції солей в організмі

6. Функції неорганічних кислот в організмі

7. Екологічні захворювання. Шкідливість неорганічних речовин

1. Органічні і неорганічні класи сполук

• Живі і неживі тіла планети побудовані з одних і тих же хімічних елементів. Але в живій природі ці елементи характеризуються складністю хімічних сполук. Це зумовлено певною упорядкованістю їх на молекулярному рівні, тобто відмінностями між хімічним складом органічного і неорганічного світу виявляється уже на молекулярному рівні.

• За дослідженнями біохіміка В.О.Енгельгарда «глибока корінна відміна живого від неживого полягає у здатності живого створювати порядок із хаотичного теплового руху молекул».
• Хімічні елементи живих організмів створюють два класи сполук – неорганічні і органічні.

2. Загальний вміст неорганічних речовин

​

• Загальний вміст неорганічних речовин (крім води) у різних клітинах варіює в межах від одного до декількох відсотків.

​

• Серед неорганічних речовин важливу роль у забезпеченні функціонування окремих клітин і цілісних організмів відіграють вода, неорганічні кислоти, луги та солі.

​

Мінеральні речовини у живих організмах :

Катіони H⁺, K⁺, Na⁺, Ca²⁺, Mg²⁺, C⁴⁺, N^(2+4+5+),

S^(2+4+6+), P^(2+4+5+)

​

Аніони Cl⁻, HCO₃⁻, H₂PO₄⁻, SO₄²⁻

​

Нерозчині сполуки в живих організмах Ca₂(PO₄)₂ i CaCO₃

​

Макроелементи

Органогенні

C, H, O, N

Становлять 98% маси живих істот. Вони є основними складовими органічних сполук.

• входять до складу молекул води, багатьох неорганічних та органічних сполук.
• Завдяки оксигену у клітинах відбуваються процеси окиснення, при чому вивільняється необхідна для життєдіяльності енергія.
• Найважливіша роль кисню, звичайно, у процесі дихання організмів.

Оксиген-кисень(О)

Гідроген-водень(Н)

• Становить 15-18 % від маси клітини.
• Він входить:

- до складу молекул усіх органічних і багатьох неорганічних сполук;

- до складу зовнішнього скелету ракоподібних, черепашок молюсків та форамініфер;

- до складу внутрішнього скелету хребетних тварин;

- є складовою частиною вуглекислого газу.

Карбон-вуглець(С)

• Є складовою частиною амінокислот, білків, нуклеїнових кислот, АТФ.
• Атоми нітрогену входять до складу мінеральних сполук, які всмоктують рослини з грунту, що необхідні для їхнього росту.
• Цей газ можуть засвоювати з атмосфери деякі організми – азотфіксуючі бактерії та ціанобактерії, цим підвищується родючість грунтів.

Нітроген(N)

Макроелементи

P, S, Na, K, Mg, Ca, Cl

Магній(Mg)

• Магній входить до складу хлорофілу;
• За нестачі магнію припиняється ріст і розвиток рослин;
• У тварин магній є будівельним матеріалом для кісткової тканини;
• Бере участь у багатьох процесах

клітинного метаболізму.

Натрій(Na)

• Є основою водно-сольового обміну організму;
• Забезпечує постійність осмотичного тиску в організмі;
• З участю його йонів передається збудження по нервовому волокну, від них залежить нервово-м’язова активність;
• Відіграє важлтву роль у скоротливій функції міокарда.

• Входить до складу біомолекул.
• Є компонентом скелетів різних тварин.
• Сприяє роботі головного мозку.
• Плоди дозрівають швидше, а самі рослини стають зимостійкішими.

Фосфор(Р)

• Основний структурний елемент кісткових тканин;
• Впливає на проникність клітинних мембран;
• Бере участь у роботі багатьох ферментних систем, передачі нервових імпульсів, м’язовому скороченні;
• Відіграє важливу роль у всіх стадіях зсідання крові;
• У рослинній клітині кальцій регулює фізико-хімічний стан цитоплазми, що підтримує колоїдний стан і забезпечує тургор рослини

Кальцій(Ca)

Калій(К)

• Підтримує потенціалу клітинної мембрани;
• Концентрація йонів Калію впливає на осмотичний тиск у клітинах;
• Конкурентність між йонами Калію та Натрію обумовлює участь калію в регуляції кислотно-лужної рівноваги в організмі.

Сульфур-сірка(S).

​

​

• Підтримує пружність та здоровий вигляд шкіри.
• Утворює кератин – білок, що знаходиться в суглобах, волоссі та нігтях.
• Входить до складу майже всіх білків і ферментів в організмі.
• Атоми сірки включені амінокислоти цистеїн і метіонін.
• Містяться в тіаміні та біотвані – вітамінах групи В.

Хлор(Cl)�

• У формі хлорид-аніону бере участь у регуляції тургору в деяких рослинах;
• Переміщаючись разом з Калієм, він підтримує в клітинах електронейтральність;
• Стимулює фотосинтетичне фосфорилювання.
• Входить до складу хлороводневої кислоти – складової шлункового соку.
• Разом із Натрієм Хлор є складовою частиною плазми крові у концентрації 0,9 %.

Мікроелементи

Fe, Cu, Zn, Mn, Co, I, Mo, V, Ni, Cr, F, Se, Si, Li, B, As

Олігоелементи

Олігоелементами (або мікроелементами) називають елементи, які присутні в організмі людини в дуже малій кількості. Це, в першу чергу, 15 життєво необхідних елементів – Fe, J, Cu, Zn, Co, Cr, Mo, Ni, V, Se, Mn, As, F, Si, Li – надлишок чи дефіцит яких в організмі людини призводить до проблем зі здоров’ям та зовнішністю. Олігоелементи відіграють велике значення у врегулюванні життєвих процесів на клітинному рівні. Відновлення елементного складу організму – перше, з чого необхідно розпочинати оздоровлення та покращення зовнішності.

Медики давно звернули увагу на те, що багато хвороб пов'язані з недостатністю надходження та утримання в організмі певних олігоелементів (мікроелементів). Дефіцит заліза призводить до анемії, дефіцит йоду призводить до порушень в обміні речовин, насамперед у жінок, а це веде до проблем із зайвою вагою. Олігоелементи мають здатність стимулювати роботу рецепторів, що відповідають за розчинення, видалення жиру на рівні клітини, а значить, вони стимулюють процеси схуднення. Аде частина олігоелементів не засвоюється через шлунково-кишковий тракт, тому в багатьох випадках дефіцит олігоелементів поповнюють через шкіру.

Ферум-залізо (Fe).

• Входить до складу гемоглобіну - надаючи крові червоний колір. Гемоглобін переносить кисень з легень по всьому тілу, тому низький вміст заліза проявляється у втомі і м'язовій слабкості.
• Залізо потрібне для структурної побудови м'язових білків (міоглобін). Воно бере участь у багатьох біохімічних реакціях як каталізатор.
• Про низьку кількість заліза свідчить

бліда шкіра і бліді слизові оболонки -

це класичні ознаки анемії.

• Для того, щоб Fe ефективно працював

в організмі, необхідні Ca і Cu.

• При недостачі порушуються процеси

утворення еритроцитів.

Брак заліза в організмі

Мідь-купрум (Cu).

• Незамінний компонент багатьох біохімічних реакцій в організмі.
• Бере участь в утворенні червоних кров'яних тілець.
• Діє як антиоксидант, оскільки це компонент багатьох ферментів, присутніх в клітинах, включаючи супероксиддисмутазу, яка пригнічує вільні радикали.
• Дефіцит міді проявляється блідою шкірою, помітними вінами, кишковими розладами. Наддефіцит може привести до крихкості кісток, посивіння волосяного покрову, а низький вміст у лімфоцитах - до зниження стійкості організму до інфекцій.

Марганець-Манган(Mn).

• Необхідний для нормального росту і розвитку.
• Допомагає в синтезі захисного глікопротеїну, що покриває клітини.
• У рослин бере активну участь у процесах фотосинтезу і накопичується у стеблах.
• В організмах хребетних тварин він сприяє нормальному розвитку кісткової тканини та процесу дихання.
• Бере участь у створенні природного противірусного білока інтерферону і сприяє регуляції вмісту цукру в крові.
• Є антиоксидант-входить до складу ферменту під назвою супероксиддисмутази. Цей фермент бореться з вільними радикалами.
• Потрібен організму, щоб повною мірою використовувалися вітаміни С, Е і комплекс вітамінів В.

Йод(I).

• Регулятор функції щитовидної залози, яка керує обміном речовин і регулює вагу.
• Сприяє утворенню гормонів, включаючи тироксин і трийодтиронін, які контролюють швидкість обміну речовин, супроводжуваного вивільненням енергії.
• Його засвоєння погіршується і через прийом ліків.

Порушення вмісту елементів

Брак йоду в організмі

Брак заліза в організмі

Молібден(Mo).

• Велика частина молібдену відкладається в печінці, а потім витрачається на метаболізм заліза.
• Він запобігає руйнуванню зубів.
• Молібден допомагає видаляти надлишки міді з організму.
• Молібден є складовою частиною деяких ферментів.
• Приймає участь у синтезі амінокислот у рослин, допомагає у фіксації Нітрогену з атмосфери та переробці спиртів.

Селен(Se).

• Це рідкісний і дуже цінний для організму елемент.
• Життєво необхідний як антиоксидант.
• Селен потрібен також для утворення білків в нашому організмі, він підтримує нормальну роботу печінки і зміцнює імунну систему.
• Селен - компонент сперми, важливий для підтримки репродуктивної функції. Селен допомагає виводити з організму іони важких металів, включаючи кадмій і миш'як.

Цинк(Zn).

• Велика частина цинку знаходиться в

кістках, потрібен і для роботи понад 80 ферментів та гормонів, і для утворення червоних кров'яних тілець.

• Приймає участь у анаеробному диханні рослин, транспорті вуглекислого газу в крові.
• Необхідний при розкладі органічних речовин у водному середовищі, є невід’ємним при поділі клітин.
• Діє регулятором внутрішніх процесів, спрямовуючи та підтримуючи їх перебіг, а також стимулює роботу клітин в організмі.
• Має функції антиоксиданту і сприяє посиленню дії інших антиоксидантів.

Кремній(Si).

​

• Кремній невелика, але життєво важлива частина всіх сполучних тканин, кісток, кровоносних судин і хрящів.
• Він відіграє важливу роль в запобіганні остеопорозу (крихкості кісток), сприяючи утилізації кальцію в кістковій тканині.
• Кремній підтримує клітини шкіри, покращує стан волосся, стимулює синтез колагену і кератину.

Хром(Xr).

• Цей елемент бере участь у метаболізмі вуглеводів і жирів, він залучений в процес утворення інсуліну.
• Низькі рівні хрому в організмі викликають різкі коливання вмісту цукру в крові і можуть сприяти виникненню захворювань підшлункової залози.
• До дефіциту хрому можуть привести високі рівні різних цукрів у дієті.
• З віком здатність засвоювати і запасати хром зменшується.

Як визначити, що мікроелементів не вистачає?

У першу чергу, потрібно звернути увагу на стан волосся, нігтів. Про дефіцит говорять наступні ознаки:

• Зміни нігтьової пластини (ламкість, нерівність, поява смугастості)

• Ламкість і підвищене випадання волосся (дифузна і вогнищева алопеція)

• Раннє посивіння волосся

• Зміна емалі зубів

Чому олігоелементів не вистачає?

• несприятлива екологічна обстановка

• стрес

• хронічні захворювання

• вживання в їжу продуктів з критичним вмістом токсичних мінералів (вони витісняють

з організму незамінні мікроелементи)

• незбалансованість дієти

• швидка втрата ваги

• сезонний гіповітаміноз (при дефіциті

вітамінів виникає дефіцит олігоелементів)

З їжею до організму надходить основна частина різних вітамінів. Однак не всі вони після приготування їжі зберігаються в необхідній кількості. Наприклад, процес кип'ятіння молока "вбиває" не тільки небажані мікроорганізми, а й важливі вітаміни. "Тепличні" продукти мають у своєму складі вітаміни в помітно меншій кількості, ніж їхні брати з грядок. Вітаміни та мінерали, крім того, втрачаються при варінні, заморожуванні, висушуванні.

Більш того, на жаль, не всі олігоелементи добре засвоюються через шлунково-кишковий тракт (ШКТ). Деякі елементи досить погано всмоктуються - це означає, як би ви не харчувалися - їх все одно може не вистачати, тим більше під час стресу їх витрата значно збільшується.

Біозасвоюваність олігоелементів через ШКТ:

селену 50-80%

кремнію 1-2%

йоду 80-90%

фосфору 0,4-0,7% до 2,1% при цукровому діабеті

кальцію 25-40%

магнію 30-35%

міді 10-30% і менше

заліза 7-15%

марганцю 3-5%

кобальту 20-95%

Симптоми, які свідчать про нестачу основних олігоелементів:

• Поганий апетит - брак цинку і заліза
• Погана пам'ять - дефіцит цинку, марганцю, міді
• Хронічна втома - Магній, Марганець
• Знижений настрій - Мідь, Марганець, Калій, Цинк
• Загальна слабкість - Калій, Магній, Цинк
• Розлади сну - Магній, Марганець
• Зниження слуху - Марганець, Мідь
• Порушення гостроти зору - Цинк, Мідь, Магній, Хром
• Надмірна вага - Хром, Марганець, Цинк
• Захворювання печінки - брак селену і цинку
• Підвищена кислотність шлунка - магній
• Застій жовчі - знову магній

• Виразка слизової шлунково-кишкового тракту - Селен, Цинк, Калій, Залізо
• Запори - Магній, Марганець, Цинк, Хром
• Дисбактеріоз - Цинк, Залізо, Кальцій, Кобальт
• Харчова алергія - брак цинку, селену, марганцю, магнію, кальцію
• Відставання в психічному розвитку у дітей - Марганець, Цинк, Мідь, Кобальт
• Відставання у фізичному розвитку у дітей - Цинк, Мідь, Магній, Кобальт, Кальцій, Залізо
• Підвищений рівень цукру в крові - Хром, Марганець, Цинк, Магній
• Порушення серцево-судинної діяльності - Калій, Магній, Селен
• Випадання волосся - Цинк, Селен, Кремній

• Слабкість суглобів і зв'язок, порушення постави - Мідь, Кремній, Марганець
• Крихкість кісток - Марганець, Кальцій, Магній, Мідь, Кремній
• Поганий ріст волосся і нігтів - Цинк, Селен, Кремній, Магній
• Вугри - Хром, Селен, Цинк
• Запалення, подразнення шкіри - Цинк, Селен, Кремній
• Порушення пігментації шкіри - Мідь, Марганець, Селен
• Ламкість нігтів - Кремній, Селен
• Шкірні алергії - Селен, Цинк
• Запальні захворювання порожнини рота - Цинк, Мідь

Ультрамікроелементи

U, Ra, Au, Hg, Se

3. Роль води для живих істот

Мешканці водойм

Біологічні функції води:

• збереження об’єму клітин організмів;
• створення пружності клітин (тургор);
• універсальний розчинник;
• середовище, де відбуваються хімічні реакції;
• безпосередня участь в хімічних реакціях;
• бере участь в реакціях гідролізу;

• забезпечення рівномірного розподілу тепла в організмі;
• створення водного балансу організму;
• захист організму від коливань температури;
• бере участь в утворенні структури органічних молекул;
• змащувальний матеріал в органах;
• забезпечення транспорту речовин (поживних, продуктів обміну).

Найважливіші властивості

води:

1. Вода є чудовим розчинником для полярних і неполярних речовин, які мають заряджені ділянки

Властивості води:

2. Вода здатна утворювати агрегатні групи молекул між своїми молекулами та з молекулами інших речовин

3. Наявність між молекулами води водневих зв’язків �

Властивості води:

Вода

Крига

Властивості води:

4. Найбільшої густини вода досягає за +4°С.

Лід має

меншу густину, ніж вода.

Каскад водоспада і бриз фонтана,

А це просто вода.

В кружево одіті

Дерева, кущі, трави,

І здається казка це,

А все це просто вода.

Молекула води

Молекула води –Н2О

Складається з двох атомів водню, сполучених з атомом кисню міцним ковалентним зв’язком. Вона полярна, на її полюсах розміщені позитивний і негативний заряди. Завдяки цьому дві молекули можуть притягуватися одна до одної за рахунок сил електростатичної взаємодії між негативним зарядом на атомі кисню і позитивним зарядом на атомі водню. Цей тип зв’язку – водневий. Він у 15-20 разів слабший за ковалентний.

Універсальний розчинник

Речовини по відношеню до води

Гідрофільні

Гідрофобні

розчинні в воді

(спирти, цукри, солі)

нерозчинні в воді

(жири, клітковина, деякі білки)

Вода в харчуванні

Вода в харчуванні

Вільна вода

Вільна - (структурована) вода міститься в клітинному соку плодів та овочів В ній разчинені цукор, кислоти, мінеральні солі та інші важливі речовини. Така вода легко видаляється з організму висушуванням. Плоди та овочі містять вільної води більше, ніж зв’язаної. Вода, яка знаходиться в міцному зв’язку з різноманітними речовинами, не може бути відокремленою від них без змін у їхній будові. Тому, всмоктується вона поступово, в міру її звільнення.

Вода для рослин

4.Водний баланс людини

• Вміст води в організмі людини становить близько 65 %. Тобто, якщо маса людини становить 60 кг, то з них 39 кг припадає на воду.

​

• Між різними органами і тканинами людини вода розподілена нерівномірно: найбільше її в крові та нирках - 82-83 %, головному мозку - до 80 %, печінці - 75 %, м'язах -70-76 %, натомість у жировій тканині - близько 30 %, кістках - близько 20 %.�
• Оскільки організм людини щоденно витрачає приблизно 2-2,5 л води , то така сама її кількість має постійно надходити туди.
• Втрата тканинами 10% води смертельна.

Вміст води в живих організмах:

1. В клітинах емалі зубів – біля

10 % води

2. В клітинах зародка – більше

90 %

3. В клітинах головного мозку – 85 %

4. В клітинах скловидного тіла ока – 90%

5. В тілі медузи – 98 %

6. В клітинах огірка – 98%

​

Середня кількість води в клітинах живих організмів – 75 – 85%

Джерела води в організмі

1) вода, що вживається під час пиття - 1л;

2) вода, що міститься в їжі - 1л;

3) вода, що утворюється в організмі при

обміні білків, жирів та вуглеводів - 300 - 350 см³.

Для нормальної діяльності організму важливо,

щоб надходження Н2О в організм повністю

покривало її використання. Відношення

кількості використаної води до кількості

виділеної складає водний баланс. Якщо води

виділяється з організму більше, ніж поступає,

то виникає відчуття спраги. Якщо в організм не

поступає вода, це гірше, ніж в нього не

поступатиме їжа.

​

Вода в крові

• Кров – одне з основних внутрішніх середовищ живих істот. В організмі дорослої людини знаходиться близько 5-6 літрів крові. Основну її частину складає рідка міжклітинна речовина – плазма.
• В плазмі розчинені органічні і неорганічні речовини. Вода в плазмі складає близько 90-92%, інші 8-10% - це білки, жири, глюкоза, мінеральні солі та інші речовини.
• Зміна складу плазми згубно діє на організм. Надлишок речовин видаляється з плазми через органи виділення.

Вода в лімфатичній системі

• Лімфатична система відіграє велику роль в іммунній

функції організму і є бар’єром для мікробів та інших

шкідливих частин. Все затримується в

лімфатичних вузлах.

​

• Дренажна функція лімфатичної системи

здійснюється всмоктуванням з тканин води з

розчиненими в ній білками, продуктів разпаду

клітин і бактерій. Об’єм утвореної лімфи

залежить від кількості води, що знаходиться

в міжклітинних проміжках тканин організму,

і розчинених в ній хімічних речовин та білків.

Загальна кількість білка, що поступає з

лімфою в кров – це приблизно 100 г на добу.

​

• Загальна кількість лімфи, що проходить по

лімфатичних судинах за добу близько 4 літри.

Виділення води з організму

Основні органи, що виділяють воду з

організму - це нирки, легені,

• потові залози та кишечник:
• нирками за добу видаляється 1,2 –
• 1,5 л води в складі сечі;
• потовими залозами - 500 - 700 см³ на добу;
• легенями у вигляді водяної пари - 350 см³;
• через кишечник з калом - 100 - 150 см³;
• слюни – 1,5л;
• шлункового соку – 2,5л;
• сок підшлункової залози – 0,7л;
• кишкові соки – 3л.

5. Фунуції солей в організмі

• Солі неорганічних кислот усередині живих організмів розчинені у воді (у вигляді йонів) або перебувають у твердому стані (наприклад, солі Кальцію та Фосфору у складі скелета людини та більшості хребетних тварин).
• Йони утворені катіонами металічних елементів (Калію, Натрію, Кальцію, Магнію тощо) та аніонами неорганічних кислот (СІ-, НS04- , S02-, НСО3-, Н2РО4, НРО2- та ін.).�Різна концентрація йонів Na+ і К+ поза клітинами та всередині них приводить до виникнення різниці електричних потенціалів на мембранах, які оточують клітини. Це забезпечує транспорт речовин через мембрани, а також передачу нервових імпульсів.
• До складу багатьох ферментів входять йони Са²⁺ і Мg²⁺, які забезпечують їхню активність

​

• Присутність у плазмі крові йонів Са²⁺ - необхідна умова зсідання крові.
• За нестачі солей Кальцію порушується робота серцевого та скелетних м'язів (зокрема, виникають судоми).
• Сталий уміст натрій хлориду (0,9 %) у плазмі крові - необхідна складова підтримання гомеостазу нашого організму. Розчин натрій хлориду такої концентрації ще називають фізіологічним. Його використовують при ін'єкціях певних ліків або вводять за незначних крововтрат (пригадайте, з якою метою).
• Щодоби до організму людини

має надходити 12-15 г кухонної

солі (NaCl).

Важливі функції виконують в організмі і неорганічні кислоти:

• Хлоридна кислота створює кисле середовище в шлунку хребетних тварин і людини, забезпечуючи активність ферментів шлункового соку. У людей, в шлунку яких хлоридної кислоти виробляється недостатня кількість, порушуються процеси перетравлення білків, можливе розмноження у шлунку великої кількості шкідливих бактерій тощо.

​

• Збільшення секреції хлоридної кислоти також небезпечне для організму людини, зокрема воно спричиняє печію.

​

• Залишки сульфатної кислоти, приєднуючись до нерозчинних у воді сполук, забезпечують їхню розчинність. Це сприяє виведенню таких речовин у розчиненому стані з клітин і організму. Ортофосфатна кислота необхідна для синтезу АТФ (є універсальним накопичувачем енергії в клітині) та різних типів нуклеїнових кислот.

​

Не всі сполуки, які надходять в організми з водою та їжею, корисні для них. Наприклад, для організму людини небезпечне надходження солей важких металів (Плюмбуму, Хрому тощо) та радіонуклідів.

7.Екологічні захворювання. Шкідливість неорганічних речовин

Багато важких металів міститься у транспортних викидах. Тому обабіч великих автомобільних трас не слід збирати гриби, бо вони здатні накопичувати у своєму тілі ці речовини, а також радіонукліди. Ці сполуки можуть відіграти роль канцерогенних, тобто таких, що сприяють утворенню в організмі доброякісних та злоякісних пухлин, призводять до надмірного розмноження клітин крові: лейкоцитів (лейкози), рідше - еритроцитів (еритроцитози).

Для організму людини та тварин небезпечні радіоактивні ізотопи багатьох хімічних елементів: Йоду, Цезію, Стронцію, Урану та ін. Потрапляючи в організми, Стронцій-90 може відкладатись у кістках, заступаючи Кальцій. Унаслідок цього кістки стають ламкими. Ізотоп Йоду порушує функції щитоподібної залози. Значні концентрації радіонуклідів здатні накопичувати рослини. З рослинною їжею вони згодом потрапляють в організми тварин і людини.

1. Чому співвідношення хімічних елементів у живих і неживих організмах є різним?

2. Які елементи й чому називають органогенними?

3. Які елементи трапляються в живих організмах частіше за все?

4.Які елементи й чому називають макроелементами?

5.Які елементи й чому називають мікроелементами?

6.Які елементи й чому називають ультрамікроелементами?

1. Які особливості будови молекули води зумовили її специфічні властивості?�2. Які властивості води є найважливішими для живих організмів?�3. Як виникає осмотичний тиск?�4. Яке значення для живих �організмів має P, S, Na, K, �Mg, Ca, Cl, І, P, Zn, Cu?